просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
03 лютого 2025 року м.Харків Справа № 913/475/24
Суддя господарського суду Луганської області Злепко Н.І., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ.,
до відповідача - Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, місто Лисичанськ, Сєвєродонецький район, Луганська область про стягнення 289 257 грн 67 коп.
Без виклику представників сторін.
29.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Лисичанська міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області, про стягнення заборгованості за Договором постачання природного газу від 04.11.2021 року № 11-1049/21-БО-Т (далі договір) за поставлений природний газ у розмірі 289 257 грн 67 коп., з яких 185 123 грн 33 коп. основний борг, 39 132 грн 80 коп. пеня, 13 671 грн 75 коп. - 3% річних та 51 329 грн 79 коп. інфляційні втрати.
Позов обґрунтовано тим, що на виконання умов Договору постачальник за період з листопада 2021 року по лютий 2022 року передав споживачу природний газ на загальну суму 725 708 грн 46 коп., що підтверджується даними Інформаційної платформи Оператора ГТС. Споживач (відповідач) зобов'язання за згаданим Договором виконував неналежним чином, розрахунки здійснював несвоєчасно та не в повному обсязі, зокрема за природний газ здійснив оплату тільки частково, за період листопада 2021 року - січня 2022 року у сумі 540 585 грн коп., у зв'язку з чим утворилась заборгованість за лютий 2022 року у розмірі 185 123 грн 33 коп. У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх обов'язків з договором у повному обсязі позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2024 справа передана на розгляд судді Злепко Н.І.
Ухвалою суду від 04.12.2024 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.
Сторони у справі були належним чином повідомлені про відкриття провадження та розгляд справи, зокрема шляхом отримання ухвали про відкриття провадження від 04.12.2024 через підсистему «Електронний суд».
Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною першою, другою та четвертою статті 13 ГПК Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.
Позивачем у справі заявлено позовні вимоги до Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області.
Однак споживачем за спірним договором від 04.11.2021 року №11-1049/21-БО-Т є Лисичанська міська військова-цивільна адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області.
Отже суд бере до уваги наступне.
Відповідно до абз.1, 2 ч.1 ст.1 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» для виконання повноважень місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених цим Законом, в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема в районі проведення антитерористичної операції можуть утворюватися військово-цивільні адміністрації. Військово-цивільні адміністрації - це тимчасові державні органи у селах, селищах, містах, районах та областях, що діють у складі Антитерористичного центру при Службі безпеки України (у разі їх утворення для виконання повноважень відповідних органів у районі проведення антитерористичної операції) або у складі Об'єднаного оперативного штабу Збройних Сил України (у разі їх утворення для виконання повноважень відповідних органів у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях) і призначені для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення безпеки і нормалізації життєдіяльності населення, правопорядку, участі у протидії актам збройної агресії, диверсійним проявам і терористичним актам, недопущення гуманітарної катастрофи в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема проведення антитерористичної операції.
Частиною 1 ст.3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» передбачено, що військово-цивільні адміністрації утворюються у разі потреби за рішенням Президента України.
Указом Президента України від 19.02.2021 №62/2021 «Про утворення та реорганізацію військово-цивільних адміністрацій у Луганській області» утворено Лисичанську міську військово-цивільну адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області.
Абзацом 4 ч.11 ст.3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» встановлено, що повноваження військово-цивільних адміністрацій населених пунктів, районних, обласних військово-цивільних адміністрацій також припиняються згідно із Законом України «Про правовий режим воєнного стану».
Частиною 9 ст.4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» встановлено, що у зв'язку з утворенням військових адміністрацій населених пунктів повноваження військово-цивільних адміністрацій цих населених пунктів припиняються з дня початку здійснення відповідною військовою адміністрацією своїх повноважень.
Указом Президента України від 11.06.2022 №406/2022 «Про утворення військової адміністрації» утворено Лисичанську міську військову адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ідентифікаційний код 44044068 належить Лисичанській міській військовій адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області.
Частиною 1 ст.52 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що з моменту утворення Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (11.06.2022) остання набула відповідних повноважень та є правонаступником Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», як Постачальником та Лисичанською міською військово-цивільною адміністрацією Сєвєродонецького району Луганської області (EIC код 56XS00018181W001) як Споживачем, було укладено договір постачання природного газу від 04.11.2021 №11-1049/21-БО-Т.
Згідно з п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Пунктом 1.2. Договору визначено, що природний газ, що постачається за цим Договором використовується Споживачем для своїх власних потреб.
У п. 1.3. Договору сторони визначили, що за цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.
