22 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/251/24 пров. № А/857/26235/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Іщук Л.П.,
Обрізка І.М.,
секретаря судового засідання Хомин Ю.Є.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Державної екологічної інспекції України та Державної екологічної інспекції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Лунь З.І.), ухвалене у відкритому судовому засіданні в м. Львові о 11 год. 04 хв. 17 вересня 2024 року, повне рішення складено 18 вересня 2024 року, у справі № 380/251/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Львівській області, Державної екологічної інспекції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
04.01.2024 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державної екологічної інспекції у Львівській області, Державної екологічної інспекції України, в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції України «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » від 28.09.2023 №103-тр/т; визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції України «Про звільнення ОСОБА_1 » від 28.09.2023 №104-тр/т; визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції у Львівській області від 05.12.2023 №87-к «Про оголошення наказу Державної екологічної інспекції України від 28.09.2023 №104-тр/т «Про звільнення ОСОБА_1 »; визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції у Львівській області «Про звільнення ОСОБА_2 » від 05.12.2023 №88-К; поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Державної екологічної інспекції у Львівській області - першого заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Львівської області з 06.12.2023; стягнути з Державної екологічної інспекції у Львівській області середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 06.12.2023.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року позов задоволено повністю.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що не можуть бути переведені на інші посади державної служби або посади в органах місцевого самоврядування ті державні службовці, котрі були призначені на посади державної служби у період дії воєнного стану без конкурсного відбору, обов'язковість якого передбачена законом. Суд першої інстанції зазначив, що підставою для звільнення позивача з посади було те, що позивач видав наказ про призначення на вищу посаду ОСОБА_3 без конкурсу на підставі її заяви про переведення під час дії воєнного стану. Суд першої інстанції вказав, що таке рішення керівника суб'єкта владних повноважень входило до його компетенції, оскільки на час видання такого він виконував відповідні функції згідно з наказом Держекоінспекції України від 13.03.2023 №34-тр/т, яким на ОСОБА_1 покладено виконання обов'язків за вакантною посадою начальника Державної екологічної інспекції у Львівській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Львівської області з 13.03.2023. Суд констатував відсутність протиправних дій з боку позивача при виданні наказу про призначення на посаду ОСОБА_3 та вважав, що позивач діяв відповідно до повноважень, а також з урахуванням того, що призначення ОСОБА_3 відповідно до наказу Держекоінспекції у Львівській області від 20.03.2023 №10-к, виданого ОСОБА_1 без конкурсного відбору, відбулося відповідно до вимог абз.1 ч.5 ст.10 та абз.2 ч.7 ст.10 Закону № 389-VIII, тобто законно, отже підстав для застосування до позивача заходу дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення у суб'єкта призначення не було, а, відтак, оскаржувані накази підлягають скасуванню, як протиправні. Суд першої інстанції зазначив, що період вимушеного прогулу позивача з 06.12.2023 до 16.09.2024 становить 204 дні. Таким чином, за час вимушеного прогулу з Державної екологічної інспекції у Львівській області, на користь позивача належить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державна екологічна інспекція України та Державна екологічна інспекція у Львівській області подали апеляційні скарги. Просять рішення суду першої інстанції скасувати та в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга Державної екологічної інспекції України мотивована тим, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок про те, що подання ОСОБА_3 заяви про переведення її на іншу (вищу) посаду в Державній екологічній інспекції у Львівській області відповідало нормам абзацу 2 частини п'ятої статті 10 Закону № 389-VIII. Скаржник вказує, що суд першої інстанції неправильно інтерпретуючи норми законодавства, робить висновок, що відбулося фактично переведення ОСОБА_3 на іншу посаду у тій же установі, однак таке було сформульовано як призначення на посаду, а відтак і не було видано наказу на звільнення. Скаржник зазначає, що правова природа переведення та призначення на посаду відрізняється. Переведенню на посаду не передує попереднє звільнення працівника з займаної посади, на відміну від призначення на іншу посаду, якому обов'язково повинно передувати звільнення працівника з займаної посади. На думку скаржника, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку, що наказ від 20.03.2023 № 10-к «Про призначення ОСОБА_3 », виданий ОСОБА_1 , відповідає закону, і як наслідок, ухвалив незаконне рішення.
Апеляційну скаргу Державна екологічна інспекція у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року мотивовано тим, що накази Держекоінспекції від 28.09.2023 №103-тр/т «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » та №104-тр/т «про звільнення ОСОБА_1 » прийняті в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Також скаржник вважає, що суд першої інстанції неправильно розрахував розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу. На думку скаржника рішення суду першої інстанції прийнято на підставі не повного дослідження доказів у справі, без врахування аргументів наведених відповідачами, а також із порушенням норм матеріального та процесуального права.
