22.01.2025 Єдиний унікальний номер 205/4527/24
Справа № 205/4527/24
Провадження № 2/205/1041/25
22 січня 2025 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді Федотової В.М., за участю секретаря судового засідання Киричок Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У квітні 2024 року представник позивача звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із вищевказаною позовною заявою.
Позов обґрунтований тим, що 11.12.2022 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1124-9082, відповідно до умов якого кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на умовах: сума кредиту - 16 500 грн.; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 14 днів; знижена % ставка - 1,20 % в день; стандартна % ставка - 1,50 % в день, комісія за видачу кредиту - 15% від суми. ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (через партнера АТ КБ «Приватбанк» з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року) видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, чим виконав свої зобов'язання за договором. Відповідач у подальшому всупереч умовам кредитного договору не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, хоча частково сплачував заборгованість, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед кредитодавцем за кредитним договором навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами кредитного договору. Станом на 20.03.2024 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 76 197 грн., який складається з простроченої заборгованості: за кредитом - 16 500 грн., за нарахованими процентами - 59 697 грн.
Оскільки відповідачем грошові кошти не було повернуто позивач звернувся до суду з цією позовною заявою, в якій просив, з урахуванням можливості застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості за нарахованими процентами, стягнути із відповідача на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» суму заборгованості за кредитним договором № 1124-9082 від 11.12.2022 року в розмірі 68 937 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 16 500 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 52 437 грн., а також понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.06.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача проти проведення розгляду справи у його відсутність, задоволення позовних вимог та заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзив не подав, будь-яких заяв від нього не надходило.
Суд у зв'язку з вищевикладеним зазначає, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
При цьому обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Суд, враховуючи ту обставину, що позивачу та відповідачу були створені належні та достатні умови для подання суду відповідних заяв по суті справи, заяв із процесуальних питань та доказів, вважає, що чергове відкладення розгляду справи порушуватиме розумний строк розгляду цивільної справи, у зв'язку із чим суд вважає за необхідним ухвалити відповідне рішення.
На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 11.12.2022 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1124-9082, відповідно до умов якого кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на умовах: сума кредиту - 16 500 грн.; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 14 днів; знижена % ставка - 1,20 % в день; стандартна % ставка - 1,50 % в день, комісія за видачу кредиту - 15% від суми (а.с. 11-16).
Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до паспорта споживчого кредиту, який був підписаний сторонами 11.12.2022 року та підпис відповідача на якому вчинено із застосовуванням електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора, клієнту запропоновані умови: тип кредиту - кредитна лінія; сума/розмір кредитного ліміту - 16 500 грн.; строк кредитування - 300 календарних днів; базовий період сплати відсотків - 14 календарних днів; мета отримання кредиту - задоволення особистих потреб; спосіб та строк надання кредиту - шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу (а.с. 24-25).
Відповідно до довідки про перерахування суми кредиту № 1124-9082 від 11.12.2022 року видача коштів за вказаним кредитним договором здійснювалась за допомогою системи LiqPay: платіж - 2160026727; дата - 11.12.2022 року; № платіжної карти № НОМЕР_1 , з призначенням платежу «видача кредитних коштів за договором № 1124-9082 від 11.12.2022 року»; сума - 16 500 грн. (а. с. 34).
Представник позивача просив суд, з урахуванням можливості застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості за нарахованими процентами, стягнути із відповідача на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» суму заборгованості станом на 20.03.2024 року в розмірі 68 937 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 16 500 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 52 437 грн., на підтвердження чого надав копію розрахунку заборгованості.
Оскільки відповідач у добровільному порядку свої договірні зобов'язання не виконує, то між сторонами виник спір, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За правилом частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договір. Згідно із статтею 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Правовою формою щодо оформлення відносин сторін є кредитний договір.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання його сторонами.
Законом України «Про електронну комерцію» визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлено порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначено права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Так, згідно із ст. 3 вищевказаного Закону, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно із ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Таким чином, судом встановлено, що між позивачем і відповідачем був укладений кредитний договір у електронній формі та погоджені всі його істотні умови. Даний договір раніше не оспорювався відповідачем та не визнавався судом недійсним, відповідних доказів матеріали справи не містять.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) надає другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Суд звертає увагу, що позивачем застосовано до відповідача Програму лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме можливість часткового списання заборгованості за нарахованими процентами, у зв'язку з чим розмір відсотків становить не 59 697 грн., а 52 437 грн.
Окрім того, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач звертався до позивача з непогодженням розміру відсотків, а отже з ними погодився.
Суд також звертає увагу, що відповідач частково сплачував заборгованість за кредитом, згідно інформації за укладеним договором.
Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору у розмірі 9 160 грн., відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.
Аналогічної позиції притримується Верховний Суд в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зазначено, що: не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.
Також, в Постанові Верховного Суду від 23.12.2020 року по справі № 127/23910/14-ц зазначено, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.
Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Застосовуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, суд доходить висновку, що відповідач зобов'язаний повернути позивачу фактично отриману суму кредитних коштів. Отримання у кредит грошових коштів відповідачем підтверджено належними доказами по справі, і в такого учасника справи в силу укладеного договору виникло зобов'язання повернути такі кошти у розмірах та у строки, зазначеними у договорі.
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином і у встановлений строк, відповідно до вимог договору та вимог закону.
За загальним правилом, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються. У статті 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється його належним виконанням.
Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Положеннями ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Факт виконання позивачем умов кредитного договору підтверджується матеріалами справи. Таким чином, судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за даним кредитним договором виконав в повному обсязі.
Пунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2 передбачено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Враховуючи вищевказані положення закону та існуючі обставини справи, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем умов кредитного договору відносно строків повернення кредитної заборгованості та визнає право позивача на стягнення її в судовому порядку.
Згідно із ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Враховуючи зазначені обставини та надані суду докази, а також те, що отримані та використані відповідачем кредитні кошти в добровільному порядку позивачу повернуті не були, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачені останнім та документально підтверджені судові витрати по справі в розмірі 2 422,40 грн. (а.с. 15).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 526, 599, 610, 612, 614, 615, 627, 628, 629, 634, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ: 38548598, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 407) заборгованість за кредитним договором № 1124-9082 від 11.12.2022 року станом на 20.03.2024 року в розмірі 68 937 (шістдесят вісім тисяч дев'ятсот тридцять сім) гривень 00 копійок, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 16 500 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 52 437 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ: 38548598, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 407) витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Федотова В.М.