ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.02.2025Справа № 910/9928/19
Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В. В., розглянувши заяву Департаменту автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2020
у справі №910/9928/19
за позовом Департаменту автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національний банк Грузії
до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком"
про стягнення 18 388 910,51 євро, що станом на 25.07.2019 за курсом НБУ становить 522 707 686,69 грн,
Без виклику представників сторін
Департамент автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії (далі - позивач, Департамент) звернувся до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - відповідач, Банк) про стягнення 18388910,51 євро, що станом на 25.07.2019 за курсом НБУ становить 522 707 686,69 грн.
Позов мотивований посиланням на невиконання відповідачем умов банківської гарантії, виданої Позивачеві на забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" (далі - Товариство) зобов'язань за контрактом №EWHG/CW/ICB-01 від 12.12.2013 (далі - контракт).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.07.2020, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020, у задоволенні позову відмовлено повністю.
09.08.2021 постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду касаційну касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії на рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 у справі №910/9928/19 було закрито, у задоволенні касаційної скарги Департаменту автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії було відмовлено, рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 у справі №910/9928/19 залишити без змін.
16.08.2024 через відділ діловодства та документообігу господарського суду міста Києва від Департаменту автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 на підставі пункту 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 22.08.2024 було відкрито провадження у справі за заявою Департаменту автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 у справі № 910/9928/19, вирішено здійснювати розгляд заяви Департаменту за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, розгляд заяви був призначений на 16.09.2024. Також вказаною ухвалою був призначений розгляд клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 у справі № 910/9928/19 у призначеному судовому засіданні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у задоволенні клопотання Департаменту автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії про поновлення строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 у справі № 910/9928/19 відмовлено. Заяву Департаменту автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 у справі №910/9928/19 залишено без розгляду.
Постановою від 13.01.2025 Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Департаменту автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 за результатом розгляду заяви позивача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 у справі № 910/9928/19 задоволено частково; ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/9928/19 - скасовано; справу №910/9928/19 передано до Господарського суду міста Києва на стадію вирішення клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 у справі № 910/9928/19. В решті задоволення апеляційної скарги - відмовити.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 30.01.2025, справу №910/9928/19 для розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 у справі № 910/9928/19 передно на розгляд судді Князькова В.В.
Розглянувши заяву Департаменту автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 суд дійшов наступних висновків.
Порядок звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначено Розділом IV Главою 3 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13 визначила, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її в суді.
Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення в уже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення.
За змістом частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Велика Палата Верховного Суду та об'єднана палата Касаційного господарського Суду висловлювали правову позицію, що є нововиявленою обставиною у розумінні процесуального законодавства у подібних правовідносинах, зокрема:
- нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/10129/17 від 22.01.2019);
- нововиявленими обставинами є юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були й не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його в кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, котрі беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №752/4995/17);
- істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду в адміністративній справі в адміністративному суді у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження й ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 9901/230/20);
- при цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а).
Велика Палата Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №154/3029/14-ц, аналізуючи питання про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами в контексті застосування статті 423 Цивільного процесуального кодексу України виснувала, що нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Верховний Суд зазначив, що необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній чи касаційній скарзі, або, які могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи, не є нововиявленими обставинами.
Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
При цьому, Велика Палата виснувала, що судове рішення не може переглядатись за нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 Цивільного процесуального кодексу України, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 Цивільного процесуального кодексу України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що підстави повинні виникнути після ухвалення рішення у справі (істотні обставини стали відомі стороні після ухвалення рішення, скасовано рішення, яке стало підставою для ухвалення іншого рішення, встановлені факти завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів після ухвалення незаконного рішення, тощо).
Суд виходить з того, що пункт 1 частини другої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України, пункт 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України є аналогічними за змістом з пунктом 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України, відтак вищевказані правові висновки: 1) що вважається істотними обставинами справи, 2) які необхідні ознаки мають мати нововиявлені обставини, 3) висновок, що є нововиявленими обставинами, є релевантними до цієї справи. Відтак, вищевказані правові висновки є релевантними та підлягають застосуванню у справі, що розглядається.
Такі концептуальні підходи щодо процедури поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, згідно з практикою ЄСПЛ процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя як така, не суперечить положенням Конвенції за умови відсутності зловживання (рішення ЄСПЛ від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" № 2). Однак, при цьому ЄСПЛ наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним з аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення ЄСПЛ від 28.10.1999 у справі "Брумареску проти Румунії"). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду й нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 24.06.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.06.2011 у справі "Желтяков проти України").
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії").
Проте, у вирішенні відповідного питання, насамперед, судом встановлюється відповідність поданої заяви вимогам ст.ст.321, 322 Господарського процесуального кодексу України.