Позивач подав відзив на апеляційні скарги, в якому просить залишити без задоволення апеляційні скарги, а рішення суду - без змін.
В судовому засіданні представники відповідачів апеляційну скаргу підтримали, представник позивача щодо апеляційних скарги заперечив, просив рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині вимогам статті 242 КАС України не відповідає.
З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , з 15.02.2023 призначений на посаду першого заступника начальника Державної екологічної інспекції у Львівській області - першого заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Львівської області, що підтверджується наказом від 13.02.2023 №13-тр/т.
Наказом Державної екологічної інспекції України від 27.08.2024 №85-тр/т порушено дисциплінарне провадження стосовно позивача та утворено дисциплінарну комісію.
Підставою винесення даного наказу була інформація, що міститься у службовій записці завідувача сектору Ю. Погодицького від 16.08.2023 щодо видачі ОСОБА_1 наказу про призначення на вищу посаду ОСОБА_3 без конкурсу в порядку переведення.
Наказом Державної екологічної інспекції України «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » від 28.09.2023 №103-тр/т наказано застосувати до позивача, першого заступника начальника Державної екологічної інспекції у Львівській області - першого заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Львівської області, дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби у зв'язку із вчиненням ним дисциплінарного проступку - перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального чи адміністративного правопорушення, що виявилось у незаконному та безпідставному підписанні наказу Державної екологічної інспекції у Львівській області від 20.03.2023 року № 10-К про призначення ОСОБА_3 на посаду заступника начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Львівської області, яка вже перебувала на державній службі та обіймала посаду головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Львівської області, з якої її не було попередньо звільнено.
Наказом Державної екологічної інспекції України від 28.09.2023 № 104-тр/т «Про звільнення ОСОБА_1 » звільнено позивача з посади першого заступника начальника Державної екологічної інспекції у Львівській області - першого заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Львівської області датою, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності.
Наказом Державної екологічної інспекції у Львівській області від 05.12.2023 №87-к «Про оголошення наказу Державної екологічної інспекції України від 28.09.2023 №104-тр/т «Про звільнення ОСОБА_1 » звільнено позивача з посади першого заступника начальника Державної екологічної інспекції у Львівській області - першого заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Львівської області датою, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності.
Наказом Державної екологічної інспекції у Львівській області «Про звільнення ОСОБА_1 » від 05.12.2023 №88-К звільнено позивача з посади першого заступника начальника Державної екологічної інспекції у Львівській області - першого заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Львівської області, датою, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності 05 грудня 2023 року.
Не погоджуючись з наказами щодо звільнення, вважаючи їх протиправними та такими що порушують права позивач, останній звернувся до суду з позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 статті 38 Конституції України визначено, що громадянам гарантовано рівне право доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначено Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).
Згідно з частиною 1 статті 3 Закону № 889-VIII цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону 889-VIII державна служба це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави. Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Відповідно до частин 1-3 статті 5 Закону № 889-VIII, правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст. 64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з ч.1 ст. 65 Закону №889-VІІІ підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Дисциплінарним проступками є: 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Так, дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків (ч.1 ст.67 Закону №889-VIII).
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 працювала на посаді головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів державного інспектора охорони навколишнього природного середовища Львівської області з 23 травня 2018 року.
17.03.2023 ОСОБА_3, головний спеціаліст відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів державний інспектор охорони навколишнього природного середовища Львівської області, подала заяву виконувачу обов'язків начальника Державної екологічної інспекції у Львівській області ОСОБА_1. про переведення її на вакантну посаду заступника начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів старшого державного інспектора охорони навколишнього природного середовища Львівської області на період дії воєнного стану без конкурсного відбору, але не більше 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, з 20 березня 2023.
Наказом Держекоінспекції у Львівській області від 20.03.2023 №10-к «Про призначення ОСОБА_3 » призначено ОСОБА_3 на посаду заступника начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів старшого державного інспектора охорони навколишнього природного середовища Львівської області у період дії воєнного стану без конкурсного відбору, але не більше 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, з 20 березня 2023. Присвоїти ОСОБА_3 шостий ранг державного службовця в межах посад державної служби категорії «Б».