За умовами п. 2.1. Договору Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з листопада 2021 року по грудень 2022 року (включно), в кількості 93,896 тис. куб. метрів.
Відповідно до п. 3.1. Договору Постачальник передає Споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ Споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Згідно з п. 3.5. Договору, приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідальному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Пунктом 3.5.1. Договору визначено, що Споживач зобов'язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ т/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
На підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі - акт), підписані уповноваженим представником Постачальника (п. 3.5.2. Договору).
Згідно з п. 3.5.3 Договору Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
Звірка фактично використаного обсягу газу за цим Договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений Споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС (п. 3.6. Договору).
Відповідно до п. 4.1. Договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином:
Ціна природного газу за 1000 куб.м газу без ПДВ - 13658,42 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, також тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб.м.
Всього ціна газу за 1000 куб.м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16554,00 грн.
Згідно з п. 4.3. Договору загальна вартість цього Договору на дату укладання становить 1295295,32 грн, крім того ПДВ - 259059,06 грн, разом з ПДВ - 1554354,38 грн.
У пункті 5.3. Договору сторони погодили, що оплата за природний газ здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору.
Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1. цього Договору.
Згідно з п. 7.1. Договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим Договором.
Відповідно до п. 7.2. Договору у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору (п. 13.1. Договору).
Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками юридичних осіб.
Позивачем був надісланий адвокатський запит, у відповідь на який надійшов лист №ТОВВИХ-24-16347 від 28.10.2024 від ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» з Інформаційної платформи щодо обсягів спожитого природного газу, в якому наявна інформація, що відповідачем (ЕІС код: 56XS00018181W001) спожито природний газ з ресурсу позивача за період з 22.11.2021 по 30.11.2021 об'ємом 3514,00 м.куб., з 01.12.2021 по 31.12.2021 - 13419,00 м.куб., з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 15722,87 м. куб., з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 11183,00 м.куб. Зазначені об'єми також підтверджуються і додатком до зазначеного листа, а саме «Інформація щодо остаточної алокації відборів споживача за ЕІС-кодом 56XS00018181W001 в періоди з 01.11.2021 по 28.02.2022».
Інформацією про надходження коштів на рахунки позивача від відповідача за період з 04.11.2021 по 22.10.2024 підтверджується оплата відповідачем за поставлений газ за листопад 2021 року 58170,75 грн, за грудень 2021 року 222138,06 грн та за січень 2022 року 260276,32 грн.
Позивач у позовній заяви зазначив, що відповідач не сплатив за поставлений природний газ у лютому 2022 року, у зв'язку з чим сума боргу за використаний природний газ за лютий 2022 року становить 185123,33 грн.
Оскільки відповідачем обов'язок щодо повної оплати вартості поставленого природного газу не виконано, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 185123 грн 33 коп., 39 132 грн 80 коп. пені, 13 671 грн 75 коп. - 3% річних та 51 329 грн 79 коп. інфляційних втрат.
Встановивши фактичні обставини справи та дослідивши надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», як Постачальником та Лисичанською міською військово-цивільною адміністрацією Сєвєродонецького району Луганської області, правонаступником якої є Лисичанська міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області, як Споживачем, було укладено договір постачання природного газу від 04.11.2021 №11-1049/21-БО-Т.
Згідно з умовами п. 1.1. Договору позивач зобов'язався поставити відповідачу природний газ, а відповідач зобов'язався прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Частиною 2 статті 714 Цивільного кодексу України визначено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно з загальними положеннями про купівлю-продаж (ст. 662-663, 689, 691-692 Цивільного кодексу України) продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором та у встановлений договором строк. В свою чергу, покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його за ціною, встановленою в договорі та в обумовлений строк.
На підставі наведеного, відповідач зобов'язаний оплатити повну вартість отриманого газу в установлений Договором строк.
Суд враховує, що відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС), регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 №2496.
Відповідно до пункту 3 розділу І Правил постачання природного газу, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
Відповідно до пункту 1 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
Пунктом 3 розділу ІІ Правил постачання природного газу встановлено, що реєстрація споживача у реєстрі споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС здійснюється постачальником на період дії укладеного договору постачання природного газу в частині його обов'язку постачати природний газ споживачу.
Споживач надає свою згоду постачальнику на включення його у Реєстр споживачів постачальника виключно шляхом укладення, продовження або поновлення дії договору постачання природного газу, за яким обсяг та ціна є узгодженими на визначений період постачання природного газу. Якщо дію договору постачання було призупинено в частині постачання природного газу відповідно до вимог цих правил, вважається, що споживач за таким договором не надав згоду постачальнику на включення його в Реєстр споживачів постачальника. У випадку включення (наявності) споживача у Реєстр споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем, такий постачальник не має права виставляти рахунок (платіжний документ) споживачу за поставлений природний газ (надані послуги постачання природного газу).