Зокрема, у п.1 ч.1 ст.321 Господарського процесуального кодексу України вказано, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Зі змісту розглядуваної заяви вбачається, що підставою її подання визначено те, що Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 у справі №910/5680/21 за позовом Департаменту автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про стягнення 19 891 760,73 євро, що станом на 07.04.2021 за курсом Національного банку України становить 654 399 144,49 грн було встановлено та надано судом оцінку того, що Банком здійснено перерахування коштів авансового платежу на рахунок Альткому в повному обсязі, що підтверджується виписками по рахунках та меморіальними ордерами:
"Відповідач вказував, що валютні меморіальні ордери підтверджують факт перерахування коштів з рахунку ТОВ ШБ «Альтком» НОМЕР_2» на поточний рахунок ТОВ ШБ «Альтком» № НОМЕР_1 , а всі меморіальні ордери містять відомості про проведення операції «проведено».
Відповідач вказував, що факт зарахування коштів на рахунки ТОВ ШБ «Альтком» підтверджується виписками по рахунку ТОВ ШБ «Альтком», а саме; випискою по рахунку № НОМЕР_2 ; випискою по рахунку № НОМЕР_3 та випискою по рахунку № НОМЕР_4 .
Виписки по рахунках містять всі необхідні елементи для встановлення суті операцій. Саме такі виписки, такої форми та такого змісту використовуються в діяльності ПАТ «Промінвестбанк» на підставі програмного забезпечення.
Ці операції, проведені Банком з переказу коштів на рахунки ТОВ ШБ «Альтком» протягом 2013- 2014рр. та оформлені у вигляді документів первинної звітності, підписані та перевірені Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на їх відповідність. Відтак, оформлення виписок під час надання до суду не спростовують зміст таких операцій, не можуть бути підставою для твердження про невідповідність операції.
За встановлених обставин та оцінки наявних у справі доказів колегія суддів дійшла до висновку, що відповідач не є особою, яка має відповідати перед позивачем, а у позивача відсутнє суб'єктивне право, яке порушене Банком при здійснені позивачем грошових зобов'язань у валюті контракту з Товариством.".
Заявником зазначено, що саме відсутність належних та допустимих доказів (зокрема, відсутність довідки банка бенефіціара про зарахування авансового платежу на рахунок принципала) перерахування коштів авансового платежу Банком на рахунок Альткому була покладена в основу рішень про відмову у позові, прийнятих у даній справі.
На думку Департаменту, надані Банком в межах справи № 910/5680/21 в сукупності документи про перерахування коштів авансового платежу, становлять нововиявлену обставину, яка може вплинути на висновки суду, адже якби вказана обставина була відома учасникам справи та суду під час розгляду справи, то зміст судового рішення міг би бути іншим.
Заявником зауважено, що з огляду на виділені ознаки відповідності тієї чи іншої обставини до нововиявленої, надані Банком банківські документи (зокрема, виписки по рахунках та меморіальні ордери) у справі № 910/5680/21 відповідають усім трьом критеріям, адже: виписки по рахунках та меморіальні ордери датовані груднем 2013 - січнем 2014, тобто задовго до прийняття рішення у даній справі та, відповідно, Існували під час її розгляду; обставини перерахування коштів авансового платежу не були та не могли бути відомі Департаменту на час розгляду справи, оскільки відповідні докази перебували у володінні Банку та протиправно приховувались ним під час первісного розгляду, у зв'язку із чим відповідні обставини стали відомі Департаменту лише після їх надання і оцінки судом апеляційної інстанції у справі № 910/5680/21; дані обставини є істотними для розгляду справи, адже при їх наявності суд міг би прийняти інше судове рішення, ніж те, яке було прийняте. При цьому, обґрунтовуючи дотримання строків подання розглядуваної заяви позивач посилався на те, що повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 у справі № 910/5680/21 за позовом Департаменту до Банку про стягнення безпідставно набутих коштів було складено 19.07.2024 року, тому дана заява подається з дотриманням тридцяти денного строку з моменту, коли Департамент дізнався або міг дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Одночасно, враховуючи приписи п.1 ч.2 ст.321 Господарського процесуального кодексу України та зміст рішення Конституційного Суду № 1-р(ІТ)/2024 від 14.02.2024 було визначено, що приписи пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України, визнані неконституційними в зазначеному аспекті, утрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, позивачем заявлено про поновлення строку на подання заяви для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування вказаної заяви позивач посилався на те, що на строк, який знадобився для того, щоб Департаменту стало відомо про існування нововиявлених обставин, у зв'язку з якими подається ця заява, вплинула недобросовісна та протиправна поведінка Банку, що перебувала поза об'єктивним контролем заявника. При цьому, судом враховано, що заявником ставиться питання саме стосовно поновлення строку, визначеного п.1 ч.2 ст.321 Господарського процесуального кодексу України.
