про повернення позовної заяви
31 січня 2025 року м. Рівне №460/1354/25
Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Борискіна С.А., розглянувши позовну заяву
Головного управління ДПС у Рівненській області
доТовариства з обмеженою відповідальністю "ХЛІБ-ПРОМ", ОСОБА_1
про обмеження виїзду за кордон, -
До Рівненського окружного адміністративного суду 30.01.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЛІБ-ПРОМ", ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЛІБ-ПРОМ" - Кочубея Вячеслава Миколайовича.
Ухвалою суду від 30.01.2025 позовна заява залишалась без руху та позивачу встановлювався строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю до 15:00 год. 31.01.2025 шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також доказів поважності причин його пропуску.
На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, 31.01.2025 о 12:41 позивачем подано клопотання, в обґрунтування якого, зазначив, що з моменту направлення/вручення податкової вимоги, ТОВ "ХЛІБ-ПРОМ" не вживалися заходи щодо погашення податкового боргу, тобто податковий борг не погашався у повному обсязі та постійно збільшується. Датою перевищення податкового боргу понад 1 мільйон гривень є дата 15.07.2019. У разі якщо у платника податків, якому надіслано/вручено податкову вимогу, сума податкового збору збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення, а тому звернення в порядку статті 289-2 КАС України з позовною заявою про обмеження виїзду керівника платника податків за кордон відбувається в загальному порядку.
Суд наголошує, що жодних обґрунтувань наявності підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду, а також доказів поважності причин його пропуску позивач у заяві не зазначив.
Вирішуючи подане клопотання, суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини четвертої статті 5 КАС України, суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За загальним правилом, визначеним абзацом першим частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, абзац другий частини другої статті 122 КАС України містить застереження, згідно з яким для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
В свою чергу, частиною першою статті 289-2 КАС України передбачено, що у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Право контролюючого органу на звернення до суду з відповідними позовними вимогами встановлене пунктом 87.13 статті 87 Податкового кодексу України (далі - ПК України), згідно з яким у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
При цьому, ПК України не містить жодної норми права, якою було б врегульоване питання щодо строку звернення до суду з вищевказаними вимогами.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку про те, що питання строку звернення контролюючого органу до суду з позовною заявою щодо обмеження права керівника платника податків на виїзд за кордон регламентується приписами абзацу другого частини другої статті 122 КАС України і, відповідно, становить три місяці з дня виникнення підстав, що дають контролюючому органу право на пред'явлення визначених законом позовних вимог.
Тотожний правовий висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі № 140/26462/23 (касаційне провадження № К/990/40560/23), який в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України є обов'язковим до застосування судом.
Відповідно до позовної заяви, підставою для звернення позивачем до суду є наявність у ТОВ "ХЛІБ-ПРОМ", керівником якого є ОСОБА_1 , податкового боргу, що перевищує 1000000,00 грн, який не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.
Матеріалами адміністративного позову стверджується, що податкова вимога форми "Ю" №14902-17 від 07.11.2018 була вручена уповноваженій особі ТОВ "ХЛІБ-ПРОМ" за довіреністю 11.12.2019.
У своєму клопотанні позивач посилається на те, що податковий борг у відповідача понад 1 мільйон гривень виник 15.07.2019, що підтверджується інтегрованою карткою платника податків.
Більше того, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 31.07.2020, яке набрало законної сили 25.08.2020, в адміністративній справі №460/3562/20 стягнуто податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЛІБ-ПРОМ", яке має податковий борг з рахунків у банках обслуговуючих такого платника, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у сумі 4933571,03 грн.
З урахуванням викладеного, позивачу з 2019 року було відомо про наявність у ТОВ "ХЛІБ-ПРОМ" податкової заборгованості у сумі більше 1000000 грн.
Відповідно 240 календарних днів для сплати ТОВ "ХЛІБ-ПРОМ" податкового боргу сплинули ще в 2020 році.
З позовною заявою позивач звернувся до суду 30.01.2025, тобто поза межами строку, визначеного абзацом другим частини другої статті 122 КАС України.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як вже зазначалося вище по тексту ухвали суду, позивачем було подано клопотання на виконання ухвали про залишення без руху.
Разом з тим, жодних обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом, позивачем не вказано і доказів на їх підтвердження в матеріалах справи відсутні.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України.
Так, приписами ч.2 ст.123 КАС України встановлено, що якщо заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За правилами п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин, дана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню позивачу.
При цьому, суд звертає увагу, що згідно з частиною восьмою статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 241, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Головного управління ДПС у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЛІБ-ПРОМ", ОСОБА_1 про обмеження виїзду за кордон, - повернути позивачу разом з доданими до неї документами без розгляду.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 31 січня 2025 року
Суддя С.А. Борискін