Єдиний унікальний номер 741/1162/24
Номер провадження 1-кс/741/36/25
іменем України
30 січня 2025 року м. Носівка
Слідчий суддя Носівського районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність органів слідства Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області та безвідповідальні дії дізнавача ОСОБА_3 ,
28 січня 2025 року за допомогою поштового зв'язку АТ «Укрпошта» до слідчого судді Носівського районного суду Чернігівської області надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність органів слідства Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області та безвідповідальні дії дізнавача ОСОБА_3 .
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28 січня 2025 року скарга надійшла в провадження слідчого судді ОСОБА_1 .
В обґрунтування заявленої скарги ОСОБА_2 вказує на те, що 15 червня 2023 року він звернувся до Ніжинського райвідділу поліції із заявою про обставини, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст. 194, 356 КК України. Тільки 16 жовтня 2023 року відомості про вказане правопорушення внесено до ЄРДР за № 12023275380000669, дізнавачем у кримінальному провадженні визначено ОСОБА_3 05 грудня 2023 року скаржник звернувся до дізнавача ОСОБА_3 , яка повідомила, що йому направлена направлена відповідь на підставі висновків АТ «Чернігівгаз», що ніяких порушень не виявлено. Однак виявилося, що рішення дізнавача прокурором було скасовано.
Дізнавач також відмовилася ознайомити скаржника з матеріалами слідчих дій.
10 червня 2024 року ОСОБА_2 звернувся до начальника Носівського ВП ОСОБА_4 , виявилося, що станом на 10 червня 2024 року ще не було допитано жодного працівника Носівського відділення газопостачання, які безпосередньо причетні до незаконного відрізання будинку скаржника від газопостачання та пошкодження при цьому металевих воріт та бетонної огорожі.
Ніяких результатів по розслідуванню кримінального провадження скаржник не отримав, тому в січні 2025 року зателефонував дізнавачу ОСОБА_3 , щоб уточнити про можливість ознайомлення з матеріалами перевірки його заяви. Дізнавач заблокувала його номер телефону.
Заява скаржника від 15 червня 2023 року станом на 19 січня 2025 року Ніжинським РУП у зв'язку з бездіяльністю дізнавача ОСОБА_3 та відсутності контролю з боку відповідальних осіб не розглянута, по ній не прийнято жодне рішення, тому скаржник просить розглянути його скаргу на бездіяльність дізнавача ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. ст. 303-306 КПК України.
Вивчивши скаргу, слідчий суддя вважає, що у відкритті провадження за скаргою необхідно відмовити.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Так, здійснення судового контролю за додержанням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні належить до повноважень слідчого судді і здійснюється в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.
Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого судді, прокурора, керівника слідчого органу, слідчого є однією із найважливіших гарантій захисту громадянами своїх прав та свобод від їх порушення як з боку органів, що здійснюють розслідування та судовий контроль у кримінальному провадженні, так і з боку інших осіб, що беруть участь у ньому. Стаття 24 КПК України також гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право звернення до суду. Проте таке право не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У кримінальному провадженні такі випадки врегульовані Кримінальним процесуальним кодексом України. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до частини 3 статті 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Отже, слідчий суддя має вирішувати лише ті питання, які віднесені законом до його повноважень, і в спосіб, визначений законом.
Підстави та порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК України.
Так, відповідно до частини 1статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування;
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першоїстатті 284 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2статті 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Отже, встановлений статтею 303 КПК України перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Зі змісту скарги вбачається, що ОСОБА_2 оскаржує бездіяльність дізнавача, яка виразилася у затягуванні строків розслідування кримінального провадження за заявою ОСОБА_2 від 15 червня 2023 року, оскарження якої не передбачено положеннями статті 303 КПК України.
До компетенції слідчого судді не відноситься розгляд питань, про які йде мова у скарзі ОСОБА_2 .
Так, скарга ОСОБА_2 фактично зводиться до оскарження недотримання розумних строків дізнавачем під час досудового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інша особа, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування.
Згідно з ч. 2 ст. 308 КПК України прокурор вищого рівня зобов'язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.
За змістом положень ст. 308 КПК України вбачається, що розгляд скарги заявника щодо недотримання розумних строків є певною процесуальною дією, яка потребує винесення процесуального рішення. Крім того, уповноваженою особою, яка здійснює розгляд скарги в порядку ст. 308 КПК України, є прокурор вищого рівня.
Варто зазначити, що відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
Слідчий суддя констатує, що заявник звернувся до слідчого судді зі скаргою, у якій оскаржує тривалість досудового розслідування в кримінальному проваджені № 12023275380000669.
Звертаючись до слідчого судді з цією скаргою, заявник фактично оскаржує тривалість досудового розслідування, не згодний зі строками його проведення тощо.
Але зі змісту поданої скарги вбачається, що будь-яке рішення прокурора щодо можливої відмови в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування заявником не оскаржується.
Натомість, заявник фактично просить слідчого суддю вплинути на дізнавача задля якнайшвидшого розслідування кримінального провадження.
Будь-які посилання у розумінні вимог ст. 308 КПК України на можливе оскарження прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування або на рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування (п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України) чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк (п. 1 ч. 1ст. 303 КПК України), тобто чітких вимог щодо передбаченого КПК України предмету оскарження, подана скарга взагалі не містить.
Системний аналіз наведених вище норм дає підстави стверджувати, що до компетенції слідчого судді не відноситься вирішення питання щодо недотримання слідчим, прокурором розумного строку проведення досудового розслідування. Слідчий суддя забезпечує лише дотримання розумних строків винятково в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції.
При цьому, за змістом ч. 6 ст. 28, ст. 114 КПК України з метою дотримання розумних строків слідчий суддя може встановити процесуальний строк для проведення слідчих (розшукових) дій, для яких законом встановлені граничні строки.
КПК України не передбачає вирішення слідчим суддею питання щодо встановлення процесуальних строків у кримінальному провадженні, для яких цим Кодексом граничні строки не встановлені.
Отже, предметом розгляду клопотання можуть стати лише ті процесуальні дії, необхідність вчинення яких у певний строк прямо випливає із норм кримінального процесуального закону або рішення про їх проведення раніше було прийняте стороною обвинувачення.
Наведене вище узгоджується із висновком Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду, який знайшов відображення у постанові від 16 травня 2019 року за № 761/20985/18 (провадження № 51-8007км18), де зазначено, що жодною з норм кримінального процесуального закону, не передбачене повноваження слідчого судді про встановлення слідчому чи прокурору процесуального строку для закінчення досудового розслідування. Беззаперечно, ухвалюючи таке рішення слідчий суддя виходить за межі КПК України, адже таке рішення кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Таким чином, недотримання слідчим розумних строків може бути оскаржене виключно прокурору в порядку, передбаченому ст. 308 КПК України.
Отже, звертаючись до слідчого судді, ОСОБА_2 ставить у скарзі вимогу, що не відноситься до повноважень слідчого судді та не підлягає розгляду на стадії досудового розслідування саме слідчим суддею.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
З огляду на викладене, слідчий суддя робить висновок про наявність підстав для відмови у відкритті провадження за цією скаргою.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність органів слідства Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області та безвідповідальні дії дізнавача ОСОБА_3 та повернути скаргу скражникові ОСОБА_2 .
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії скаржником.
Слідчий суддя ОСОБА_1