Однак, оцінюючи зміст поданої заяви, суд дійшов висновку, що позивачем допущено саме пропущено строк, який визначено п.1 ч.1 ст.321 Господарського процесуального кодексу України.
Як вказувалось судом, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Тобто, виходячи зі змісту вказаної правової норми та обставин, якими позивач обґрунтовує заяву, саме надані Банком в межах справи № 910/5680/21 в сукупності документи про перерахування коштів авансового платежу, становлять нововиявлену обставину, проте, ніяким чином не сама постанова суду апеляційної інстанції, як судове рішення, яким надається оцінка певних доказів.
Отже, вирішуючи питання про дотримання заявником строку, який визначено п.1 ч.1 ст.321 Господарського процесуального кодексу України, дослідженню підлягають обставини того, коли саме Департаменту автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії стало відомо про докази, надані Банком в межах справи № 910/5680/21 - документи про перерахування коштів авансового платежу, які на його думку становлять нововиявлену обставину.
Судом зазначалось, що нововиявленими обставинами є юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були й не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Тобто, в розрізі питання встановлення дотримання заявником строку на звернення до суду із заявою про перегляд рішення з нововиявленими обставинами, який встановлено п.1 ч.1 ст.321 Господарського процесуального кодексу України, суд зауважує, що дата складання постанови суду апеляційної інстанції по справі № 910/5680/21 не має жодного правового значення, оскільки фактично остання містить лише оцінку наданих до матеріалів справи доказів, а саме наданих Банком документів про перерахування коштів авансового платежу, оскільки позивач на момент ухвалення такої постанови Північним апеляційним господарським судом вже був обізнаний щодо існування таких доказів, які на його думку засвідчують наявність нововиявленої обставини.
Як вбачається з матеріалів справи №910/5680/21 (том VII стор.132-148) меморіальні ордери, банківські виписки по рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «ШБ «Альтком» про перерахування коштів авансового платежу, на які заявник посилається в якості нововиявленої обставини було долучено відповідачем до матеріалів справи разом з відзивом 28.06.2023. До вказаного відзиву додано докази його направлення 28.06.2023 на адресу заявника - представника заявника адвоката Гловацького Олексія Серійовича (том VII стор.149-151).
Одночасно, з матеріалів справи №910/5680/21 (том VII стор. 166) представник Департаменту автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії ознайомився з матеріалами справи та зняв фотокопії 04.07.2023.
Тобто, з наведеного полягає, що про наявність поданих Банком в межах справи №910/5680/21 документів щодо перерахування коштів авансового платежу на рахунок ТОВ ШБ «Альтком» Департаменту автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії стало відомо 04.07.2023.
Отже, тридцятиденний строк на подання заяви за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 по справі №910/9928/19 на підставі пункту 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України почав свій перебіг з 05.07.2023, а останнім його днем було 03.08.2023.
В контексті означеного судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Зі змісту вхідного штампу реєстрації вхідної кореспонденції Господарського суду міста Києва вбачається, що розглядувана заява Департаменту автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії надійшла до Господарського суду міста Києва 16.08.2024, а отже, більш як через рік після того, як позивач дізнався про наявність в матеріалах справи №910/5680/21 документів щодо перерахування коштів авансового платежу на рахунок ТОВ ШБ «Альтком» - меморіальних ордерів, банківських виписок по рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «ШБ «Альтком».
Тобто, з наведеного полягає, що Департаментом автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії було пропущено строк на подання заяви про перегляд рішення у справі за нововиявленими обставинами, що передбачений п.1 ч.1 ст.321 Господарського процесуального кодексу України.
Заяви про поновлення вказаного строку позивачем подано не було, а помилково вказано про його дотримання, виходячи з дати ухвалення постанови суду апеляційної інстанції по справі №910/5680/21.
При цьому, суд вважає передчасним та недоцільним у даному випадку розгляд заяви позивача про поновлення строку, який визначено п.1 ч.2 ст.321 Господарського процесуального кодексу України, оскільки така заява підлягала б розгляду у логічній послідовності у разі дотримання позивачем вимог п.1 ч.1 ст.321 Господарського процесуального кодексу України.
Наслідки пропуску процесуальних строків, визначені ст.118 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ч.1 ст.118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Частиною 2 вказаної статті унормовано, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, виходячи з всього вищевикладеного у сукупності, враховуючи пропущення Департаментом автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії строку на подання заяви про перегляд рішення у справі за нововиявленими обставинами, що передбачений п.1 ч.1 ст.321 Господарського процесуального кодексу України, та відсутність клопотання саме про його поновлення, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для залишення без розгляду заяви Департаменту автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2020.
Керуючись ст. ст. 42, 43, 118, 119, 169, 170, ст. 234, ст. ст. 341, 342 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву Департаменту автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 у справі №910/9928/19 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 03.02.2025.
Суддя В. В. Князьков