Справа № 211/7358/24
Провадження № 2/211/510/25
іменем України
(заочне )
03 лютого 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Ткаченко С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Брюховій В.О.,
у відсутність учасників процесу,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 2001084838701 від 22.07.2018 в сумі 31 605,91 грн., за кредитним договором № 3001751178001 від 01.12.2020 в сумі 8 501,60 грн. та за кредитним договором № 1001884216201 від 27.05.2021 в сумі 12 987,90 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов'язань. В обґрунтування вимог зазначено про видачу на підставі укладеного кредитного договору № 2001084838701 від 22.07.2018 кредиту в сумі 23 841,00 грн., про видачу на підставі укладеного кредитного договору № 3001751178001 від 01.12.2020 відповідачці кредиту в сумі 20 498,00 грн. та видачу на підставі укладеного кредитного договору № 1001884216201 від 27.05.2021 в сумі 10 000,00 грн. Позивач умови договорів виконав, надавши кредити ОСОБА_1 , однак остання кредитні зобов'язання виконувала неналежним чином, що призвело до виникнення заборгованості. Тому з метою захисту прав кредитора, позивач просить задовольнити заявлені вимоги.
Ухвалою суду від 02 грудня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання сторони не з'явилися.
Згідно прохальної частини тексту позовної заяви, представник позивача Киричук Г.М. просить проводити розгляд справи за його відсутності, на вимогах наполягає, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена в порядку, встановленому статтею 128 ЦПК України, не повідомила причини неявки, відзиву на позов не подала.
Ураховуючи положення статті 223 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутність на підставі наявних у справі доказів, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Як встановлено судом та не оспорюється учасниками процесу, відповідно до укладеного 22 липня 2018 року між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 договору № 2001084838701, шляхом підписання заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у сумі 23 841,00 грн.
Відповідно до укладеного 01 грудня 2020 року між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 договору № 3001751178001, шляхом підписання заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у сумі 20 498,00 грн.
Відповідно до укладеного 27 травня 2021 року між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 договору № 1001884216201, шляхом підписання заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у сумі 10 000,00 грн.
Доказів на спростування цього відповідачем суду не надано.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).
Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Частиною другою статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
У постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц (провадження № 61-16754св19), від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц (провадження № 61-22158св19) вказано, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом із тим відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що виписки за картковими рахунками (за кредитним договором) можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за укладеними договорами, відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № 2001084838701 від 22.07.2018 в сумі 31 605,91 грн., за кредитним договором № 3001751178001 від 01.12.2020 в сумі 8 501,60 грн. та за кредитним договором № 1001884216201 від 27.05.2021 в сумі 12 987,90 грн.
Розміри кредитної заборгованості та її складові відповідач не спростувала, контррозрахунку боргу не надала, тому наданий банком розрахунок заборгованості за кредитним договором у сукупності з випискою з рахунку позичальника та іншими доказами є належним і допустимим доказом, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеної у постанові від 22 квітня 2024 року у справі № 559/1622/19 (провадження № 61-12049св23).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини 1-3 статті 12 ЦПК України).
Оскільки належним чином повідомлена про дату слухання справи відповідач відзиву на позов та доказів на його підтвердження, суду не надала, враховуючи, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, оскільки збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду та кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (статті 12,13 ЦПК України), суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 2 422,40 грн., сплачений ним при подачі позову, яку суд вважає можливим задовольнити.
Керуючись статями 525, 526, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, статями 10, 12,13, 141, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України, суд
Задовольнити позов Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором - повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4) заборгованість в загальній сумі 53 095 (п'ятдесят три тисячі дев'яносто п'ять) гривень 41 коп., з яких:
-за кредитним договором № 2001084838701 від 22.07.2018 в сумі 31 605 (тридцять одна тисяча шістсот п'ять) гривень 91 коп.,
-за кредитним договором № 3001751178001 від 01.12.2020 в сумі 8 501 (вісім тисяч п'ятсот одна) гривня 60 коп.,
- за кредитним договором № 1001884216201 від 27.05.2021 в сумі 12 987 (дванадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят сім) гривень 90 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя: С. В. Ткаченко