30 січня 2025 року справа №320/36413/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення та наказу,
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 (далі - позивач) з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - відповідач-1, Комісія), Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач-2), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 19.06.2024 №77-дп-24 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладання дисциплінарного стягнення у виді догани на прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора №28-дц від 05.07.2024 «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким до прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що в оскаржуваному рішенні щодо прокурора ОСОБА_1 . Комісія не встановила факт порушення прокурором норм професійної етики в частині додержання обов'язку щодо недопущення дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний громадський резонанс. Позивач вважає, що в оскаржуваному рішенні відповідач мав би встановити факти, які свідчать про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та зробити власні висновки щодо того, які саме дії позивача свідчать про вчинення ним одноразового грубого порушення прокурорської етики. Поряд з цим, на переконання позивача, оскаржуване рішення має формальний характер, оскільки у ньому не наведено обставин, які б свідчили про наявність у діях останнього складу дисциплінарного проступку. Також, позивач наголошує на тому, що Комісією було проігноровано висновок члена КДКП ОСОБА_3 про відсутність фактів, які б свідчили про те, що викладені у скарзі обставини щодо отримання ОСОБА_1 подарунків 01.12.2023 від сторонніх осіб, знайшли своє підтвердження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, витребувано докази від відповідача-1.
Копія ухвали Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 надіслана всім учасникам справи, про що свідчать довідки про доставку електронного листа від 06.09.2024.
23.10.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідач-2 зауважив, що Комісією Офісу Генерального прокурора проведено службове розслідування за фактами можливого порушення прокурорами вимог, заборон та обмежень, встановлених Законами України «Про прокуратуру» та «Про запобігання корупції», дані про що оприлюднено у мережі Інтернет у публікації під назвою «На дні» прокуратури. Як столичні прокурори відзначали професійне свято», яка розміщена за посиланням https//www.pravda.com.ua/articles/2023/12/4/7431642/ (далі - Публікація). Опрацюванням Публікації та оприлюдненого в ній відеосюжету встановлено, що у них серед іншого зафіксовано події, що відбувались в День працівників прокуратури 01 грудня 2023 року біля будівлі Офісу Генерального прокурора за адресою: м. Київ, вул. Різницька, 13/15. Зокрема, зафіксовано отримання ОСОБА_1 вітального кошику з фруктами та подарункових пакетів від сторонніх осіб у День працівників органів прокуратури. Зазначені дії прокурора ОСОБА_1 , на переконання Комісії створили в суспільстві негативне уявлення про наявність корупційної складової у діяльності органів прокуратури, що завдало істотної шкоди авторитету прокуратури та викликало негативний суспільний резонанс. За таких обставин відповідач-2 вважає обґрунтованим висновок про порушення позивачем вимог статей 11, 16, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів та про наявність в його діях ознак дисциплінарного проступку, відповідальність за який передбачено пунктом 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII як одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.
Також, відповідач-2 зауважує, що у позові відсутні доводи на обґрунтування протиправності наказу Генерального прокурора №28-дц від 05.07.2024 «Про застосування дисциплінарного стягнення».
Того ж дня на адресу Київського окружного адміністративного суду від відповідача-2 надійшли додаткові пояснення із долученням доказів на підтвердження правомірності дій відповідачів.
27.09.2024 до Київського окружного адміністративного суду від представника Офісу Генерального прокурора надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи належним чином завірених копій окремих матеріалів проведеного службового розслідування, які стосуються прокурора Ковальова І.І.
Відповідач-1 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Позивач правом на подання відповіді на відзив відповідача-2 не скористався.
Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Позивачем не наведені обґрунтовані обставини, які б свідчили про доцільність розгляду справи у судовому засіданні.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 відмовлено у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про розгляд справи у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та залучення свідків у справі.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 згідно з наказом №1607ц від 14.09.2022 перебуває на посаді прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора.
Інтернет-виданням «Українська правда» 04 грудня 2023 року за посиланням https//www.pravda.com.ua/articles/2023/12/4/7431642/ розміщено відеоматеріал «На «дні» прокуратури. Як столичні прокурори відзначали професійне свято», у якому продемонстровано як 01 грудня 2023 року (професійне свято - День працівників прокуратури) у місті Києві працівники прокуратури та відвідувачі заходили і виходили з приміщення центральної будівлі Офісу Генерального прокурора по вул. Різницька, 13/15 з подарунками, пакетами, схожими на подарункові пакети, іншими пакетами та квітами.
