Справа № 357/7940/24
1-кп/357/458/25
31.01.2025 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду під час розгляду обвинувального акту в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 62023100130001110 від 28.06.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Завадівка Володарського району, Київської області, громадянина України зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимий, клопотання прокурора про надання дозволу на затримання з метою приводу обвинуваченого та про обрання останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, клопотання прокурора про застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, -
05.06.2024 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в провадження судді Білоцерківського міськрайонного суду ОСОБА_1 надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 62023100130001110 від 28.06.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5ст. 407 КК України.
14.01.2025 в судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 та одночасно із клопотанням про надання дозволу на затримання з метою приводу обвинуваченого, оскільки обвинувачений неодноразово не з'являвся до суду, у зв'язку із чим судові засідання відкладались та до останнього неодноразово застосовувались приводи.
14.01.2025 ухвалою суду надано Білоцерківському РУП ГУНП в Київській області дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 з метою його приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
31.01.2025 було встановлено місце знаходження обвинуваченого ОСОБА_4 та останнього затримано 31.01.20225 року о 11 год. 00 хв.
Прокурор Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 заявив клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на те, що ОСОБА_4 ухилявся від явки до суду. Також вказує, що на даний час триває судовий розгляду вказаного провадження. Однак фактично його здійснити неможливо, оскільки ОСОБА_4 не з'являється у судові засідання, ігноруючи цим самим законні вимоги суду. Враховуючи, що на даний час виникли обставини, які вказують на невиконання обвинуваченим ОСОБА_4 процесуальних обов'язків щодо явки до суду, а від так наявні ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні при вирішенні клопотання посилався на розсуд суду та просив визначити йому розмір застави.
Захисник підтримав позицію обвинуваченого.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши наявні в розпорядженні суду матеріали, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід відносно обвинуваченого.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Обговорюючи питання наявності зазначеного ризику щодо переховування обвинуваченого від суду, то існування такого ризику є цілком ймовірним.
Так, ОСОБА_4 будучи належним чином повідомлений про розгляд обвинувального акту відносно останнього в суді, в призначені судові засідання не з'являвся, про причини неявки суду не повідомляв. До ОСОБА_4 неодноразово були застосовані приводи, під час виконання яких встановлено, що останній за місцем свого проживання не з'являється більше двох місяців. В категоричній формі по телефону відмовився вказати оперуповноваженому місце свого проживання, що відображено в рапорті, який долучено до матеріалів кримінального провадження.
Наведене вище є достатньо вагомими підставами для прийняття обвинуваченим спроб уникнути відповідальності шляхом переховування від суду.
Також, застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі і домашнього арешту, в даному випадку, не забезпечить дієвості кримінального провадження та виконання процесуальних обов'язків обвинуваченим.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підозрюваного (обвинуваченого) не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення Бекчиєв проти Молдови).
На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу обвинуваченого, в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення ризику можливості обвинуваченого переховуватися від суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах провадження відсутні.
Будь-яких обставин, які є перешкодою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що передбачені частиною другою статті 183 КПК України, а також фактів, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризику, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, суд на теперішній час не встановив.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України. Оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень із застосуванням насильства, суд вважає за необхідне не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.
Суд також враховує те, що будь-які дані, які б свідчили про неможливість тримання ОСОБА_4 під вартою, сторонами кримінального провадження не надавалися.
Визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, складає 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн.
У відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо злочину визначено в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тому слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, складає 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн.
Керуючись ст. ст. 131-132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 199, 318, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Завадівка, Володарського району, Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти строком на 60 днів, який обчислювати з 31.01.2025.
Строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 закінчується 30.03.2025 (включно).
Визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченому ОСОБА_4 обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, складає 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн.
У разі внесення застави (на банківські реквізити: Отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ)26268119 Банк отримувача ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача UA768201720355259001000018661), на обвинуваченого покласти такі обов'язки:
- повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи;
- прибувати до прокурора, або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- здати свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право для виїзду з України чи в'їзду в Україну;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає обвинувачений без дозволу прокурора, суду.
Початком строку дії обов'язків вважати день звільнення з-під варти обвинуваченого в разі внесення застави.
Ухвала судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
У разі якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом прокурора, суду без поважних причин та не повідомить про причини своєї неявки, чи відлучиться з проживання без дозволу прокурора або суду, застава звертається в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Копію ухвали вручити обвинуваченому негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою - в той же строк з дня отримання
Суддя ОСОБА_1