про залишення позовної заяви без руху
"31" січня 2025 р. Справа № 390/137/25
Провадження № 2/390/60/25
Кіровоградського районного суду Кіровоградської області у складі судді Підгірської Г.О. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу,
До Кіровоградського районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження, судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, а тому на підставі частини першої статті 185 ЦПК України, вона підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
На виконання вимог частини шостої статті 187 ЦПК України до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи направлено звернення суду щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача ОСОБА_2 .
З інформації, отриманої від Кам'янецької селищної ради Кропивницького районного суду Кіровоградської області, слідує, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 13.10.2015 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до пункту 3-1 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX.
Тобто, судом встановлено, що місцем проживання та реєстрації відповідача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є АДРЕСА_3 . Ця адреса за адміністративно-територіальним поділом, визначеним до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, не відносилася до території Кропивницького (Кіровоградського) району Кіровоградської області, а тому справа не підсудна Кіровоградському районному суду Кіровоградської області.
Відповідно до частини другої статті 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них
У позовній заяві позивачка зазначила, що від шлюбу з відповідачем має спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Водночас доказів на підтвердження того, що дитина перебуває на її утриманні, які слугували б підставою для її звернення до суду за місцем свого проживання, позивачка не надала. При цьому наявність на утриманні позивачки малолітньої або неповнолітньої дитини, прямо впливає на територіальну підсудність відповідно до вимог частини другої статті 28 ЦПК України.
Частина п'ята статті 177 ЦПК України передбачає, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Проте позивачем до позову не додано жодного доказу проживання дитини разом з матір'ю, що позбавляє суд можливості визначитися з підсудністю цієї справи.
З огляду на викладене, приходжу до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху в порядку статті 185 ЦПК України з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись статтями 175, 177, 185, 259, 260 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу залишити без руху.
Повідомити позивачку про необхідність у строк не більше 10 днів з дня отримання ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати до суду доказ проживання разом з нею малолітньої дитини.
Роз'яснити позивачці, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута їй зі всіма доданими документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Г.О. Підгірська