30 січня 2025 року справа №320/42977/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Казино «Прем'єр Палац» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Казино «Прем'єр Палац» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 08.08.2023 №0527200707, яким ТОВ «Казино «Прем'єр Палац», у відповідності до пп.54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та п. 1 ст. 17 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та/або пені у розмірі 9 988 107,45 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідачем не дотримано вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727 щодо чіткого, об'єктивного та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, викладення в акті документальної перевірки фактів виявлених порушень законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 5 Розділу ІІ. Основні вимоги до оформлення документальних перевірок зазначеного Порядку №727).
Крім того, позивач вказує, що відповідачем не дотримано вимог зазначеного вище Порядку №727 щодо посилання на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків та щодо зазначення первинних документів, на підставі яких вчинено записи у податковому та/або бухгалтерському обліку, наведення регістрів бухгалтерського обліку, кореспонденції рахунків операцій та інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків, зборів, та доказів, що підтверджують наявність факту порушення (п. 4 Розділу ІІІ Зміст акта (довідки) документальної перевірки, зазначеного Порядку №727).
21.11.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.02.2024 об 11:00 год.
Копія ухвали Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 надіслана всім учасникам справи, про що свідчать довідки про доставку електронного листа та про доставку судового рішення електронною поштою від 23.12.2023.
06.02.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній категорично заперечує проти задоволення позовних вимог. Так, відповідач повідомляє, що згідно з наявними електронними копіями розрахункових документів (фіскальних чеків) в інформаційній системі ДПС (система обліку даних РРО), надрукованих на РРО фіскальні №3000919786, №3000919878 в період з 02.06.2023 по 06.07.2023 (з урахуванням фіскального чеку контрольної розрахункової операції) встановлено відсутність обов'язкових реквізитів. На підставі зазначеного вище контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем вимог пунктів 1,2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР та пункту 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 №13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за №220/28350, а саме: проведення розрахункових операцій в період з 02.06.2023 по 06.07.2023 через РРО фіскальні №3000919876, №3000919878 без створення та видачі розрахункових документів встановленої форми та змісту на загальну суму 6 658 738,30 гривень.
У підготовче засідання, призначене на 06.02.2024, з'явився представник позивача та представник відповідача. У зв'язку з неякісними копіями додатків до відзиву на позовну заяву протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 зобов'язано відповідача надати додатки 1-4 в належному вигляді із наданням доказів направлення таких додатків позивачу.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 календарних днів та відкладено підготовче судове засідання на 14.03.2024 о 9:30 год.
14.02.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача. У відповіді на відзив позивачем, серед іншого, наголошено на непоєднаності та технічній неможливості поєднання ПРРО та POS-терміналу, що використовуються позивачем, а тому, вважає, що висновки контролюючого органу, які стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, є безпідставними.
04.03.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду від відповідача надійшли додаткові пояснення на спростування доводів позивача, викладених у відповіді на відзив. У даних поясненнях відповідач додатково зауважив на тому, що користувачі РРО/ПРРО, на яких поширюються вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 29.07.2022 №894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі - Постанова №894), зобов'язані забезпечити відображення реквізитів про транзакції у фіскальних чеках РРО/ПРРО.
14.03.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи на виконання протокольної ухвали Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2024.
У підготовче засідання, призначене на 14.03.2024, з'явився представник позивача та представник відповідача. У зв'язку з неотриманням позивачем копій документів, долучених відповідачем на виконання протокольної ухвали Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2024, позивач заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 відкладено підготовче судове засідання на 23.03.2024.
У підготовче засідання, призначене на 23.03.2024, з'явився представник позивача та представник відповідача. У зв'язку з несвоєчасним отриманням додаткових пояснень позивачем, протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.03.2024 відкладено підготовче судове засідання на 07.05.2024.
У підготовче засідання, призначене на 07.05.2024, з'явився представник позивача та представник відповідача. У зв'язку із відсутністю заперечень сторін, протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 закрито підготовче засідання у справі та призначено розгляд справи по суті в той самий день.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 25.06.2024.
