Справа № 204/12136/24
Провадження № 2/204/995/25
29 січня 2025 року м. Дніпро
Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Черкез Д.Л.,
за участю секретаря судового засідання Карнаух В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, завданих державі адміністративним правопорушенням, -
11 грудня 2024 року Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області звернулось до суду з позовною заявою, в якій просило стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області матеріальні збитки, завдані рибному господарству держави, у розмірі 21 641,00 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області у справі про адміністративне правопорушення № 175/15221/24 було винесено постанову, якою визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП. При виконанні своїх службових обов'язків, головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області Мешкетом М.Ю. 18 травня 2024 року було викрито адміністративне правопорушення, скоєне громадянином ОСОБА_1 . Так, 18 травня 2024 року, о 04.10 год., був виявлений ОСОБА_1 на р. Мокра Сура, Новоолександрівська ОТГ, Дніпровський район, с. Ракшівка, який здійснював вилучення водних біоресурсів з човна забороненим знаряддям лову сіткою жилковою 2 штуки, який порушив вимоги ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» та п.п. 1 п. 1 розділу IV «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 19 вересня 2022 року № 700, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП. Виловлена риба: карась у кількості 1 шт., сазан у кількості 4 шт., судак у кількості 1 шт., лящ у кількості 1 шт. Своїми протиправними діями громадянин ОСОБА_1 завдав збитків рибному господарству держави на суму 21 641,00 грн. З метою досудового врегулювання спору 23 жовтня 2024 Управлінням було подано до відповідача претензію № 1-5-17/2093-24, на яку відповідь не надходила. У зв'язку з викладеним позивач звернувся до суду з даним позовом.
Представник позивача - Терещенко А.В. в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.
Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією . Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.
Крім того, статтею 66 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (ч. 2 ст. 13 ЦК України).
У частині 2 статті 293 ЦК України визначено, що діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності.
Судом встановлено, що постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 08 жовтня 2024 року по справі № 175/15221/24 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП. Провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 85 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення (а.с. 22). Вказана постанова набрала законної сили 21 жовтня 2024 року.
У вищевказаній постанові зазначено, що 18 травня 2024 року, о 04.10 год., на річці Мокра Сура було виявлено громадянина ОСОБА_1 , який здійснював вилов риби з човна сіткою жилковою 2 шт., спіймав 4 сазани, 1 судака, 1 ляща, 1 карася сріблястого, чим порушив пп. 1 п. 1 розділу ІV «Правил любительського рибальства» та відповідальність за дії якого передбачена ч. 4 ст. 85 КУпАП.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже, з урахуванням положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України обставини спричинення відповідачем ОСОБА_1 матеріальної шкоди державі в особі Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області, що спричинена грубим порушенням правил рибальства, не потребують доказування, оскільки вони встановлені постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 08 жовтня 2024 року по справі № 175/15221/24, яка набрала законної сили.
Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», водні біоресурси, що знаходяться у водних об'єктах (їх частинах), територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.
Посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають повноваження подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, що визначено у частині 1 статті 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів».
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» також закріплено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Незаконно добуті в природі ресурси та виготовлена з них продукція підлягають безоплатному вилученню, а знаряддя правопорушення - конфіскації. Одержані від їх реалізації доходи спрямовуються в Автономної Республіки Крим і місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.
За правилами статті 40 КУпАП, якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті . Коли шкоду заподіяно неповнолітнім, який досяг шістнадцяти років і має самостійний заробіток, а сума шкоди не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, суддя має право покласти на неповнолітнього відшкодування заподіяної шкоди або зобов'язати своєю працею усунути її. В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (частина 1 статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Відповідно до Розрахунку збитків, складеного головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» на підставі додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 року № 1042 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів», загальна сума збитків, завданих ОСОБА_1 рибному господарству, становить 21 641,00 грн. (а.с. 27).
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Однак, відповідач ОСОБА_1 в добровільному порядку шкоду, завдану рибному господарству в результаті вчинення адміністративного правопорушення, не відшкодував.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області є законними та обґрунтованими, а тому з відповідача на користь держави в особі Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області слід стягнути матеріальні збитки, завдані рибному господарству держави, у розмірі 21 641,00 грн.
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області підлягають задоволенню, а порушені права судовому захисту.
Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача повинно бути стягнуто судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
На підставі ст.ст. 13, 66 Конституції України, ст.ст. 15, 22, 293, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», ст.ст. 10, 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів» від 29 вересня 2023 року № 1042 та керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282 ЦПК України,-
Позовну заяву Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, завданих державі адміністративним правопорушенням - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь держави в особі Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ - 40995974, місцезнаходження: 49049, м. Дніпро, пров. Добровольців, буд. 15, отримувач коштів - ГУК у Дн-кій обл/ ТГ с. Н-Олекс/24062100, код отримувача - 37988155, розрахунковий рахунок - UA618999980333169331000004459, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації бюджету - 24062100) матеріальні збитки, завдані рибному господарству держави, у розмірі 21 641,00 грн. (двадцять одна тисяча шістсот сорок одна гривня, 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ - 40995974, місцезнаходження: 49049, м. Дніпро, пров. Добровольців, буд. 15) судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень, 00 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Д.Л. Черкез