Справа № 127/1294/25
Провадження № 3/127/270/25
29 січня 2025 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Тишківський С.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення Серії ВАД № 154988: « ОСОБА_1 неналежним чином виконувала батьківські обов'язки по догляду за донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого остання 23.07.2024 близько 17-10 год. потрапила у ДТП на проїзній частині дворової території буд. 162 по вулиці Київській у місті Вінниці, чим порушила п. п. 4.10, 4.14 (а, б, в) ПДР України, відповідно до висновку експерта № СЕ-19/102-24/23198 ІІ від 05.12.2024 року».
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та суду пояснила, що дочку вона виховує належним чином, здійснює належний догляд за дитиною. Дитина, граючись у подвір'ї будинку, раптово вибігла на проїжджу частину дороги дворової частини будинку з-за припаркованого автомобіля, внаслідок чого і відбулась ДТП.
Дослідивши матеріали справи, пояснення ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, зважаючи на наступне.
Зі змісту частини першої статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) випливає, що адміністративна відповідальність настає у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 278 КУпАП регламентовано перелік питань, які орган (посадова особа) вирішує при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення. Зокрема, суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи витребувано необхідні додаткові матеріали.
Відповідно до частини першої статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
В порушення вимог статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано суті адміністративного правопорушення, а саме не зазначено у чому саме полягало ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов'язків, яких саме обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання її дитини, чи мали місце і які негативні наслідки в прямому причинному зв'язку з таким ухиленням, та які саме норми законодавства, що покладають на батьків (осіб, що їх замінюють) ці обов'язки, були порушені.
В Протоколі про адміністративне правопорушення вказано про неналежне виконання ОСОБА_1 своїх батьківських обов'язків, тоді як диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей. «Неналежне виконання обов'язків» та «ухилення від виконання обов'язків» - різні правові категорії.
Постанову про закриття кримінального провадження №12024020010001298 від 10.12.2024 скасовано ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 24.01.2025 (справа №127/1834/25), тому зазначені в протоколі відомості про те, що дитина порушила Правила дорожнього руху, не підтверджені належними доказами.
Крім того, факт наїзду мотоциклом на трирічну дитину на території подвір'я житлового будинку, де вона проживає, навіть за відсутності в діях водія мотоцикла порушень ПДР у причинному в'язку з ДТП, сам по собі не свідчить та не може свідчити про ухилення батьків постраждалої дитини від виконання батьківських обов'язків.
Суд враховує рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010, відповідно до якого адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі й закріплених в статті 62 Конституції України.
Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні від 10.02.1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, з урахуванням принципу презумпції невинуватості, закріпленого у статті 62 Конституції України, а також з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд дійшов до висновку, що об'єктивними даними не підтверджено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КпАП, а тому відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі необхідно закрити.
Керуючись ч. 1 ст. 184, ст.ст. 7, 9, 221, 245, 247, 251, 252, 276, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності - закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: