Справа № 697/2958/24
Провадження № 3/697/93/2025
30 січня 2025 року м. Канів
Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Сивухін Г.С., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 204158 від 24.12.2024, ОСОБА_1 24.12.2024 о 16:00 год. в с. Келеберда по вул. Шевченка, керував т/з ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_2 , при цьому не мав права керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив вимоги п.2.1.а ПДР України. Правопорушення вчинене повторно протягом року. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.5 ст.126 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, пояснив, що протягом року не вчиняв аналогічного правопорушення, посвідчення водія було у нього наявне.
Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши ОСОБА_1 , оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності в результаті всебічного, повного та об'єктивного їх дослідження встановив наступне.
Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адмінвпливу провадиться в межах їх компетенції у точній відповідності з законом (ст. 7 КУпАП).
За положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження у зазначених справах є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
У відповідності до ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також враховуючи практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України»(рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії»(рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії»(заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), суддя виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, так і у справах про адміністративні правопорушення, суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у протоколі про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Пунктом 2.1а ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Згідно складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, останній керував транспортним засобом при цьому не мав права керування транспортним засобом відповідної категорії, повторно, протягом року.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, до матеріалів справи долучено протокол про адміністративне правопорушення, витяг з Адмінпрактики з інформацією про те, що на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за постановою ББА/328258 від 26.04.2024 за порушення ч.2 ст.126 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн.
Інших доказів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП матеріали справи не містять.
Натомість належним чином завіреної копії постанови ББА/328258 від 26.04.2024 та доказів її вручення (ознайомлення) ОСОБА_1 до матеріалів справи не додано.
У постанові від 26.04.2018 у справі № 338/1/17 Верховний Суд роз'яснив, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.
Отже, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано докази на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 протягом року адміністративних правопорушень, передбачених частинами другою - четвертою ст. 126 КУпАП.
Також матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 не мав права керування транспортним засобом відповідної категорії.
Таким чином, в судовому засіданні не було доведено «поза розумним сумнівом» належними до допустимими доказами факту того, що ОСОБА_1 повторно вчинив правопорушення, передбачене ч. 2-4 ст. 126 КУпАП.
На підставі викладеного, справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 279, 283, 284 КУпАП, суддя,-
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 - закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Черкаського апеляційного суду.
Суддя Г. С. Сивухін