ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"31" січня 2025 р. справа № 300/7220/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), 19.09.2024 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 22.06.2016 по 28.02.2018;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо неврахування абз. 3,4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078, під час обчислення позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 22.06.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця підвищення грошових доходів населення, з урахуванням абз. 4, 5, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078, в розмірі 79557,75 грн;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, з урахуванням абз. 3, 4, 5, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078 та раніше виплачених сум індексації грошового забезпечення за вказаний період, в розмірі 201865,52 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу за контрактом осіб офіцерського складу у Збройних силах України на посадах у військових комісаріатах (територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки) Івано-Франківської області, в період з 22.02.2016 по 06.06.2024. Однак, при звільненні позивачу не виплачена індексація грошового забезпечення за період з 22.06.2016 по 30.11.2018. Позивач вважає, що виплата індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 здійснювалась у занижених розмірах, у зв'язку із неправильним її обчисленням, без урахування абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Відповідачем відмовлено ОСОБА_1 у виплаті індексації, оскільки видатки на грошове забезпечення здійснюються в межах фонду грошового забезпечення, а нарахування сум індексації проводиться лише в межах кошторису. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, адже проведення індексації у зв'язку із зростанням споживчих цін є обов'язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Відтак, просить суд позов задовольнити.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.09.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення її недоліків (а.с. 31-33).
03.10.2024 позивачем зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки усунуто, відтак ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (38-39).
21.10.2024 на адресу суду від ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшов відзив на позовну заяву. Представник відповідача зазначає, що підвищення з 01.12.2015, яке передбачене Постановою №1013, не стосувалося військовослужбовців. Однак зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась лише з 01.03.2018 у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Це стало підставою для зміни місяця підвищення (базового місяця) у цілях нарахування індексації військовослужбовцям з січня 2016 року по березень 2018 року. Отже, з прийняттям Постанови № 1013, якою було змінено порядок проведення індексації, тобто з 01.12.2015 і включно до 01.03.2018, посадові оклади військовослужбовців не змінилися. Крім того, стверджує, що базовий місяць, з якого у подальшому необхідно відштовхуватися для проведення індексації є січень 2016 року. Щодо індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 представник відповідача звертає увагу, що різниця між сумою індексації і розміром підвищення заробітної плати розраховується лише у випадку, якщо розмір підвищення заробітної плати не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення тарифних ставок (окладів). Оскільки сума підвищення грошового забезпечення перевищує суму індексації, яка склалась у березні 2018 року, то підстав для застосування фіксованої суми індексації грошового забезпечення немає (а.с.44-46).
Позивач скористався правом подання відповіді на відзив, яка надійшла на адресу суду 28.10.2024. Позивач вказує, що підвищення окладів військовослужбовців за період з січня 2008 року по березень 2018 року, що є підставою для встановлення іншого базового місяця (місяця підвищення грошових доходів) для проведення індексації, не відбулося. Однак, відповідачем протиправно проведено нарахування індексації за період з 22.06.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця підвищення грошових доходів січня 2016 року. Крім того вважає, що збільшення розміру грошового забезпечення за рахунок його складових, без зміни розміру посадового окладу, не може бути підставою для визначення січня 2016 року базовим місяцем (а.с.49-51).
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено такі обставини.
ОСОБА_1 , з 22.02.2016 по 06.06.2024 проходив військову службу за контрактом осіб офіцерського складу у Збройних силах України на посадах у військових комісаріатах (територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки) Івано-Франківської області.
09.08.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року з урахуванням абз. 4, 5, 6 п. 5 Порядку №1078 та індексації з 01.03.2018 по 31.12.2022 з урахуванням абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку №1078 (а.с.12-13).
ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 06.09.2024 №10/2/1160 повідомив, що керуючись роз'ясненнями Міністерства соціальної політики України та роз'ясненням Департаменту фінансів Міністерства оборони України, у ІНФОРМАЦІЯ_1 , немає змоги виплатити індексацію грошового забезпечення за минулі періоди. Крім того зазначено, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У листі зазначено, що позивачу виплачена індексація грошового забезпечення у повному обсязі згідно з чинним законодавством за період з 22.02.2016 (початок проходження служби в районних військових комісаріатах ІНФОРМАЦІЯ_4 ) по 06.06.2024 (день виключення зі списків особового складу) (а.с. 14-17).
Позивач вважає, що відповідач своїми діями та бездіяльністю порушив його права на належне грошове забезпечення, тому звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 за №2232-ХІІ (далі, також - Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Водночас, Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 за №2011-ХІІ (далі, також - Закон №2011-XII) визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлено єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантовано військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
За змістом статті 1 Закону №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3 статті 9 Закону №2011-XII).
В свою чергу, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" (надалі, також - Закон №1282-ХІІ).
Положеннями статті 1 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно зі статтею 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. У цьому випадку такими правилами є Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078 (надалі, також - Порядок №1078).
