ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА вул. Б.Хмельницького, 44-В, м.Київ, 01054, тел. (044) 334 68 95 e-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua, web: ki.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 05379487
про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів
29.01.2025Справа № 910/110/24
За заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
Суддя Мандичев Д.В.
Секретар судового засідання Улахли О.М.
Представники учасників: не з'явилися.
ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернулася до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2024 заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху. Встановлено строк сім днів з дня вручення цієї ухвали ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Встановлено ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) спосіб усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність шляхом надання:- відомостей про місце проживання боржника станом на день звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; - плану реструктуризації.
05.02.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про усунення недоліків, встановлених ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.01.2024.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.02.2024 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду. Підготовче засідання суду призначено на 13.03.2024.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.03.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення № про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Призначено керуючим реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Пропадущого Андрія Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 09.08.2013 № 1585). Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 22.05.2024 р.
02.04.2024 до суду надійшло повідомлення по справі від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України.
22.04.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло повідомлення по справі від Головного управління ДПС у м. Києві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 відкладено розгляд справи у попередньому засіданні на 26.06.2024.
До Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" з грошовими вимогами до боржника на суму 35 639 762,88 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" про визнання кредитором боржника на суму 35 639 762,88 грн., розгляд якої відбудеться у попередньому засіданні 26.06.2024.
25.06.2024 до суду надійшов відзив керуючого реструктуризацією на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" із грошовими вимогами до боржника.
26.06.2024 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив боржника на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" із грошовими вимогами.
26.06.2024 до суду надійшов звіт керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Пропадущого А.В. про результати перевірки декларації ОСОБА_1 про майновий стан.
26.06.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання керуючого реструктуризацією про долучення документів до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2024 відкладено розгляд справи у попередньому засіданні на 07.08.2024.
06.08.2024 до суду надійшло клопотання керуючого реструктуризацією про сплату винагороди.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 визнано кредитором у справі № 910/110/24 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" з грошовими вимогами на суму 1 537 733,75 грн., з яких 6 056,00 грн. - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 1 531 677,75 грн. - вимоги другої черги. Визначено дату проведення судового засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 16.10.2024. Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" у визнанні кредитором на суму 34 108 085,13 грн.
22.08.2024 до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" про витребування додаткових доказів.
16.10.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Пропадущого А.В. про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 відкладено розгляд справи у судовому засіданні, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 20.11.2024.
20.11.2024 до суду надійшло повідомлення адвоката Цимбала В.І. про припинення його повноважень представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи".
20.11.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Пропадущого А.В. про визнання боржника банкрутом, введення процедури погашення боргів та призначення керуючим реалізацією майна ОСОБА_1 арбітражного керуючого Пропадущого А.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.11.2024 відкладено розгляд справи у судовому засіданні, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 20.12.2024.
16.12.2024 до суду надійшло клопотання керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Пропадущого А.В. про долучення до матеріалів справи доказів організації проведення ним зборів кредиторів ОСОБА_1 шляхом опитування.
17.12.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява боржника про проведення судового засідання 20.12.2024 без участі її представника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2024 відкладено розгляд справи у судовому засіданні, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 29.01.2025.
27.01.2025 до суду надійшло клопотання керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Пропадущого А.В. про долучення документів до матеріалів справи.
У судове засідання, призначене на 29.01.2025, представники учасників справи не з'явилися, хоча про дату, час і місце його проведення були повідомлені належним чином.
Дослідивши наявні у матеріалах справи документи, судом встановлено наступне.
Єдиним кредитором ОСОБА_1 , грошові вимоги якого на суму 1 537 733,75 грн., з яких 6 056,00 грн. - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 1 531 677,75 грн. - вимоги другої черги, визнані господарським судом у справі № 910/110/24, є Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи».
Арбітражним керуючим Пропадущим А.В. було підготовлено звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації боржника про майновий стан на проект плану реструктуризації. Збори кредиторів ОСОБА_1 , призначені на 03.09.2024 шляхом письмового опитування, не відбулися.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" подано клопотання про витребування додаткових доказів у боржника. Як зазначає керуючий реструктуризацією, ним були отримані від боржника відповідні документи, про витребування яких просив суд кредитор, після чого арбітражний керуючий Пропадущий А.В. звернувся до ОСОБА_1 та ТОВ "Кредитні ініціативи" з повідомленням про проведення зборів кредиторів боржника 15.10.2024 задля вирішення питання про розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника та розгляд проекту плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 .
