Справа № 173/240/25
Провадження №1-кс/173/49/2025
про застосування запобіжного заходу
03 лютого 2025 року м. Верхньодніпровськ
Cлідчий суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Верхньодніпровська клопотання слідчого СВ відділу поліції № 3 Кам'янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041430000057 від 01.02.2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровської області, не одруженого, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, який малолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
03 лютого 2025 року до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 3 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене начальником Вільногірського відділу Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
У клопотанні слідчий зазначає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а також те, що ОСОБА_5 вчинив злочин проти рідних осіб, члені своєї сім'ї, що підтверджує цинічність злочину.
Мотивуючи клопотання, слідчий посилається на існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають йому достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 спробує переховуватись від органів досудового розслідування або суду та впливати на потерпілих у кримінальному провадженні з огляду на те, що він умисно вчинив тяжкий злочин проти життя та здоров'я людини, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років позбавлення волі, та усвідомлюючи факт невідворотності покарання за вчинений злочин у вигляді позбавлення волі, може переховуватись від органу слідства та суду. Фактично злочин вчинив проти двох рідних осіб - братів, із якими він перебуває у сімейних відносинах, та якийсь час підтримував досить добрі відносини, що вказує на особливий цинізм його вчинку. Окрім цього підозрюваний ОСОБА_5 проживає разом із потерпілими в одній квартирі у м. Верхньодніпровську, яка перейшла їм як спадок від батьків, і таким чином, знаходячись на свободі підозрюваний може незаконно впливати на потерпілих, з якими він фактично проживає за однією адресою.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти цим ризикам.
Копії клопотання та матеріалів, що його обґрунтовують, вручені підозрюваному ОСОБА_5 01.02.2025 року о 15 год. 05 хв., про що свідчить розписка останнього.
Слідчий та прокурор у судовому засіданні клопотання підтримали та просили його задовольнити посилаючись на його обґрунтованість.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні просив не позбавляти його свободи, а обрати стосовно нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Захисника підозрюваного адвокат ОСОБА_6 підтримав позицію підозрюваного.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України 01 лютого 2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041430000057.
01.02.2025 року о 00 год. 03 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
25 січня 2025 року, підозрюваному ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та вручено копію повідомлення про підозру і пам'ятку з процесуальними правами та обов'язками підозрюваного.
Так, ОСОБА_5 31 січня 2025 року, у період часу з 06.30 год. до 11.15 год., знаходячись за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , у приміщенні кухні, розпивав алкогольні напої зі своїми рідними братами: ОСОБА_7 1981 р.н. та ОСОБА_8 1976 р.н., які також вживали алкогольні напої. Після чого, ОСОБА_5 , маючи на меті відпочити, пройшов до приміщення спальні у даному помешканні, де ліг на ліжко. При цьому ОСОБА_5 , на фоні неодноразових випадків з боку своїх рідних братів - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , до умисної провокації ОСОБА_5 до конфлікту, шляхом стягування останнього з ліжка під час його сну, маючи умисел на заподіяння даним особам умисних тяжких тілесних ушкоджень, взяв у праву руку розкладний ніж. Після чого ОСОБА_7 , у цей самий день, близько 11.30 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи на меті спровокувати конфлікт із ОСОБА_5 , задля особистої розваги, підійшов до сплячого на ліжку ОСОБА_5 , та умисно намагався стягнути його за ногу на підлогу. У цей час ОСОБА_5 прийшов у стан агресії, та переслідуючи свій умисел направлений на заподіяння ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, за допомогою заздалегідь заготовленого розкладного ножа, піднявся з ліжка та стоячи безпосереднього перед ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і бажаючи подальшого настання суспільно-небезпечних наслідків, цілеспрямовано, із достатньою силою наніс йому не менше трьох ударів лезом ножа в область черевної порожнини. Тим самим ОСОБА_5 заподіяв ОСОБА_7 тяжку сполучну травма тіла, проникаюче, поранення черевної порожнини з пошкодженням діафрагми, селезінки, брижі тонкого та товстого кишківника, наскрізне поранення тонкого кишківника, проникаюче поранення лівої легені, внутрішньочеревну кровотечу, гемопневмоторакс зліва, що є небезпечним для життя у момент заподіяння.