Так, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російською федерацією проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону № 389-VIII, з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 на території України введено воєнний стан строком на 30 діб. У подальшому воєнний стан був неодноразово продовжений, зокрема, Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб; Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 6 лютого 2023 року № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб; Законом України від 2 травня 2023 року № 3057-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 1 травня 2023 року № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб; Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 26 липня 2023 року № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб; Законом України від 8 листопада 2023 року № 3429-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 6 листопада 2023 року № 734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб; Законом України від 6 лютого 2024 року № 3564-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 5 лютого 2024 року № 49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб та триває на момент розгляду цієї справи.
Отже, станом на час виникнення спірних правовідносин в Україні діяв воєнний стан, а відтак підлягають застосуванню норми Закону України «Про режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII).
Так, частиною першою статті 41 Закону № 889-VIII встановлено, що державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений без обов'язкового проведення конкурсу на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі.
Відповідно до частини другої статті 6 Закону № 889-VIII, встановлюються такі категорії посад державної служби:
1) категорія «А» (вищий корпус державної служби) - посади: керівника Апарату Верховної Ради України та його заступників; керівника апарату (секретаріату) постійно діючого допоміжного органу, утвореного Президентом України; Державного секретаря Кабінету Міністрів України та його заступників, державних секретарів міністерств; керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабінету Міністрів України, та їх заступників; керівників апаратів Конституційного Суду України, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів та їх заступників, керівників секретаріатів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та їх заступників, Голови Державної судової адміністрації України та його заступників; керівників державної служби в інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та їх заступників;
2) категорія «Б» - посади: керівників та заступників керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, міст Києва і Севастополя, одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення; керівників державної служби у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, міст Києва і Севастополя, одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення; керівників та заступників керівників структурних підрозділів державних органів незалежно від рівня юрисдикції таких державних органів;
3) категорія «В» - інші посади державної служби, не віднесені до категорій «А» і «Б».
Пунктом 6 частини першої статті 2 Закону № 889-VIII встановлено, що рівнозначна посада - посада державної служби, що належить до однієї підкатегорії посад державної служби з урахуванням рівнів державних органів.
Проаналізувавши положення Закону № 889-VIII суд апеляційної інстанції доходить висновку, що:
нижчою посадою є посада державної служби, яка належить до нижчої підкатегорії посад державної служби незважаючи на рівень державного органу, а також посада державної служби у державному органі з нижчим рівнем в межах однієї підкатегорії посад державної служби;
вищою посадою є посада державної служби, яка належить до вищої підкатегорії посад державної служби незважаючи на рівень державного органу, а також посада державної служби у державному органі з вищим рівнем в межах однієї підкатегорії посад державної служби.
Отже, посада головного спеціаліста (підкатегорії «В1» категорії «В») не є рівнозначною по відношенню до посади заступника начальника відділу (підкатегорії «Б2» категорії «Б»).
Згідно з частиною п'ятою статті 10 Закону № 389-УІІІ, у період дії воєнного стану особи призначаються на посади державної служби без конкурсного відбору, обов'язковість якого передбачена Законом № 889-VIII.
Підставою для призначення є: подана заява, заповнена особова картка встановленого зразка та документи, що підтверджують наявність у таких осіб громадянства України, освіти та досвіду роботи згідно з вимогами законодавства, встановленими щодо відповідних посад, а також за наявності у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Такий державний службовець може перебувати на посаді до призначення на цю посаду переможця конкурсу або до спливу 12-місячного строку після припинення чи скасування воєнного стану.
Після припинення чи скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців з дня його припинення чи скасування, на посади державної служби, на яку особу було призначено відповідно до абзацу першого частини п'ятої статті 10 Закону № 389-VIII, оголошується конкурс, обов'язковість якого передбачена Законом № 889-VIII.
Так, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що подання ОСОБА_3 заяви про переведення її на іншу (вищу) посаду в Державній екологічній інспекції у Львівській області відповідало нормам абзацу 2 частини п'ятої статті 10 Закону № 389-VIII, виходячи з такого.
Колегія суддів акцентує увагу, що в даних спірних правовідносинах щодо ОСОБА_3 мало місце саме «призначення» на посаду державної служби, а не «переведення» на вакантну посаду згідно поданої державним службовцем заяви.
Так, суд першої інстанції не взяв до уваги, що в даному випадку реалізовуючи заяву ОСОБА_3 про переведення її на вищу посаду, таке протирічило б діючому законодавству, незалежно від того, чи призначена державний службовець на посаду головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів - державного інспектора охорони навколишнього природного середовища Львівської області до введення в Україні воєнного стану чи після його введення.
Разом з тим, за вище розглядуваного випадку, ОСОБА_4 , як суб'єкту призначення слід було звільнити ОСОБА_3 з займаної посади, про що винести розпорядчий наказ з внесенням запису до трудової книжки, і лише тоді вирішувати питання призначення на підставі поданої заяви про «призначення» особи на вакантну посаду, зазначену у заяві.