Збори кредиторів, призначені на 15.10.2024, не відбулися у зв'язку з ненаданням кредитором відповідей з питань порядку денного зборів.
У подальшому керуючим реструктуризацією направлено запит № 02-06/89 на адресу кредитора з протоколом зборів кредиторів від 18.11.2024 (проектом) та планом реструктуризації боргів ОСОБА_1 .
Збори кредиторів, призначені на 18.11.2024, не відбулися у зв'язку з відсутністю відповідей Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні Іцініативи» з питань порядку денного.
Керуючим реструктуризацією направлено черговий запит № 02-06/94 на адресу кредитора з протоколом зборів кредиторів від 13.12.2024 (проектом) та планом реструктуризації боргів ОСОБА_1 .
Збори кредиторів, призначені на 13.12.2024, не відбулися у зв'язку з ненаданням кредитором відповідей з питань порядку денного зборів.
Пунктом 1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування збори (комітет) кредиторів можуть проводитися шляхом опитування. Ініціатор опитування надсилає всім учасникам зборів (комітету) кредиторів запит з проектом рішення щодо запропонованого питання (питань). У такому запиті зазначаються адреса, на яку учасники опитування мають надіслати свою відповідь, та строк надання відповіді. Запит надсилається на адреси електронної пошти учасників зборів (комітету) кредиторів, зазначені в заявах з грошовими вимогами до боржника, або на офіційно повідомлену адресу. У разі відсутності в учасника опитування адреси електронної пошти запит надсилається поштовим відправленням. У такому разі строк проведення опитування має враховувати строки надходження поштової кореспонденції. У разі згоди із запропонованим рішенням учасник опитування підписує проект рішення та надсилає його ініціатору протягом 15 днів з дня отримання запиту. Згода учасника опитування з прийнятим рішенням має бути безумовною. Рішення учасника опитування, надіслане разом з документами, що підтверджують його повноваження, на електронну пошту ініціатора опитування, підписується з використанням кваліфікованого електронного підпису уповноваженої особи. Рішення учасника опитування, надіслане засобами поштового зв'язку, підписується особисто учасником опитування або його представником з наданням документів, що підтверджують повноваження представника. Відповіді, отримані після закінчення встановленого строку або такі, зміст яких не дає змоги встановити волевиявлення учасника опитування щодо порушеного питання, не враховуються під час підрахунку результатів голосування з такого питання. Ініціатор опитування зобов'язаний викласти прийняте рішення у письмовій формі, додати до нього копії відповідей усіх учасників опитування та надіслати всім учасникам зборів (комітету) кредиторів у порядку, встановленому для надсилання запитів, протягом 10 днів з дати завершення строку для прийняття ним відповідей від учасників зборів (комітету) кредиторів. Датою прийняття рішення вважається останній день строку, протягом якого учасники опитування мали надіслати свої відповіді ініціатору опитування.
Судом встановлено, що вищезазначені запити керуючого реструктуризацією про проведення зборів кредиторів ОСОБА_1 шляхом опитування направлялися арбітражним керуючим Пропадущим А.В. на електронну адресу кредитора info@c-inceptum.com.ua, зазначену Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи» у заяві з грошовими вимогами до боржника. Також, усі документи, подані керуючим реструктуризацією до суду, направлялися арбітражним керуючим Пропадущим А.В. до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи», що підтверджується долученими квитанціями про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС (ТОВ «Кредитні Ініціативи»).
Крім того, суд ухвалами від 16.10.2024, 20.11.2024 та 20.12.2024 відкладав розгляд справи у судовому засіданні у зв'язку з відсутністю рішення зборів кредиторів (у даному випадку єдиного кредитора, грошові вимоги до боржника якого визнані господарським судом у даній справі - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи») про схвалення/відмову у схваленні плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 , визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника або ж про закриття провадження у справі про неплатоспроможність № 910/110/24.
Ухвалами від 20.11.2024 та 20.12.2024 суд зобов'язував збори кредиторів (кредитора, який має право голосу на зборах - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи") надати суду протокольне рішення за результатами розгляду питань схвалення плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 , переходу до процедури погашення боргів боржника або закриття провадження у справі. Зобов'язував Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" надати суду письмові обгрунтовані пояснення щодо клопотання керуючого реструктуризацією про визнання ОСОБА_1 банкрутом, введення процедури погашення боргів боржника та призначення керуючим реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Пропадущого А.В. Попереджав збори кредиторів (кредитора, який має право голосу на зборах - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи") про відповідальність за невиконання вимог ухвали суду та ухилення від виконання обов'язків, покладених на учасників справи Кодексом України з процедур банкрутства, у вигляді штрафу в порядку, передбаченому ст. 135 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвали Господарського суду міста Києва від 07.08.2024, 16.10.2024, 20.11.2024 та 20.12.2024 були доставлені до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи» 13.08.2024 о 19:54, 18.10.2024 о 20:40, 26.11.2024 о 19:30 та 25.12.2024 о 12:21 відповідно, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.
При цьому, Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи» жодного разу не направлено ані керуючому реструктуризацією арбітражному керуючому Пропадущому А.В., ані суду відповідей з питань порядку денного зборів кредиторів, які скликалися керуючим реструктуризацією, або ж пояснень на виконання вимог ухвал суду від 20.11.2024 та 20.12.2024, тощо.
Із введенням в дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства запроваджено новий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, фізичної особи-підприємця та не тотожний за метою і механізмом реалізації до інституту банкрутства юридичних осіб.
Як убачається з пояснювальної записки до проєкту Кодексу України з процедур банкрутства метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації не з їх вини та потребують допомоги з боку держави.
Тому, призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.
У преамбулі Кодексу України з процедур банкрутства закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами обох судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Отже, застосовуючи ці норми, слід враховувати, що на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб Кодексом України з процедур банкрутства не встановлена.
За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.
Таким чином КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов'язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.
За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
Частиною другою статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.
Згідно з частиною п'ятою статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.
Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).
Отже, ця судова процедура є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).
Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки: - повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо; - надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог; - подати проєкт плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ); - повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ); - погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).
Також, КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає: - відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років (пункти 3, 4 частини четвертої статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною сьомою статті 123 КУзПБ; - закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ); - відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов'язковій сплаті згідно з частиною третьою статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини восьмої статті 126 КУзПБ); - дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).
Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною шостою статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
За частиною першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою четвертою КУЗБ "Відновлення платоспроможності фізичної особи" (стаття 113 КУзПБ).
За такого правового регулювання у справі про неплатоспроможність фізичної особи застосовні загальні підстави закриття провадження у справі про банкрутство, передбачені частиною першою статті 90 КУзПБ з урахуванням особливостей, встановлених спеціальними нормами цього Кодексу, отже тією мірою, якою ці підстави можуть стосуватися боржника - фізичної особи.
Системне тлумачення положень частини першої статті 90 КУзПБ у взаємозв'язку зі статтею 113 КУзПБ свідчить, що наведена норма та визначені нею підстави закриття провадження у справі про банкрутство (за винятком, визначених пунктами 1, 2, 5, які стосуються виключно юридичних осіб) є загальними приписами стосовно підстав закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за Книгою четвертою цього Кодексу, адже застосовуються як до банкрутства юридичних осіб, так і фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців.
Тож, за змістом частини першої статті 90 КУзПБ термін "справа про банкрутство" слід тлумачити широко, як універсальне поняття, адже банкрутство боржника є одним з етапів провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а підстави закриття провадження, які стосуються лише юридичних осіб, законодавець виділив у цій нормі відповідним уточненням щодо особи боржника або властивих лише банкрутству юридичних осіб судових процедур.
Окрім того, з урахуванням положень статей 3, 12 ГПК України, 2 КУзПБ та відсилочного припису пункту 9 частини першої статті 90 КУзПБ у справі про неплатоспроможність фізичної особи можуть бути застосовані підстави закриття провадження у справі за статтею 231 ГПК України в тих межах, що стосуються фізичної особи та особливостей банкрутства.
Щодо спеціальних підстав закриття провадження у справі, які можуть бути застосовані лише у справі про неплатоспроможність фізичної особи, то аналіз приписів Книги четвертої КУзПБ свідчить, що така процесуальна можливість передбачена на всіх стадіях судової процедури реструктуризації боргів боржника, за різних підстав та з неоднаковим ступенем імперативності відповідних норм.
Так, частиною сьомою статті 123 КУзПБ визначено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо: 1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи і витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів і витрат боржника та членів його сім'ї; 2) майно членів сім'ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім'ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами; 3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю.
Конструкція вказаної норми побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з'ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом.
До того ж, розширене коло ініціаторів застосування частини сьомої статті 123 КУзПБ та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника.
Враховуючи призначення цієї норми та можливість застосування її судом з власної ініціативи, Верховним Судом у постанові судової палати для розгляду справи про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 по справі № 903/806/20 наголошено на тому, що господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за частиною сьомою статті 123 КУзПБ, тому з власної ініціативи, зокрема, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов'язаний перевірити такі обставини справи та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.
У судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ передбачає право зборів кредиторів (кредитора у частині другій статті 128) звернутися до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність якщо: - збори кредиторів прийняли рішення про відмову у схваленні плану реструктуризації боргів боржника (пункт 2 частини восьмої статті 123 КУзПБ); - господарський суд відмовив у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника (частина десята статті 126 КУзПБ); - боржником порушено план реструктуризації боргів (частина друга статті 128 КУзПБ).
Системний аналіз цих норм приводить до висновку, що за наведених вище підстав (окрім частини сьомої статті 123 КУзПБ) господарський суд може вирішити питання щодо доцільності подальшого руху справи лише за клопотанням зборів кредиторів (кредитора), яким на певній стадії судової процедури реструктуризації боргів боржника надано виключне право ініціювати за власним вибором перехід до наступної судової процедури неплатоспроможності фізичної особи або закриття провадження у справі.
Слід зазначити, що визначені у пункті 2 частини восьмої статті 123, частині десятій статті 126 та частині другій статті 128 КУзПБ підстави для звернення зборів кредиторів (кредитора) із клопотанням про закриття провадження у справі можуть бути зумовлені саме неконструктивною позицією останніх при погодженні плану реструктуризації боргів, порушеннями при схваленні зборами кредиторів плану реструктуризації боргів, іншими обставинами, які не залежать від волі боржника, що має врахувати господарський суд при вирішенні питання про задоволення чи відмову у задоволенні такого клопотання зборів кредиторів (кредитора) крізь призму мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Таким чином само по собі клопотання зборів кредиторів про закриття провадження/перехід до наступної судової процедури, за відсутності передбачених спеціальним законом підстав та обставин, не може бути достатньою та безумовною підставою для задоволення господарським судом такого клопотання.
Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
За змістом цієї норми: - чітко визначений строк з якого вона може бути застосована судом - після спливу трьох місяців у процедурі реструктуризації боргів боржника; - обов'язковою умовою її реалізації є неподання до господарського суду протягом визначеного строку погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника; - коло ініціаторів її застосування не конкретизовано; - господарський суд набуває право на альтернативне вирішення подальшого руху справи: ухвалити рішення про перехід до наступної судової процедури чи про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Порівняльний аналіз положень частини одинадцятої статті 126 КУзПБ з частиною сьомою статті 123 КУзПБ свідчить, що хоча ці норми частково кореспондуються між собою, проте не є тотожними за ступенем імперативності, колом ініціаторів та передумовами їх застосування.
Такі відмінності дають підстави для висновку, що неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.
Водночас, слід враховувати, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов'язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої статті 126 КУзПБ у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів.
За загальним правилом закриття провадження у справі є формою завершення судового розгляду без прийняття рішення по суті справи через виявлення після відкриття провадження таких обставин, з якими закон пов'язує неможливість її судового розгляду.
Окрім виконання плану реструктуризації боргів боржника, у інших випадках за Книгою четвертою КУзПБ закриття провадження у справі під час судової процедури реструктуризації боргів не може вважатися очікуваним процесуальним рішенням для боржника з огляду на "добровільність банкрутства" фізичної особи та основну мету цього провадження - соціальну реабілітацію добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Водночас очевидним є те, що неподання до господарського суду протягом трьох місяців з введення процедури реструктуризації боргів погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника може бути зумовлене як недобросовісною поведінкою боржника, так і неналежною реалізацією кредиторами власних правомочностей.
