31 січня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/12111/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Молодецького Р.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України, в якій просить:
- визнати протиправними дії Міністерств оборони України, що виявилися у відмові надати ОСОБА_1 відповідь на питання щодо виплачених сум при звільнені належних йому згідно законодавства шляхом невірно перенаправлення запиту;
- зобов'язати Міністерство оборони України надати протягом п'яти робочих днів із дня набрання чинності рішенням ОСОБА_1 відповідь на питання, що саме входило до виплачених сум при звільнені.
Підставою для звернення до суду позивач зазначає порушення своїх прав у сфері публічно-правових відносин протиправними діями відповідача, які виразилися у ненаданні відповідей на запит на отримання інформації від 28.08.2024 та на повторний запит від 03.09.2024 щодо виплачених сум при звільнені належних позивачу згідно законодавства шляхом невірного перенаправлення запиту.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/12111/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав. У наданому до суду 30.10.2024 відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Зазначив, що солдат ОСОБА_1 ніколи не займав жодної посади в штаті саме Міністерства оборони України, як юридичної особи, тобто, військової служби безпосередньо в Міністерстві оборони України не проходив, на жодному виді забезпечення, у тому числі грошовому забезпеченні, безпосередньо в Міністерстві оборони України ніколи не перебував, а отже, будь-які безпосередні правовідносини з приводу проходження служби, виплати грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги у разі звільнення, визначення тривалості відпустки, виплати грошової компенсації за відпустку та взагалі з приводу розрахунку при звільненні між позивачем та Міністерством оборони України місця не мали. Саме тому безпосередньо в Міністерстві оборони України відсутні будь-які облікові та фінансові документи стосовно позивача, у тому числі стосовно його грошового забезпечення, відпусток та інших питань, а звідти, Міністерство оборони України не є розпорядником запитуваної позивачем інформації та не має можливості і, виходячи з норм матеріального права, зобов'язати її надати. Поряд з цим, на виконання приписів Інструкції №319 запити ОСОБА_1 від 29.08.2024 та від 03.09.2024 були зареєстровані за номерами відповідно вх. №5350/ЗПІ від 29.08.2024 та вх. №5445/ЗПІ від 03.09.2024 з метою визначення уповноваженого структурного підрозділу, відповідального за підготовку відповіді на запит, до компетенції якого належить запитувана інформація, розглянуті керівником спеціального структурного підрозділу (Управління по роботі зі зверненнями громадян та доступу до публічної інформації) та, враховуючи належність військової частини НОМЕР_1 (на фінансовому забезпеченні якої перебувала військова частина НОМЕР_2 , де ОСОБА_1 проходив військову службу) до структури підпорядкування Генерального штабу Збройних Сил України, направлені для подальшої організації їх опрацювання за компетенцією саме до Адміністративного управління Генерального штабу Збройних Сил України. Вжиття з боку Міністерства оборони України вказаних вище заходів, які відповідно до приписів Інструкції №319 були вжиті спеціальним структурним підрозділом Міноборони з метою організації доступу ОСОБА_1 до публічної інформації, підтверджуються листом від 25.10.2024 за №220/63/ВихЗПІ/645, який надійшов від Управління по роботі зі зверненнями громадян та доступу до публічної інформації на адресу Східного ТЮВ. В свою чергу, обидва запити вх. № 5350/ЗПІ від 29.08.2024 та вх. №5445/ЗПІ від 03.09.2024, які стосуються надання однієї й тієї ж інформації, були направлені Генеральним штабом Збройних Сил України до підпорядкованого ІНФОРМАЦІЯ_1 для подальшої організації їх опрацювання за компетенцією, а ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначені запити направлені до підпорядкованої військової частини НОМЕР_1 , як до безпосереднього розпорядника інформації, для опрацювання, підготовки та надання відповіді, оскільки саме на фінансовому забезпеченні цієї військової частини перебувала військова частина НОМЕР_2 та сам ОСОБА_1 , який проходив військову службу безпосередньо у військовій частині НОМЕР_2 . При цьому, про вжиття вказаних вище заходів з приводу інформаційних запитів ОСОБА_1 було повідомлено листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.09.2024 року №760/фзч/ НОМЕР_3 . Таким чином, з наведених спеціальних норм матеріального права та викладених обставин вбачається, що у даному випадку Міністерство оборони України діяло виключно у відповідності до приписів частини 3 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" та Інструкції №319, протиправність у діях саме Міноборони відсутня, а звідти, позовні вимоги ОСОБА_1 саме до Міністерства оборони України заявлені безпідставно і задоволенню не підлягають.
