про відмову в забезпеченні позову
31 січня 2025 року Справа 320/4926/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І.., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , Центральної військово-лікарської комісії ЗСУ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , Центральної військово-лікарської комісії ЗСУ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів ІНФОРМАЦІЯ_2 у якому просить суд:
- визнати протиправним і скасувати рішення військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене довідкою №3/3/10 від 09.12.2024.
- визнати протиправним і скасувати рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, оформлене листом від 03.01.2025 року 598/4/308.
- зобов'язати Військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 призначити та провести повторний медичний огляд ОСОБА_1 для визначення придатності до військової служби, із врахуванням вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони від 14.08.2008 № 402 та медичної документації.
Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову в якій просить суд:
- зупинити дію постанови військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 оформлену довідкою №3/3/10 від 09.12.2024 до набрання законної сили рішення у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 відкрито провадження в адміністративній справі № 320/4926/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Вказана заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що із наведених у позові та заяві обставин вбачається очевидна протиправність оскаржуваного рішення на підставі якого відповідачем було вчинено протиправні дії, а саме: мало місце не проведення медичного огляду позивача лікарями і не проведення медичних досліджень, що на переконання позивача, є, у тому числі, і очевидним порушенням відповідачем процедури проведення ВЛК. Прийняття відповідачем очевидно протиправного оскаржуваного рішення не може вважатися правомірним, а тому вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, та додані до неї матеріали, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1-3 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Оцінивши зміст заяви про забезпечення позову та наведені в обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи про виклик у судове засідання, отже розгляд такої заяви здійснюється судом без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частин першої, другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову, зокрема й шляхом зупинення дії індивідуального акта.
Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень частини другої статті 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених частиною другою статті 150 КАС України.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 78022699).
З огляду на вказане, дослідивши заяву про забезпечення позову, позовну заяву, та наведені в обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов висновку, що доводи позивача викладені у заяві про забезпечення адміністративного позову фактично зводяться до не погодження з процедурою проходження медичного огляду та висновком ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 про придатність ОСОБА_1 до військової служби.
Суд зазначає, що правомірність та оцінка дій ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 або Центральної військово-лікарської комісії ЗСУ при прийнятті рішення про придатність позивача до військової служби під час мобілізації підлягає з'ясуванню під час розгляду справи по суті про оскарження такого рішення або дій (бездіяльності) та буде надана судом за результатами розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, тому суд не може здійснювати переоцінку доказів наперед.
Також слід зазначити, що в адміністративній справі з приводу оскарження актів індивідуальної дії, в даному випадку, постанови (висновку) військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , зупиняючи дію цієї постанови з підстав очевидності протиправності спірного рішення та очевидності порушення процедури проведення ВЛК, на чому наполягає позивача у заяві про забезпечення позову, що судом не може бути перевірено у межах розгляду заяви про забезпечення позову, судом фактично може бути ухвалено рішення у цій частині без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та є неприпустимим.
Також суд зазначає, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, перевіряє чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Так, у заяві про забезпечення позову не зазначено про конкретні негативні наслідки невідворотного характеру, які можуть спричинити порушення прав заявника в такій мірі, що для їх відновлення необхідно було б докласти значних зусиль, або захист цих прав був би неможливий без вжиття судом заходів забезпечення позову.
Посилання заявника на випадок можливого настання негативних наслідків чи порушення прав в майбутньому не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову.
Відтак, приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявності у даній адміністративній справі хоча б однієї з вичерпного переліку підстав, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України та не надано відповідних доказів на підтвердження існування небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у цій справі для постановлення судом ухвали про забезпечення позову.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 320/4926/25 - відмовити.
Копію ухвали надіслати (вручити) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Войтович І.І.