25.06.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів на підтвердження обставин справи.
Також, 25.06.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
У судове засідання, призначене на 25.06.2024, з'явився представник позивача та представник відповідача.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 подані позивачем докази долучено до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 клопотання позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження - задоволено, ухвалено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ГУ ДПС у м. Києві відповідно до наказу від 27.06.2023 №3214-п та на підставі направлень від 27.062023 №11061/26-15-07-07-01, №11062/26-15-07-07-01, 28.06.2023 №11162/26-15-07-05-03 проведено фактичну перевірку казино, розташованого за адресою: м. Київ, бул. Тараса Шевченка, буд. 5-7/29, де здійснює діяльність ТОВ «Казино «Прем'єр Палац» (акт перевірки від 07.07.2023 №47956/26/15/07/43391505).
Перед початком перевірки була проведена контрольна розрахункова операція з обміну, коштів на паперові замінники (внесення коштів на карту) в сумі 200,00 грн. Розрахунок проведено в безготівковій формі через РО-термінал з використанням РРО фіскальний номер 3000919878, з роздрукуванням та видачею фіскальних чеків № 5432, №5433 від 28.06.2023.
У виданих фіскальних чеках № 5432, №5433 від 28.06.2023 встановлено відсутність обов'язкових реквізитів, а саме: ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати, ідентифікатор платіжного пристрою, реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ», напис «Платіжна система» (назва найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду).
Відповідно до акту перевірки від 07.07.2023 №47956/26/15/07/43391505 контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем вимог пунктів 1,2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг'та пункту 2 розділу ІІ Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення розрахункових операцій в період з 02.06.2023 по 06.07.2023 через РРО фіскальні №3000919786, №3000919878 без створення та видачі розрахункових документів встановленої форми та змісту на загальну суму 6 658 738,30 гривень.
На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.08.2023 №0527200707, відповідно до якого, на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, згідно п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», застосовано до ТОВ «Казино «Прем'єр Палац» суму штрафних санкцій в розмірі 9988107,45 грн. (6658738,30 грн. х 150%) за видачу розрахункового документу не встановленої форми та змісту за кожне наступне вчинене порушення (за порушення, вчинене вперше, застосовано штрафні санкції податковим повідомленням-рішенням від 11.11.2022 №0318650707).
Рішенням Державної податкової служби України від 20.10.2023 №31599/6/99-00-06-03-02-06 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 08.08.2023 №0527200707.
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР). Дія цього закону поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
За визначеннями, наведеними у статті 2 3акон №265/95-ВР, реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
З наведеного слідує, що суб'єкти господарювання зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13 (далі - Положення № 13).
Пунктом першим розділу ІІ Положення №13 встановлено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.
Відповідно до пунктів 2, 4, 5 розділу ІІ Положення №13 фіскальний чек має містити такі обов'язкові реквізити:
найменування суб'єкта господарювання (рядок 1);
назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об'єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2);
адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3);
для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4);
для СГ, що не є платниками ПДВ,- податковий номер або серія та номер паспорта / номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5);
якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6);
код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);
цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника) (рядок 8);
цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9)
назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10);
ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 11);
ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 12);
сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 13);
вид операції (рядок 14);
реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 15);
напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 16);
підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 17);
підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 18);
позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 19);
загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 20);
для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 21);
для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),- окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення;
заокруглення (рядок 23);
до сплати (рядок 24);
фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 25);
QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО / фіскальний номер ПРРО) (рядок 26);
для касового чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій:
позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек програмним реєстратором розрахункових операцій (рядок 27), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 28);
заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не зазначається (рядок 29);
фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 30);
напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 31).
Рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з'єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій.
Рядки 15, 16, 18 фіскального чека повторюються відповідно до кількості електронних платіжних засобів, з використанням яких здійснюється оплата.
