номер провадження справи 9/207/24
27.01.2025 Справа № 908/3015/24
м.Запоріжжя
За позовом: Комунального підприємства «ГРАДПРОЕКТ», м. Запоріжжя
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕКЛАМА СЕРВІС-УКРАЇНА», м. Запоріжжя
про стягнення суми 35092,35 грн.
Суддя Боєва О.С.
Без виклику сторін
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Комунального підприємства «ГРАДПРОЕКТ» про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕКЛАМА СЕРВІС-УКРАЇНА» суми 35092,35 грн заборгованості.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 18.11.2024, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3015/24 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
Ухвалою господарського суду від 20.11.2024 вищевказану позовну заяву на підставі ч.1 ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 29.11.2024 вказану позовну заяву, після усунення позивачем недоліків, прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3015/24. Присвоєно справі номер провадження 9/207/24. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Підставою для звернення з позовом до суду зазначено неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо повної та своєчасної компенсації витрат з демонтажу рекламних конструкцій, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 35092,35 грн. Позов обґрунтовано ст.ст. 2, 11, 15, 16, 509, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив не подав. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.
Про відкриття провадження у справі та її розгляд відповідач повідомлений належним чином.
Так, відповідно до ч. 7 ст. 6 ГПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з ч. 11 статті 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
В частині 5 ст. 176 ГПК України встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
За змістом ч. 3 ст. 120, п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відповідно до інформації (відповідь 5326585 від 18.11.2024) у юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕКЛАМА СЕРВІС-УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 32292300) зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЕСІТС відсутній.
Згідно з ч.ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
З положень ч. 4 ст. 89 ЦК України слідує, що до єдиного державного реєстру, зокрема, вносяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.
За приписами частини першої статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до відомостей (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою місцезнаходження відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕКЛАМА СЕРВІС- УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 32292300, є: 69018, м. Запоріжжя, вул. Возз'єднання України, буд. 17, кв. 5.
Ухвала суду від 29.11.2024 про відкриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю зареєстрованого електронного кабінету у відповідача була направлена останньому на адресу його місцезнаходження відповідно до відомостей з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Разом з тим, зазначена ухвала 19.12.2024 була повернута підприємством поштового зв'язку до господарського суду без вручення адресату (відповідачу) з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Суд зазначає, що відповідач у даній справі є юридичною особою, на яку відповідно до положень статті 4, частини 1, пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» покладено обов'язок зазначати достовірні дані щодо місцезнаходження юридичної особи та які відповідно до положень статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв'язок» та Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 09.02.2022 по справі № 916/939/15-г).
Відповідно до змісту постанови Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, Касаційний господарський суд здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Верховний Суд у вказаній постанові також зазначив, що встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
День невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду (зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 910/4430/21).
Зі змісту ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
27.01.2025 справу розглянуто, за наслідками розгляду справи прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд
29.08.2018 та 20.07.2020 комісією у складі представників Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, Інспекції з благоустрою Запорізької міської ради та комунального підприємства «ГРАДПРОЕКТ» складені Акти виявлення рекламних засобів, вивісок, табличок, що розміщені самостійно або з іншими порушеннями №360/18, №358/18, №359/18, №129/20, №134/20 (арк.с: 53(на звороті) - 54, 55(на звороті) - 56, 57(на звороті) - 58, 59(на звороті) - 61, 62(на звороті) - 64).
У вказаних Актах зазначено, що розповсюджувач зовнішньої реклами або власник рекламного засобу, вивіски, таблички є Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕКЛАМА СЕРВІС-УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 32292300, є: 69018, м. Запоріжжя, вул. Возз'єднання України, буд. 17, кв. 5.
Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради 11.10.2018 та 13.01.2020 уповноважив (доручив) КП «ГРАДПРОЕКТ» провести демонтаж рекламних засобів за адресами: м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, біля будинку 33 (наземна окремо розташована рекламна конструкція) (доручення №360/18), вул. Чумаченка, біла входу до Олександрівського ринку, з боку будинку 25-б (наземна окремо розташована рекламна конструкція) (доручення №358/18), вул. Чумаченка, біла входу до Олександрівського ринку, з боку будинку 37 (наземна окремо розташована рекламна конструкція) (доручення №359/18), вулиця Задніпровська - зупинку біля залізничної станції (доручення №129/20), міст Преображенського, мостозагін (доручення №134/20) (арк.с. 53, 55, 57, 59, 620.