За таких обставин однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення за частиною одинадцятою статті 126 КУЗПБ є закріплена у цій нормі дискреція господарського суду - можливість обрати з двох варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такий, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Щодо застосування частини одинадцятої статті 126 КУзПБ Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 сформував висновок, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.
У розвиток цієї правової позиції у постанові від 26.05.2022 по справі № 903/806/20 Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду наголошено, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
Такими обставинами можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім'ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з'ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.
Суд акцентує, що за приписами КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника має строковий характер та вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
В ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (пункт 8 частини п'ятої статті 119 КУзПБ).
Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина друга статті 122 КУзПБ).
Згідно з частиною четвертою статті 122 КУзПБ в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Отже, на відміну від статті 44 КУзПБ, у справі про неплатоспроможність фізичної особи КУзПБ не встановлює граничного строку здійснення судової процедури реструктуризації боргів боржника, проте у наведених вище приписах визначає максимальні строки щодо кожної стадії цієї судової процедури, крім виконання плану реструктуризації боргів, що має індивідуальні особливості для кожного боржника.
Зазначене у сукупності дає підстави для висновку, що строк судової процедури реструктуризації боргів боржника від дня її введення та до затвердження судом погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження, зокрема у разі неподання чи незатвердження такого плану, не повинен перевищувати 120 днів.
Таке тлумачення кореспондується з приписами частини першої статті 130 КУзПБ про перехід до процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не схвалено плану реструктуризації боргів боржника, що розуміється як додатковий стимул для дієвої реалізації кредиторами своїх правомочностей та засіб захисту інтересів добросовісного боржника від зволікання кредиторів.
Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Логічне та філологічне тлумачення цієї норми у взаємозв'язку з пунктом 2 частини четвертої статті 122 КУзПБ приводить до висновку, що за їх приписами на господарський суд покладено обов'язок розглянути та вирішити питання щодо подальшого руху справи після спливу тримісячного строку з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника, зокрема у разі неподання на затвердження плану реструктуризації боргів боржника, а словосполучення "має право прийняти рішення" вказує на дискрецію господарського суду при вирішенні цього питання в межах диспозиції частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.
Отже, до встановленого строку визнання боржника банкрутом за частиною першою статті 130 КУзПБ господарський суд у судовому засіданні, призначеному згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 122 КУзПБ зобов'язаний з'ясувати причини неподання на затвердження плану реструктуризації боргів і позиції сторін та за результатами ухвалити рішення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника, або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.
Таким чином, хоча КУзПБ докладно не регламентує закінчення процедури реструктуризації боргів боржника, проте за приписами пункту 8 частини п'ятої статті 119, частини одинадцятої статті 126 цього Кодексу визначено строк, три місяці з дня введення процедури реструктуризації боргів, протягом якого, але не пізніше строків установлених законом і судом, сторони мають здійснити свої права та обов'язки задля узгодження плану реструктуризації боргів боржника, у разі якщо господарський суд раніше не дійде висновку про наявність підстав для переходу до наступної судової процедури або закриття провадження у справі, зокрема відповідно до частини сьомої, пункту 2 частини восьмої статті 123 КУзПБ.
До спливу цього строку керуючий реструктуризацією зобов'язаний виконати в повному обсязі покладені на нього завдання, зокрема щодо перевірки майнового стану боржника та забезпечення розгляду зборами кредиторів плану реструктуризації боргів, а господарський суд повинен забезпечити дотримання процесуальних строків та гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін у судовій процедурі реструктуризації боргів боржника.
Суд наголошує на такому визначенні спеціальним законом строків у судовій процедурі реструктуризації боргів, адже презюмується, що добросовісний боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, здатен без зволікань надати вичерпну інформацію щодо свого майнового стану та можливостей погасити борги, а динамічність цієї процедури попереджує ризик додаткових витрат боржника через вичерпання авансування винагороди арбітражного керуючого та відповідає принципу процесуальної економії господарського судочинства.
За змістом частини першої статті 130 КУзПБ господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у двох випадках, якщо: - протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника; - зборами кредиторів прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
Ця норма хоча і регламентує початок судової процедури погашення боргів боржника, проте не визначає всіх випадків її введення та усієї сукупності підстав, що належить з'ясувати суду для переходу до наступної судової процедури у справі.
