31 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/654/23 пров. № СК-А/857/20918/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року (суддя- Кисильова О.Й., ухвалене в м. Львів) у справі № 380/654/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
10 січня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу за серпень, вересень, жовтень 2022 року винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі меншому ніж 30 000,00 грн на місяць; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за всі дні проходження військової служби у серпні, вересні та жовтні 2022 року із розрахунку 30 000,00 грн на місяць, з відрахуванням виплаченої суми; визнання протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу у квітні 2022 року допомоги на оздоровлення та у жовтні 2022 року при звільненні компенсації за невикористані 23 днів щорічної відпустки без урахування у складі місячного грошового забезпечення винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану"; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу допомогу на оздоровлення та компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2022 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення винагороди встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржила військова частина НОМЕР_1 , подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняте нове про відмову в задоволенні позову.
Відзив на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції поданий не був.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що згідно витягів з наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.10.2022 № 672-ОС та від 05.10.2022 № 675-ОС капітана ОСОБА_1 звільнено з військової служби за підпунктом "г" через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" у запас та виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення загону.
ІНФОРМАЦІЯ_2 на адвокатський запит представника позивача, надав Особисті картки грошового забезпечення позивача за 2018-2022 роки.
Позивач вважаючи дії відповідача щодо виплати додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 у серпні, вересні та жовтні 2022 не в повному обсязі та не врахування зазначеної доплати під час обрахунку розміру матеріальної допомоги на оздоровлення та компенсації за невикористані 23 календарні дні відпустки, звернулася до суду із цим позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до статті 16 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" від 03.04.2003 № 661-IV (далі - Закон № 661-IV) умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
Частинами 3 та 4 ст. 25 Закону № 661-IV передбачено, що військовослужбовці Державної прикордонної служби України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства. Соціальний захист працівників Державної прикордонної служби України забезпечується на загальних підставах відповідно до законодавства про працю, якщо інше не передбачено трудовим договором.
Предметом розгляду у даній справі є правомірність виплати позивачу додаткової винагороди у сумі 30000,00 грн, передбаченої Постановою КМУ № 168 пропорційно кількості днів, які позивач фактично перебувала на військовій службі (без урахуванням днів перебування на лікарняному) та не врахуванням відповідачем такої винагороди під час нарахування матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022 та компенсації за невикористані дні основної відпустки.
Стосовно не включення у грошове забезпечення додаткової винагороди передбаченої Постановою КМУ № 168 під час обрахунку матеріальної допомоги на оздоровлення та компенсації за невикористані календарні дні основної відпустки позивача, суд назначає наступне.
Права, пільги та соціальні гарантії військовослужбовців визначаються Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).
Відповідно до частини 1 ст. 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно ч. 2, ч. 3 ст. 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до абзаців1, 2 ч. 4 вказаної статті встановлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" наказом Міністерства внутрішніх справ України № 558 від 25.06.2018 затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі Інструкція № 558).
Вказана Інструкція визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби).
Відповідно до ч. 1 ст. 10-1 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Згідно із ч. 3 ст. 15 Закону № 2011-ХІІ, військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на оздоровлення та державна допомога сім'ям з дітьми в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.
Відповідно до частин 1, 5 пункту 7 розділу IV Інструкції № 558 передбачено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) один раз на рік надається допомога для оздоровлення (далі - допомога) в розмірі місячного грошового забезпечення.
Розмір допомоги визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім одноразових додаткових видів та винагород), які військовослужбовець отримує за займаною ним штатною посадою на день видання наказу про надання цієї допомоги.
Згідно пп. 6 п. 8 розділу V Інструкції № 558 у рік звільнення зі служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зазначеним у пунктах 4, 5 цієї глави, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Виплата грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється на підставі наказу.
Грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
Як вірно вказано судом першої інстанції, спірним у даній справі є питанням наявності підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обрахована матеріальна допомога на оздоровлення за 2022 рік та грошова компенсація за невикористаних 23 дні щорічної основної відпустки сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168.
Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв Постанову №168, пунктом 1 якої постановив: "Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил […] виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників)".
На день звільнення позивача зазначений пункт був викладений у такій редакції: "Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Як вбачається з особової картки на грошове забезпечення за 2022 рік, що ОСОБА_1 додаткова винагорода, передбачена постановою КМУ № 168 у період з лютого по жовтень 2022 року виплачувалась щомісячно.
Відтак, додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, виплачувалася позивачу щомісячно з моменту її установлення Кабінетом Міністрів України та до моменту звільнення позивача з військової служби.
Суд першої інстанції вірно відхилив доводи відповідача щодо того, що додаткова винагорода, встановлена Постановою № 168 не є систематичною, оскільки аналіз норм Постанови № 168 з урахуванням фактичних обставин цієї справи, а саме виплати позивачу додаткової винагороди щомісячно, з моменту її установлення до моменту звільнення позивача з військової служби вказує на те, що передбачена Постановою № 168 додаткова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер.
Те, що виплату зазначеної винагороди постановлено Кабінетом Міністрів України здійснювати на період воєнного стану жодним чином не спростовує притаманних їй ознак щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, позаяк воєнний стан, як правовий режим, не є одномоментним за своєю суттю, триває певний період до його скасування у встановленому порядку і протягом цього періоду виплата додаткової винагороди відповідно до Постанови № 168 здійснюється щомісячно.
Таким чином, відповідач протиправно не включив до складу грошового забезпечення позивача, з якого нараховані спірні виплати, додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168.
Стосовно виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168 у серпні, вересні та жовтні 2022 року у розмірі меншому, ніж 30000,00 грн, суд зазначає наступне.
Щодо нарахування позивачу за спірний період додаткової винагороди пропорційно кількості днів фактичного перебування позивача на військовій службі відповідач зазначає, що пунктом 7 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України № 392/0/81-22-АГ від 30.07.2022 "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168" передбачено, що виплата додаткової винагороди не здійснюється, якщо військовослужбовець, зокрема, перебуває у відпустці або на лікуванні в закладах охорони здоров'я усіх форм власності (крім випадків, передбачених пп. 4 п. 3 цього наказу - поранений у зв'язку із захистом Батьківщини та перебуває на стаціонарному лікуванні) - за весь період перебування у відпустці чи на лікуванні.
Розділом V Інструкції № 558 передбачені виплати, що здійснюються військовослужбовцям за час хвороби
Згідно ч. 1 Розділу V Інструкції № 558 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, у тому числі тим, хто перебуває в розпорядженні, та тим, хто на день вибуття на лікування звільнений від посад, за весь період звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою, безперервного перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою згідно з висновком військово-лікарської комісії, але не більше чотирьох місяців з дня вибуття з органу Держприкордонслужби (крім випадків, коли законодавством передбачені більш тривалі терміни перебування на лікуванні) виплачується грошове забезпечення за останніми штатними посадами, які вони займали. Грошове забезпечення в цьому разі обчислюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, на які військовослужбовці мали право на день звільнення від посад (звільнення від виконання службових обов'язків).
У разі якщо в зазначені періоди у військовослужбовців відбулися зміни розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням та додаткових видів грошового забезпечення або норм грошового забезпечення, грошове забезпечення перераховується з урахуванням нових розмірів за кожним з видів грошового забезпечення з дня, з якого відбулися відповідні зміни.
Згідно наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 11.08.2022 № 257-ВВ, від 29.08.2022 № 274-ВВ, від 29.08.2022 №274-ВВ та від 23.09.2022 № 308-ВВ ОСОБА_1 перебувала на лікуванні у цивільних лікувальних закладах з 09.08.2022 по 27.08.2022 та з 29.08.2022 по 23.09.2022.