Як вбачається з акту перевірки, відповідач встановив, що у розрахункових документах, а саме у фіскальних чеках, які роздруковувались позивачем з РРО (фіскальний номер 3000919878 та фіскальний номер 3000919876), відсутні обов'язкові реквізити, а саме:
- ідентифікатор еквайра та торгівця або інших реквізитів, що дають змогу їх ідентифікувати, ідентифікатор платіжного пристрою, реквізити електронного платіжного засобу (платіжної карти) допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ», напис «Платіжна система» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду).
- QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій).
На спростування наведеного позивач зазначає, що платіжні термінали позивача не були з'єднані з РРО, у зв'язку з відсутністю технічної можливості такого з'єднання.
Позивач зауважив, що факт з'єднання або поєднання реєстратора розрахункових операцій з платіжним терміналом (банківськими РОS-терміналами) не підтверджується лише наявністю підключення певного шнура між такими пристроями та/або з'єднання за допомогою бездротового підключення до мережі Інтернет. Таке з'єднання або поєднання вказаних пристроїв, в першу чергу, відбувається завдяки можливості програмного забезпечення здійснювати таке технічне з'єднання або поєднання платіжного терміналу та РРО.
Як встановлено судом, ТОВ «Казино «Прем'єр Палац» використовує під час здійснення господарської діяльності РРО з фіскальним номером 3000919876 (заводський номер ЗМ1001051171) та фіскальний номер 3000919878 (заводський номер ЗМ1001051183) марки «Марія-304Т) (v.304Т-5), придбаних за договором поставки електронних контрольно-касових реєстраторів №07/07/2021 від 07.07.2021, укладеним з ТОВ «Центр Сервісного Обслуговування «Київський регіональний центр». Обслуговування вказаних РРО здійснюється вищевказаним підприємством на підставі договору виконання робіт технічного обслуговування та ремонту розрахункових касових апаратів або іншого торгівельного обладнання №954/КК від 22.07.2021.
Для роботи РРО з фіскальним номером 3000919876 (заводський номер ЗМ1001051171) та фіскальним номером 3000919878 (заводський номер ЗМ1001051183) використовується програмне забезпечення ТОВ «СЕРВІО СОФТ», яке є офіційним ліцензованим виробником (дистриб'ютором) зазначеного програмного забезпечення, що придбане за договором поставки програмної продукції №21/1307-2К від 13.07.2021.
З листів ТОВ «СЕРВІО СОФТ» №23 від 28.08.2021 та №23/0111-001 від 01.11.2023 судом встановлено, що програмне забезпечення, яке встановлено на РРО, не передбачає можливості в повній мірі забезпечити поєднання платіжного терміналу та РРО, та відповідно, можливості відображення у фіскальному касовому чеку рядків 11-18, що визначаються формою №ФКЧ-1. Водночас, у вказаних вище листах ТОВ «СЕРВІО СОФТ» зазначено, що в період з 29.05.2023 по 04.08.2023 відбулось технічне доопрацювання розробником програмного забезпечення, за результатами якого вирішено питання із забезпеченням поєднання платіжного терміналу та РРО, можливості відображення у фіскальному касовому чеку рядків 11-18, що визначаються формою №ФКЧ-1.
Суд зауважує, що під час проведення перевірки податковим органом не встановлювався факт з'єднання РРО з банківським терміналом.
Також, відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження факту з'єднання РРО з банківським терміналом, як і доказів єдиного спільного інтерфейсу для РРО та POS-терміналу позивача в місці проведення перевірки. Ті обставини, що вказані пристрої функціонують лише за наявності підключення до мережі Інтернет, а також те, що вони розміщені на одному робочому місці касира та перебувають у робочому стані не можуть беззаперечно свідчити про їх з'єднання. А тому доводи відповідача щодо цього є необґрунтованими.
Суд враховує, що відповідно до п.4 розділу ІІ Положення №13 рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з'єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій.
Тобто, проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) та платіжного терміналу не з'єднаного (не поєднаного) з реєстратором розрахункових операцій, не призводить до виникнення в платника податків обов'язку друкувати рядки 11-18 фіскального чека.
