Справа № 535/1147/24
Провадження № 2/535/152/25
30 січня 2025 року селище Котельва
Котелевський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Шолудько А.В., з участю секретаря судових засідань Плотник І.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №553/1147/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої сина, який продовжує навчання,
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Сідько Світлану Іванівну, яка діє на підставі ордера про надання правничої допомоги серії ВІ №1264503 від 11.12.2024, через систему «Електронний суд» подала до суду 11.12.2024 позов до відповідача про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання (а.с. 1-19).
Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 12.12.2024 провадженні у справі відкрито, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 22-23).
21.01.2025 електронною поштою до суду надійшло клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі, у зв'язку з проходження ним військової служби у складі ЗСУ, у зв'язку з чим, він не може приймати участь у судових засіданнях та захищати свої інтереси. Враховуючи викладене, відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, просить суд зупинити провадження у справі до припинення його перебування у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Розгляд клопотання про зупинення провадження у справі просить провести без його участі (а.с. 49-51).
Позивачка, представник позивача та відповідач у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 45-48), про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
30.01.2025 представник позивачки - адвокат Сідько С.І. через систему «Електронний суд» подала до суду заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження, в обґрунтування якого зазначила, що відповідачем не надано відповідних документів на підтвердження визначених п.1 ч.1 ст.251 ЦПК України обставин, та просить відмовити у задоволенні даного клопотання з метою недопущення порушення строків розгляду справи судом, оскільки продовження розгляду справи не обмежує процесуальних прав відповідача та виступає гарантією захисту права дитини на гідне утримання і всебічний розвиток, забезпечені державою. Розгляд справи просить провести без її та позивачки участі та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с. 54-58).
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути подане клопотання за відсутності вказаних учасників справи відповідно до положень ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, проаналізувавши наведені в ньому доводи та додані до нього документи, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.
Відповідачем, на обґрунтування клопотання про зупинення провадження, надана довідка Військової частини НОМЕР_1 від 13.01.2025 за вих. №1964 (форми 5), згідно з якою старший сержант ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації, на особливий період у військовій частині НОМЕР_1 з 02.09.2022 та довідка Військової частини НОМЕР_1 від 13.01.2025 за вих. 1977 (форми 12), згідно з якою старший сержант ОСОБА_2 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій і Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах і в період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України у період з 23.04.2023 по 17.09.2023, з 04.10.2023 по 11.11.2023, з 30.01.2024 по 08.04.2024, з 12.04.2024 по 24.05.2024. з 11.06.2024 по 23.10.2024, з 11.11.2024 по 09 12.2024. з 12.12.2024 по 04.01.2025 (а.с. 50).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зупиняє провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час розгляду справи з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому її розгляду, та передбачити усунення яких неможливо. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи (постанова Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 645/331/17).
Конструкція пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України дає підстави для висновку, що визначена ним підстава зупинення провадження пов'язана не із самою обставиною введення воєнного стану, а із фактом перебування сторони у справі у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
Аналіз наведених вище положень дає підстави для висновку про те, що визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава застосовується виключно з метою забезпечення можливості дотримання процесуальних прав учасників процесу, закріплених нормами ЦПК України, зокрема, на безперешкодну участь сторін у судовому процесі, та з метою виконання обов'язку суду щодо повного та об'єктивного дослідження судом всіх обставин справи.
Провадження у справі підлягає зупиненню лише у випадку наявності обставин, які перешкоджають розгляду справи.
Вказані висновки за змістом відповідають позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 15.08.2023 у справі № 174/760/21.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX, Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX, Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2263-IX, Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 № 2500-IX, Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022, затвердженим Законом України 16.11.2022 № 2738-IX, Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 № 2915-IX, Указом Президента України від 01.05.2023 № 254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 № 3057-IX, Указом Президента України від 26.07.2023 № 451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 № 3275-IX, Указом Президента України від 06.11.2023 № 734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 № 3429-IX, Указом Президента України від 05.02.2024 № 49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 № 3564-IX, Указом Президента України від 06.05.2024 № 271/2024, затвердженим Законом України від 08.05.2024 № 3684-IX, Указом Президента від 23.07.2024 № 469/2024, затвердженим Законом України від 23.07.2024 № 3891-IX, та Указом Президента від 28.10.2024 № 740/2024, затвердженим Законом України від 29.10.2024 № 4024-IX, продовжений до теперішнього часу.
За приписами статей 1, 3 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 № 1934-XII (далі - Закон № 1934-XII) Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Структура Збройних Сил України визначається статтею 3 Закону № 1934-XII, відповідно до частини третьої якої Збройні Сили України організаційно складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб, визначені Законом України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України врегульовано Положенням, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі - Положення).
Відповідно до пункту 12 Положення встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Результат аналізу пункту 12 Положення дає підстави зробити висновок про те, що встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом, оформлюється письмовими наказами по особовому складу.
Матеріали справи не містять достовірних доказів на підтвердження того, що відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, оскільки він не надав наказ по особовому складу.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 14.02.2024 у справі № 466/8799/22 (провадження № 61-14262св23).
Крім того, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 753/19628/17 (провадження № 61-9218св22), від 29.03.2023 у справі № 756/3462/20 (провадження № 61-7918св22).
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
Судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина. І саме держава бере на себе такий обов'язок відповідно до частини другої статті 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право. А за змістом частини другої статті 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (рішення Конституційного Суду України від 07.05.2002 № N 8-рп/2002, п. 3).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ у справі «Красношапка проти України» від 30.11.2006, заява N 23786/02, п. 51).
Частиною третьою статті 2 ЦПК України до основних засад (принципів) цивільного судочинства віднесено розумність строків розгляду справи судом, пропорційність та рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом.
Необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що не відповідає як завданню цивільного судочинства, так і змісту та меті п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, а також суперечить частині другій статті 64 Конституції України, відповідно до якої право на судовий захист не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Згідно з вимогами статтей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість клопотання відповідача про зупинення провадження, тому у його задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 12-13, 251, 260, 261 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі №553/1147/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Шолудько