єдиний унікальний номер справи 531/2194/24
номер провадження 2/531/194/25
28 січня 2025 року м. Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді - Попова М.С.,
за участю секретаря - Клименко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , за участю представника позивача адвоката Жолонко Олександра Валерійовича, до Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», за участю третьої особи: Карлівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про зняття арешту, -
ОСОБА_1 через свого представника адвоката Жолонко О.В. звернулась до суду із позовною заявою, у якій просить зняти арешт з майна ОСОБА_2 , накладеного в рамках виконавчого провадження ВП №13065732 від 25 травня 2009 року ВДВС Карлівського РУЮ, реєстраційний номер обтяження: 9237270, зареєстрованого 11 листопада 2009 року реєстратором Полтавської філії ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції.
У позовній заяві зазначила, що вона є матір'ю
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивачка є єдиною спадкоємицею за законом, яка прийняла спадщину після смерті сина. Проте, нотаріус не може видати їй свідоцтво про право наспадщину за законом, через накладений арешт на все майно належне ОСОБА_2 . Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек,Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за №246550142 від 02.03.2021 року, на підставі постанови Відділу ДВС Карлівського РУЮ про відкриття виконавчого провадження ВП 13065732, 25.05.2009 року накладено арешт на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , реєстраційний номер обтяження: 9237270 від 11.11.2009, зареєстровано реєстратором Полтавської філії ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України. Нерухоме майно на яке накладено арешт це 1/3 частина земельної ділянки площею 3,23 га для товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Климівської сільської ради Карлівського району Полтавської області, яка належала ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Карлівської державної нотаріальної контори Яковлевою С.А. 27.01.2008 року, зареєстрованого в реєстрі №755. З питанням зняття арешту із спадкового майна позивач звернулась до Карлівського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на що отримала відповідь від 26.01.2024 року за №4278/24.21-31, де зазначено, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні відділу перебувало виконавче провадження №13065732 з примусового виконання судового наказу №2-н-54 виданого 20.05.2008 року Карлівським районним судом Полтавської області про стягнення із ОСОБА_2 на користь ЗАТ КБ «Приватбанк» заборгованості по одержаному кредиту в розмірі 5445,59 грн. Стягувачем постанова про закінчення виконавчого провадження не була оскаржена. 30.12.2009 року державним виконавцем була винесена постанова про
закінчення виконавчого провадження і матеріали справи були знищені через
закінчення строків зберігання. Посилаючись на норми Закону України «Про
виконавче провадження», Карлівський відділ ДВС на разі не має підстав для
скасування арешту, а тому рекомендує звернутися до суду з відповідним
позовом про зняття арешту.
Позивачка до суду не з'явилася, від її представника мається письмова заява про розгляд справи за відсутності сторони позивача, у якій позов підтримав та просив суд його задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи було повідомлено у встановленому законом порядку. 14.10.2024 о 12:58 год. через систему «Електронний суд» було подано клопотання про відкладення розгляду справи, тоді як судове засідання відбулося та закінчилося о 10:57 год., розгляд справи було відкладено на 14.11.2024 на 09:00 год. На вказану дату та час представник відповідача знову не з'явився в судове засідання, надіславши через систему «Електронний суд» о 09:12 год. (тоді як розгляд справи було призначено на 9:00 год) відзив на позовну заяву, який суд не бере до уваги, оскільки він поданий з порушенням процесуальних строків. 13.01.2025 та 28.01.2025 представник відповідача також не з'явився до суду, заяви чи клопотання на адресу суду не надходили.
Тому суд, за письмової згоди представника позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.ст. 280-281 ЦПК України.
Представник третьої особи також не з'явився до суду, хоча про час, дату та місце розгляду справи було повідомлено у встановленому законом порядку, мається клопотання про розгляд справи без участі представника відділу ДВС, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просили відмовити.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, обєктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.
Позивачка є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8,15).
Позивачка є єдиною спадкоємицею за законом, яка прийняла спадщину після смерті сина, що підтверджено довідкою приватного нотаріуса (а.с.9).
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за №246550142 від 02.03.2021 року, на підставі постанови Відділу ДВС Карлівського РУЮ про відкриття виконавчого провадження ВП 13065732, 25.05.2009 року накладено арешт на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , реєстраційний номер обтяження: 9237270 від 11.11.2009, зареєстровано реєстратором Полтавської філії ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (а.с.13-14).
Нерухоме майно на яке накладено арешт це 1/3 частина земельної ділянки площею 3,23 га для товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Климівської сільської ради Карлівського району Полтавської області, яка належала ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Карлівської державної нотаріальної контори Яковлевою С.А. 27.01.2008 року, зареєстрованого в реєстрі №755 (а.с.10).
