31.01.2025 Єдиний унікальний номер 205/1459/25
Справа № 205/1459/25
Провадження № 2о/205/100/25
про відмову у відкритті провадження
31 січня 2025 року м. Дніпро
Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Федотова В.М., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення,
Заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» направили до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська вищевказану заяву, яка зареєстрована судом 29.01.2025 року.
В обґрунтування заяви посилалися на те, що у 2021 році ОСОБА_1 отримав від міського голови міста Дніпра сертифікат на отримання квартири за адресою: АДРЕСА_1 для власного проживання та проживання сім'ї, яка складається з подружжя: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Дана квартира має статус житлового приміщення гуртожитку. Заявники на даний час проживають у вказаній квартирі. Вселення до квартири не було самовільним, оскільки відбувалось з дозволу міської ради. Однак, для оформлення права на проживання у вказаній квартирі заявникам необхідно отримати ордер від міської ради міста Дніпра в особі Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради. Заявники звернулись до міського голови з відповідною заявою та отримали відмову від Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, оскільки серед доданих до заяви документів відсутні довідки з попередніх місць проживання ОСОБА_1 за період з липня 2017 року по теперішній час та довідок з попередніх місць проживання ОСОБА_2 за період з листопада 2019 року по теперішній час. Таким чином, заявникам необхідно підтвердити факт, що жодний з подружжя на час звернення до суду не має права власності на будь-яку нерухомість.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суддя зазначає наступне.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право. Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.
Згідно із ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Частиною 4 статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлено під час розгляду справ, - залишає заяву без розгляду.
Пленум Верховного Суду України у п. 1 Постанови «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5, роз'яснив, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до п. 3 цієї Постанови, у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети ні.
Таким чином, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц).
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов'язується з наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Зі змісту вказаної заяви вбачається, що встановлення зазначеного факту необхідно заявникам для отримання ордеру на житлове приміщення, тобто, вбачається спір про право.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення.
Згідно із ч. 2 ст. 186 ЦПК України про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала. До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді (ч. 3 ст. 186 ЦПК).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 186, 293, 315, 353 ЦПК України, суддя
У відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження надіслати заявникам разом із заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити заявникам їх право на захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, про які вони вказували у заяві, шляхом подання позовної заяви у порядку позовного провадження на загальних підставах.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: Федотова В.М.
.