Відеоогляд супроводжено коментарями автора відеосюжету про неприпустимість таких дій працівниками прокуратури.
Зазначену Публікацію розповсюджено іншими медіа ресурсами, зокрема, інтернет-виданнями.NET,.ua,.ua, Цензор.Нет, Українська газета Час,.news,.net, 5.ua, Апостроф тощо та вона викликала негативний суспільний резонанс. Тільки розміщений на відеохостингу зазначений відеосюжет переглянуто більше 287 тисяч користувачів, які залишили понад 1800 обурених негативних коментарів.
Відомості, що містяться у Публікації, стали підставою для призначення наказом Генерального прокурора від 05.12.2023 службового розслідування щодо можливого недотримання окремими прокурорами вимог, заборон та обмежень, встановлених Законами України «Про прокуратуру» та «Про запобігання корупції».
Комісією Офісу Генерального прокурора проведено службове розслідування за фактами можливого порушення прокурорами вимог, заборон та обмежень, встановлених Законами України «Про прокуратуру» та «Про запобігання корупції», за результатами якого складено висновок від 05.01.2024.
У вказаному висновку Комісія дійшла висновку, що інформація про можливе недотримання прокурорами вимог, заборон і обмежень, встановлених Законом України «Про запобігання корупції» не знайшла свого об'єктивного підтвердження, водночас виявлено порушення правил прокурорської етики в діях окремих прокурорів Офісу Генерального прокурора.
11.01.2024 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов'язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про вчинення дисциплінарного проступку прокурорами ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_1 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 .
За результатами перевірки членом ОСОБА_20 31.05.2024 складено висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора ОСОБА_15 та про відсутність дисциплінарного проступку в діях прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_1 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , який із зібраними матеріалами передано на розгляд Комісії.
Рішенням Комісії від 19.06.2024 №77дп-24 заступника начальника першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та прокурорів першого, другого та третього відділів управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_1 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено на них дисциплінарне стягнення у виді догани.
На підставі рішення Комісії від 19.06.2024 №77дп-24, наказом Генерального прокурора від 05.07.2024 №28-дц до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани.
Вважаючи, що у відповідачів не було правових підстав для притягнення позивача до відповідальності, останній звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 6 частини першої статті 43 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697-VII) передбачено, що прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав, зокрема, систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.
За визначенням абзацу 1 частини першої статті 45 Закону №1697-VII дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.
Частиною четвертою статті 46 Закону №1697-VII установлено, що після відкриття дисциплінарного провадження член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами перевірки.
Згідно з частиною дев'ятою статті 46 Закону №1697-VII перевірка відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проводиться у строк, який не перевищує двох місяців із дня реєстрації дисциплінарної скарги, а в разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, але не більш як на місяць.
Частиною 1 статті 47 Закону №1697-VII передбачено, що розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а у разі необхідності й інші особи. Повідомлення про час та місце проведення засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, має бути надіслано не пізніш як за десять днів до дня проведення засідання.
Відповідно до частини 1 статті 48 Закону №1697-VII відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, приймає рішення в дисциплінарному провадженні більшістю голосів від свого загального складу. Перед прийняттям рішення відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, за відсутності прокурора, стосовно якого здійснюється провадження, і запрошених осіб обговорює результати розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.
Згідно з частинами третьою-четвертою статті 48 Закону №1697-VII при прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення. Рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.
Частиною першою статті 49 Закону №1697-VII передбачено, що на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: догана; заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); звільнення з посади в органах прокуратури.
Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач-1 виходив з доведеності того, що прокурор ОСОБА_1 , будучи ознайомленим з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів та попередженим 30.11.2023 та повторно 01.12.2023 керівництвом Офісу Генерального прокурора про необхідність дотримання правил професійної етики під час відзначення Дня працівників прокуратури, 1 грудня 2023 року, на порушення вимог статті 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, згідно з якою прокурору слід не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс, допустив дії, які полягали в отриманні 1 грудня 2023 року біля входу до будівлі Офісу Генерального прокурора від слідчих поліції ОСОБА_21 та ОСОБА_22 вітального кошика з фруктами, що свідчить про грубе порушення ним вимог статей 11, 16, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів та про наявність у його діях ознак дисциплінарного проступку, одноразового грубого порушення правил прокурорської етики, відповідальність за який передбачено пунктом 6 частини 1 статті 43 Закону №1697-VII.
