Рішення
Іменем України
03 лютого 2025 року
смт Краснопілля
справа № 578/1254/24
провадження № 2-о/578/8/25
Краснопільський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Косар А. І. з секретарем судового засідання Литвин А. В. розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Краснопілля Сумського району Сумської області в порядку окремого провадження цивільну справу № 578/1254/24
Заявник: ОСОБА_1 в особі представника адвоката Мазурової Катерини Дмитрівни
про встановлення факту належності заповіту
Заінтересовані особи:
Миропільська сільська рада Сумського району Сумської області
Приватний нотаріус Сумського районного нотаріального округу Хоменко Оксана Володимирівна
та установив:
1. Описова частина
Короткий зміст заяви
У грудні 2024 року ОСОБА_1 через представника звернулася до Краснопільського районного суду Сумської області із заявою про встановлення факту належності заповіту, в якій просить встановити факт належності ОСОБА_1 заповіту, складеного 07.12.2018 від імені ОСОБА_2 , зареєстрованого в реєстрі за № 1172, посвідченого секретарем виконавчого комітету Миропільської сільської ради Краснопільського району Сумської області Кулик М. О. - де прізвище спадкоємця зазначено як « ОСОБА_3 ». Заява мотивована тим, що за життя її батько ОСОБА_2 на випадок своєї смерті усе належне йому майно заповідав заявнику. Після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина, але у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку з неможливістю доказів родинних відносин між нею та спадкодавцем, та помилкою у написанні у заповіті прізвища спадкоємця. Вважала, що заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Миропільської сільської ради Краснопільського району Сумської області Кулик М. О. 07.12.2018 за № 1172, який залишив ОСОБА_2 , складений на її ім'я. Встановлення цього факту має для заявника юридичне значення, і від встановлення залежить реалізація її права на отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, й іншого порядку його встановлення немає.
Процесуальні дії у справі
30 грудня 2024 року Ухвалою суд прийняв заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 578/1254/24, судовий розгляд призначено н 31 січня 2025 року.
31 січня 2025 року постановлено вступну та резолютивну частини судового рішення за відсутності учасників справи.
За приписами частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України /далі - ЦПК/, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.
03 лютого 2025 року складено повне судове рішення.
Заяви, клопотання учасників справи
16.01.2025 засобами електронного зв'язку від представника заявника надійшла заява про розгляд справи у відсутність заявника та її представника, заяву про встановлення факту належності заповіту підтримує.
18 та 21 січня 2025 року заінтересовані особи, кожен окремо, надіслали заяви про розгляд справи у відсутність їх представника, не заперечують проти задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту належності заповіту.
Фактичні обставини, встановлені судом
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який народився в селі Розспасіївка Троїцького району Луганської області та зареєстрований: АДРЕСА_1 , склав заповіт, яким на випадок своєї смерті усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, заповів ОСОБА_1 , 1987 року народження. Заповіт посвідчений секретарем Миропільської сільської ради Кулик М. О. та зареєстрований у реєстрі за № 1172.
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 помер.
29 травня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Сумського районного нотаріального округу Хоменко Оксани Володимирівни із заявою про прийняття спадщини за заповітом, на підставі якої заведено спадкову справу № 176/2024.
Постановою про відмову у вчиненні Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29 травня 2024 року приватний нотаріус Сумського районного нотаріального округу Хоменко О. В. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку з неможливістю доказів родинних відносин між нею та ОСОБА_2 , та помилкою у заповіті, посвідченого від імені ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_4 .
Разом з цим,
Заявник ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у с. Миропілля Краснопільського району Сумської області, батьками якої згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 30.05.1987 були /далі мовою оригіналу на російській мові« ОСОБА_5 и ОСОБА_6 ».
З паспорта громадянина України НОМЕР_3 слідує, що власником документа є ОСОБА_1 , прізвище на російській мові « ОСОБА_7 ».
Зазначені відомості свідчать про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були рідними між собою донькою та батьком, їх родове прізвище на російській мові « ОСОБА_7 ».
Під час складання 07.12.2018 ОСОБА_2 заповіту помилково була допущена невідповідність у написанні прізвища спадкоємця.
2. Мотивувальна частина
Позиція Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вивчивши матеріали справи, Суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходив Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК окреме провадження - це вид непозовного в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зроблено висновок, що "юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків".
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18), на яку заявник посилається в касаційній скарзі, зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів".
Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду: від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61 24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 18230св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 6114667св20).
Статтею 1216 Цивільного кодексу України /далі-ЦК/ встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За правилами статті 1218 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1223 ЦК право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням (частини перша, третя статті 1277 ЦК).
Відповідно до статті 338 ЦПК суд, встановивши, що спадкоємці заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.
Метою звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту належності заповіту є встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , зокрема з метою наступного вирішення питання щодо права власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті останнього.
Спадщина відумерлою не визнана, територіальна громада за місцем відкриття спадщини не заперечує проти задоволення заяви, тобто подана заява не свідчить про те, що існує спір про право.
Таким чином, факт, про встановлення якого просить ОСОБА_1 , підлягає з'ясуванню у порядку окремого провадження.
Аналіз перевірених і оцінених доказів переконує суд, що факт, про встановлення якого просить заявник, підтверджений нею належними, достовірними, допустимими доказами, які не викликають сумніву у суду і є достатніми для задоволення заяви у повному обсязі. Встановлення факту належності правовстановлюючого документу має для заявника юридичне значення, від його встановлення залежить реалізація її права на оформлення спадщини й іншого порядку його встановлення немає.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною сьомою статті 294 ЦПК суд не відшкодовує судові витрати.
Керуючись стст. 2, 23, 76 - 81, 90, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272, 273, 315, 319, 352, 354 - 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Мазурової Катерини Дмитрівни про встановлення факту належності заповіту, Заінтересовані особи: Миропільська сільська рада Сумського району Сумської області, Приватний нотаріус Сумського районного нотаріального округу - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , 1987 року народження, РНОКПП: НОМЕР_4 заповіту ОСОБА_2 від 07 грудня 2018 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Миропільської сільської ради Краснопільського району Сумської області Кулик М. О. за реєстровим № 1172.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, віднести на рахунок заявника.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною 5 статті 268 ЦПК, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
Заявник: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_6 ; Паспорт НОМЕР_3 від 10.06.2003; РНОКПП: НОМЕР_4 ; адреса: АДРЕСА_2 , Україна
в особі представника адвоката Мазурової Катерини Дмитрівни ОРДЕР АР № 1155157 від 17.12.2024, Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 21/1674 від 27.09.2018;
Заінтересовані особи:
Миропільська сільська рада Сумського району Сумської області код ЄДРПОУ: 04389354, місце знаходження юридичної особи: вулиця СУМСЬКА, будинок 10, с. Миропілля, Сумський район, Сумська область, 42410, Україна;
Приватний нотаріус Сумського районного нотаріального округу, адреса: проспект М. ЛУШПИ, буд.5, корпус 30, кв. 132, м. Суми, Сумська область, 40035, Україна.
Повне судове рішення складено 3 лютого 2025 року.
Суддя А. І. Косар