Відчуваючи сильний фізичний біль, потерпілий ОСОБА_7 , покликав на допомогу ОСОБА_8 . У свою чергу ОСОБА_8 , підійшов до спальні, де побачив ОСОБА_5 , а також ОСОБА_7 , який мав поранення черевної порожнини та просив медичної допомоги. Намагаючись захистити ОСОБА_7 , від насильницьких дій ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , спробував заспокоїти ОСОБА_5 . У цей час ОСОБА_5 , перебуваючи у стані агресії, не припиняючи своїх насильницьких дій та переслідуючи свій умисел направлений на заподіяння тілесних ушкоджень, визначив ОСОБА_8 другим об'єктом свого протиправного посягання. Після чого, утримуючи у правій руці заздалегідь заготовлений розкладний ніж, знаходячись безпосереднього біля ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і бажаючи подальшого настання суспільно-небезпечних наслідків, цілеспрямовано, наніс один удар лезом ножа йому в спину, тим самим заподіяв ОСОБА_8 проникаюче поранення правої половини грудної клітки, гемопневмоторакс зліва, що є небезпечним для життя у момент заподіяння.
Після нанесення вищевказаних тілесних ушкоджень своїм рідним братам, ОСОБА_5 пішов з місця вчинення кримінального правопорушення.
За приписами ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого погодженого з прокурором або за клопотанням прокурора.
Відповідно до ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину та триває два місяці.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Обґрунтованість підозри передбачає наявність фактів чи свідчень, здатних переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
В судовому засіданні встановлено, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, достатньою мірою підтверджується копіями доказів, що містяться у матеріалах справи:
-протоколом огляду місця події від 31.01.2025 р. під час якого проведено огляд домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , та виявлені плями РБК у кімнатах та один розкладний ніж;
-висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31.01.2025 згідно з ким ОСОБА_5 о 17 год. 45 хв. 31.01.2025 перебував в стані алкогольного сп'яніння;
-протоколом затримання ОСОБА_5 від 01.02.2025 року згідно з яким ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України;
-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 01.02.2025 згідно з яким останній розповів за яких обставин спричинив тілесні ушкодження своїм братам;
-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 який розповів як та за яких обставин брат ОСОБА_5 причинив тілесні ушкодження ножем йому та їх брату ОСОБА_7 ;
-довідкою КНМ КМР «МЛШМД» згідно з якою потерпілий ОСОБА_7 доставлений в лікарню з проникаючими пораненнями черевної порожнини;
-довідкою КНМ КМР «МЛШМД» згідного з якою ОСОБА_8 доставлено в лікарню з проникаючим пораненням правої половини грудної клітини.
Наведеного вище достатньо для висновку, що підозра на даній стадії кримінального провадження відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризик - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст.177 КПК України.
Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
У судовому засіданні слідчим та прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - переховування від органів досудового розслідування та суду, з огляду на суворість покарання, яке може понести ОСОБА_5 , в разі доведення його вини, за тяжке кримінальне правопорушення у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років та яке може бути визнане ним більш небезпечним ніж втеча. Отже тяжкість ймовірного покарання та ступінь тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 значно підвищують ризик переховування його від органів досудового розслідування та суду на перших етапах притягнення до кримінальної відповідальності.
Разом з цим, доведений і ризик незаконного впливу на потерпілих, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 є братом ОСОБА_9 та ОСОБА_10 яким і спричинив тілесні ушкодження, брати проживають разом в одній квартирі, у зв'язку з чим підозрюваний може спробувати умовити, погрожувати, змушувати або іншим чином впливати на потерпілих з метою зміни ними показань, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню. За таких обставин, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від потерпілих та дослідження їх судом.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року, вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
З огляду на вищенаведене, слідчий суддя вважає неможливим застосування щодо ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, для запобігання ризиків, зазначених в клопотанні та встановлених в судовому засіданні та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
При цьому в достатній мірі оцінено в сукупності також такі обставини: обґрунтованість підозри ОСОБА_5 в інкримінованому кримінальному правопорушенні; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини за злочин, у вчиненні якого він підозрюється; особу підозрюваного - не одружений, раніше не судимий, не працює.
Приймаючи до уваги вагомість наявних доказів, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, з правовою кваліфікацією, для даної стадії досудового розслідування за ч. 1 ст. 121 КК України; тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні; дані про особу підозрюваного, конкретні обставини інкримінованого злочину, та наявність ризиків, які дає підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає необхідним частково задовольнити клопотання слідчого і застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме по 01 квітня 2025 року включно.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 182 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Приймаючи до уваги, те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення з застосуванням насильства, судом не визначається розмір застави.
Разом з тим слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до положень ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
На підставі викладеного і керуючись ст. 176-178, 183, 193-198, 395 КПК України, слідчий суддя
Відмовити в задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_5 щодо застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Частково задовольнити клопотання слідчого СВ ВП № 3 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про застосування до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041430000057 від 01.02.2025 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування по 01 квітня 2025 включно.
Вручити копію цієї ухвали підозрюваному ОСОБА_5 негайно після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_3 .
На ухвалу слідчого судді учасниками процесу може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1