При цьому як зазначено в оскаржуваному рішенні, вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку підтверджено відомостями, які містяться у дисциплінарній справі виконувача обов'язки керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Дзюби І.І. та додатках до неї; поясненнями прокурора ОСОБА_1 та працівників НП України ОСОБА_21 та ОСОБА_22 ; матеріалами службового розслідування.
Поряд з цим, наведений висновок відповідача-1 спростовується наступним.
Відповідно до статті 3 Закону №1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості та об'єктивності, неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.
Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 19 Закону №1697-VII прокурор зобов'язаний додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.
Всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року затверджено Кодекс професійної етики та поведінки прокурорів (із змінами, затвердженими всеукраїнською конференцією прокурорів від 21.12.2018, від 28.08.2021), відповідно до Преамбули якого Кодекс професійної етики та поведінки прокурорів визначає основні принципи, моральні норми та правила прокурорської етики, якими повинні керуватися прокурори при виконанні своїх службових обов'язків та поза службою.
Статтею 4 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів визначено, що професійна діяльність прокурора ґрунтується на принципах доброчесності, зразковості поведінки та дисциплінованості.
Відповідно до статті 11 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність.
Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов'язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.
У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують його честь, гідність і ділову репутацію, за необхідності вживає заходів до спростування такої інформації, у тому числі в судовому порядку. Сприяти йому в цьому повинні керівники відповідних прокуратур.
Рішенням Ради прокурорів України від 23 листопада 2022 року №36 затверджено Коментар Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів. Даний Коментар Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів розроблений згідно з наказом Генерального прокурора від 12.09.2022 №180 у взаємодії з Офісом Генерального прокурора, обласними прокуратурами та за підтримки відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Тренінгового центру прокурорів України. Коментар містить роз'яснення положень Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, ситуативні (ілюстративні) приклади, з урахуванням результатів його практичного застосування, діяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, та судової практики.
Звертаючись до Коментаря статті 11 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, суд зауважує, що формування довіри до прокуратури - одне з основних завдань професійної етики прокурора. Реалізація такого завдання можлива лише за умови спільної та постійної роботи прокурорів над авторитетом інституту прокуратури у суспільстві, що досягається їх кропіткою та відповідальною працею, доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю прокурорів та сумлінним виконанням ними службових обов'язків.
Берегти свою гідність, зокрема професійну, на практиці означає відповідність індивіда вимогам моралі, професійної етики, а також певний рівень моральної культури оточуючих людей, що дозволяє бачити в іншому подібного собі.
Професійна честь потребує від прокурора підтримувати репутацію своєї професії (ділової репутації), захищати інтереси професійної спільноти, до якої він належить.
З наведеного слідує, що вчинення прокурором грубого порушення вимог статей 11 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів полягає у вчиненні дій, які не узгоджуються з усталеними вимогами до професійної компетентності, честі і гідності.
Статтею 16 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів установлено, що при виконанні службових обов'язків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для прокурора і тягнуть за собою передбачену законом відповідальність.
Прокурор повинен використовувати ввірене йому службове майно бережливо та лише за призначенням.
У Коментарі до вказаної статті Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів зауважено, що доброчесність, зразковість поведінки та дисциплінованість є основоположними нормами поведінки прокурорів. Уявлення про останніх формується у більшості громадян крізь призму цих категорій.
Загальне визначення доброчесності зустрічається в Рекомендаціях Ради Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD), яка трактує публічну доброчесність як послідовне дотримання та прихильність загальновизнаним етичним цінностям, принципам та нормам з метою відстоювання та забезпечення пріоритету суспільних інтересів над приватними в публічному секторі. Як високу моральну чесноту, чесність визначає доброчесність Великий тлумачний словник сучасної української мови, одночасно характеризуючи доброчесного як такого, що живе чесно, дотримується всіх правил моралі. Вищезазначене свідчить, що доброчесність не правова, а морально-етична, багатогранна категорія, яку навряд чи справедливо обмежувати певним набором елементів. Разом із цим важливо, щоб саме вони були чітко визначені законодавством та мали єдине загальне розуміння.