У відповіді на відзив на позовну заяву, яка надійшла до суду 04.11.2024, позивач наполягав на тому, що Міністерство оборони України, як найвища ланка та центральний орган виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України, мав знати кому перенаправити (переадресувати) запити та, як наслідок, зобов'язати орган чи підприємство (установу, організацію), якій перенаправлено запити, надати відповіді на такі запити. Але вчинені Міністерством дії призвели до того, що запити фактично не були перенаправлені за належністю і відповідей на такі запити позивач так і не отримав.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
ОСОБА_1 складено та направлено до Міністерства оборони України запит на отримання інформації від 28.08.2024 (вх.№28/0824 від 29.08.2024), у якому на підставі Закону України "Про доступ до публічної інформації" він просив надати відповідь на запит на інформацію, не пізніше п'яти днів з дня отримання цього запиту шляхом надання наступних відомостей, а саме, на рахунок ОСОБА_1 після звільнення надходило 2 суми - 67 580,85 грн 20.06.2023 та 25 438,07 грн 18.08.2023, що входило до першої виплати, а що до другої, ОСОБА_1 просив розписати до копійки і поіменно за що (за скільки днів) і скільки.
Вказаний запит перенаправлено Міністерством оборони України для розгляду до військової частини НОМЕР_2 .
У відповідь на вказаний запит позивач отримав лист командира військової частини НОМЕР_2 від 31.08.2024 №1749/2418, в якому зазначено, що Військова частина НОМЕР_2 не являється розпорядником бюджетних коштів та у період до 31.12.2023 перебувала на усіх видах забезпечення (в тому числі фінансовому) у військової частини НОМЕР_1 . Відповідно формування та подання платіжних доручень (платіжних інструкцій) до Державної казначейської служби України, а також реєстрів зарахування коштів до банківських установ здійснювалось посадовими особами військової частини НОМЕР_1 . Окрім того, у період до 31.07.2023 включно штатом військової частини НОМЕР_2 не було передбачено наявності фінансового органу у зв'язку з чим формування розрахунково-платіжних відомостей на виплату грошового забезпечення та інших належних військовослужбовцям нарахувань здійснювалось фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_1 . Враховуючи вищезазначене стосовно викладених у запиті питань рекомендовано звертатись до керівництва військової частини НОМЕР_1 .
Після отримання вказаної відповіді позивач повторно 03.09.2024 звернувся до Міністерства оборони України із запитом (вх.№5445/ЗПІ від 03.09.2024), в якому просив уважно передивитись його запит від 28.08.2024 разом з наданою відповіддю від 31.08.2024 №1749/2418, а також просив все ж надати відповідь на його запит на інформацію.
У відповідь на запит від 03.09.2024 позивач отримав лист ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.09.2024 №760/грзг/27249, в якому зазначено, що на виконання доручення Генерального штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянуло його запит про надання інформації щодо надання детального розрахунку виплат при звільненні з військової служби із військової частини НОМЕР_2 . За результатами опрацювання інформується, що відповідно до частини 3 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запит ОСОБА_1 був направлений до військової частини НОМЕР_2 , яка є розпорядником інформації для опрацювання та вжиття відповідних заходів встановленим порядком. Згідно частини 4 статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Поряд з цим, листом командира військової частини НОМЕР_2 від 06.09.2024 №1749/2496 ОСОБА_1 повідомлено про те, що відповідь на його звернення від 28.08.2024 №28/0824 було опрацьовано, відповідь надано за вихідним №1749/2418 від 31.08.2024 на електронну пошту, зазначену у зверненні. З метою отримання необхідної інформації ОСОБА_1 рекомендовано уважно переглянути надану військовою частиною НОМЕР_2 відповідь. Додатково повідомлено, що при надходженні звернень на "гарячу лінію" Міністерства оборони України такі звернення надсилаються Міністерством оборони України за належністю розпорядникам інформації (військовим частинам та установам, відносно яких порушено питання у зверненні).