Так, як це вбачається з матеріалів справи, подана ОСОБА_3 заява від 17.03.2023 містила прохання «перевести на посаду» заступника начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів старшого державного інспектора охорони навколишнього природного середовища Львівської області, що на переконання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 , як суб'єктом призначення повинен був розглянути, винісши наказ про відмову, з покликанням на норми законодавства в частині заборони такого переведення.
Водночас, на переконання суду апеляційної інстанції, наказ від 20.03.2024 №10-п згідно якого ОСОБА_3 призначено на посаду заступника начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів старшого державного інспектора охорони навколишнього природного середовища Львівської області у період дії воєнного стану без конкурсного відбору, але не більше 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, з 20 березня 2023 не містить покликання на підставу, тобто заяву ОСОБА_3 , в якій вона ставить перед ОСОБА_1 , як суб'єктом призначення питання про її «призначення» на цю посаду.
Отже таке призначення відбулось без належних підстав: власноручно поданої заяви про призначення на посаду.
Судом першої інстанції, окрім того, не взято до уваги, що правова природа переведення та призначення на посаду має відмінності. Переведенню на посаду не передує попереднє звільнення працівника з займаної посади, на відміну від призначення на іншу посаду, якому обов'язково має передувати звільнення працівника з займаної посади.
В спірних обставинах, ОСОБА_1 видав наказ від 20.03.2023 № 10-к «Про призначення ОСОБА_3 », попередньо не звільнивши її з посади головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів - державного інспектора охорони навколишнього природного середовища Львівської області, що заборонено чинним законодавством, що і стало підставою порушення дисциплінарного провадження, за результатами проведення якого дисциплінарна комісія дійшла висновку про перевищення позивачем службових повноважень.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що наказ від 20.03.2023 № 10-к «Про призначення ОСОБА_3 », виданий ОСОБА_1 , відповідає закону, і як наслідок, ухвалив рішення, яким накази Держекоінспекції від 28.09.2023 № 103-тр/т «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » та від 28.09.2023 № 104-тр/т «Про звільнення ОСОБА_1 » визнав протиправними та скасував.
Щодо аргументів про неповідомлення позивачу про порушення та здійснення дисциплінарного провадження суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Так, процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначає Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039 (далі - Порядок № 1039).
Відповідно до норм Закону № 889-VIII та Порядку № 1039 результатом розгляду дисциплінарної справи є, зокрема, подання дисциплінарної комісії, яке має рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Наказом Державної екологічної інспекції України від 21.08.2023 № 85-тр/р, зокрема, порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 , першого заступника начальника Державної екологічної інспекції у Львівській області - першого заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Львівській області.
Згідно з статтею 9-1 Закону № 889-VIII доведення інформації або документів до відома державного службовця відповідно до вимог цього Закону здійснюється шляхом її вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв'язку такий спосіб фіксується протоколом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1042 затверджено Порядок фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв'язку.
Інформація або документи надсилаються державному службовцеві за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку за наявними в особовій справі контактними даними.
Державний службовець при вступі чи проходженні державної служби зобов'язаний повідомити службу управління персоналом про його засоби електронної пошти чи інші засоби телекомунікаційного зв'язку з ним з метою їх використання для доведення до відома державного службовця інформації або документів.
Інформація або документи, надіслані поштою, в тому числі електронною, чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв'язку вважаються такими, що доведені до відома державного службовця на п'ятий календарний день з моменту їх відправлення.
Так, у зв'язку з відсутністю можливості безпосереднього доведення наказу Державної екологічної інспекції України від 21.08.2023 № 85-тр/р «Про порушення дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 » на виконання статті 9-1 Закону № 889-VIII заступником начальника Відділу управління персоналом Держекоінспекції Ільницьким М.М. 21.08.2023 на електронні пошти ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, а також ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено копію зазначеного наказу, що підтверджується скріншотами направлень на зазначені електронні пошти, а також протоколом.
Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Держекоінспекції для здійснення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 листом від 21.08.2023 запрошено позивача на засідання на 11:30 год. 30.08.2023 для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та запропоновано надати пояснення у письмовому вигляді.
Лист запрошення надіслано на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується протоколом від 21.08.2023 про доведення інформації та документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв'язку.
Як вбачається з Протоколу № 2 засідання дисциплінарної комісії від 30.08.2023, дисциплінарною комісією прийнято рішення провести засідання дисциплінарної комісії 08.09.2023 на яке повторно запросити позивача.