У цілому етичні норми поширюються на службову сферу, на приватне життя прокурора, включають у себе як правила професійної діяльності в усіх аспектах, так і вимоги спеціального й загального законодавства і моральні засади суспільного життя. Зазначені норми формують стандарт поведінки, яка має бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності, ввічливості, сприяти довірі й повазі суспільства до органів прокуратури і представників цієї професії. Таким чином, при виконанні службових обов'язків прокурорам важливо дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури, а порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими.
Під непристойним розуміється все, що виходить за межі загальноприйнятих моральних норм, а отже, непристойною поведінкою є сукупність вчинків, спосіб життя, що виходять за межі загальноприйнятих морально-етичних норм.
Як вбачається зі змісту постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 9901/19/17, ознаками непристойної поведінки прокурорів можна вважати її компрометуючий (звання прокурора) характер, шкоду (репутації прокурора та авторитету органів прокуратури), наявність наслідків (негативний громадський резонанс). Оскільки саме ці ознаки має встановити дисциплінарний орган, щоб констатувати вчинення прокурором грубого порушення правил прокурорської етики. Дисциплінованість визначається як звичай, уміння дотримуватися дисципліни, а дисциплінований - такий, що незмінно дотримується вимог дисципліни, правил поведінки, організований, витриманий, здійснює свою діяльність на засадах твердої дисципліни.
Таким чином, саме порушення прокурором вимог щодо доброчесності, зразковості поведінки та дисциплінованості можна кваліфікувати як грубе порушення вимог статті 16 Кодексу етики.
Згідно зі статтею 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.
Прокурору слід уникати особистих зв'язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об'єктивність виконання професійних обов'язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.
Поза службою поводитися коректно і пристойно. При з'ясуванні будь-яких обставин з представниками правоохоронних і контролюючих органів не використовувати свій службовий статус, у тому числі посвідчення прокурора з метою впливу на посадових осіб.
У Коментарі до вказаної статті Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів роз'яснено, що наявність статусу прокурора покладає на особу посилену відповідальність, оскільки така особа є публічною, наділена владою та в очах суспільства представляє інституцію в цілому, а тому недопущення поведінки, що може зашкодити репутації, є однією із головних складових етичності прокурора.
Цей обов'язок випливає зі змісту:
- ст. 68 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей;
- ст. 19 Закону України «Про прокуратуру», за якими прокурор зобов'язаний виявляти повагу до осіб під час здійснення своїх повноважень, діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та додержуватися правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури;
- ст. 41 Закону України «Про запобігання корупції», за якою особи, на яких поширюється дія цього Закону, діють неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.
Крім того, положення Рекомендацій Rec (2000) 19 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо ролі прокуратури в системі кримінального правосуддя, ухвалених Комітетом Міністрів Ради Європи (п. 24), передбачають, що при виконанні своїх обов'язків прокурори, зокрема, повинні:
- справедливо, неупереджено й об'єктивно виконувати свої функції;
- поважати і намагатися захищати права людини, як це викладено в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;
- намагатися гарантувати якнайшвидшу дієвість системи кримінального судочинства.
Згідно зі Стандартами професійної відповідальності та виклад основних обов'язків та прав прокурорів, прийнятими Міжнародною асоціацією прокурорів 23.04.1999, прокурори зобов'язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, згідно з правилами та етикою їх професії, в будь-який час дотримуватися найбільш високих норм чесності.
Отже, виконання вимог цієї статті Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, який є профільним нормативно-правовим актом, є прямим обов'язком кожного прокурора так само, як і обізнаність з положеннями цього Кодексу.
У протилежному випадку поведінка прокурора підриває авторитет як самого прокурора, так і органів прокуратури та держави в цілому. Такі дії мають своїм наслідком зростання обурення в суспільстві діями органів влади, провокують соціальні конфлікти.
Так, під час службового розслідування вивчено відеосюжет публікації, відеозаписи зовнішніх та внутрішніх камер спостереження у фойє Офісу Генерального прокурора, інформацію з системи реєстрації входу-виходу працівників та відвідувачів, відібрано пояснення зазначених прокурорів. Зокрема, встановлено, що біля входу до приміщення центральної будівлі Офісу Генерального прокурора прокурор Ковальов І.І. отримав від слідчих ОСОБА_21 та ОСОБА_22 вітальний кошик із фруктами
Позивач у поясненнях до КДКП наголошував, що з метою привітання колег із професійним святом - Днем працівників прокуратури 29 листопада 2023 року останній замовив на Печерському ринку на ранок 01 грудня 2023 року вітальний кошик із фруктами. Між 10 та 12 годинами 01 грудня 2023 року йому зателефонувала слідчий ГСУ НПУ Колотигіна Тетяна, яка їхала до нього на таксі, щоб повідомити деякі обставини виконання стороною захисту вимог статті 290 КПК України у кримінальному провадженні, для чого попросила його спуститися до входу в будівлю Офісу Генерального прокурора.
ОСОБА_1 попросив ОСОБА_23 забрати дорогою на ринок замовлений ним вітальний кошик з фруктами, на що вона погодилась. Через 10-15 хв вони зустрілися на вході до будівлі Офісу Генерального прокурора та з нею також була її колега - інший слідчий ГСУ НПУ. Вони віддали ОСОБА_1 його замовлення та словесно привітали його з професійним святом.
Після повідомлення йому слідчою про окремі обставини ознайомлення захисників з матеріалами кримінального провадження, ОСОБА_1 пішов до приміщення Офісу Генерального прокурора, а слідчі - у своїх справах.
Також в Публікації зафіксовано як приблизно 13 год 01 грудня 2023 року ОСОБА_1 вийшов з приміщення Офісу Генерального прокурора з паперовим пакетом коричневого кольору, у якому, за словами прокурора, знаходився отриманий ним напередодні від профспілкового комітету працівників Офісу Генерального прокурора подарунок привітання для сина на новорічні свята.
ОСОБА_1 вважав, що в матеріалах службового розслідування відсутнє підтвердження отримання ним будь-яких предметів, що відповідають визначенню «подарунок». У дисциплінарній скарзі немає жодних підтверджень, що замовлений ним напередодні і переданий йому вітальний кошик з фруктами містив речі, що підпадають під визначення «подарунок». Комісією з проведення службового розслідування ототожнено припущення щодо можливого отримання ним подарунку як грубе порушення правил прокурорської етики. Ним не допущено порушення встановлених законом заборон і обмежень та будь-якої норми етичної поведінки прокурора.
ОСОБА_1 зазначив, що висновок щодо вчинення ним дисциплінарного проступку Комісією зроблено за відсутності конкретних доказів наявності такого в його діях. Службове розслідування проведено поверхнево, без перевірки його доводів та з'ясування всіх обставин, які мають суттєве значення. Висновки службового розслідування стосовно нього є припущеннями щодо можливого скоєння ним дисциплінарного проступку та не можуть слугувати підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Будь-яких фактів або таких, що із розумною та достатньою вірогідністю можуть свідчити про ті чи інші обставини, за результатами службового розслідування не наведено. Слідчі НП України ОСОБА_21 та ОСОБА_22 підтвердили пояснення ОСОБА_1 щодо обставин, за яких отримали на Печерському ринку замовлений ним вітальний кошик та передали його останньому біля входу до будівлі Офісу Генерального прокурора. Зазначили, що будь-яких речей, що мають ознаки подарунків у них не було.
Як зазначено у оскаржуваному рішенні, Комісією не встановлено фактів отримання прокурорами ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_1 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 подарунків, як і не встановлено достеменно зміст отриманих ними пакетів.
Незважаючи на очевидний характер порушень, Комісія вважає, що прокурори проявили нещирість та намагаючись уникнути відповідальності у поясненнях свою вину не визнали.
Суд звертає увагу, що оскаржуване рішення не містить правової оцінки наданих позивачем доказів на підтвердження щирості та правдивості наданих пояснень.
Суд зауважує, що Законом №1697-VII встановлено дев'ять підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.
З точки зору рівня визначеності змісту, єдиною нормою, яка безпосередньо відсилає до правил Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, є положення п. 6 ч. 1 ст. 43 Закону. Це систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.
Разом з тим недотримання правил прокурорської етики може стати підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності за правопорушення з іншим юридичним складом, зокрема, за:
- вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури (п. 5 ч. 1 ст. 43 Закону);
- втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення (п. 8 ч. 1 ст. 43 Закону);
- публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості (п. 9 ч. 1 ст. 43 Закону).
