465/8023/24
1-кп/465/610/25
30.01.2025 року м. Львів
Франківський районний суд м.Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання прокурора Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12024141370000848 від 24.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.4 ст.186 КК України,-
У провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.4 ст.186 КК України.
Прокурор Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області ОСОБА_7 звернувся з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, аргументуючи свої вимоги тим, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме запобігання спробам переховуватись від суду; незаконно впливати на учасників кримінального провадження у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, вбачається необхідність у застосуванні до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу - тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив таке задоволити.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, тобто з 21:00 до 07:00. Вказує, що ОСОБА_6 з 2021 року перебуває на обліку у Львівському обласному медичному центрі превенції та терапії узалежнень і проходить лікування від наркотичної залежності. Перебуває на програмі замісної терапії. Дана обставина свідчить про те, що ОСОБА_6 добровільно вчиняє кроки на зустріч соціалізації, позбавлення наркотичної залежності з метою повернутись до нормального життя в суспільстві. Усі попередні судимості погашені, крім того, 10.01.2025 між обвинуваченим та потерпілим укладений договір про відшкодування моральної шкоди та примирення, за яким ОСОБА_6 пованістю відшкодував ОСОБА_4 моральну шкоду, заподіяну кримінальним правопорушенням.
Потерпілий ОСОБА_4 не заперечив щодо клопотання захисника обвинуваченого.
Розглянувши клопотання прокурора, захисника, заслухавши думку учасників справи, на які вони посилаються, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненнізлочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад три роки.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, а згідно ч.3 ст.199 КПК України також і те, що заявлені ризики не зменшилися.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При розгляді клопотання суд оцінює в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі, тяжкість кримінального правопорушення, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_6 , яке відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, суворість можливого покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, стан здоров'я обвинуваченого, які свідчать про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході не відпали; наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Як встановлено судом, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15-ч.4 ст. 186 КК України, санкція статті якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. З огляду на встановлені обставини при розгляді клопотання, суд вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, щодо можливості ухилення обвинуваченого від суду, впливу на свідків, потерпілого у даному кримінальному провадженні та вчинення інших кримінальних правопорушень. Ризики не зменшилися.
У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів.
Також у своєму рішенні у справі "W проти Швейцарії" від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 , у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, не є єдиним критерієм, який враховується при прийнятті рішення про необхідність продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Тому з урахуванням цих обставин, в сукупності із тяжкістю злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 слід вважати доведеною прокурором наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з огляду на вищенаведене, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто, застосування більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого ОСОБА_6 на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшилися.
Окрім цього, стороною захисту, на підтвердження доводів зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, не надано суду доказів щодо права власності квартири, в якій просять застосувати домашній арешт а також медичних документів, які б вказували на те, що обвинувачений за станом здоров'я не може перебувати під вартою.
Відтак, щодо клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, слід зазначити, що, на думку суду, висока імовірність переховування обвинуваченого від суду, можливість впливу на свідків, потерпілого у даному кримінальному провадженні, а також можливість вчинення іншого кримінального правопорушення не дозволяє суду зробити висновок про можливість запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту в нічний час доби, відтак в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 слід відмовити.
У ході судового розгляду з'ясовано, що вік обвинуваченого дозволяє застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Тому, оцінюючи в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання у разі визнання винуватим ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15-ч.4 ст. 186 КК України, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого, які свідчать про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході не відпала; наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не перестали існувати, а також особу обвинуваченого, вік, стан його здоров'я та стадію розгляду кримінального провадження, суд визнає обґрунтованим клопотання прокурора та вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком на 60 днів з можливістю внесення застави в розмірі, визначеному ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 26.08.2024р.
У випадку внесення застави такі обов'язки покладаються на обвинуваченого строком на два місяці (ч. 7ст. 194 КПК України).
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 197, 199, 331 КПК України,суд -
Клопотання прокурора Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 -задоволити.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.4 ст.186 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 30.03.2025 включно з можливістю внесення застави в розмірі, визначеному ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м.Львова від 26.08.2024 року.
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 , про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити начальнику Державної установи "Львівська установа виконання покарань (№ 19)" для виконання.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 31.01.2025.
Суддя ОСОБА_1