Постанова від 31.01.2025 по справі 260/8290/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/8290/23 пров. № А/857/30151/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

судді-доповідача Іщук Л. П.,

суддів Обрізка І.М., Шинкар Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року (головуючий суддя Рейті С.І., м. Ужгород) у справі №260/8290/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

05.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, в якій просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо перерахунку без виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/8290/23; зобов'язати відповідача виконати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/8290/23 - провести виплату позивачу пенсії на підставі довідки СЗРУ №881 та протоколу перерахунку у розмірі 46590.50 грн., виходячи із 90% від суми грошового забезпечення, з виконанням вимог КМУ про індексації та без обмеження її максимального розміру; зобов'язати належним чином виконати перерахунок пенсії з 01.08.2021 та викласти його у відповідному документі, з урахуванням раніше виплачених сум та з урахуванням результатів аудиту заборгованості та виплат за рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/5600/22; встановити відповідачу десятиденний строк з дня набрання окремою ухвалою законної сили для надання відповіді про результати вжитих заходів; прийняти окремі ухвали та поставити до відома належні органи держави; зобов'язати керівників Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надати офіційні пояснення про мотиви скоєння ними протиправних дій, які суперечать їхнім посадовим обов'язкам, Закону №2262-ХІІ, чисельним рішенням вищих судових органів та Конституції України та про можливий протиправний тиск на них з метою не виконання рішень судів по суті.

12 липня 2024 року Закарпатський окружний адміністративний суд заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, повернув з підстав, передбачених частиною п'ятою цієї статті.

Як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали, свої висновки суд першої інстанції обґрунтовував тим, що заяву у порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивач дізнався про порушення своїх прав у зв'язку з невиконанням судового рішення, отримавши відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 05.03.2024 на заяву позивача від 05.02.2024 про надання інформації про виконання рішення суду у справі № 260/8290/23, до якої був доданий розрахунок пенсії від 01.02.2024 і з яким позивач не погоджувався. Із заявою у порядку ст. 383 КАС України звернувся до суду 05.07.2024, тобто з порушенням 10-денного строку.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що розрахунок пенсії від 01.02.2024 та відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 05.03.2024 були надані за вимогою позивача для доказування невиконання рішення суду у виконавчому провадженні. Вказує, що невиплата належної позивачу пенсії є безперервною з 2019 року, що є триваючим правопорушенням. Вважає, що з моменту отримання виконавчого листа і до закінчення виконавчого провадження строк подання заяви у порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, був зупинений. Наголошує, що відлік строку необхідно рахувати з моменту отримання постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження. Вважає, що строк звернення до суду із заявою у порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, ним не пропущено.

Відповідач письмовий відзив на апеляційну скаргу не подав.

Апеляційний розгляд справи здійснено згідно ч.2 ст.312 КАС України в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Конвенція). За судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (справи «Юрій Миколайович Іванов проти України», «Горнсбі проти Греції») право на справедливий суд є ілюзорним, якщо судове рішення залишається невиконаним.

Відповідно до Конституції України основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення (стаття 129). Суд ухвалює рішення іменем України, а судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 1291 Основного Закону України).

Ці норми Конституції України знайшли своє вираження в процесуальному законодавстві України. Згідно зі статтею 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Статтею 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження . На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

Заяву, зазначену в частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Частина 5 статті 383 КАС України є нормою прямої дії, яка передбачає безумовні наслідки у вигляді повернення заяви у разі невідповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, без попереднього залишення такої заяви без руху.

Перебіг десятиденного строку на звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України починається із дати, коли особа-позивач дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів діями або бездіяльністю відповідача, пов'язаними з виконанням судового рішення, яке набрало законної сили.

Якщо заявник вирішив звернутися до суду в порядку статті 383 КАС України, він, крім дотримання вимог самої заяви, зобов'язаний зважати на строки звернення, пропуск яких унеможливлює прийняття судом до розгляду такої заяви та розгляд її по суті.

Однак, невиконання або несвоєчасне виконання постановленого на користь особи рішення суду є порушенням (обмеженням) права на справедливий суд. Суд не повинен тлумачити приписи частини четвертої статті 383 КАС України у такий спосіб, щоб створювати перешкоди для забезпечення виконання рішення суду. Трактування правил цієї статті повинне перебувати в системному зв'язку з принципом обов'язковості судового рішення.

Як вже було наголошено апеляційним судом, за частиною четвертою статті 383 КАС України заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Ця норма вказує на дотримання одночасно двох строків: перший - це десять днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а другий - це строк пред'явлення до виконання виконавчого листа.

З матеріалів справи вбачається, що Закарпатським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №260/8290/23 на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 у справі №260/8290/23, строк пред'явлення до виконання якого - 28 грудня 2026 року.

ОСОБА_1 до заяви додав розрахунок пенсії, виконаний з 01.02.2024 та відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 05.03.2024 на заяву позивача від 05.02.2024 щодо надання інформації про виконання рішення суду у справі № 260/8290/23.

Тобто, про порушення свого права на належне виконання відповідачем рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 у справі №260/8290/23, а саме про неправомірність нарахування йому розміру пенсії ( зокрема, зменшення її відсоткового розміру ) позивач дізнався у березні 2024 року, отримавши розрахунок пенсії, виконаний з 01.02.2024, доданий до відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 05.03.2024 на заяву позивача від 05.02.2024.

Як зауважує позивач у заяві, саме з наведеного перерахунку вбачається, що відповідач не виконує рішення суду.

До суду із заявою в порядку статті 383 КАС України про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 у справі №260/8290/23 позивач звернувся 05.07.2024, тобто з порушенням встановленого ст.383 КАС України 10-денного строку.

Інших обставин, які свідчили про порушення прав позивача на належне виконання судового рішення, ним у заяві не зазначено.

Покликання апелянта на те, що такою обставиною було винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки предметом звернення із заявою в порядку ст.383 КАС України був саме неправомірний розрахунок розміру пенсії відповідачем, виконаний на виконання рішення суду з 01.02.2024.

Крім того, у разі незгоди з постановою про закінчення виконавчого провадження стягувач має право її оскаржити в окремому порядку, встановленому ст.287 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали - без змін.

Керуючись ст. ст. 312, 315, 316, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року у справі №260/8290/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Л. П. Іщук

судді І. М. Обрізко

Т. І. Шинкар

Попередній документ
124846589
Наступний документ
124846591
Інформація про рішення:
№ рішення: 124846590
№ справи: 260/8290/23
Дата рішення: 31.01.2025
Дата публікації: 03.02.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (09.04.2025)
Дата надходження: 24.03.2025
Предмет позову: про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії