31 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/3412/24 пров. № А/857/20302/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Ніколіна В.В.,
суддів - Кузьмича С.М., Матковської З.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року (суддя - Желік О.М., м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,
ОСОБА_1 у лютому 2024 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо не включення сум індексації в довідку №51/68 від 06.02.2019 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення ОСОБА_1 , що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області підготувати та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову (уточнену) довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення ОСОБА_1 , що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, до якої включити нараховані та виплачені за вказаний період суми індексації грошового забезпечення. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач проходив службу в Національній поліції України та 03.01.2019 був звільнений зі служби за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію». Головним управлінням Національної поліції у Львівській області підготовлено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області пакет документів, у якому була наявна довідка №51/68 від 06.02.2019 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Позивач зазначає, що у довідці №51/68 від 06.02.2019 відсутні дані про суми індексації грошового забезпечення, які щомісяця нараховувалися та виплачувалися їй упродовж останніх 24-х місяців перед звільненням. Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не включення до довідки №51/68 від 06.02.2019 інформації про суми індексації протиправною та такою, що суперечить нормам чинного законодавства, позивач просить задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року позов задоволено.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що суми індексації грошового забезпечення поліцейських не віднесені до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень), тому не підлягають включенню до довідки про грошове забезпечення позивача для перерахунку його пенсії. Апелянт вважає, що дії ГУ НП у Львівській області при виданні довідки №51/68 від 06.02.2019 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення відповідають чинному законодавству.
Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України та був звільнений зі служби за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію», що не заперечується сторонами у справі.
Головним управління Національної поліції у Львівській області підготовлено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області пакет документів, у якому були наявна, зокрема, довідка №51/68 від 06.02.2019 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не внесення до вищевказаної довідки №51/68 від 06.02.2019 інформації про суми індексації які їй нараховувалися та виплачувалися упродовж останніх 24-х місяців перед звільненням, відтак звернувся до суду з відповідним позовом.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 № 2017-III (далі - Закон № 2017-III) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Відповідно до частини другої статті 19 Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Статтею 9 Закону № 2017-III передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-ХІІ).
Згідно зі статтею 1 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 цього Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого стаття 9 Закону № 2011-ХІІ містить відсилочну норму, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону № 2011-XII або Закону № 2262-ХІІ.
Тобто, незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону № 2262-ХІІ та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону № 2011-ХІІ, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ, та Порядку № 1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Аналогічний правовий висновок сформований в постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 638/9697/17.
Згідно з вказаним рішенням Верховного Суду у справі № 638/9697/17 позивач просив суд зобов'язати територіальний орган Пенсійного фонду України при обчисленні пенсії відповідно до статті 43 Закону № 2262-ХІІ, враховувати як щомісячний додатковий вид грошового забезпечення - індексацію грошового забезпечення, яка нараховувалася за час служби перед звільненням.
Відповідачем у вказаній справі був територіальний орган Пенсійного фонду України, який при обрахунку пенсії не врахував індексацію грошового забезпечення, яка нараховувалася за час служби перед звільненням.
При цьому, Верховний Суду у справі № 638/9697/17 виклав правовий висновок щодо застосування статті 43 Закону № 2262-ХІІ та зазначив, що територіальні органи Пенсійного фонду України при обрахуванні пенсії особам, які мають право на неї відповідно до Закону № 2262-ХІІ, повинні враховувати індексацію грошового забезпечення, яка нараховувалася за час служби перед звільненням. Верховний Суд не робив висновку, щодо застосування статті 63 Закону № 2262-ХІІ та положень Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45).
Порядок здійснення перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції врегульовано статтею 63 Закону № 2262-ХІІ та Порядком № 45.
Відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Офіційне тлумачення положень першого речення частини третьої статті 63 Закону №2262-ХІІ наведене в рішенні Конституційного Суду України від 13.05.2015 № 4-рп/2015 у справі № 1-9/2015.
Так, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення першого речення частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ необхідно розуміти так, що до встановлених виключно законами України нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, на підставі введення яких усі призначені за цим законом пенсії підлягають перерахунку, належать лише надбавки, доплати, підвищення.
З наведеного видно, що сума індексації грошового забезпечення повинна враховуватися при обрахунку пенсії територіальними органами Пенсійного фонду України та не повинна враховуватися при перерахунку пенсії, яка здійснюється відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ.
Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення адміністративного позову.
В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.
Міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв'язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню.
Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року у справі №380/3412/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя В. В. Ніколін
судді С. М. Кузьмич
З. М. Матковська