07541, вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська обл.
№ провадження 3/356/64/25
Справа № 356/63/25
03.02.2025 суддя Березанського міського суду Київської області Капшученко І. О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Сектору поліцейської діяльності № 1 Відділу поліції № 1 Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 10.08.2018, орган, що видав, 3229, РНОКПП НОМЕР_2 , не працюючої,
за ч. 2 ст. 123 КУпАП
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 229192 від 24.01.2025, ОСОБА_1 24.01.2025 о 15 годині 53 хвилин в м. Березань Броварського району Київської області, рухаючись по вул. Індустріальна, керуючи автомобілем НYUNDAI SONATA, д.н.з. НОМЕР_3 , виїхала на залізничний переїзд під час увімкненого червоного заборонному сигналу світлофора.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 20.5 «в» Правил дорожнього руху та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 123 КУпАП.
Права, передбачені ст. 268 КУпАП, ОСОБА_1 як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, судом роз'яснено.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненому правопорушенні за наведених в протоколі обставин визнала повністю, щиро розкаялась.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи та додані до них докази, суд прийшов до наступного висновку.
Так, ч. 2 ст. 123 КУпАП України встановлено адміністративну відповідальність за в'їзд на залізничний переїзд у випадках, коли рух через переїзд заборонений.
Диспозиція вказаної норми є бланкетною, тобто посилається на певні норми права, які безпосередньо встановлюють відповідні вимоги.
Так, згідно з положеннями статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України визначається Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2011 (далі - ПДР).
Згідно з п.п. 1.3, 1.9 ПДР, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За змістом п. 2.3 «б» ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Так, як визначено п. 8.1 ПДР, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Відповідно до п. 20.2 ПДР, під'їжджаючи до переїзду, а також починаючи рух після зупинки перед ним, водій зобов'язаний керуватися вказівками і сигналами чергового по переїзду, положенням шлагбаума, світловою та звуковою сигналізацією, дорожніми знаками і дорожньою розміткою, а також переконатися в тому, що не наближається поїзд (локомотив, дрезина).
Згідно з п. 8.7.3«е» ПДР, червоний сигнал світлофора, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Відповідно до п. 20.5 «в» ПДР рух через переїзд забороняється, якщо увімкнено заборонний сигнал світлофора чи звуковий сигнал незалежно від наявності та положення шлагбаума.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи вказане, вина ОСОБА_1 у вчиненому за наведених вище обставин підтверджується її поясненнями, наданими в судовому засіданні, а також сукупністю інших наданих суду доказів, що повністю узгоджуються між собою та не викликають сумніву в їх достовірності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 229192 від 24.01.2025 (а.с.1); рапортом поліцейського з РПП СПД № 1 ВП № 1 Броварського РУП ГУ НП в Київській області Левченка В., відповідно до якого 24.01.2025 під ас патрулювання в м. Березань, по вул. Індустріальна в напрямку вул. Цегельна за порушення ПДР, а саме вчинення руху через залізничний переїзд при ввімкненому заборонному сигналі світлофора, було зупинено автомобіль НYUNDAI SONATA, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 , та відповідно складено протокол за ч. 2 ст. 123 КУпАП (а.с.3), диском з файлом відеозапису події правопорушення, на якому зафіксовано, як 24.01.2025 автомобіль вчинив рух через залізничний переїзд при ввімкненому червоному сигналі світлофора, при цьому суд відзначає, що на момент, коли автомобіль вперше з'являється в кадрі на відмітці часу 15:52:31, червоний сигнал світлофора уже був ввімкнений, разом з тим, автомобіль продовжує рух впродовж 13 с, під'їжджає до переїзду о 15:52:44 та, не зупиняючись, вчиняє переїзд уже коли шлагбаум починає опускатись (а.с.4).
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердила, що на відео за кермом автомобіля на момент вчинення правопорушення перебуває вона.
Згідно з відміткою в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_4 , посвідчення водія не вилучалось, тимчасовий дозвіл не видавався (а.с.1).
За даними протоколу про адміністративне правопорушення, транспортний засіб, яким керувала ОСОБА_1 , автомобіль ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_5 , належить ОСОБА_2 (а.с.1).
Відповідно до положень ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена, в її діях суд вбачає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 123 КУпАП.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, суд враховує положення ст.ст. 33-35 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, яка вину у вчиненому визнала повністю та щиро розкаялась, її майновий стан, яка не працює, і вважає за необхідне застосувати до правопорушниці адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, оскільки згідно з матеріалами справи транспортний засіб, яким керувала ОСОБА_1 , автомобіль НYUNDAI SONATA, д.н.з. НОМЕР_3 , їй не належить, суд не вбачає підстав для застосування до порушниці додаткового стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу.
Вказане вище покарання, на переконання суду, за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника та ступеню його вини, а також необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день розгляду справи складає 605 грн. 60 коп.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 40-1, ч. 2 ст. 123, 251-252, 268, 283-284, 294 КУпАП України, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 123 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові суду, а саме 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову судді може бути подана протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Березанський міський суд Київської області.
Строк пред'явлення постанови для виконання - 3 (три) місяці з дня набрання нею законної сили згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Суддя: І. О. Капшученко