Єдиний унікальний номер 204/9930/23
1-кп/205/83/25
31 січня 2025 року Ленінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023041680000170 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 2,3 ст. 307 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
В провадженні Ленінського районного суду міста Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 2,3 ст. 307 КК України.
В судовому засіданні прокурором ОСОБА_4 заявлено клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, посилаючись на те, що ризики, які послужили підставою для обрання їй саме такого запобіжного заходу не змінилися, окрім того, перебуваючи на свободі, ОСОБА_3 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Захисник адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечувала проти продовження обвинуваченій ОСОБА_3 , запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та просила суд застосовувати до обвинуваченої запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби.
Обвинувачена ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала думку свого захисника.
Суд, вислухавши доводи прокурора, заслухавши думку обвинуваченої та захисника, приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Домашній арешт є запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд, за наявності клопотань зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, та може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачене покарання у виді позбавлення волі.
При продовженні строку домашнього арешту, суд враховує необхідність виконання процесуальних рішень суду та запобіганню спробам ухилення від суду або переховування, що є винятковими підставами для продовження застосування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки існують ризики, що обвинувачений може перешкоджати розгляду кримінальному провадженню, ухиляючись від суду або іншим шляхом.
При вирішенні питання доцільності продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_3 суд також бере до уваги те, що ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні в тому числі особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, а тому суд вважає що існує ризик щодо можливості останньої перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Суд вважає, що наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження обвинуваченій ОСОБА_3 такого запобіжного заходу, як цілодобовий домашній арешт є належним чином обґрунтовані та мотивовані.
А тому, при застосуванні такого виду запобіжного заходу як домашній арешт, суд виходить з того, що на сьогодні продовжують існувати та залишаються актуальними ризики, визначені ст. 177 КПК України, а також суд враховує особу обвинуваченої, яка обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів та особливо тяжкого злочину, також враховує, що обвинувачена може ухилятися від суду.
Врахувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно обвинуваченої ОСОБА_3 , оскільки застосування до обвинуваченої більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків.
За сукупності встановлених судом обставин, приймаючи до уваги дані про особу обвинуваченої, та те, що строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченої ОСОБА_3 закінчується, а тому обвинуваченій ОСОБА_3 необхідно продовжити строк домашнього арешту.
Керуючись ст.ст.110, 177, 181, 217, 334, 369, 371, 372 КПК України, суд, -
Задовольнити клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Продовжити відносно обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Покласти на обвинувачену наступні обов'язки:
1.Не відлучатися цілодобово з постійного місця проживання, що знаходиться для обвинуваченої за адресою: АДРЕСА_1 - без дозволу суду.
2. З'являтися за першою вимогою на виклики до суду.
3. Повідомляти прокурора, суд про зміну місця фактичного проживання.
Визначені обов'язки, покладаються на обвинувачену ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк судового розгляду, але не більше 60 днів до 24-00 години 30 березня 2025 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1