Справа № 711/708/25
Номер провадження 1-кп/711/287/25
03 лютого 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси кримінальне провадження № 12024250310004009 від 09.12.2024 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, освіта вища, не працюючого, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, інвалідом, депутатом, ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС, учасником бойових дій не є, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 07.02.2023 Соснівським районним судом м. Черкаси за ч. 5 ст. 407 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком 3 роки,
обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,
із участю в судовому розгляді:
обвинуваченого - ОСОБА_5
ОСОБА_5 , 08.12.2024 близько 17 год. 55 хв., маючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, що запроваджений Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затверджений Верховною Радою України, в подальшому неодноразово продовжений, зокрема Указом Президента України № 740/2024 від 28.10.2024 з 10.11.2024 строком на 90 діб, перебуваючи неподалік аптеки «Бажаємо здоров'я», що знаходиться за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка, буд. 305 підійшов до ОСОБА_6 , яка сиділа на лавці та усвідомлюючи, що його дії є відкритими, шляхом ривка, викрав з руки потерпілої мобільний телефон марки «Samsung», модель «Galaxy М35 5G», об'ємом - 6/128 GB, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , Dark Blue, вартість якого відповідно до висновку експерта № СЕ-19/124-24/17854-ТВ від 16.12.2024 становить 9 951,23 грн.
Після чого, ОСОБА_5 залишив місце вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди на вищевказану суму.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину визнав у повному обсязі, визнав всі фактичні обставини, але від детальних показів відмовився у відповідності до ст.63 Конституції України. Щиро розкаюється в скоєному та просив суворо не карати.
Суд вважає, що пред'явлене обвинувачення в ході судового розгляду доведено у повній мірі і дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.4 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану.
До початку судового засідання потерпіла надала до суду заяву про проведення подальших судових засідань без її участі та претензій до обвинуваченого не має.
Врахувавши наведене, запитавши думку присутніх учасників кримінального провадження, які не заперечили щодо проведення судового засідання за даної явки, суд, відповідно до положень ст.325 КПК України визнав за можливе з'ясувати всі обставини кримінального провадження за відсутності належно повідомленої потерпілої.
Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз'яснивши йому положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, вислухавши думку прокурора, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає під примусом.
Це узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Враховуючи викладене, суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
За змістом статей 50, 65 КК України та п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р., особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину. Індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром якої є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
Призначаючи покарання ОСОБА_5 суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, межі, установлені санкцією статті КК України.
Згідно ст.66 КК України, пом'якшуючою його відповідальність обставиною, суд визнає щире каяття у вчиненому.
При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
У судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, висловлював жаль з приводу вчиненого, критично оцінював свої дії та готовий нести відповідальність за вчинене, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з його вини.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.
Суд, обираючи вид покарання ОСОБА_5 враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який має постійного місця проживання, раніше судимого, не перебуває на обліках, відповідну санкцію інкримінованої частини статті 186, думку сторони обвинувачення щодо застосування до обвинуваченого покарання пов'язаного із реальним позбавлення волі, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_5 до покарання в мінімальних межах санкції частини 4 ст.186 КК України, у вигляді реального позбавлення волі.
Підстав для застосування положень ст.69 КК України суд не знаходить, враховуючи, що всю сукупність встановлених обставин судом було аргументовано наведено для призначення мінімального розміру покарання для виховання обвинуваченого.
На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком Соснівськогорайонного суду м. Черкаси від 07.02.2023 року, і остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі.
Призначення ОСОБА_5 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.
Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст.50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому, покарання у виді позбавлення чи обмеження волі є винятковими покараннями, які застосовуються щодо осіб, виправлення яких є неможливим в іншій, передбачений законом спосіб.
Суд вважає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, що повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Дана позиція також викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».
Запобіжний захід ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - у вигляді тримання під вартою.
Цивільний позов не заявлений.
Скасувати арешти накладені ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.12.2024 року, справа 712/14640/24.
Процесуальні витрати пов'язані з залученням експерта в сумі 3183 грн. 60 коп підлягають стягненню з ОСОБА_5 на користь держави.
Доля речових доказів повинна бути вирішена на підставі ст.100 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.100, 349,368-371, 374,615 КПК України, суд-
Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.186 КК України та призначити покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком Соснівськогорайонного суду м. Черкаси від 07.02.2023 року, і остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7 років 1 місяць.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з 03.02.2025 року, зарахувавши в строк відбутого покарання строк попереднього ув'язнення з 09.12.2024 року по 03.02.2025 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.
Стягнути із ОСОБА_5 в дохід держави процесуальні витрати при проведенні експертиз у розмірі - 3183 грн. 60 коп.
Запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
Скасувати арешти накладені ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.12.2024 року, справа 712/14640/24, а саме на: штани гірчичного кольору та куртку зеленого кольору, що поміщено до сейф пакету PSP 4150573; телефон марки ZTE, зеленого кольору з потертостями та тріщиною на екрані, що належить ОСОБА_5 , та поміщено до сейф пакету WAR 1980616; сім карту Life з написом ( НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , 8676), сім карту Vodafone 4G|LTE з написом (1160, 7767, 1722, 9) та тримач з написом «Шкільний лайф» на якому знаходиться штрих-код 8938006230064388476, що упаковано до сейф пакету WAR 1980617; посвідчення водія на ім?я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія НОМЕР_6 та пластиковий чохол до телефону різнобарвного кольору, що упаковано до сейф пакету WAR 1980638, вилучені 09.12.2024 під час затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Речові докази, а саме:
мобільний телефон марки «Samsung», модель «Galaxy М35 5G», об'ємом - 6/128 GB, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , Dark Blue, темно-синього кольору - передано під відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_6 - залишити останній за належністю;
штани гірчичного кольору та куртку зеленого кольору, що поміщено до сейф пакету PSP 4150573 - та щільно запаковано, передано в камеру схову СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області до прийняття по справі рішення згідно Закону - повернути власнику ОСОБА_5 ;
телефон марки ZTE, зеленого кольору з потертостями та тріщиною на екрані, що належить ОСОБА_5 , та поміщено до сейф пакету WAR 1980616 - та щільно запаковано, передано в камеру схову СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області до прийняття по справі рішення згідно Закону - повернути власнику ОСОБА_5 ;
сім карту Life з написом ( НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , 8676), сім карту Vodafone 4G|LTE з написом (1160, 7767, 1722, 9) та тримач з написом «Шкільний лайф» на якому знаходиться штрих-код 8938006230064388476, що упаковано до сейф пакету WAR 1980617 - та щільно запаковано, передано в камеру схову СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області до прийняття по справі рішення згідно Закону - повернути власнику;
посвідчення водія на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія НОМЕР_6 та пластиковий чохол до телефону різнобарвного кольору, що упаковано до сейф пакету WAR 1980638 - передано під відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_6 - залишити останній за належністю;
один диск - марки DVD-R для лазерних систем зчитування, на якому міститься два файли у форматі «.mp4» - залишити при матеріалах кримінального провадження;
один диск - марки DVD-R для лазерних систем зчитування, на якому міститься два файли у форматі «.mp4» - залишити при матеріалах кримінального провадження;
один диск - марки DVD-R для лазерних систем зчитування, на якому міститься два файли у форматі «.mp4» - залишити при матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 30 днів - учасниками процесу з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
У відповідності до ч.15 ст.615 КПК України, в умовах воєнного стану, судом проголошено резолютивна частина вироку після складання та підписання повного тексту. Повний текст вироку вручається учасникам судового провадження в день його проголошення.
Головуючий: ОСОБА_1