Лист запрошення надісланий позивачу 30.08.2023 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується протоколом від 30.08.2023 про доведення інформації та документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв'язку.
Так, пунктом 32 Порядку № 1039 визначено, що відсутність державного службовця на засіданні, зокрема, дисциплінарної комісії не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження.
Згідно з частиною десятою статті 69 Закону № 889-VIII та пунктом 34 Порядку № 1039 результатом розгляду дисциплінарної справи, зокрема, є подання дисциплінарної комісії.
Відповідно до пункту 35 Порядку № 1039 дисциплінарна комісія вносить суб'єкту призначення подання разом з матеріалами дисциплінарної справи не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня її (його) підписання.
Одночасно із внесенням суб'єкту призначення подання державному службовцю повідомляється про дату внесення суб'єкту призначення такого подання та необхідність надання ним письмового пояснення суб'єкту призначення відповідно до статті 75 Закону № 889-VIII.
Так, дисциплінарна комісія повідомила позивача про внесення суб'єкту призначення - т.в.о. Голови Державної екологічної інспекції України Зубовичу І.О. подання разом з матеріалами дисциплінарної справи, а також повідомила на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 , про необхідність надання позивачем письмового пояснення, що стверджується скріншотом направлення повідомлення на зазначену електронну пошту та протоколом від 20.09.2023 про доведення інформації та документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв'язку.
Отже, колегія суддів погоджується з аргументами відповідачів що право позивача бути присутнім на засіданнях дисциплінарної комісії, знайомитись із матеріалами дисциплінарної справи, надавати пояснення щодо обставин, відповідачами не було порушено.
Щодо аргументів про застосування дисциплінарного стягнення під час перебування позивача на листку непрацездатності, то колегія суддів зазначає таке.
Частиною п'ятою статті 74 Закону № 889-VIII встановлено, що дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.
Відповідно до частини першої статті 77 Закону № 889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.
Наказ (розпорядження) про звільнення державного службовця у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, може бути виданий суб'єктом призначення або керівником державної служби у період тимчасової непрацездатності державного службовця або його відпустки із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки (частина п'ята статті 87 Закону № 889-VIII).
Крім того, відповідно до статті 5 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв'язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що наказом від 28.09.2023 № 104-тр/т «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача звільнено з посади першого заступника начальника Державної екологічної інспекції у Львівській області - першого заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Львівської області, датою, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, що було дотримано відповідачем.
Щодо аргументів про підписання наказу «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » №103-тр/т та «Про звільнення ОСОБА_1 » №104-тр/т неналежним суб'єктом, а саме - Першим заступником Державної екологічної інспекції України Дмитром Зарубою , то колегія суддів зазначає таке.
Наказом Державної екологічної інспекції України від 07.09.2022 № 125 затверджено Розподіл обов'язків між Головою Держекоінспекції, першим заступником Голови Держекоінспекції та заступниками Голови Держекоінспекції.
Відповідно до Розділу 5 «Взаємозаміщення Голови Держекоінспекції, першим заступником Голови Держекоінспекції, заступником Голови Держекоінспекції та заступником Голови Держекоінспекції з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації» Розподілу повноважень, у разі відсутності Голови Держекоінспекції чи неможливості здійснювати ним свої повноваження з інших причин його обов'язки виконує перший заступник Голови Держекоінспекції.
У зв'язку з відрядженням т.в.о. Голови Держекоінспекції Зубовича І.О. в період з 25.09.2023 по 01.10.2023, відповідно до розподілу повноважень, його обов'язки виконував перший заступник Голови Держекоінспекції Дмитро Заруба.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що накази Держекоінспекції від 28.09.2023 № 103- тр/т «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » та № 104-тр/т «Про звільнення ОСОБА_1 » прийняті в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому похідні вимоги щодо поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку до задоволення теж не підлягають.
Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, суд апеляційної інстанції вважає помилковими висновки суду першої інстанції, що прийняття позивачем рішення щодо службовця ОСОБА_3 входило до його компетенції, відповідало чинному законодавству, що спростовано висновками суду апеляційної інстанції за наслідком розгляду апеляційних скарг, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції та відмови в позові.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на викладене, враховуючи положення статті 317 КАС України, прецеденту практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції обставинам справи не відповідають, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції та відмови в позові.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Апеляційні скарги Державної екологічної інспекції України та Державної екологічної інспекції у Львівській області задовольнити.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у справі №380/251/24 скасувати та в позові відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т. І. Шинкар
судді Л. П. Іщук
І. М. Обрізко
Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 31.01.2025 згідно з ч.3 ст.321 КАС України.