За змістом абзацу другого частини другої статті 6, частини перша статті 130 КУзПБ процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність фізичної особи одночасно з визнанням банкрутом боржника, тобто у разі встановлення ознак неплатоспроможності боржника.
Таким чином, визнаючи боржника - фізичну особу банкрутом, господарський суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, шляхом з'ясування та зіставлення активів і пасивів боржника.
Тому неплатоспроможність боржника є обов'язковою підставою для визнання боржника банкрутом та переходу до судової процедури погашення боргів, зокрема в порядку частини першої статті 130 КУзПБ, а відсутність ознак неплатоспроможності боржника матиме наслідком закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 90 КУзПБ.
Отже, приписи частини першої статті 130 КУзПБ не повинні застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін, а також з'ясування підстав для закриття провадження у справі, зокрема за частиною сьомою статті 123, частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ.
Враховуючи, що у частині одинадцятій статті 126 КУЗПБ конкретизовано лише момент з якого вона підлягає застосуванню господарським судом, реалізація цієї норми можлива після спливу трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника та до звершення цієї судової процедури, зокрема безпосередньо перед вирішенням господарським судом питання про визнання боржника банкрутом та перехід до судової процедури погашення боргів в порядку частини першої статті 130 КУзПБ.
Враховуючи наведене, приписи частини одинадцятої статті 126 та частини першої статті 130 КУзПБ у їх системному зв'язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі за частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а частина перша статті 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляд справи про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна у ОСОБА_1 відсутнє нерухоме майно, яке належить їй на праві власності.
13.03.2024 керуючим реструктуризацією видано наказ № 2 про проведення інвентаризації майнових активів ОСОБА_1 не пізніше 13.04.2024. Створено інвентаризаційну комісію, до складу якої включено: голова комісії - керуючий реструктуризацією арбітражний керуючий Пропадущий А.В., член комісії - боржник ОСОБА_1 .
Згідно з Протоколом інвентаризаційної комісії від 13.04.2024 за даними інвентаризації встановлено наявність 52 матеріальних цінностей (особисті речі, техніка, меблі) вартістю 9 050,00 грн., а також кредиторську заборгованість ОСОБА_1 у розмірі 3 142 381,75 грн.
Будь-яких інших активів у ОСОБА_1 за результатами проведеної інвентаризації встановлено не було.
За результатами перевірки декларацій ОСОБА_1 про майновий стан боржника керуючим реструктуризацією складено та подано до суду відповідний звіт, згідно з яким арбітражним керуючим Пропадущим А.В. зроблено висновок про відсутність будь-яких невідповідностей та, як наслідок, відсутність підстав для внесення виправлень до поданих боржником декларацій про майновий стан.
Дослідивши наявні у матеріалах справи документи, судом встановлено:
1. Матеріали справи не містять доказів недобросовісної поведінки ОСОБА_1 протягом провадження у справі про неплатоспроможність № 910/110/24.
2. За результатами проведення інвентаризації майна боржника, перевірки декларацій ОСОБА_1 про майновий стан, а також вжиття інших заохав задля виявлення майна боржника керуючим реструктуризацією арбітражним керуючим Пропадущим А.В. не було виявлено будь-якого майна або ж грошових коштів, які могли би бути включені до плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 задля збільшення суми погашення кредиторської заборгованості.
3. Збори кредиторів ОСОБА_1 , до складу яких входить єдиний кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи», не прийняли рішення з питань схвалення/відмови у схваленні плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 , визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів ОСОБА_1 або ж звернення до суду із заявою про закриття провадження у справі про неплатоспроможність № 910/110/24.
4. Матеріали справи не містять доказів наявності підстав у розумінні ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства для закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
5. Провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 було відкрито ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2024. За період більше 9 місяців план реструктуризації боргів ОСОБА_1 не був схвалений (взагалі не був розглянутий) зборами кредиторів з незалежних від боржника причин. Процедура реструктуризації боргів ОСОБА_1 , яка триває понад 9 місяців, не призводить до досягнення мети, встановленої Кодексом України з процедур банкрутства, - відновлення платоспроможності боржника шляхом справедливої реструктуризації боргів ОСОБА_1 із дотриманням прав та законних інтересів як боржника, так і кредитора.