Як вбачається з довідки-розрахунку додаткової винагороди ОСОБА_1 виплачена додаткова винагорода у вересні (за 10 днів серпня) в сумі 9677,42 грн, у жовтні (за 7 днів вересня) у сумі 7000,00 грн та у листопаді (за 5 днів жовтня) у сумі 4838,71 грн.
Пунктом 1 Постанови № 168 передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, зокрема, Державної прикордонної служби, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Таким чином, законодавчо встановлений обов'язок нарахування та виплати військовослужбовцю додаткової винагороди до 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць.
Разом з тим, положеннями Інструкції № 558 визначено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям під час хвороби проводиться у повному обсязі, тобто з урахуванням як основних так і додаткових видів грошового забезпечення. Обмежень щодо виплати окремих складових грошового забезпечення під час перебування військовослужбовця на лікуванні ані Постанова № 168, ані Інструкція № 558 не містить.
Щодо твердженнями відповідача про правомірність виплати додаткової винагороди відповідно до Постанови № 168 з посиланням на наказ № 392/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168", то суд першої інстанції вірно з таким не погодився, з огляду на таке.
Нормативно-правовий акт - це офіційний письмовий документ, ухвалений уповноваженими на це суб'єктами правотворчості у визначеній формі та за встановленою процедурою, спрямований на встановлення, зміну або скасування норми права.
Державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, які є суб'єктами нормотворення, здійснюється відповідно до Указу Президента України від 03.10.1992 № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731 (далі - Положення № 731) та інших актів законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів.
Згідно п. 2 Положення № 731 державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обов'язків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління суб'єкта нормотворення.
Отже, метою проведення державної реєстрації є недопущення застосування незаконних нормативно-правових актів, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.
Якщо нормативно-правовий акт відповідає вимогам законодавства, у тому числі про мови, узгоджується із раніше прийнятими актами і викладений згідно з правописом, орган юстиції готує висновок щодо державної реєстрації нормативно-правового акта за встановленою Мін'юстом України формою, заносить його до державного реєстру та на оригіналі акта робить напис встановленого зразка про дату державної реєстрації і номер акта згідно з державним реєстром.
Будь-який громадянин повинен знати, що державна реєстрація нормативно-правового акта суб'єкта нормотворення повинна підтверджуватись відповідним штампом із написом встановленого зразка про державну реєстрацію.
Відсутність на нормативно-правовому акті напису встановленого зразка (відповідного штампу) про дату державної реєстрації і номер акта згідно з державним реєстром засвідчує, що цей акт не набув чинності в установленому законодавством порядку.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168", на який відповідач покликається у своєму відзиві, відсутній у державному реєстрі. Крім того, такий наказ відсутній і на офіційному сайті Державної прикордонної служби в розділі рішення.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції та також вважає безпідставними доводи відповідача про правомірність виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 168 у серпні, вересні та жовтні 2022 року з покликанням на вимоги наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ, оскільки зазначений наказ не має ознак нормативно-правового акту, що спрямований на встановлення чи зміну норми права, позаяк прийнятий з порушенням вимог законодавства в частині обов'язковості його державної реєстрації.
Зважаючи на наведене судом першої інстанції вірно визнано протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу за серпень, вересень, жовтень 2022 року додаткової винагороди у розмірі меншому ніж 30000,00 грн, відтак, вірно задоволив вимоги позивача шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу винагороду, встановлену Постановою № 168 за всі дні проходження військової служби у серпні, вересні та жовтні 2022 року із розрахунку 30 000,00 грн на місяць, з урахуванням виплачених сум.
Відтак, з огляду на встановлені обставини справи колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що відповідачем не доведено, а позивачем спростовано правомірний характер бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди передбаченої Постановою №168 у неповному розмірі та грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, відтак є підстави для зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити суму заборгованості, а відтак наявні підстави для задоволення позову.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року у справі № 380/654/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді І. В. Глушко
О. І. Довга