08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2-з/381/5/25
381/516/25
31 січня 2025 року м. Фастів
Суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Анапріюк С.П., розглянувши матеріали заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Юхименка Юрія Юрійовича про забезпечення позову,
встановила:
30 січня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Юхименко Ю.Ю. звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області з цією заявою.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2025 заява надійшла в провадження судді Анапріюк С.П.
Ця заява подана до суду до подання позову.
У поданій заяві представник заявника просить суд вжити заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на земельну ділянку та житловий будинок, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Перевіривши заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку що вона підлягає поверненню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові-для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Ознайомившись із заявою про забезпечення позову, суддя встановила, що така заява не відповідає вимогам ч. 1 ст. 151 ЦПК України.
Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог пересвідчитись зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.
Згідно з імперативними приписами ч. 7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Однак, подана заява про забезпечення позову не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення як це передбачено п. 6 ч.1 ст. 151 ЦПК України.
При цьому, суд звертає увагу заявника на те, що питання необхідності застосування зустрічного забезпечення вирішується судом, а не заявником, проте саме заявник зобов'язаний вказати на виконання вимог п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України пропозиції щодо зустрічного забезпечення.
Згідно з ч. 1, ч. 6 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.
Враховуючи вказані положення процесуального закону, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення у заяві про забезпечення позову є обов'язковими.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Оскільки на порушення вимог п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, тому вважаю наявними правові підстави для повернення заяви заявнику.
Крім цього, звертаю увагу заявника на таке.
Порядок звернення до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову врегульовано статтею 152 ЦПК України, п. 1 ч. 1 якої встановлено, що заява про забезпечення позову подається за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.
Зі змісту поданої до суду заяви про забезпечення позову вбачається, що заявник зазначив предметом позову в цій справі визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна (земельної ділянки та житлового будинку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ) недійсним та скасування запису про державну реєстрацію права власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Зауважую, що така заява не може бути подана на розгляд до Фастівського міськрайонного суду Київської області з наступних підстав.
Відповідно до ст. 125 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. Суди утворюються, реорганізуються і ліквідуються законом.
Система судоустрою хоча і будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності, однак на практиці вона не завжди може співпадати з існуючим адміністративно-територіальним поділом держави. Зміна ж адміністративно-територіального устрою може бути лише підставою для перегляду існуючої системи судоустрою в порядку визначеному Конституцією та законами України.
Пунктом 10 ч. 1 Постанови Верховної ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-ІХ, утворено у Київській області Фастівський район (з адміністративним центром у місті Фастів) у складі територій Бишівської сільської, Боярської міської, Гатненської сільської, Глевахівської селищної, Калинівської селищної, Кожанської селищної, Томашівської сільської, Фастівської міської, Чабанівської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 715-р «Про визначення адміністративних центів та затвердження територій територіальних громад Київської області» визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Київської області.
Згідно з вказаним розпорядженням Кабінету Міністрів України с. Путрівка Глевахівської селищної територіальної громади увійшло до Фастівського району Київської області.
Проте, відповідно до Закону України «Про внесення зміни до пункту 3-1 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку із утворенням (ліквідацією) районів, №2808-ІХ від 01 грудня 2022 року до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
Отже, місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.
Відповідно, до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, кожен місцевий загальний суд продовжує здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.
Таким чином, на день звернення до Фастівського міськрайонного суду Київської області з вказаною позовною заявою с. Путрівка Фастівського району (раніше Васильківський район) Київської області не належить до територіальної підсудності Фастівського міськрайонного суду Київської області.
Отже, розгляд цієї зави не віднесено до територіальної підсудності Фастівського міськрайонного суду Київської області.
Водночас, розгляд цієї заяви відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Васильківського міськрайонного суду Київської області.
З огляду на викладене, керуючись ст. 151-154 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
ухвалила:
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Юхименка Юрія Юрійовича про забезпечення позову повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви про забезпечення позову не позбавляє права повторно подати заяву про забезпечення позову, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви про забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Суддя Сніжана АНАПРІЮК