Постачальник має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи інформаційну платформу Оператора ГТС або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об'єкті споживача (абз. 2 пункту 11 розділу ІІ Правил постачання природного газу).
Відповідно до пункту 13 розділу II Правил постачання природного газу, за підсумками розрахункового періоду, споживач до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акту про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.
На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС, постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.
Взаємовідносини між постачальником і Оператором ГТС щодо обміну інформацією про фактичні обсяги споживання природного газу споживачем регулюються Кодексом газотранспортної системи та окремим договором транспортування природного газу, укладеним між постачальником та Оператором ГТС.
Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.
У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника.
Суд враховує приписи статей 11, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, в силу яких договір є підставою виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Положеннями статті 692 Цивільного кодексу України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу, який згідно з частиною 2 статті 712 ЦК України застосовується також до договорів поставки. Зокрема, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частина 1 статті 691 ЦК України).
Судом встановлено, що відповідачу на інформаційній платформі Оператора ГТС України присвоєно EIC-код 56XS00018181W001.
Відповідно до договору від 04.11.2021 постачальником відповідача є Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».
Згідно підпункту 19 пункту 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» Оператор газотранспортної системи (Оператор ГТС) - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову №3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України», на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, проспект Гузара Любомира, 44, код ЄДРПОУ 42795490).
Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу 1 Кодексу ГТС, інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
Згідно з пунктом 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи та оприлюднює на своєму веб-сайті різну інформацію, передбачену цим Кодексом.
Отже, суб'єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач, як постачальник та споживач природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є оператор ГТС.
Відповідно до пункту 2 глави 3 розділу Кодексу ГТС, інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.
Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень.
Отже сторони, як суб'єкти ринку природного газу мають право доступу до інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.
Згідно з пунктом 3.5 Договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Споживач зобов'язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ (підпункт 3.5.1 Договору).
На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника (підпункт 3.5.2. Договору).
Згідно з підпунктом 3.5.3. Договору споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
Згідно з пунктом 3.6. Договору звірення фактично використаного обсягу газу за цим Договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться Сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений Споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС.
У матеріалах справи відсутні докази підписання та повернення акту приймання-передачі за лютий 2022 року споживачем постачальнику, у відповідності до умов договору.
За умовами договору, зокрема п. 3.5.4. у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим та узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.
Також, як встановлено судом, у відповідь на адвокатський запит позивачу надійшов лист №ТОВВИХ-24-16347 від 28.10.2024 від ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» з Інформаційної платформи щодо обсягів спожитого природного газу, в якому наявна інформація, відповідно до якої, зокрема, що відповідачем (ЕІС код: 56XS00018181W001) спожито природний газ з ресурсу позивача за період з 22.11.2021 по 30.11.2021 спожито природний газ об'ємом 3514,00 м.куб., з 01.12.2021 по 31.12.2022 - 13419,00 м.куб., з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 15722,87 м. куб., з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 11183,00 м.куб.
Згідно з пунктом 5.3.Договору оплата за природний газ здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в розділі 14 цього Договору. Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього Договору. Кошти, які надійшли від Споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати Споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові період.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.
У пункті 5.1 договору сторони погодили, що у разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору.
Отже на споживача покладений обов'язок з надання постачальнику копії акту надання послуг з розподілу/транспортування газу на підставі даних комерційного вузла обліку, відповідно до якого постачальник складає та направляє споживачеві акт приймання-передачі природного газу.
Докази виконання відповідачем обов'язку відповідно до пп.3.5.1 п.3.5 договору в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Приписами ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до п.5.1 договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснювати оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
За таких обставин, за умовами договору відповідач повинен був виконати покладене на нього зобов'язання з оплати поставленого йому позивачем природного газу у строк за грудень 2021 року у строк до 15.02.2022 загальною вартістю 222138 грн 06 коп., а за лютий 2022 року загальною вартістю 185123 грн 33 коп. до 15.04.2022 включно.
Отже, строк оплати поставленого природного газу за грудень 2021 року та лютий 2022 року є таким, що настав.
Відповідач у порушення умов п.5.1 договору розрахунки здійснював не у повному обсязі та несвоєчасно, розрахувався частково, оплативши за природний газ за листопад 2021 року 58170 грн 75 коп. За грудень 2021 року споживач оплатив 222138 грн 06 коп., однак 211675 грн 94 коп. оплачено 29.12.2021, а 10462 грн 12 коп. 21.02.2022. За січень 2022 року відповідачем здійснено повну оплату у розмірі 260276 грн 32 коп.
