31 січня 2025 року м. Суми Справа № 480/8511/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
судді - Сидорука А.І.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві,
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Суть спору, позиція сторін. Процесуальні дії суду. Заяви сторін.
Позивач 26.09.2024 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження позивачу пенсії максимальним розміром з 01.03.2023 та з 01.03.2024;
- зобов'язати відповідача донарахувати та виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням усіх доплат, надбавок та підвищень, передбачених чинним законодавством з 01.03.2023, 01.03.2024, а також надалі не застосовуючи обмеження пенсії максимальним розміром.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем з 01.03.2023 та з 01.03.2024 виплата пенсії обмежується максимальним розміром, внаслідок чого позивач не отримує пенсію у належному розмірі. Тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
27.09.2024 судом було відкрито провадження у справі, про що постановлено ухвалу.
15.10.2024 до суду надійшла заява позивача про приєднання доказів до матеріалів справи.
02.10.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову.
Відзив мотивовано тим, що рішення Конституційного Суду України не скасовує обмеження виплати пенсії на 2017 рік, а тому дії відповідача щодо обмеження позивачу виплати пенсії є правомірними.
29.10.2024 відповідач частково виконав вимоги ухвали суду, в частині надання витребуваних доказів.
Встановлені судом фактичні обставини.
З наданих відповідачем розрахунків пенсії позивача вбачається, що станом на 01.03.2023 пенсія позивача нараховується з урахуванням 90% грошового забезпечення від суми 24316,79 грн, з урахуванням індексацій на виконання постанов КМУ від 16.02.2022 № 118, від 24.02.2023 № 168 у сумах 3063,92 грн та 1500 грн, щомісячної доплати у сумі 2000 грн, на виконання рішення суду, що передбачена постановою КМУ від 14.07.2021 № 713 та підвищення (доплати), як дитині війни у сумі 66,43 грн. Підсумок пенсії з надбавками складає 28515,46 грн, з урахуванням максимального розміру - 20930 грн.
Станом на 01.03.2024 пенсія позивача нараховується з урахуванням 90% грошового забезпечення від суми 24316,79 грн, з урахуванням індексацій на виконання постанов КМУ від 16.02.2022 № 118, від 24.02.2023 № 168 та від 23.02.2024 № 185 у сумах 3063,92 грн, 1500 грн та 1500 грн, щомісячної доплати у сумі 2000 грн, на виконання рішення суду, що передбачена постановою КМУ від 14.07.2021 № 713 та підвищення (доплати), як дитині війни у сумі 66,43 грн. Підсумок пенсії з надбавками складає 30015,46 грн, з урахуванням максимального розміру - 23610 грн.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тому відповідач не довів перед судом факту того, що з 01.03.2023 пенсія позивачу виплачується у сумі 28515,46 грн, а з 01.03.2024 у сумі 30015,46 грн, а не у розмірі 10-ти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
Висновки суду та їх мотиви.
Приписом ст. 7 ЗУ ''Про державний бюджет на 2023 рік'' розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2024 встановлено 2093 грн.
Нормою ст. 7 ЗУ ''Про державний бюджет на 2024 рік'' розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2024 встановлено 2361 грн.
Отже, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позивачу з 01.03.2023 та з 01.03.2024 було обмежено пенсію максимальним розміром, який дорівнює 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Положення статті 43 Закону № 2262-ХІІ передбачає, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.
Згідно з пунктом другим резолютивної частини вказаного Рішення, зокрема, ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Таким чином, з 20.12.2016 відсутня частина сьома статті 43 в Законі № 2262-ХІІ.
Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, у ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ слова і цифри “у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами “по 31 грудня 2017 року».
Суд зазначає, що внесені вказаним законом зміни до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Суд звертає увагу, що однорідні/тотожні обмеження розміру пенсії, були передбачені двома нормативно-правовими актами: ст. 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.11.2011 та ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ від 09.04.1992.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 № 7-р(II)/2022 норму ст. 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України № 2262-ХІІ, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, визнано такою, що не відповідає Конституції України - тобто неконституційною.
Враховуючи зазначене, застосування положень ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, 20.12.2016 та ст. 2 Закону “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 щодо обмеження розміру пенсії позивача, є протиправним.
При цьому, зазначення в постановах КМУ № 713, № 118, № 168 та № 185 встановлення доплати та підвищення пенсій у межах максимального розміру, визначеного законом, жодним чином не впливають на вказані правовідносини, оскільки застосування таких положень закону є неправомірним.
Отже, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо застосування з 01.03.2024 та з 01.03.2024 обмежень максимального розміру пенсії позивача при її виплаті не відповідають критеріям правомірності, встановленим нормою ч. 2 ст. 2 КАС України.
Тому суд, з урахуванням прохальної частини позову, задовольняє в цій частині позовні вимоги, а саме шляхом визнання протипранвими дій відповідача та зобов'язує відповідача виплатити з 01.03.2023 та з 01.03.2023 позивачу пенсію без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині вимог, то суд відмовляє, у зв'язку з необґрунтованістю, оскільки з 01.03.2023 та з 01.03.2024 відповідачем перераховано пенсію позивача з урахуванням індексацій, щомісячної доплати, а також підвищень і доплат, про що детально зазначено вище.
Судові витрати.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, але даний спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, суд на підставі норми ч. 8 ст. 139 КАС України стягує з відповідача судовий збір у повному обсязі у сумі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо виплати ОСОБА_1 з 01.03.2023 та з 01.03.2024 пенсії з обмеженням максимального розміру.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) виплатити з 01.03.2023 та з 01.03.2024 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
4. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368), за рахунок бюджетних асигнувань, 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 (двадцять) коп. витрат по сплаті судового збору.
6. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
7. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
8. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено та підписано 31.01.2025.
Суддя А.І. Сидорук