Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/6606/24
Номер провадження2-а/711/71/24
12 грудня 2024 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі: головуючого-судді Демчика Р.В., секретаря судового засідання Бутовської Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
встановив
ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Позов обґрунтовує тим, що 08.08.2024 року стосовно нього, т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 винесено постанову №35 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 211 КУпАП.
01.05.2024 року ним, після користування послугами громадського транспорту, у м. Черкаси ним була виявлена відсутність належного йому військового квитка офіцеру запасу, про що 07.05.2024 року було повідомлено уповноважену посадову особу ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується підписом останньої на бланку наявної у нього повістки та відтиском печатки про здійснення обліку.
Його сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 07.05.2024 року про втрату належного йому військово-облікового документу, стало підставою витребування відповідних примірників його особової справи із ІНФОРМАЦІЯ_3 , де він на той час перебував на військовому обліку.
Вважає, що адміністративне стягнення на нього було накладене з порушенням строків, встановлених ст. 38 КУпАП, а тому просить скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.08.2024 року, а провадження у справі закрити.
Ухвалою суду від 23.08.2024 року адміністративний позов залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 11.09.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Відповідач скористався правом надання відзиву, у якому просив відмовити в задоволенні позову.
Сторони в судове засідання не з'явилися
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, вважає, що заявлений позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.2КАСУкраїни у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як зазначено у рішенні КонституційногоСуду Українивід 22.12.2010року №23-рп/2010 - адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях. Однією з таких правових презумпцій є закріплена уст. 62 Конституції Українипрезумпція невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку.
Судом встановлено,що 08.08.2024 року року головним спеціалістом віллірення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_2 складено протокол про адміністративне правопорушення № 35 стосовно ОСОБА_1 .
Суть адміністративного правопорушення: 01.05.2024 року в громадському транспорті втратив військовий квиток офіцера запасу, чим порушив вимогу п.6 Положення про військовий квиток офіцера запасу (дал-Положення), затвердженого Указом Президента України від 30.12.2016 року №582/2016 Положення про військовий квиток офіцера запасу, а саме зобов'язання надійно зберігати військові квитки, стежити за своєчасним і точним внесенням до них змін та виконувати вимоги Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», за що згідно п. 14 Положення, військовозобов'язаний несе відповідальність, установлену законами України.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Однак, протокол про адміністративне правопорушення взагалі не містить інформації про те, яке саме правопорушення, передбачене нормами КУпАП вчинив ОСОБА_1 .
Разом з тим, на підставі вказаного протоколу, 08.08.2024 року т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 винесено постанову №35 по справі про адміністративне правопорушення за частино 2 статті 211 КУпАП, якою на ОСОБА_1 накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн., за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 211 КУпАП.
Копію вказаної постанови ОСОБА_1 отримав 08.08.2024 року, що підтверджується його особистим підписом.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Доказів про те, що станом на 08.08.2024 року ОСОБА_3 , тимчасове виконував обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 стороною відповідача не надано .
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, відповідачем не доведено те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення та накладання адміністративного стягнення було здійснене уповноваженою на те посадовою особою.
Згідно оскаржуваної постанови, 01.05.2024 року в громадському транспорті втратив військовий квиток офіцера запасу, чим порушив вимогу п.6 Положення про військовий квиток офіцера запасу (дал-Положення), затвердженого Указом Президента України від 30.12.2016 року №582/2016 Положення про військовий квиток офіцера запасу, а саме зобов'язання надійно зберігати військові квитки, стежити за своєчасним і точним внесенням до них змін та виконувати вимоги Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», за що згідно п. 14 Положення, військовозобов'язаний несе відповідальність, установлену законами України.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року №69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яку провести протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Воєнний стан та загальна мобілізація у встановленому законодавством України порядку неодноразово продовжувалися і станом на даний час в Україні введений воєнний стан та загальна мобілізація.
З 18.03.2014 року в Україні діє особливий період, який розпочався з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію» і триває дотепер.
Відповідно до абзацу 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Частиною 2статті 211 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення з зіпсуття або недбале зберігання призовниками, військовозобов'язаними і резервістами військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), яке спричинило їх втрату, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.
Норма вказаної статті є бланкетною нормою, у диспозиції якої не встановлено певних правил поведінки і при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України від 25.03.1992 №2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до частин 1 - 2статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно ч.8ст.2 Закону №2232-ХІІ виконання військового обов'язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов'язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов'язків військової служби в особливий період.
Частиною 10 статті 1 Закону №2232-ХІІвстановлені обов'язки громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, а саме: проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Пунктом 6 Положення про військовий квиток офіцера запаси, затвердженого Указом Президента України від 30.12.2016 року №582/2016 (яке було чинне на момент прийняття оскаржуваної постанови) офіцери запасу зобов'язані надійно зберігати військові квитки, стежити за своєчасним і точним внесенням до них змін та виконувати вимоги Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до п.14 цього Положення, за зіпсуття або недбале зберігання військового квитка, яке спричинило його втрату, офіцер запасу несе відповідальність відповідно до закону.
Згідно із нормами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18 липня 2020 року у справі №216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до ст.62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Суд приходить до висновку про те, що відповідачем не доведено те, що позивач недбало зберігав військовий квиток офіцера запасу, що призвело до його втрати, а тому суд вважає, що у діях ОСОБА_4 не доведений склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 211 КУпАП, оскільки доказів на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення відповідачем не надано.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі ч.2 ст.19, 65 Конституції України, ст.ст. 7, 9, 210, 283, 287-289, 291 КУпАП та керуючись ст.ст. 5, 20, 72, 77, 79, 139, 241-246, 255, 268, 271, 272, 269, 286, 293 КАС України, суд,
ухвалив:
Позов задовольнити.
Постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № 35 від 08.08.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.211 КУпАП у виді штрафу в розмірі 850 грн., визнати протиправною та скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, - за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.211 КУпАП.
Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення, або в порядку, передбаченому ст.ст. 286, 297 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Р.В.Демчик
Повне судове рішення складене 13.12.2024 року.
Головуючий: Р. В. Демчик