Справа № 740/7328/24
Провадження № 3/740/89/25
Іменем України
03 лютого 2025 року м. Ніжин
Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Карпусь І.М., із секретарем судового засідання Кубрак Н.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , захисника - Царенка А.А., у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ніжині, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований по АДРЕСА_1 , проживає по АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за статтями 130 ч.1, 185, 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 12 грудня 2024 року о 14 год 55 хв по вул. Шекерогринівська, 37, в місті Ніжині Чернігівської області керував автомобілем «Mitsubishi Galant», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки ТЗ за допомогою приладу «Драгер» та в медичному закладі, відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 12 грудня 2024 року о 15 год 26 хв по вул. В. Чорновола, 1, в м. Ніжині Чернігівської області перебуваючи в п'яному вигляді в громадському місці, висловлювався нецензурною лайкою в бік працівників поліції, штовхався, хапав за одяг, чим порушував громадський порядок та спокій громадян, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 049361 від 12.12.2024, ОСОБА_1 12 грудня 2024 року о 16 год 48 хв по вул. В. Чорновола, 1, в м.Ніжині Чернігівської області перебуваючи в п'яному вигляді, не виконав неодноразове законне розпорядження про припинення правопорушення та своїми діями заважав працівникам поліції виконувати свої обов'язки, поводив себе зухвало та нахабно, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 130 ч.1, 185, 173 КУпАП не визнав і пояснив, що 12.12.2024 близько 10 години 30 хвилин заїхав у гастроном по вул. Василівська у Ніжині, де купив продуктів, що підтверджується випискою по його банківському рахунку. Потім поїхав по вул. Шекерогринівська, яка знаходиться поряд. Їдучи по вул. Шекерогринівська його "підрізав" чорний "Нісан". Тому він біля нього зупинився і вийшов з свого автомобіля та зробив водієві автомобіля "Нісан" зауваження. Потім поїхав до свого знайомого неподалік, де вживав алкоголь. Близько 14 години 30 хвилин приїхав син і відвіз його до дому близько 15 години 00 хвилин. Відтоді перебував вдома. Згодом приїхали поліцейські і почали говорити, що він їздив п'яний за кермом. Під час спілкування з поліцейськими він поводив себе не тактовно, за що йому соромно, не хотів ображати поліцейських. Від огляду на стан алкогольного сп'яніння він відмовився спочатку, а надалі не відмовлявся. Автомобілем у стані алкогольного сп'яніння чи з ознаками такого не керував. На час конфлікту з водієм автомобіля "Нісан" був тверезий, і сам конфлікт мав місце відразу після 10:30 год. Злісної непокори законним вимогам поліцейських не вчиняв, а лише перешкоджав поліцейським забрати свій автомобіль.
Окрім протоколів про адміністративне правопорушення серії ААД № 843291 від 12.12.2024 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, серії ВАД № 264873 від 12.12.2024 за ст. 173 КУпАП, серії ВАВ № 049361 від 12.12.2024 за ст. 185 КУпАП органом, що склав протокол, до суду надано:
- відеозапис з камери відеоспостереження, з якого вбачається, що ОСОБА_1 під'їжджає на автомобілі, зупиняє авто, виходить із-за керма автомобіля і підходить до водія автомобіля "Нісан", що є підтвердженням керування автомобілем ОСОБА_1 ;
- рапорт інспектора ВРПП Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області СербінчукаО.В., у якому останній зазначає, що 12.12.2024 він разом з іншим поліцейським перебував на добовому чергуванні близько 15 год 10 хв надійшов виклик з приводу порушення ПДР автомобілем «Mitsubishi Galant», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Заявник ОСОБА_2 подав письмове пояснення з приводу того, що до нього під'їхав ТЗ та водій мав сильні ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема нестійка хода, та повідомив, що має відео з камери відео спостереження, яка знаходиться на його будинку. Через технічний збій дата та час на відеозаписі з камери відеоспостереження не відповідає дійсності. Дійсна дата та час вчинення правопорушення є 12 грудня 2024 року о 14 год 55 хв;
- письмові пояснення ОСОБА_2 від 12.12.2024, у яких останній повідомив, що він проживає по АДРЕСА_3 . 12.12.2024 приблизно о 14 год 55 хв він перебував біля свого будинку і в цей час до будинку під'їхав автомобіль «Mitsubishi Galant», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який підійшов до нього та почав питати чому він так припаркував своє авто. ОСОБА_1 був з явними ознаками алкогольного сп'яніння, мав різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійку ходу, порушення мови та почервоніння обличчя. Після цього ОСОБА_1 сів в своє авто та поїхав до вул. В. Чорновола в м. Ніжині. Поряд з авто більше нікого не було окрім чоловіка в сірій куртці, чорних штанах та капелюсі;
- відеозапис з бодікамери поліцейського, з якого вбачається, що ОСОБА_1 знаходячись біля автомобіля, на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння на приладі «Драгер» чи в медичному закладі, відповідає відмовою;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому вказано наявні ознаки алкогольного сп'яніння, та що огляд на стан сп'яніння не проводився;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння, у якому зазначено про направлення до Ніжинської ЦМЛ ОСОБА_1 , та що огляд на стан сп'яніння не проводився, у лікарню не доставлявся;
- акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 12.12.2024, згідно з яким вилучено автомобіл «Mitsubishi Galant», д.н.з. НОМЕР_2 , та поміщено до Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області;
- довідку начальника САП Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, згідно з якою ОСОБА_1 має посвідчення водія категорії В з 30.07.2009.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , доводи захисника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху (пункти 1.3 Правил дорожнього руху).
