31 січня 2025 року Справа № 480/7739/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/7739/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 просить суд:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 08.08.2024 "Про відмову у зарахуванні трудового стажу" згідно 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо зарахування позивачці до страхового стажу періодів роботи в колгоспі "Україна" з 02.02.1988 по 27.10.1988 та з 02.12.1989 по 29.12.1991;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу позивача період роботи в колгоспі "Україна" з 02.02.1988 по 27.10.1988 та з 02.12.1989 по 29.12.1991, згідно з ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка звернулася до відповідача для призначення їй пенсії за віком. При цьому до заяви було додано відповідний пакет документів, які необхідні для призначення пенсії за віком.
Однак відповідач своїм від 08.08.2024 відмовив позивачці у зарахуванні її стажу у колгоспі "Україна" з 02.02.1988 по 27.10.1988 та з 02.12.1989 по 29.12.1991, оскільки відповідач немає можливості перевірити встановлений та вироблений мінімум трудоднів в господарстві, а тому, відповідач не має можливості зарахувати до трудового стажу позивачки її роботи в даному колгоспі.
Позивачка вважає дії відповідача щодо відмови у зарахуванні їй до трудового стажу період роботи у колгоспі "Україна" з 02.02.1988 по 27.10.1988 та з 02.12.1989 по 29.12.1991 протиправними, позовні вимоги просить задовольнити.
Ухвалою суду від 06.09.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позову.
Ухвалою суду від 30.09.2024 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
На підставі рішення Вищої ради правосуддя № 3578/0/15-24 від 10.12.2024 та наказу голови Сумського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 за № 55-ОС, на підставі розпорядження керівника апарату № 128 від 11.12.2024 призначено повторний автоматизований розподіл судової справ № 480/7739/24.
Справа розподілена автоматизованою системою документообігу суду судді Шаповалу М.М.
Ухвалою суду від 13.12.2024 прийнято адміністративну справу № 480/7739/24 до свого провадження, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач у встановлений судом строк письмового відзиву на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив, надав суду клопотання про долучення доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачка у зв'язку з досягненням пенсійного віку 15.07.2024 звернулася до відповідача для призначення їй пенсії за віком. При цьому до заяви було додано пакет документів необхідних для призначення пенсії.
08 серпня 2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Сумські області позивачка отримала письмове роз'яснення про відмову у зарахуванні трудового стажу за період її роботи 02.02.1988 по 27.10.1988, з 02.12.1989 по 29.12.1991. Дане роз'яснення про відмову у зарахуванні трудового стажу мотивоване тим, що за документами, які були подані для призначення пенсії до страхового стажу не зараховано періоди роботи в колгоспі "Україна" реорганізованому в КСП "Україна", ТОВ АФ "Україна" з 02.02.1988 по 27.10.1988, з 02.12.1989 по 29.12.1991 на підставі протоколу опиту свідків. А саме у зв'язку з відсутністю даних про встановлений мінімум трудової участі в колгоспі "Україна" та що відсутні дані про її трудову участь в господарстві, а тому відсутні підстави зарахування часу роботи на підставі показань свідків.
Позивачка вважає дії відповідача щодо відмови у зарахуванні їй до трудового стажу період роботи у колгоспі "Україна" з 02.02.1988 по 27.10.1988, з 02.12.1989 по 29.12.1991 та відмови у призначенні пенсії неправомірними та звернулася в суд за захистом свого права.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності з 01.01.2004 р., періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
А так як Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" набрав чинності 01 січня 2004 року, то періоди трудової діяльності, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії за період до 01 січня 2004 року повинні враховуватися до стажу роботи для призначення пенсії відповідно до законодавства, яке діяло до 01 січня 2004 року.
Частиною 1 статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. В абзаці 2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 по справі № 1-7/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) міститься роз'яснення наведеного конституційного положення, в якому зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі потрібно розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон чи інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали чи мали місце.
Таким чином, стосовно порядку зарахування певних періодів до стажу для призначення пенсії необхідно керуватися тим законодавством, під час дії якого, ці періоди існували.
Частиною першою статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно пунктом 3 вищезазначеного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до вимог пункту 20 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
З огляду на вищевикладені норми, суд вважає, що документи, які надала позивачка відповідачу, дають підстави для зарахування спірного періоду до стажу роботи.
Покликання відповідача на те, що трудова книжка та архівна довідка не підтверджують її трудовий стаж, суд вважає необґрунтованими і такими, що суперечать письмовим доказам, що знаходяться в матеріалах справи.
Відповідно до трудової книжки позивачки № 76, заповненої 06 березня 1997 року в колгоспі "Україна" Козельненської сільської ради Недригайлівського району Сумської області, зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вступила до членів колгоспу у 1988 році.
Під час її роботи в колективному сільськогосподарському підприємстві "Україна", яке розташовувалося в селі Тимченки Недригайлівського району Сумської області 21 грудня 1994 року виникла пожежа і в результаті якої вогнем було знищено будівлю контори КСП "Україна" с. Тимченки та майно, що знаходилося в ній, що підтверджується довідкою Роменського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області № 632801-1-66/6328 від 25.01.2024.
Після пожежі всім працівникам КСП "Україна" були поновлені трудові книжки та записи в них на підставі протоколів опиту свідків. Іншого механізму поновлення трудових книжок та інших облікових записів про період роботи в КСП "Україна" не було. Відповідно до трудової книжки позивачки № 76 зазначено, що:
- з 02 лютого 1988 року по 27 жовтня 1988 року - працювала телятницею в колгоспі "Україна";
- з 02 грудня 1989 року по 01 вересня 1990 року - працювала телятницею;
- з 02 вересня 1990 року по 31 грудня 1990 року - працював на посаді повара;
- з 01 січня 1991 року по 29 листопада 1991 року - працювала телятницею;
- з 29 листопада 1991 року по 31 грудня 1994 року - перебувала в декретній відпустці.
Крім того дана інформація підтверджується Архівною довідкою № 283 від 05.02.2024, виданою КУ "Недригайлівський трудовий архів". В даній архівній довідці зазначено, що протоколи опиту свідків на зберігання в архів не передавалися.
З 1995 року по 27 грудня 2002 року позивач працював в колгоспі "Україна", КСП "Україна" та ТОФ АФ "Україна", кожне з наступних підприємств було правонаступником попереднього.
Відповідно до Архівного витягу № 231 від 05.02.2024 виданою КУ "Недригайлівський трудовий архів" з архівної довідки Козельненської сільської ради про реорганізацію товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Україна", с. Тимченки, Недригайлівського району Сумської області:
- до серпня 1984 року - колгосп ім. "Фрунзе";
- серпень 1984 року - колгосп ім. "Фрунзе" реорганізовано в колгосп "Україна";
- квітень 2000 року - КСП "Україна" реорганізовано в ТОВ АФ "Україна". Кожне з наступних підприємств було правонаступником попереднього.
За наведених обставин суд виходить з того, що трудовою книжкою підтверджується стаж роботи позивачки за трудовим договором у колгоспі "Україна", що є достатнім для врахування цього періоду при обчисленні розміру пенсії і не вимагає додаткового підтвердження позивачкою свого стажу як члена колгоспу з вирішенням питання про вироблення встановленого мінімуму трудової участі у суспільному виробництві.
За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 08.08.2024 "Про відмову у зарахуванні трудового стажу" згідно 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періодів роботи в колгоспі "Україна" з 02 лютого 1988 року по 27 жовтня 1988 року та з 02 грудня 1989 року по 29 грудня 1991 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в колгоспі "Україна" з 02 лютого 1988 року по 27 жовтня 1988 року та з 02 грудня 1989 року по 29 грудня 1991 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1211,20 гривень.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Шаповал