Крім того, у розділі II Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів викладено основні вимоги до професійної поведінки прокурора і вони майже відтворюють зміст загальних обов'язків прокурора, наведених у ст. 19 Закону, спеціальних актах законодавства у сфері запобігання корупції та іншого законодавства. Така подібність випливає із засад діяльності прокуратури (ст. 3 Закону) та основних принципів професійної етики прокурорів (ст. 4 Кодексу).
Це означає, що в основу будь-якої процесуальної діяльності прокурора, поведінки на службі та за її межами закладено морально-етичні норми. Їх недотримання може одночасно порушувати як вимоги законів, так і Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів.
Для належної кваліфікації правопорушень слід виходити з того, що стосовно до Кодексу закони мають вищу юридичну силу, а отже, діяння перевіряється у першу чергу на предмет відповідності нормативному акту саме цього рівня.
Суд враховує, що п. 6 ч. 1 ст. 43 Закону №1697-VII щодо інших її пунктів є загальним і бланкетним за змістом.
Таким чином, притягнути прокурора лише за порушення правил прокурорської етики можливо у разі, коли діяння не охоплюється складом спеціальної норми. Разом з тим таке порушення та порушення, передбачене спеціальною нормою, можуть кваліфікуватися за сукупністю, тобто за різними пунктами ч. 1 ст. 43 Закону.
Суд зауважує, що поширення публікації «На «дні» прокуратури. Як столичні прокурори відзначали професійне свято» дійсно викликало негативний суспільний резонанс.
Поряд з цим, зазначені обставини не звільняють відповідача від обов'язку кваліфікувати діяння в розрізі надання правової оцінки діям кожного прокурора, який був встановлений на відео, окремо.
У даному випадку встановлені КДКП обставини подій, що відбувалися 1 грудня 2023 року за участю прокурора ОСОБА_1 , не можуть бути достатньо обґрунтованими для висновку про наявність у діях останнього ознак дисциплінарного проступку саме за грубе порушення статей 11, 16 та 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів.
Враховуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, передбаченої пунктом 6 частини першої статті 43 Закону №1697-VII, та накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді догани.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 19.06.2024 №77-дп-24 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладання дисциплінарного стягнення у виді догани на прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу Генерального прокурора №28-дц від 05.07.2024 «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, суд зазначає, що дана вимога є похідною вимогою від заявленої першої вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 19.06.2024 №77-дп-24, яка підлягає задоволенню. Відтак, суд задовольняє другу вимогу позивача та зазначає, що останній неправомірно притягнутий до дисциплінарної відповідальності на підставі пункту 1 частини першої статті 43 Закону №1697-VII наказом Генерального прокурора №28-дц від 05.07.2024 у виді догани.
Відповідно до п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Інші доводи сторін не спростовують висновків, викладених судом у цьому рішенні.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6056,00 грн, що підтверджується квитанціями № 047-2855-7822-4246 та №8740-1932-7040-3596 від 31.07.2024. Доказів понесення позивачем інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.
Згідно частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон №3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до підпункту 1 пункту третьої частини 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду: заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX (далі - Закон №3460-IX ) установлено, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн.
Таким чином ставка судового збору, яка підлягала сплаті позивачем за подання адміністративного позову за дві позовні вимоги немайнового характеру становить 2422,40 грн. (0,4 * 3028,00 грн.*2).
Отже позивачем здійснено переплату судового збору на суму 3633,60 грн. (6056,00 грн. - 2422,40 грн.).
Враховуючи висновки суду про задоволення позовних вимог, сума сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн. підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів у справі.
Питання щодо повернення позивачу судового збору, сплаченого при подачі позову надмірно, відповідно до статті 7 Закону Закон №3674-VI може бути вирішено за заявою позивача, оскільки такої заяви на день ухвалення судового рішення на адресу суду не надійшло, суд не вирішує питання щодо повернення надмірно сплаченого судового збору у сумі 3633,60 грн. Суд роз'яснює, що позивач може звернутися з такою заявою після ухвалення судового рішення у справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 19.06.2024 №77-дп-24 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладання дисциплінарного стягнення у виді догани на прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1 .
3. Визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора №28-дц від 05.07.2024 «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким до прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Іллєнка Юрія, 81Б, ідентифікаційний код 41356563) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп).
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу генерального прокурора (місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, ідентифікаційний код 00034051) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.