Доказів оплати відповідачем заборгованості за Договором за лютий 2022 року в сумі 185123 грн 33 коп. суду не надано.
Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 185123 грн 33 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 39 132 грн 80 коп., 13 671 грн 75 коп. - 3% річних, 51 329 грн 79 коп. інфляційні.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень статті 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
У пункті 5.1 договору сторони погодили, що у разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору.
Отже на споживача покладений обов'язок з надання постачальнику копії акту надання послуг з розподілу/транспортування газу на підставі даних комерційного вузла обліку, відповідно до якого постачальник складає та направляє споживачеві акт приймання-передачі природного газу.
Також згіно з п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Докази виконання відповідачем обов'язку відповідно до пп.3.5.1 п.3.5 договору та п.1.1. щодо оплати за поставлений природний газ в матеріалах справи відсутні.
Згідно з п. 7.1. Договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим Договором.
Відповідно до п. 7.2. Договору у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Позивачем до стягнення заявлено 28 грн 66 коп. пені за зобов'язаннями грудня 2021 року, оскільки споживач цей період здійснив оплату у розмірі 222138 грн 06 коп., однак 211675 грн 94 коп. оплачено 29.12.2021, а 10462 грн 12 коп. - 21.02.2022. Отже, оскільки граничний строк оплати за зобов'язанням грудня 2021 року настав 15.02.2022, то прострочення оплати з 15.02.2022 по 21.02.2022 становить 5 днів.
Перевіривши нарахування пені, суд дійшов висновку про його арифметичну та правову правильність, тому вимога про стягнення пені у сумі 28 грн 66 коп. підлягає задоволенню.
За лютий 2022 року позивачем до стягнення за період з 16.04.2022 по 15.10.2022 заявлено 39104 грн 14 коп.
Перевіривши розрахунок пені, за лютий 2022 року, суд дійшов висновку про його арифметичну та правову правильність, тому вимога про стягнення пені у сумі 39104 грн 14 коп. підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Згідно з наданого розрахунку позивач нарахував та пред'явив до стягнення 3% річних в сумі 4 грн 30 коп. за зобов'язаннями грудня 2021 року за період з 16.02.2022 по 20.02.2022 та зобов'язання лютого 2022 року за період з 16.04.2022 по 30.09.2024 у розмірі 13667 грн 45 коп.
Перевіркою судом розрахунку 3% річних порушень законодавства та арифметичних помилок не встановлено, тому вимога про стягнення 3% річних в сумі 13671 грн 75 коп. є обґрунтованою правильно нарахованою та підлягає стягненню з відповідача.
Суд враховує, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Згідно з наданим розрахунком позивач нарахував та пред'явив до стягнення інфляційні втрати в сумі 51329 грн 79 коп. за зобов'язаннями лютого 2022 року за період з 01.05.2022 по 30.09.2024.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним, тому вимога про стягнення інфляційних втрат в сумі 51329 грн 79 коп. є обґрунтованою, правильно нарахованою та підлягає стягненню з відповідача.
Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд на підставі наявних у матеріалах справи доказів дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 185 123 грн 33 коп., 39 132 грн 80 коп. пені, 13 671 грн 75 коп. коп. - 3% річних, 51 329 грн 79 коп. інфляційних втрат.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже у зв'язку з задоволенням позовних вимог судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 129, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (ідентифікаційний код 44044068, 93100, Луганська обл., Сєвєродонецький район, місто Лисичанськ, вулиця Грушевського, будинок 7) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (ідентифікаційний код: 42399676, 04116, місто Київ, ВУЛИЦЯ ШОЛУДЕНКА, будинок 1) кошти у сумі 289 257 грн 67 коп., з яких 185 123 грн 33 коп. основний борг, 39 132 грн 80 коп. пеня, 13 671 грн 75 коп. 3% річних, 51 329 грн 79 коп. Інфляційні.
3. Стягнути з Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (ідентифікаційний код 44044068, 93100, Луганська обл., Сєвєродонецький район, місто Лисичанськ, вулиця Грушевського, будинок 7) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (ідентифікаційний код: 42399676, 04116, місто Київ, ВУЛИЦЯ ШОЛУДЕНКА, будинок 1) судовий збір у сумі 3 471 грн 09 коп.
4. Видати накази позивачу після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції згідно з положеннями ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 03.02.2025.
Суддя Н.І. Злепко