Верховний Суд в постанові від 03.11.2023 у справі №640/23582/21 сформулював правову позицію щодо застосування норм пункту 4 розділу ІІ Положення №13.
Зокрема, Верховний Суд вказав, що суб'єкт господарювання при здійсненні розрахункової операції в розрахунковому документі зазначає рядки 10-17, зазначені в пунктах 2, 4, 5 розділу ІІ Положення №13 (нумерація рядків фіскального чеку в редакції до липня 2021 року) лише у разі застосування під час проведення розрахунків електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з'єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій. У разі, якщо платіжний термінал не з'єднаний з РРО, господарюючий суб'єкт не зобов'язаний вказувати ці реквізити в розрахунковому документі. В такому випадку немає підстав розцінювати не відповідність (не роздрукування, не видача) розрахункового документу встановленим вимогам, як порушення п.п.1,2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР. Діючим законодавством не встановлено обов'язку використовувати лише платіжні термінали, з'єднанні або поєднанні з РРО/ПРРО. Не заповнення у фіскальному чеку рядків 10 - 17 не змінює встановленого факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а згаданий чек підтверджує виконання розрахункової операції.
З урахуванням вказаної правової позиції Верховного Суду, встановлених під час судового розгляду обставин та досліджених доказів, суд вважає необґрунтованим висновок відповідача про порушення позивачем норм Закону №265/95-ВР, у зв'язку з формуванням та видачею споживачам послуг фіскальних чеків без заповнення рядків 11-18, передбачених пунктом 2 розділу ІІ Положення №13.
Щодо доводів відповідача про відсутність у фіскальних чеках обов'язкового реквізиту QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій) та наявність у позивача обов'язку здійснити доопрацювання програмного забезпечення, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог Наказу Міністерства фінансів України від 18.06.2020 № 306«Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13» (далі - Наказ №306) та Наказу Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних документів» (далі - Наказ №329) було внесено зміни до Положення №13.
Зазначені зміни стосуються реквізитів фіскальних касових чеків на товари (послуги), що створюються та друкуються РРО та програмними РРО, а саме:
- до 01.10.2021 РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до ст. 12 Закону № 265/95-ВР для забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів відповідно до Наказу №329.
- до 01.08.2021 РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО та які не перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності Наказу №306, за наявності технічних можливостей мали бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до ст. 12 Закону №265/95-ВР з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів.
Отже, до 01.08.2021 РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення, які перебували у Державному реєстрі РРО до набуття чинності Наказу №306, проте не перебували на обліку у органах ДПС, обов'язково мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками), для можливості виконання вимог щодо форми і змісту розрахункових документів/ електронних розрахункових документів, які формують РРО.
РРО мають бути доопрацьовані для можливості відображення у касових чеках, зокрема QR-коду.
З урахування наведеного, суд доходить висновку, що обов'язок приведення РРО до вимог законодавства, за наявності такої технічної можливості, покладається на його виробника (постачальника), а не товариства, яке його використовує, у встановленому законом порядку. Відповідно і відповідальність, за недотримання встановлених вимог, може нести тільки виробник (постачальник). Якщо підприємство застосовує РРО, що перебували на обліку в органах ДПС (тобто вже експлуатувались товариством) до дати набуття чинності Наказу №306, такі РРО можна застосовувати й далі, вони не потребують обов'язкового доопрацювання на виконання вимог як Наказу №306, так і Наказу №329.
Аналогічні висновки зазначає ДПС України у ІПК № 2932/ІПК/99-00-07-05-01-06 від 03.08.2021 (https://docs.dtkt.ua/doc/v2932912-21).
Суд встановив, що РРО, який використовується позивачем, був встановлений та зареєстрований29.07.2021, що вказує на необґрунтованість висновків контролюючого органу в цій частині та протиправність податкового повідомлення-рішення від 08.08.2023 №0527200707.
