ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"31" січня 2025 р. справа №300/9412/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в загальній сумі 6 400,26 гривень, -
Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - позивач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області, орган стягнення, контролюючий орган) звернулося в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (надалі по тексту також - відповідач, ОСОБА_1 , платник податків) про стягнення податкового боргу в загальній сумі 6 400,26 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення вимог частини 1 статті 67 Конституції України, статті 38, підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16, пунктів 57.3 статті 57 Податкового кодексу України не погашено в повному обсязі визначені контролюючим органом податкові зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2021-2023 роки, податку на нерухоме манно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2022-2024 роки, а саме:
- з орендної плати з фізичних осіб в сумі 1 485,73 гривень;
- податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в загальній сумі 4 914,53 гривень.
Вказані грошові зобов'язання є податковим боргом (узгодженим грошовим зобов'язанням) відповідача, який станом на день звернення до адміністративного суду в загальному становить 6 400,26 гривень. Несплата до бюджету податкового боргу зумовила звернення контролюючого органу до суду.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 на підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання і повідомлення (виклику) сторін (а.с.35).
Відповідно до частини 3 статті 171 КАС України, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
З урахуванням того, що позовні вимоги заявлені до відповідача як фізичної особи, Івано-Франківським окружним адміністративним судом 19.12.2024 і 20.12.2024 направлено Центру надання адміністративних послуг Долинської міської ради та Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС в Івано-Франківській області запит щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інших персональних даних, які містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі особи стосовно ОСОБА_1 (а.с.31-34).
27.12.2024 на електронну пошту суду від Долинської міської ради надійшла відповідь за №14/05-24/6299 від 27.12.2024 про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.38-41).
Відтак, судом 23.12.2024 через національного поштового оператора АТ "Укрпошта" засобами поштового зв'язку (із рекомендованим повідомленням про вручення відправлення (06 009 960 521 90) направлено ухвалу про відкриття провадження відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.36).
Втім, дане рекомендоване поштове відправлення повернулися в Івано-Франківській окружний адміністративний суд із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.42-45).
Частиною 10 статті 171 КАС України визначено, що ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу.
За змістом частини 11 статті 126 коментованого Кодексу, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до частини 1 статті 174 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу.
Днем вручення судового рішення, серед іншого, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи (пункт 4 частини 1 статті 251 КАС України).
З урахуванням вказаного ухвала суду про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачу належним чином.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений пунктом 3 ухвали про відкриття провадження від 20.12.2024.
В силу вимог частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дана справа розглянута і вирішена за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 КАС України без проведення судового засідання та повідомлення і виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Фізична особа ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Державної податкової служби в Івано-Франківській області (а.с.28) як платник податків (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Як встановлено судом та засвідчується наявними у матеріалах справи доказами, зареєстрованим місцем проживання та податковою адресою фізичної особи ОСОБА_1 , в тому числі за даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків є АДРЕСА_1 (а.с.28).
Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Податкового кодексу України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі по тексту також - ПК України, Кодекс), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (стаття 38 ПК України).
Пунктом 15.1 статті 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), які є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пунктів 8.1, 8.2, 8.3 статті 8 коментованого Кодексу в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, які створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
До місцевих податків відповідно до підпункту 10.1.1. пункту 10.1. статті 10 Податкового кодексу України належать податок на майно, які є предметом стягнення за даним адміністративним позовом.
Відповідно до статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається, серед іншого, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (265.1.1. пункту 265.1. статті 265 ПК України) та з плати за землю (підпункту 265.1.3. пункту 265.1. статті 265 ПК України).
Виходячи із положень підпункту 266.1.1. пункту 266.1. статті 266 ПК України, відповідач є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (об'єкта нежитлової нерухомості).
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1. пункту 266.2. статті 266 ПК України).
Підпунктом 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, в силу вимог підпункту 266.3.2. пункту 266.3 статті 266 ПК України, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
В силу вимог підпункту 266.5.1. пункту 266.5. статті 266 ПК України, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України. Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад або рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків (підпункт 266.9.1. пункту 266.9. статті 269 ПК України).
Як визначено в підпункті "а" підпункту 266.10.1. пункту 266.10 статті 266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Виходячи із положень підпункту 269.1.2. пункту 269.1 статті 269 ПК України відповідач є платником орендної плати з фізичних осіб.
В силу вимог підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Приписами пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди земельної ділянки.
Згідно пункту 288.4 статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюється у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Пунктом 286.5 статті 286 ПК України, визначено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Пунктом 287.5 статті 287 ПК України передбачено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Досліджуючи обставини щодо наявності у ОСОБА_1 заборгованості за основним платежем з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваний фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, судом встановлено наступне.
Так, Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській області:
- за 2021 рік податковим повідомленням-рішенням за №0643454-2409-0905 від 09.09.2022 нараховано (визначено) зобов'язання із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваний фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 1 536,00 гривень (а.с.9).
