Постанова від 31.01.2025 по справі 260/3918/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/3918/24 пров. № А/857/22122/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Ніколіна В.В.,

суддів - Гудима Л.Я., Матковської З.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року (суддя - Скраль Т.В., м. Ужгород) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у червні 2024 року звернулася до суду з адміністративним позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), в якому просила: визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з 01.12.2015 по день фактичної виплати 27.05.2024; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з 01.12.2015 по день фактичної виплати 27.05.2024. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 27.05.2024 відповідачем на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.11.2023, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2024 у справі №260/8344/23 виплачено ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у сумі 106 466,26 грн, що підтверджується випискою по надходженням по картці/рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Разом з тим, під час виплати заборгованості індексації грошового забезпечення відповідачем не нараховано та не виплачено ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати із 01.12.2015 по 28.02.2018 та із 01.03.2018 по 01.08.2018 по день її фактичної виплати 27.05.2024

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що з огляду на правові висновки Верховного Суду від 02 квітня 2024 року у справі №560/8194/20, оскільки відповідачем несвоєчасно виплачено позивачці індексацію грошового забезпечення, яка є її доходом, відповідач зобов'язаний у місяці, в якому проведено виплату заборгованості самостійно нарахувати та виплатити позивачці компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати на суми індексації грошового забезпечення.

Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ОСОБА_1 проходила військову службу в органах Державної прикордонної служби України.

01 серпня 2018 року наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 267-ОС «По особовому складу» виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення старшого прапорщика ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби 1 категорії - начальника 1 групи молодших інспекторів прикордонної 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » IV категорії (тип В), звільнену в запас наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону (1 категорії) від 02 липня 2018 року № 224- ОС за підпунктом «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закону), з 01 серпня 2018 року, без права носіння військової форми одягу, (а.с. 14-15).

18 травня 2023 року відповідач листом № 11/5171-23-Вих повідомив представнику позивача, в тому числі, що за період проходження служби в НОМЕР_1 прикордонному загоні ОСОБА_1 по грудень 2015 року включно заборгованість з виплати індексації грошового забезпечення відсутня, оскільки індексація за 2015 рік виплачувалась відповідно до порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення визначався відповідно до редакцій зазначеної постанови. Надати більш розгорнуту інформацію щодо нарахування та виплати індексації за відповідний період немає можливості, оскільки всі особисті картки грошового забезпечення військовослужбовців знаходяться на зберіганні у галузевому державному архіві Державної прикордонної служби України. Починаючи з січня 2016 року по лютий 2018 року включно індексація грошового забезпечення військовослужбовців не нараховувалась та не виплачувалась. Заборгованість по виплаті індексації грошового забезпечення, яка виникла в період проходження військової служби в НОМЕР_1 прикордонному загоні буде виплачена ОСОБА_1 по надходженню коштів в порядку черговості, (а.с. 23-25).

06 листопада 2023 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/8344/23, яке набрало законної сили 15 квітня 2024 року, зобов'язано НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частіша НОМЕР_2 ) нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб. Зобов'язано НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період із 01 березня 2018 року по 01 серпня 2018 року у розмірі 4463,15 грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.

27 травня 2024 року відповідачем на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року у справі №260/8344/23 виплачено ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у сумі 106 466,26 грн, що підтверджується випискою по надходженням по картці/рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК», (а.с. 14).

Вважаючи протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з 01 грудня 2015 року по день фактичної виплати 27 травня 2024 року, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач не звертався до відповідача із заявою про виплату компенсації відповідно до Закону №2050-ІІІ та Порядку №159, а відповідачі не відмовляли позивачу у виплаті відповідної компенсації, тому право позивача ще не було порушено суб'єктом владних повноважень і звернення його до суду з цим позовом є передчасним.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159).

Статтею 1 Закону №2050-ІІІ визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно із статтею 2 Закону №2050-ІІІ, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до норм статей 3, 4 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону №2050-ІІІ Кабінетом Міністрів України прийнято Порядок №159, відповідно до пункту 2 якого компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Як визначено в пункті 3 Порядку №159 компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, в т.ч. заробітна плата (грошове забезпечення).

Згідно з пунктом 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

З системного аналізу правових норм слід зробити висновок, що основними умовами для виплати компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (в тому числі одноразової грошової допомоги) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статті 1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 29 березня 2023 року у справі № 120/9475/21-а, від 15 жовтня 2020 року у справі №240/11882/19, від 13 січня 2020 року у справі №803/203/17, від 22 червня 2018 року у справі №810/1092/17.

Індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.

Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 21.03.2023 у справі №620/7687/21.

Сторонами не заперечується той факт, що відповідачем 27 травня 2024 року відповідачем на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року у справі №260/8344/23 виплачено ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у сумі 106 466,26 грн.

Оскільки вказані кошти нараховані в результаті донарахування грошового забезпечення та відновлення права позивача, порушеного при неналежному проведенні грошового забезпечення, вказана сума є доходом в розумінні ст.2 Закону №2050-ІІІ.

Така правова позиція узгоджується з висновком Верховного Суду, який викладений у постанові від 16.11.2022 у справі №674/22/17.

З урахуванням того, що несвоєчасне нарахування і виплата остаточного розрахунку з позивачем сум грошового забезпечення відбулось з вини відповідача, тому позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

Висновки суду першої інстанції про передчасність позовних вимог, оскільки позивач не звертався до відповідача із заявою про виплату компенсації, а відповідач не відмовляв позивачу у виплаті відповідної компенсації, колегія суддів вважає помилковими і зазначає наступне.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.04.2024 у справі №560/8194/20 вирішив питання неоднакового застосування норм статті 7 Закону №2050-ІІІ та відступив від висновків, викладених Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 09.06.2021, 17.11.2021, 27.07.2022, 11.05.2023 (справи №№ 240/186/20, 460/4188/20, 460/783/20, 460/786/20, відповідно).

У цій постанові Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, серед іншого, сформулював висновки, що відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону № 2050-ІІІ не обов'язково має висловлюватися через ухвалення окремого акту індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством. За висновком судової палати зазначену норму варто тлумачити у її системному зв'язку з нормами статей 2-4 Закону № 2050-ІІІ, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись у місяці, в якому проведено виплату заборгованості. Відповідно невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом № 2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням.

Таким чином, колегія суддів висновує, що норми Закону №2050-ІІІ не покладають на особу, якій несвоєчасно виплатили компенсацію втрати частини доходів, обов'язку додатково звертатися із заявою за виплатою такої компенсації.

Враховуючи положення статті 317 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають встановленим обставинам, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення постанови про задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року у справі №260/3918/24 скасувати та прийняти постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з 01.12.2015 по день фактичної виплати 27.05.2024.

Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з 01.12.2015 по день фактичної виплати 27.05.2024.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. В. Ніколін

судді Л. Я. Гудим

З. М. Матковська

Попередній документ
124846803
Наступний документ
124846805
Інформація про рішення:
№ рішення: 124846804
№ справи: 260/3918/24
Дата рішення: 31.01.2025
Дата публікації: 03.02.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (10.03.2025)
Дата надходження: 12.06.2024
Розклад засідань:
07.08.2024 00:00 Закарпатський окружний адміністративний суд
20.08.2024 00:00 Закарпатський окружний адміністративний суд