6. Кредитором на виконання вимог ухвал суду від 20.11.2024 та 20.12.2024 не подано до суду будь-яких пояснень/заперечень щодо клопотання арбітражного керуючого Пропадущого А.В. про визнання ОСОБА_1 банкрутом, введення процедури погашення боргів та призначення керуючим реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Пропадущого А.В.
7. Бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи» (єдиного кредитора, грошові вимоги якого визнані господарським судом у справі № 910/110/24) в частині невиконання своїх обов'язків члена зборів кредиторів, визначених Кодексом України з процедур банкрутства, а також невиконання вимог ухвал суду від 20.11.2024 та 20.12.2024 призводить до необґрунтованого затягування строків процедури реструктуризації боргів ОСОБА_1 .
Згідно із пунктом 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, враховуючи, що з моменту відкриття провадження у справі ухвалою суду від 13.03.2024 пройшло більше 9 місяців, а також відсутність у матеріалах справи схваленого кредитором плану реструктуризації боргів боржника, з огляду на добросовісність поведінки боржника протягом провадження у справі про неплатоспроможність, встановивши, що у даній справі відсутні визначені Кодексом України з процедур банкрутства підстави для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, суд в рамках здійснення судового контролю з урахуванням приписів ч. 1 ст. 130 Кодексу України з процедур банкрутства приходить до обґрунтованого висновку про визнання ОСОБА_1 банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять запропонованої зборами кредиторів кандидатури арбітражного керуючого для призначення керуючим реалізацією майна боржника, однак арбітражним керуючим Пропадущим А.В. подано заяву про участь у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Частиною 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрута визначено, що розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі, а призначені арбітражні керуючі підлягають відстороненню:
1) які є заінтересованими особами у цій справі;
2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня відсторонення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років;
3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов'язків, визначених цим Кодексом;
4) які мають реальний чи потенційний конфлікт інтересів;
5) виключено;
6) які є близькими особами боржника - фізичної особи;
7) щодо яких відкрито провадження у справі про неплатоспроможність або з дня закриття провадження у справі про неплатоспроможність минуло менше трьох років;
8) за наявності підстав, визначених статтею 26 цього Кодексу.
Будь-яких скарг або заперечень ОСОБА_1 або Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи» щодо виконаної арбітражним керуючим Пропадущим А.В. роботи у процедурі реструктуризації боргів боржника матеріали справи не містять.
Враховуючи, що кандидатура арбітражного керуючого Пропадущого А.В. відповідає встановленим Кодексом України з процедур банкрутства вимогам, з огляду на те, що матеріали справи не містять заяв інших арбітражних керуючих про участь у справі, суд дійшов висновку про можливість призначення керуючим реалізацією майна боржника у справі № 910/110/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Пропадущого Андрія Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 09.08.2013 № 1585) із відповідними правовими наслідками.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 113, 114, 123, 130 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст.12, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Припинити процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
2. Припинити повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Пропадущого Андрія Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 09.08.2013 № 1585).
3. Визнати банкрутом фізичну особу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
4. Ввести процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
5. Призначити керуючим реалізацією майна боржника фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Пропадущого Андрія Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 09.08.2013 № 1585).
6. Оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про визнання фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) банкрутом і введення процедури погашення боргів у встановленому законодавством порядку.
7. Встановити строк до 28.02.2025 (включно) керуючому реалізацією майна банкрута для проведення інвентаризації майна боржника та визначення його вартості у відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства.
8. Зобов'язати керуючого реалізацією: 1) здійснити процедуру погашення боргів боржника в порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства; 2) надати суду документально підтверджений звіт про виконану роботу з інформацією про фінансове становище і майно боржника при проведенні процедури погашення боргів боржника станом на день подання звіту.
9. Копію постанови направити боржнику, кредитору, керуючому реалізацією, контролюючому органу, визначеному Податковим кодексом України, органам, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, місцевому суду загальної юрисдикції, органу державної виконавчої служби, приватним виконавцям, у яких перебувають виконавчі провадження (згідно реєстру боржників), державному органу з питань банкрутства.
Постанова набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови складено 03.02.2025
Суддя Д.В. Мандичев