10.09.2024 позивач звернувся до Міністерства оборони України з проханням звернути увагу на те, що командир військової частини НОМЕР_2 повідомляє що не є розпорядником запитуваної у запитах від 28.08.2024 та 03.09.2024 інформації, з чого слідує, що запит має бути направлений Міністерством оборони України для розгляду за належністю.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.09.2024 №760/грзг/29123 ОСОБА_1 поінформовано про те, що на виконання доручення Генерального штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянуло запит про надання інформації щодо перерахунку вислуги та наданні розрахунку виплат при звільненні з військової служби із військової частини НОМЕР_1 . За результатами опрацювання інформується, що відповідно до частини 3 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запит ОСОБА_1 був направлений до військової частини НОМЕР_1 , яка є розпорядником інформації для опрацювання та вжиття відповідних заходів встановленим порядком. Згідно частини 4 статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Позивач, вважаючи протиправними дії Міністерств оборони України, що виявилися у відмові надати ОСОБА_1 відповідь на питання щодо виплачених сум при звільнені належних йому згідно законодавства шляхом невірно перенаправлення запиту, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI /надалі - Закон №2939-VI/ публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Відповідно до частини п'ятої статті 19 Закону №2939-VI запит на інформацію має містити:
1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;
2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Інформаційні запити позивача містять прохання надати публічну інформацію.
Статтею 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:
1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень;
2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону;
3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Пунктом 1 частини три статті 10 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про доступ до публічної інформації" право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації.
Отже, розпорядник інформації зобов'язаний її надавати за максимально спрощеною процедурою.
Крім того, положеннями пункту 6 частини першої статті 14 Закону №2939-VI визначено, що розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Відповідно до частини першої статті 20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту /частина четверта статті 20 Закону №2939-VI/.
Водночас у спірному випадку, відповідачем в порушення Закону №2939-VI не надано позивачу точної та повної інформації на інформаційні запити ОСОБА_1 від від 28.08.2024 та від 03.09.2024.
Суд зауважує, що згідно зі статтею 22 Закону №2939-VI розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.
Як слідує з матеріалів справи, запит ОСОБА_1 від 28.08.2024 було перенаправлено Міністерством оборони України для розгляду до військової частини НОМЕР_2 .
Однак, у відповідь на вказаний запит позивач отримав лист командира військової частини НОМЕР_2 від 31.08.2024 №1749/2418, в якому зазначено, що Військова частина НОМЕР_2 не являється розпорядником бюджетних коштів та у період до 31.12.2023 перебувала на усіх видах забезпечення (в тому числі фінансовому) у військової частини НОМЕР_1 . Відповідно формування та подання платіжних доручень (платіжних інструкцій) до Державної казначейської служби України, а також реєстрів зарахування коштів до банківських установ здійснювалось посадовими особами військової частини НОМЕР_1 . Окрім того, у період до 31.07.2023 включно штатом військової частини НОМЕР_2 не було передбачено наявності фінансового органу у зв'язку з чим формування розрахунково-платіжних відомостей на виплату грошового забезпечення та інших належних військовослужбовцям нарахувань здійснювалось фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_1 . Враховуючи вищезазначене стосовно викладених у запиті питань рекомендовано звертатись до керівництва військової частини НОМЕР_1 .
Після отримання вказаної відповіді позивач повторно 03.09.2024 звернувся до Міністерства оборони України із запитом (вх.№5445/ЗПІ від 03.09.2024), в якому просив уважно передивитись його запит від 28.08.2024 разом з наданою відповіддю від 31.08.2024 №1749/2418, а також просив все ж надати відповідь на його запит на інформацію.
