Єдиний унікальний номер 205/17355/24
Номер провадження3/205/399/25
29 січня 2025 року м. Дніпро
Суддя Ленінського районного суду міста Дніпропетровська Таус М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП №1 ДРУП №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючої продавцем ТОВ «Ромашка-Груп», проживаючої в АДРЕСА_1
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.156 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 400358 від 30.11.2024 року, ОСОБА_1 , 30.11.2024 року о 12 годині 40 хвилин, знаходячись за адресою АДРЕСА_2 у торгівельному кіоску здійснювала продаж сигарет без марок акцизного податку, чим порушила правила торгівлі. Дії кваліфіковано за ч. 4 ст.156 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена відповідно до вимог ст. 277-2 КУпАП, причини неявки суду не повідомила, клопотань про перенесення судового засідання не подавала.
Відповідно до ст. 1 КУпАП одними із завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, а також зобов'язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Зокрема, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (пункт 69).
У рішенні від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (пункт 41).
Передбачене ч. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені Законом для прискорення процедури слухання.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду справи за суттю у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Диспозицією ч. 4 ст.156 КУпАП передбачена відповідальність за дії передбачені частиною першою чи третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення.
Згідно з ч.1, 3 ст.156 КУпАП відповідальність передбачена за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку та торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
До протоколу про адміністративне правопорушення ВАД № 400358 від 30.11.2024 року не долучено будь яких доказів, що ОСОБА_1 , є особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ст. 156 КпАП України знов вчинила правопорушення передбачене частиною першою чи третьою статті 156 КпАП України.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
При цьому суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
На підставі ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Отже, доводи представників поліції, покладені в основу складеного протоколу про правопорушення за ст. 156 ч. 4 КУпАП, не знайшли свого підтвердження в суді.
Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За такими конкретними обставинами провадження за справою припиняється у зв'язку з недоведеністю провини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 156 ч.4 КпАП України на підставі ст. 247 ч.1 КпАП України.
Керуючись ст. ст. 221, 247, 283-285 КУпАП суд ,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.156 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.156 КУпАП.
Вилучені згідно протоколу огляду та вилучення речей та предметів від 30.11.2024 року предмети повернути власнику.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови
Апеляційна скарга, подається до відповідного апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя: Максим ТАУС