Окрім того, згідно з прим. 8 до форми № ФКЧ-1 «Фіскальний касовий чек на товари (послуги)», наведеній у дод. 1 до Положення №13, QR-код зазначають у разі наявності. Факт технічної неможливості відображення позивачем QR-коду у фіскальних чеках підтверджується листом ТОВ «ЦСО «Київський регіональний Центр» №20/07 від 25.07.2023.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами твердження про порушення позивачем вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.
Також, суд вважає за необхідне надати правову оцінку висновкам контролюючого органу про повторність порушення позивачем вимог Закону №265/95-ВР.
Пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Як досліджено судом, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням застосовано до ТОВ «Казино «Прем'єр Палац» суму штрафних санкцій в розмірі 9988107,45 грн. (6658738,30 грн. х 150%) за видачу розрахункового документу не встановленої форми та змісту за кожне наступне вчинене порушення (за порушення, вчинене вперше, застосовано штрафні санкції податковим повідомленням-рішенням від 11.11.2022 №0318650707).
Водночас, матеріалами справи спростовано висновки відповідача про наявність повторного порушення Закону № 265/95-ВР з боку позивача. Так, суд встановив, що дійсно 11.11.2022 ГУ ДПС у м. Києві було прийнято податкове-повідомлення рішення №0318650707 за порушення ТОВ «Казино «Прем'єр Палац» вимог пункту 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.
Водночас, за результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 11.11.2022 №0318650707 дане рішення скасовано в частині застосованих штрафних санкцій за непроведення розрахункових операцій через РРО та прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 01.02.2023 №0527200707 за порушення ТОВ «Казино «Прем'єр Палац» вимог пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР та застосовано штрафні санкції на підставі статті 20 Закону №265/95-ВР.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 11.11.2022 №0318650707 не могло слугувати обставинами повторності податкового правопорушення для розрахунку штрафних санкцій на підставі пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР, а тому відповідач без належної правової підстави застосував до позивача підвищений розмір штрафних санкцій.
Більше того, суд наголошує на тому, що до позивача були застосовані санкції за порушення Закону №265/95-ВРза період дії заборони застосування таких санкцій.
Так, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 №2118-IX (далі - Закон №2118-IX) (набрав чинності 07.03.2022)розділ II «Прикінцеві положення» Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 38, ст. 315 із наступними змінами) доповнено пунктом 12 такого змісту: «Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог цього Закону не застосовуються».
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX (далі - Закон №2120-IX) (набрав чинності 17.03.2022) у розділі II «Прикінцеві положення» Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 38, ст. 315 із наступними змінами) пункт 12 доповнено словами «крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів».
Надалі, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30.06.2023 № 3219-IX (далі - Закон №3219-IX)(набрав чинності 01.08.2023) у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 38, ст. 315 із наступними змінами) у розділі II «Прикінцеві положення» пункт 12 викладено у такій редакції: « 12. Суб'єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог цього Закону, вчинені ними у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор»;
Отже, до позивача не можуть бути застосовані стягнення за порушення Закону №265/95-ВР у період з 07.03.2022 по 31.07.2023 включно, оскільки у цей період норми закону не передбачали застосування відповідних санкцій. При цьому, норми Закону №3219-IX не мають зворотної дії у часі та не розповсюджуються на період з 07.03.2022 по 31.07.2023 в частині, що стосується відновлення дії стягнень за порушення Закону №265/95-ВРпозивачем.
Не зважаючи на викладене, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням до позивача були застосовані санкції за порушення вимог Закону №265/95-ВР у період з 07.03.2022 по 31.07.2023.
Оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги щодо визнання податкового повідомлення-рішення від 08.08.2023 №0527200707 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 26840,00 грн, який в силу ч. 1 ст. 139 КАС України підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 08.08.2023 №0527200707.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Казино «Прем'єр Палац» (ідентифікаційний код 43391505, місцезнаходження: 01004, м. Київ, б-р Тараса Шевченка, буд. 5-7/29) судовий збір у розмірі 26840,00 грн (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код ВП 44116011; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.