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, а так само керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, має наслідком адміністративну відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Порядок огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок), Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція).
Згідно із п. 3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться поліцейським згідно з вимогами Інструкції з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові (п. 7 розділу ІІ Інструкції).
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення (п. 9 розділу ІІ Інструкції).
Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку (п. 17 розділу ІІІ Інструкції).
У матеріалах справи міститься відеозапис, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , керував автомобілем, зупинився біля автомобіля "Нісан".
З письмових пояснень водія автомобіля "Нісан" ОСОБА_2 слідує, що дана подія відбулася 12.12.2024 приблизно о 14 годині 55 хвилин. Відомості у письмових поясненнях ОСОБА_2 загалом узгоджуються з його усними поясненнями, зафіксованимии при спілкуванні з поліцейськими на відозаписі на місці під домоволодінням за місцем проживання ОСОБА_1 . За такого суд критично оцінює пояснення ОСОБА_1 в частині того, що подія відбувалася близько 10:30 години і недоведеність керування ним автомобілем о 14:55 годині. Жодним чином зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП час керування ОСОБА_1 автомобілем не спростовує надана ним суду виписка про рух коштів по його банківському рахунку щодо здійснення фінансової операції у гастрономі з датою операції 10.12.2024 10:19:36 і датою проведення банком 12.12.2024.
Відмова ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп'яніння зафіксована на дослідженому у судовому засіданні відеозаписі, з якого між іншим вбачається, що зовнішній вигляд ОСОБА_1 давав підстави вважати наявними в нього такі ознаки алкогольного сп'яніння як незв'язна мова, не стійка хода, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 відразу на питання поліцейського, чи буде проходити огляд на стан сп'яніння на місці чи в лікарні, зрозуміло, чітко і категорично відповів відмовою. На подальші питання поліцейського з даного приводу відповідав як згодою, так і відмовою, проте реальних дій для проходження огляду не вчинив. Тому суд вбачає у поведінці ОСОБА_1 , що він відмовився він огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Отже, керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та відмова ним від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 843291 від 12.12.2024, даними відеозапису на оптичному диску, письмовими поясненнями ОСОБА_3 .
Таким чином, в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ст. 173 КУпАП - дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, що порушує громадський порядок і спокій громадян, доведена матеріалами справи, а саме протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ВАД № 264873 від 12.12.2024, відеозаписом долученим до протоколу на якому зафіксовано поведінку ОСОБА_1 , який був з явними ознаками алкогольного сп'яніння та перебуваючи по АДРЕСА_2 , неподалік домоволодіння за місцем свого проживання, на дорозі, тобто в громадському місці, поводив себе зухвало, ображав працівників поліції, нецензурно висловлювався в їх бік, а також на свідка ОСОБА_2 .
Громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (ст. 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення»).
Зокрема, громадським місцем є ліфт, таксофон, приміщення та територія закладів охорони здоров'я, навчальних закладів, дитячих майданчиків, спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, закладів фізичної культури і спорту, під'їзди житлових будинків, підземні переходи, транспорт загального користування, що використовується для перевезення пасажирів, приміщення закладів ресторанного господарства, об'єктів культурного призначення, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ, стаціонарно обладнані зупинки маршрутних транспортних засобів, приміщення підприємств, установ та організацій усіх форм власності, готелів та аналогічних засобів розміщення громадян, гуртожитків, аеропортів та вокзалів.
