Провадження № 3/742/210/25
Єдиний унікальний № 742/392/25
03 лютого 2025 року місто Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Ільченка О.І., секретаря судового засідання Голушко Н.А., розглянувши матеріали, що надійшли від Прилуцького РВП ГУНП України в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,-
за ч.1 ст.173-2 КупАП, -
09 січня 2025 року близько 17 год. 10 хв., ОСОБА_1 , пребуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за адресою проживання: АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме: виражався нецензурною лайкою в бік останньої та погрожував, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст.173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 , свою провину визнав та зазначив, що того дня до них з цивільною дружиною прийшли гості, під час застілля вживали спиртні напої. Коли всі розійшлися, то дружина приревнувала його та вдарила каструлею по обличчю, в наслідок чого розбила ніс. Він почав виражатися нецензурною лайкою у її адресу, після чого ОСОБА_2 викликала поліцію.
У судовому засіданні ОСОБА_2 зазначила, що дійсно того дня вони з ОСОБА_1 вживали спиртні напої, оскільки до них прийшли друзі. Після застілля, приревнувала останнього і вдарила каструлею. Вони з чоловіком примирилися, вона не має до нього претензій, просить не притягувати його до адміністративної відповідальності.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов таких висновків.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП у редакції, чинній на час вчинення правопорушення, була передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до пункту 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VІІІ, під домашнім насильством слід розуміти діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство (п. 14 ч. 1 ст. 1 вказаного вище Закону), як форма домашнього насильства, включає в себе словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином, виходячи із зазначених вище норм законодавства, під домашнє насильство, зокрема умисне вчинення діянь психологічного характеру, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 або ч. 2 ст.173-2 КУпАП, у редакції, чинній на час вчинення правопорушення, підпадають лише словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Ураховуючи вищенаведене, аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, суд уважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, та його дії вірно кваліфіковані органом поліції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується достатніми, належними та допустимими письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні, а саме:даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №047111 від 09.01.2025, рапортом працівника Прилуцького РВП ГУНП у Чернігівській області від 09.01.2025, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 та письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 (а.с.2-5).
На підставі викладеного, суд уважає доведеним, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Разом з цим, згідно зі ст. 33 КУпАП обираючи вид стягнення, суд враховує особу правопорушника, характер вчиненого адміністративного правопорушення, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Ту обставину, що сварку розпочала саме ОСОБА_2 , завдавши йому удар по обличчю каструлею, в наслідок чого розбила ніс останньому.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У відповідності до вимог ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Вирішуючи питання про вид та міру відповідальності ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст.ст. 33, 34 КУпАП суд ураховує фактичні обставини справи, характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до порушення, що посягає на громадський порядок і громадську безпеку, дані про особу винного, ступінь його вини у вчиненому, покази потерпілої у судовому засіданні, те що претензій до чоловіка не має, просила не притягувати ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у зв'язку з досягнутим між ними примиренням, з урахуванням сукупності наведених обставин, суд робить висновок про визнання дій ОСОБА_1 малозначними і можливе його звільнення від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення.
На думку суду, застосування такого заходу, як усне зауваження, буде необхідним та достатнім для його виправлення та досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
У відповідності з ч.2 ст.284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір стягується лише в разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, тому судовий збір з ОСОБА_1 не стягується.
Керуючись ст. ст. 22, 23, 283 та 284 КУпАП, суд-
ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, за малозначністю скоєного адміністративного правопорушення, оголосивши йому усне зауваження, а провадження у справі закрити.
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд.
Суддя Олександр ІЛЬЧЕНКО