Як слідує із змісту інтегральної картки платника податків, враховуючи часткову сплату богу, стягненню рішенням за №0643454-2409-0905 від 09.09.2022 підлягає податковий борг в сумі 1 535,33 гривень (а.с.24);
- за 2022 рік податковим повідомленням-рішенням за №0449995-2409-0905-UA26060130000047466 від 25.05.2023 нараховано (визначено) зобов'язання із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваний фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 1 664,00 гривень (а.с.12, 24);
- за 2023 рік податковим повідомленням-рішенням за №0079995-2409-0905-UA26060130000047466 від 29.03.2024 нараховано (визначено) зобов'язання із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваний фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості в сумі 1 715,20 гривень (а.с.14).
Вказані податкові повідомлення-рішення від 09.09.2022, від 25.05.2023, від 29.03.2024 скеровувалися відповідачу (на податкову адресу) засобами поштового зв'язку рекомендованими повідомленнями про вручення відправлень 77503 0716885 0, 06 000326 475 00, 06 009 146 337 00, які повернулося до органу стягнення із незалежних від позивача причин "за закінченням встановленого терміну зберігання" (зворотній бік а.с.9, 12, 14).
Також, позивачем за основним платежем орендна плата за землю з фізичних осіб ОСОБА_1 податковим повідомленням-рішенням за №735282-2409-0905 від 12.09.2022 нараховано за 2022 рік податкових зобов'язань в сумі 442,45 гривень (а.с.17).
Як слідує із змісту інтегральної картки платника податків, враховуючи часткову сплату богу, стягненню рішенням за №735282-2409-0905 від 12.09.2022 підлягає податковий борг в сумі 442,14 гривень (а.с.26);
- податковим повідомленням-рішенням за №2029217-2409-0905 від 27.04.2023 нараховано за 2023 рік податкових зобов'язань в сумі 508,82 гривень (а.с.19);
- податковим повідомленням-рішенням за №2321325-2409-0905-UA26060130000047466 від 30.04.2024 нараховано за 2024 рік податкових зобов'язань в сумі 534,772 гривень (а.с.21).
Вказані податкові повідомлення-рішення від 12.09.2022, від 27.04.2023, від 30.04.2024 скеровувалися відповідачу (на податкову адресу) засобами поштового зв'язку рекомендованими повідомленнями про вручення відправлень 77503 0739231 8, 77503 0716574 5, 06 009 240 144 20, які повернулося до органу стягнення із незалежних від позивача причин "за закінченням встановленого терміну зберігання" (зворотній бік а.с.17, 19, 21).
В силу вимог пункту 4 розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1204 від 28.12.2015, якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Із урахуванням вказаного вище вказані (шість) податкові повідомлення-рішення від 09.09.2022, від 25.05.2023, від 29.03.2024 та від 12.09.2022, від 27.04.2023, від 30.04.2024, вважаються врученими платнику податків у встановленому порядку.
Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура адміністративного оскарження податкового зобов'язання, визначених податковими повідомленнями-рішеннями, суд приходить до переконання, що донараховані контролюючим органом зобов'язання в загальному розмірі 6 400,26 гривень, є узгодженими та являється податковим боргом відповідача.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості в загальному розмірі 6 400,26 гривень, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.
У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків (підпункт 59.1 статті 59 ПК України).
З'ясовані у справі обставини свідчать, що Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській області поштовим відправленням за номером 06 000 5932 07 66, направлено податкову вимогу форми "Ф" за №0007785-1305-0919 від 09.11.2023, яка разом із поштовим конвертом повернулася до контролюючого органу з незалежних від останнього причин, із відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.6, 7).
Абзацом 1 пункту 6 Розділу ІV Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №610 від 30.06.2017, визначено, що податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові).
Відтак у випадку, який досліджується судом, податкова вимога вважається врученою відповідачу.
Як і у відношенні до податкових повідомлення-рішень, у суду відсутні докази про оскарження відповідачем податкової вимоги у строк передбачений законом.
Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Податковий борг відповідача підтверджується довідкою про суму податкового боргу, що підлягає стягненню за платежами від 15.11.2024, податковими повідомленнями-рішеннями від 09.09.2022, від 25.05.2023, від 29.03.2024 та від 12.09.2022, від 27.04.2023, від 30.04.2024, податковою вимогою форми "Ф" за №0007785-1305-0919 від 09.11.2023 і обліковою карткою платника податку, які містяться в матеріалах справи (а.с.4, 6, 9, 12, 14, 17, 19, 21 24-27).
Таким чином, суд приходить до висновку, що визначені контролюючим органом податкові зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової та нежитлової нерухомості в загальному розмірі 6 400,26 гривень, являється податковим боргом відповідача.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості в загальному розмірі 6 400,26 гривень, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.
Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право контролюючих органів звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1. статті 95 ПК України).
Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 ПК України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов'язання у терміни визначені Податковим кодексом України, то суд зазначає підставним звернення податкового органу до суду із позовом на стягнення 6 400,26 гривень, у спосіб визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу.
З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в загальній сумі 6 400,26 гривень є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в дохід місцевого бюджету податковий борг зі сплати:
- орендної плати з фізичних осіб в сумі 1 485,73 гривень (одна тисяча чотириста вісімдесят п'ять гривень сімдесят три копійки);
- податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в загальній сумі 4 914,53 гривень (чотири тисячі дев'ятсот чотирнадцять гривень п'ятдесят три копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (ЄДРПОУ відокремлений підрозділ 43968084), вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.
відповідач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ); податкова адреса та зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Чуприна О.В.