З питанням зняття арешту із спадкового майна позивач звернулась до
Карлівського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на що отримала відповідь від 26.01.2024 року за №4278/24.21-31, де зазначено, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні відділу перебувало виконавче провадження №13065732 з примусового виконання судового наказу №2-н-54 виданого 20.05.2008 року Карлівським районним судом Полтавської області про стягнення із ОСОБА_2 на користь ЗАТ КБ «Приватбанк» заборгованості по одержаному кредиту в розмірі 5445,59 грн. та судових витрат у розмірі 42,23 грн., а всього 5487,82 грн. Стягувачем постанова про закінчення виконавчого провадження не була оскаржена. 30.12.2009 року державним виконавцем була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, керуючись п.10 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» і матеріали справи були знищені через закінчення строків зберігання. Посилаючись на норми Закону України «Про виконавче провадження», Карлівський відділ ДВС на разі не має підстав для скасування арешту, а тому рекомендує звернутися до суду з відповідним позовом про зняття арешту (а.с.11-12).
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 41 Конституції України визначено право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.
Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядженням своїм майном.
Як зазначено в ч. 1 ст. 321 ЦК України,право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно із нормою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.
Частиною першою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.
У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном з використанням способів, визначених главою 29 ЦК України.
Наведені висновки сформульовано Верховним Судом у постанові від 22 березня 2023 року у справі № 463/6829/21-ц (провадження № 61-12264св22).
Частиною 1 та 2 статті 38 ЗУ «Про виконавче провадження», в редації, що діяла на момент винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 30.12.2009, передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого
органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1
цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім
випадків, передбачених цим Законом. Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.
Підстави для зняття арешту з майна викладено у статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»: Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Викладене вище дає підстави зробити висновок, що зняття арешту з майна здійснюється за постановою державного виконавця, яка приймається на підставі відповідного рішення суду.
З відповіді Карлівського ВДВС від 10.12.2024 №45053/24.21-31 представнику позивача судом встановлено, що на виконанні Карлівського ВДВС перебувало виконавче провадження №13065732 з примусового виконання судового наказу №2-н-54 виданого 20.05.2008 року Карлівським районним судом Полтавської області про стягнення із ОСОБА_2 на користь ЗАТ КБ «Приватбанк» заборгованості по одержаному кредиту в розмірі 5445,59 грн. та судових витрат у розмірі 42,23 грн., а всього 5487,82 грн. Стягувачем постанова про закінчення виконавчого провадження не була оскаржена. 30.12.2009 року державним виконавцем, керуючись п.10 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження», була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження. На виконанні у Машівському районному ВДВС перебувало виконавче провадження №20353522 з примусового виконання судового наказу №2-н-54 виданого 20.05.2008 року Карлівським районним судом Полтавської області про стягнення із ОСОБА_2 на користь ЗАТ КБ «Приватбанк» заборгованості по одержаному кредиту в розмірі 5445,59 грн. та судових витрат у розмірі 42,23 грн., а всього 5487,82 грн. 29.06.2010 вказане виконавче провадження було закінчено на підставі п.10 ч.1 ст.49 ЗУ «Про виконавче провадження» та направлено за належністю до іншого відділу. Згідно даних АСВП на виконанні у Карлівському ВДВС перебувало виконавче провадження №24191721 з примусового виконання судового наказу №2-н-54 виданого 20.05.2008 року Карлівським районним судом Полтавської області про стягнення із ОСОБА_2 на користь ЗАТ КБ «Приватбанк» заборгованості по одержаному кредиту в розмірі 5445,59 грн. та судових витрат у розмірі 42,23 грн., а всього 5487,82 грн. 22.12.2011 державним виконавцем, керуючись п.2 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу через відсутність майна у боржника.
Позивачкою надано квитанцію про сплату боргу за виконавчим провадженням №13065732 на рахунок Карлівського ВДВС у розмірі 5487,82 грн., що відповідає загальній сумі боргу за вказаним виконавчим провадження, при відкритті якого, постановою від 25.05.2009, було накладено арешт на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 .
Відповідачем не надано суду належні та допустимі докази на обґрунтування обставин, які б ставили під сумнів можливість зняття арешту з майна, належного ОСОБА_2 .
Приймаючи до уваги викладене вище, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню та слід зняти арешт з майна ОСОБА_2 , накладеного в рамках виконавчого провадження ВП №13065732 від 25 травня 2009 року ВДВС Карлівського РУЮ, реєстраційний номер обтяження: 9237270, зареєстрованого 11 листопада 2009 року реєстратором Полтавської філії ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції.
Відповідно до положення ст..141 ЦПК України, відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сума сплаченого судогового збору у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.41 Конституції України, ст. ст.16, 319, 321, 386, 391 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 265, 268, 273, 280-281 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», суд
Позов ОСОБА_1 , за участю представника позивача адвоката Жолонко Олександра Валерійовича, до Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», за участю третьої особи: Карлівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про зняття арешту - задовольнити.
Зняти арешт з майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , накладеного в рамках виконавчого провадження ВП №13065732 від 25 травня 2009 року ВДВС Карлівського РУЮ, реєстраційний номер обтяження: 9237270, зареєстрованого 11 листопада 2009 року реєстратором Полтавської філії ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.
Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Інші учасники справи, а також відповідачі у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.С.Попов