Однак, в законодавстві України не визначено єдиного чіткого поняття «громадське місце». Законодавець відсилає до різноманітних джерел, які визначають, що саме підпадає під термін «громадське місце». Так наряду з терміном «громадське місце», наведеним у Законі України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення», у п.5 ч.3 ст.13 Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» від 22.06.2002 також дається орієнтований перелік громадських місць, до яких зараховано клуби, кінотеатри, стадіони та інші. Таким чином, зазначений перелік громадських місць не є вичерпним.
Крім того, відповідно до п. 20, 23 глави 2 розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань до громадських місць належать місця, що використовуються громадянами для спільної роботи, відпочинку, пересування, проведення масових заходів та інших потреб (вулиці, площі, вокзали, аеропорти, магазини, кафе, бари, ресторани, музеї, клуби, пляжі в період їх роботи, а також громадський транспорт під час перебування в ньому громадян, ділянки лісу, поля під час проведення на їх території організованих масових зібрань), приміщення вокзалів, пасажирські (приміські) потяги, літаки, катери, пароплави, перони, платформи, пристані та інші місця під час очікування посадки та висадки пасажирів. Вулицею вважається відкрита частина території міста чи населеного пункту (крім приміщень та будівель), на якій перебувають громадяни, рухається транспорт і до якої є вільний доступ у будь-яку пору року та час доби. Також вулицею вважається проїжджа частина дороги, у тому числі автомагістралі, тротуари, площі, проспекти, бульвари, набережні, мости, шляхопроводи, естакади, проїзди, зупинки громадського транспорту, парки, сквери, провулки, завулки, двори, за винятком приватних домоволодінь, уключаючи зелені насадження та елементи благоустрою.
З огляду на зазначене, можна зробити висновок, що загальними рисами громадських місць є їх суспільна значущість для задоволення суспільних потреб та інтересів людини, а також їх публічність, що передбачає вільний доступ і їх спільне використання необмеженою кількістю людей.
Отже, доводи захисника про те, що вулиця не є громадським місцем є безпідставними.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, тобто злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, суд ураховує, що дане правопорушення обов'язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні службових обов'язків, оскільки вимога або розпорядження поліцейського - це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим.
Виходячи з диспозиції вказаної статті, для наявності в діях особи складу зазначеного правопорушення, необхідна сукупність обов'язкових елементів, таких, як перебування працівників поліції при виконанні службових обов'язків, законність розпорядження або вимоги поліцейського, злісна непокора.
Сторона захисту слушно наголошує про недоведеність законності вимоги поліцейського до ОСОБА_1 щодо непершкоджання затриманню транспортного засобу і його завантаженню на евакуатор.
Згідно з ч. 1 ст. 265-2 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 121, статтею 121-3, частинами третьою, п'ятою, шостою і сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, порушення правил зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома)), статтями 122-5, 124, 126, статтями 132-1, 206-1 цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, призначених для зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. У разі фіксації обставин тимчасового затримання транспортного засобу в режимі фотозйомки (відеозапису) таке затримання відбувається без присутності понятих.
Як слідує з відеозапису, поліцейський спочатку повідомляв, що автомобіль стоїть під двором ОСОБА_1 без порушення Правил дорожнього руху і буде залишений на місці. З відеозапису також не вбачається, що розміщення автомобіля суттєво перешкоджало дорожньому руху або створювало загрозу безпеці руху у розумінні ч. 3 ст. 265-4 КУпАП.
За такого, суд вважає недоведеним, що вимога поліцейського до ОСОБА_1 щодо непершкоджання затриманню транспортного засобу була законною.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, за наведених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, не доводиться сукупністю наявних у справі доказів.
Зазначене є підставою для закриття провадження у справі в цій частині, а саме за ст.185 КУпАП, згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи характер вчинених правопорушень за ч. 1 ст. 130, ст. 173 КУпАП, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують та пом'якшують відповідальність, з метою запобігання правопорушенням, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ст.173 КУпАП та застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення згідно ст. 36 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір на користь держави.
Керуючись ст.33, 40-1, 221, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, та закрити провадження у справі у цій частині за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 173 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Про сплату штрафу повідомити суд шляхом представлення документа про його сплату.
У разі несплати штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, у порядку примусового виконання постанови відділом державної виконавчої служби стягується подвійний розмір штрафу у сумі 34 000 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. судового збору на користь держави за реквізитами: отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Реквізити для сплати штрафу: отримувач ГУК у Черніг.обл/Чернігів.обл/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37972475, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку (IBAN) UA528999980313070149000025001, код класифікації доходів бюджету 21081300.
Строк звернення постанови до виконання три місяці.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І.М. Карпусь