Як зазначив позивач у позовній заяві, у період з 26.06.2020 по 03.02.2021 КП «ГРАДПРОЕКТ», будучи Оператором, здійснило демонтаж рекламних конструкцій, які належать ТОВ «РЕКЛАМА СЕРВІС-УКРАЇНА», а саме:
- 26.06.2020 демонтаж рекламного засобу формату 3х6м за адресою: вул. Чумаченка, біля входу до Олександрівського ринку з боку буд. 25-б, згідно Доручення на демонтаж №358/18 від 11.10.2018;
- 26.06.2020 демонтаж рекламного засобу формату 3х6м за адресою: вул. Чумаченка, біля входу до Олександрівського ринку з боку буд. 37, згідно Доручення на демонтаж №359/18 від 11.10.2018;
- 26.06.2020 демонтаж рекламного засобу формату 3х6м вул. Привокзальна, біля буд.33, згідно Доручення №360/18 від 11.10.2018;
- 03.02.2021 демонтаж рекламного засобу формату 3х6м за адресою: вул. Задніпровська, зупинка біля залізничної станції, згідно Доручення № 129/20 від 13.01.2021;
- 03.02.2021 демонтаж рекламного засобу формату 3х6м за адресою: міст Преображенського, мостозагін, згідно Доручення №134/20 від 13.01.2021.
На оплату компенсації витрат з демонтажу рекламних конструкцій позивачем були виставлені відповідачу рахунки №РК000000167 від 15.02.2022 на суму 12635,42 грн.; № РК000000168 від 15.02.2022 на суму 11436,02 грн, № РК000000170 від 15.02.2022 на суму 11020,91 грн.
Гарантійними листами від 15.02.2022 за вихідними номерами: 15.02.2022-6; 15.02.2022-2; 15.02.2022-8 відповідач (ТОВ «РЕКЛАМА СЕРВІС-УКРАЇНА») гарантував оплату демонтажу та зберігання рекламних засобів, що були демонтовані на підставі доручень (приписів) за номерами: 358/18; 359/18; 360/18; 129/20; 134/20, в строк до 15.03.2022.
Всі належні відповідачеві рекламні конструкції були йому повернуті позивачем, що підтверджується актами приймання-передачі майна (повернення) від 21.02.2022 та від 22.02.2022 (арк.с. 17-21).
Також в матеріалах справи містяться копії Актів надання послуг:
- Акт надання послуг №695 від 28 лютого 2022 року щодо компенсації витрат з демонтажу рекламних конструкцій за адресою; вул. Чумаченка, біля буд 25-Б (доручення №358/18) та вул. Чумаченка біля буд. 37 (доручення №359/18) на суму 12635,42 грн;
- Акт надання послуг №696 від 28 лютого 2022 року щодо компенсації витрат з демонтажу рекламних конструкцій за адресою: вул. Привокзальна біля буд. 33 (доручення №360/18) на суму 11436,02 грн;
- Акт надання послуг №694 від 28 лютого 2022 року щодо компенсації витрат з демонтажу рекламних конструкцій за адресою: вул. Задніпровська біля залізничної станції (доручення №129/20), міст Преображенського, мостозагін (доручення №134/20) на суму 11020,91 грн.
Всього на загальну суму 35092,35 грн. Акти надання послуг підписані сторонами без зауважень.
Проте, як зазначив позивач, неодноразові письмові звернення (претензії) на адресу відповідача щодо погашення заборгованості залишилися без уваги і реагування.
Так, в матеріалах справи містяться копії претензій з доказами їх направлення відповідачу, а саме: від 19.10.2022 №332р, від 18.04.2023 №246, від 16.06.2023 №418, з вимогами погасити заборгованість з оплати витрат з демонтажу рекламних засобів.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.
З положень ст. 11 Цивільного кодексу України слідує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи та зазначено судом вище, КП «ГРАДПРОЕКТ» здійснило демонтаж рекламних конструкцій, які належать ТОВ «РЕКЛАМА СЕРВІС-УКРАЇНА», на загальну суму 35092,35 грн, що зокрема підтверджується актами наданих послуг, рахунками на оплату, гарантійними листами відповідача та актами приймання-передачі (повернення) демонтованого обладнання.
Однак відповідач, визнавши свої грошові зобов'язання (з компенсації витрат з демонтажу рекламних конструкцій), шляхом підписання Актів надання послуг № 695 від 28 лютого 2022 року, № 696 від 28 лютого 2022 року, № 694 від 28 лютого 2022 року, їх не виконав, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 35092,35 грн.
Відповідно до положень ч.ч. 2, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі для своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Позивачем надані в матеріали справи докази на підтвердження заявлених позовних вимог.
Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, суд вважає доведеним.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, позовні вимоги не спростував, доказів перерахування позивачу заявленої до стягнення суми не надав.
На підставі викладеного, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕКЛАМА СЕРВІС-УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 32292300 (69018, м. Запоріжжя, вул. Возз'єднання України, буд. 17, кв. 5) на користь Комунального підприємства «ГРАДПРОЕКТ», код ЄДРПОУ 20504731 (69037, м. Запоріжжя, вул. Зелінського, 3) суму 35092 (тридцять п'ять тисяч дев'яносто дві) грн 35 коп. заборгованості.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕКЛАМА СЕРВІС-УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 32292300 (69018, м. Запоріжжя, вул. Возз'єднання України, буд. 17, кв. 5) на користь Комунального підприємства «ГРАДПРОЕКТ», код ЄДРПОУ 20504731 (69037, м. Запоріжжя, вул. Зелінського, 3) суму 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 03.02.2025.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва