79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
20.01.2025 Справа № 914/2734/24
Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., розглянувши матеріали
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», м.Львів
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Бойка Сергія Романовича, м.Львів
про: стягнення 20 800,00 грн
за участю представників: не викликалися.
Обставини розгляду справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», м.Львів звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до фізичної особи-підприємця Бойка Сергія Романовича, м.Львів про стягнення 20 800,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань.
Копія ухвали суду від 11.11.2024 направлена на адресу відповідача, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак вказана ухвала повернулась на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи судом і від них не надходило жодних заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження чи клопотань про її розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін, дослідивши наявні у справі докази, що викладені в позовній заяві, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі.
Заяв про відвід суду не поступало.
Суть спору та правова позиція сторін.
Аргументи позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує про невиконання фізичною особою-підприємцем Бойком Сергієм Романовичем своїх зобов'язань за Договором позики №7213 від 12.03.2024, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 20 800,00 грн, з них: 10 000,00 грн заборгованість за сумою позики та 10 800,00 грн заборгованість за відсотками, право вимоги щодо яких набуте позивачем у справі за укладеним із ТОВ «Фінансова компанія « 24/7» Договором факторингу №25-09/2024 від 25.09.2024.
Зважаючи на те, що заходи досудового врегулювання спору не призвели до погашення боргу, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Аргументи відповідача.
Відповідач щодо позову не заперечив, відзиву на позовну заяву та будь-яких клопотань по справі не подавав.
Відповідно до ч.9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За наведеного та беручи до уваги приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку; норми частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника; те, що позивач та відповідач належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а їх явка не визнавалась судом обов'язковою; те, що позивач подав клопотання про розгляд справи без участі його повноважного представника, те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті спір вирішується за відсутності представника позивача та відповідача за наявними матеріалами у справі.
У процесі розгляду справи суд встановив наступне.
12.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « 24/7» (позикодавець) та фізичною особою-підприємцем Бойком Сергієм Романовичем (позичальник) укладено Договір позики №7213 (далі - Договір позики) відповідно до умов якого позикодавець надав позичальнику у власність грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн на умовах повернення, строковості та оплачуваності, а позичальник зобов'язався повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти за користування позикою та всі інші платежі відповідно до умов цього договору. Вказаний договір укладений в електронному вигляді з накладанням електронного підпису.
Відповідно до п.2.2.2 Договору позики метою отримання позики є придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької та/або незалежної діяльності. Ця позика не є споживчим кредитом.
Згідно п. 2.2.4. Договору строк позики - до 11.05.2024.
Відповідно до п.3 Додатку №1 до Договору позики №7213 від 12.03.2024, сторонами погоджено графік повернення позики та сплати процентів за її користування.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « 24/7» надало ФОП Бойку Сергію Романовичу позику в сумі 10 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №149 від 12.03.2024.
В порушення умов Договору відповідач не вносив платежі на повернення отриманих коштів, та сплату процентів за користування позикою, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 20 800,00 грн, з них: 10 000,00 грн заборгованість за сумою позики та 10 8000,00 грн заборгованість за відсотками.
25.09.2024 між ТОВ «Фінансова компанія « 24/7» (клієнт) та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (фактор) укладено Договір факторингу №25-09/2024 (далі - Договір факторингу), відповідно до умов якого відбулось відступлення ТОВ «Фінансова компанія « 24/7» права вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» за договором позики №7213 від 12.06.2024, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « 24/7» (позикодавець) та фізичною особою-підприємцем Бойком Сергієм Романовичем (позичальник).
На виконання умов Договору факторингу між ТОВ «Фінансова компанія « 24/7» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» складено та підписано Реєстр боржників, який є невід'ємною частиною договору та 25.09.2024 підписано Акт прийому-передачі Реєстру боржників №1.
Відповідно до платіжної інструкції № 5914 від 25.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (новий кредитор) сплатило на користь ТОВ «Фінансова компанія « 24/7» (первісний кредитор) 131 028,70 грн за придбання права вимоги згідно Договору факторингу №25-09/2024 від 25.09.2024.
Досудовою вимогою вих. №Х5039 від 18.10.2024 позивач звернувся до Бойка Сергія Романовича, в якій повідомив про виникнення у нього, на підставі Договору факторингу, права вимоги зі сплати заборгованості, яка виникла за Договором позики №7213 від 12.03.2024 в сумі 20 800,00 грн, вимагав погасити її протягом 7 днів з моменту отримання вимоги.
Відповідач вимоги позивача не виконав, у зв'язку із чим позивач звернувся із позовом до суду.
Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Приписами статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Як зазначено в абзаці 4 статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і частина 1 статті 173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно статті 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.
Згідно із частиною 2 статті 345 ГК України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено судом, фізична особа-підприємець Бойко Сергій Романович не виконав взяті на себе зобов'язання за Договором позики перед ТОВ «Фінансова компанія « 24/7» із повернення коштів та сплати процентів за користування позикою.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на вищезазначене, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло від ТОВ «Фінансова компанія « 24/7» право вимоги до фізичної особи-підприємця Бойко Сергія Романовича за Договором позики №7213 від 12.03.2024 зі сплати позики у розмірі 10 000,00 грн та зі сплати процентів за користування позикою у розмірі 10 800,00 грн.
Згідно із частинами 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів щодо існування заборгованості зі сплати позики у розмірі 10 000,00 грн та зі сплати процентів за користування позикою у розмірі 10 800,00 грн, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, а стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість у розмірі 20 800,00 грн.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір по справі слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.
Керуючись статтями 2, 4, 42, 46, 73, 74, 76-80, 123, 124, 126, 129, 222, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Бойка Сергія Романовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (79018, Львівська область, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28; ідентифікаційний код 35234236) 20 800,00 грн заборгованості та 2 422,40 грн судового збору.
3. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 20.01.2025.
Суддя Мазовіта А.Б.