У відповідь на запит від 03.09.2024 позивач отримав лист ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.09.2024 №760/грзг/27249, в якому зазначено, що на виконання доручення Генерального штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянуло його запит про надання інформації щодо надання детального розрахунку виплат при звільненні з військової служби із військової частини НОМЕР_2 . За результатами опрацювання інформується, що відповідно до частини 3 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запит ОСОБА_1 був направлений до військової частини НОМЕР_2 , яка є розпорядником інформації для опрацювання та вжиття відповідних заходів встановленим порядком. Згідно частини 4 статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Поряд з цим, листом командира військової частини НОМЕР_2 від 06.09.2024 №1749/2496 ОСОБА_1 повідомлено про те, що відповідь на його звернення від 28.08.2024 №28/0824 було опрацьовано, відповідь надано за вихідним №1749/2418 від 31.08.2024 на електронну пошту, зазначену у зверненні. З метою отримання необхідної інформації ОСОБА_1 рекомендовано уважно переглянути надану військовою частиною НОМЕР_2 відповідь. Додатково повідомлено, що при надходженні звернень на "гарячу лінію" Міністерства оборони України такі звернення надсилаються Міністерством оборони України за належністю розпорядникам інформації (військовим частинам та установам, відносно яких порушено питання у зверненні).
Тобто, все наведе вище по суті свідчить про неналежне виконання Міністерством оборони України положень статті 22 Закону №2939-VI в частині зобов'язання розпорядника інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.
Суд відмічає, що 10.09.2024 позивач звернувся до Міністерства оборони України з проханням звернути увагу на те, що командир військової частини НОМЕР_2 повідомляє що не є розпорядником запитуваної у запитах від 28.08.2024 та 03.09.2024 інформації, з чого слідує, що запит має бути направлений Міністерством оборони України для розгляду за належністю.
Лише листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.09.2024 №760/грзг/29123 ОСОБА_1 було поінформовано про те, що на виконання доручення Генерального штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянуло запит про надання інформації щодо перерахунку вислуги та наданні розрахунку виплат при звільненні з військової служби із військової частини НОМЕР_1 . За результатами опрацювання інформується, що відповідно до частини 3 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запит ОСОБА_1 був направлений до військової частини НОМЕР_1 , яка є розпорядником інформації для опрацювання та вжиття відповідних заходів встановленим порядком. Згідно частини 4 статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги відсутність доказів надання належних відповідей за результатами розгляду інформаційних запитів позивача від 28.08.2024 та від 03.09.2024, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних дій відповідача.
Вирішуючи питання про ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд враховує, що за нормами Конституції України, як нормами прямої дії, якими визначено зміст прав та свобод, особа має можливість вимагати від держави в особі органів публічної адміністрації належної організації та безпосереднього виконання кореспондуючих обов'язків.
Тому належним способом захисту порушеного права позивача в даному випадку буде визнання протиправними дій Міністерства оборони України, що виразилися у відмовах надати ОСОБА_1 відповіді на питання щодо виплачених сум при звільнені належних йому згідно законодавства шляхом невірного перенаправлення запитів від 28.08.2024 та від 03.09.2024, а також зобов'язання Міністерства оборони України надати ОСОБА_1 відповіді на питання щодо виплачених сум при звільнені належних йому згідно законодавства, отримані за наслідками перенаправлення запитів від 28.08.2024 та від 03.09.2024 для розгляду за належністю.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) до Міністерства оборони України (Повітрофлотський пр-т, буд. 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Міністерства оборони України, що виразилися у відмовах надати ОСОБА_1 відповіді на питання щодо виплачених сум при звільнені належних йому згідно законодавства шляхом невірного перенаправлення запитів від 28.08.2024 та від 03.09.2024.
Зобов'язати Міністерство оборони України надати ОСОБА_1 відповіді на питання щодо виплачених сум при звільнені належних йому згідно законодавства, отримані за наслідками перенаправлення запитів від 28.08.2024 та від 03.09.2024 для розгляду за належністю.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Р.І. Молодецький