Справа № 181/305/25
Провадження №3/181/253/25
03 лютого 2025 року с-ще Межова
Суддя Межівського районного суду Дніпропетровської області Літвінова Л.Ф., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від ВП №2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до відповідальності за вчинені адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 173-2 та ч.2 ст.173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
10.01.2025 близько 18:30 годин за адресою: вул. 8-го Березня, буд.4, с-ще Межова гр. ОСОБА_1 , перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння, вчинив словесну сварку відносно своєї співмешканки гр. ОСОБА_2 , в ході якої висловлювався на адресу останньої нецензурною лайкою, чим вчинив психологічне домашнє насильство та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, 10.01.2025 о 18:30 годині в с-щі Межова по вул. 8-го Березня гр. ОСОБА_1 , стосовно якого 08.01.2025 винесено терміновий заборонний припис серії АА №574132 про заборону контактувати з постраждалою особою, не виконав його, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст. 173-8 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав.
Дослідивши матеріали справи, а саме: протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАД №181087 від 10.01.2025 та серії ВАД №350620 від 10.01.2025, складені відносно ОСОБА_1 , протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 10.01.2025, рапорт помічника чергового чергової частини ВП №2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 10.01.2025, письмове пояснення потерпілої ОСОБА_2 , письмове пояснення порушника ОСОБА_1 , терміновий заборонний припис стосовно кривдника ОСОБА_1 від 08.01.2025, вважаю, що вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справ та в його діях вбачається склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2 та ч.2 ст. 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У відповідності до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно п.14 ч.1 ст.1 вищенаведеного Закону, психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Частина 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до ч.2 ст. 173-8 КУпАП невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Згідно ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи характер вчинених правопорушень, ступінь їх суспільної небезпеки, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність, вважаю за необхідне притягти ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-8 КУпАП, та, із застосуванням ст.36 КУпАП, накласти на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту в межах санкції ч.1 ст. 173-2 КУпАП, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Що стосується положень ст.326 КУпАП, якою передбачено, що постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування адміністративного арешту виконується негайно після її винесення, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Частиною 1 ст. 294 КУпАП визначено, що постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
З метою недопущення порушення прав і свобод особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та якій обрано захід стягнення у вигляді адміністративного арешту, з урахуванням практики ЕСПЛ, суд вважає, що не слід виконувати постанову про застосування адміністративного арешту негайно після її винесення.
В зв'язку з цим необхідно надати ОСОБА_1 десятиденний строк для можливості оскарження даної постанови.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст.33, 36, 40-1, 173-2, 173-8, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Об'єднати адміністративні матеріали за №181/305/25, 3/181/253/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП та за №181/304/25, 3/184/252/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.173-8 КУпАП в одне провадження під загальним №181/305/25, 3/181/253/25.
Визнати ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-8 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 5 (п'ять) діб.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шестисот п'яти) гривень 60 копійок.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу - за рішенням суду №181/305/25.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Межівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Виконання зазначеної постанови допустити через десять днів з дня її винесення. В разі оскарження - після відповідного рішення апеляційного суду. Негайному виконанню не допускати.
Cуддя Л. Ф. Літвінова