Відповідно до пункту 1 Порядку №1078 цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 2 Порядку №1078 обумовлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
У пункті 4 Порядку №1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
За приписами пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Аналіз наведених правових норм свідчить, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
При цьому, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
З огляду на те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, тому механізм індексації має універсальний характер.
Правове ж регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.
У постановах від 04 травня 2023 року у справі №640/29759/21, від 19 липня 2019 року у справі № 240/4911/18, від 07 серпня 2019 року у справі № 825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі № 620/1892/19, Верховний Суд вказав, що виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
У справі, що розглядається, позивач звернувся до суду за захистом права на індексацію свого грошового забезпечення зокрема за період з 22.02.2016 по 28.02.2018, з урахуванням базового місяця січня 2008 року та з 01.03.2018 по 31.12.2022 з урахуванням абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Так, з 01.12.2015 положення Порядку №1078 діють із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова №1013).
За змістом пояснюючої записки до проекту Постанови №1013 метою цього акту є внесення змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.
У зв'язку із цим указаною постановою удосконалено механізм проведення індексації доходів громадян, у тому числі з урахуванням періодів підвищення заробітної плати працівників (зокрема, пункт 5 викладено у новій редакції).
Внесені зміни, серед іншого, передбачали не лише заміну терміну «базовий місяць» на «місяць підвищення доходу», ці зміни надали іншого значення запровадженому новому терміну із зміною алгоритму визначення такого місяця підвищення.
На відміну від правил визначення «базового місяця» (яким вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати) та який визначався у разі, коли збільшувалася заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати), «місяцем підвищення доходу» є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) і визначається він тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). При цьому, за новими правилами зростання зарплати за рахунок інших постійних складових зарплати (без підвищення тарифної ставки чи окладу) не впливає на індексацію та не призводить до зменшення суми індексації.
Термін «підвищення тарифних ставок (окладів)» для працівників бюджетної сфери за змістом запроваджених нововведень застосовується у розумінні підвищення, що здійснюється відповідно до законодавства, а не у розумінні підвищення тарифної ставки (окладу) кожному працівнику індивідуально (зокрема, у зв'язку з призначенням на посаду чи переведенням на іншу посаду), як це було передбачено попереднім механізмом індексації. Тобто за новими правилами місяць підвищення тарифних ставок (окладів) для кожного окремого працівника не визначається індивідуально.
Якщо точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) для проведення індексації за попереднім механізмом визначався базовий місяць, у якому індекс споживчих цін приймався за одиницю чи 100%, обчислення ІСЦ розпочиналося із місяця, наступного за базовим, а нарахування індексації провадилося з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частини третя і четверта статті 4 Закону №1282-ХІІ), то зміни, внесені Постановою №1013, передбачали здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Отже, з 01 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.
Розмір посадових окладів військовослужбовців визначався постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі, також - Постанова № 1294), яка була чинною з 01 січня 2008 року та діяла до 01 березня 2018 року, тобто до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 (надалі, також - Постанова №704), якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Отже, від січня 2008 року посадовий оклад позивача постановами Кабінету Міністрів України не змінювався. Він змінився лише в березні 2018 року на підставі Постанови №704, якою встановлені нові розміри окладів військовослужбовців.
Таким чином, відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 22.02.2016 по 28.02.2018.
Подібна правова позиція щодо визначення базового місяця січень 2008 року, висловлена Верховним Судом у постанові від 26.01.2022 по справі № 400/1118/21, від 20.04.2022 по справі № 420/3593/20 та від 09.06.2022 у справі № 600/524/21-а.
За таких обставин, за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008 року, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 22.06.2016 по 28.02.2018 включно для цілей застосування Порядку №1078 (із змінами, внесеними Постановою №1013) є січень 2008 року. Для розрахунку індексації з 22.02.2016 по 28.02.2018 обчислення індексу споживчих цін слід проводити з лютого 2008 року (наступного місяця після місяця підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець). У такому порядку нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовців, яке відбулося у березні 2018 року.
Питання врахування вимог абзаців 4-6 пункту 5 Порядку № 1078 досліджувалось Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема, у постановах від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.07.2023 у справі № 240/23550/21.
У вказаних постановах Верховний Суд зауважив, що Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці». Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку № 1078 дають підстави зробити висновок, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивача, відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації-різниці, а якщо так, то у якій сумі.
З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Буквальний спосіб тлумачення норм абзаців 3-6 пункту 5 Порядку № 1078 свідчить про те, що для їхнього застосування потрібно встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. У такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
При цьому, позовні вимоги щодо нарахування та виплати позивачу за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 індексації грошового забезпечення є безпідставним, оскільки в березні 2018 року відбулося підвищення доходу позивача.
З огляду на те, що відповідач не надав доказів нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення відповідно до чинного законодавства, суд дійшов висновку, що способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 22.02.2016 по 28.02.2018 з визначенням місяця, в якому відбулось підвищення посадових окладів військовослужбовців - січня 2008 року та за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 індексації грошового забезпечення з визначенням місяця, в якому відбулось підвищення посадових окладів військовослужбовців - березня 2018 року, із урахуванням вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078 та зобов'язання відповідача здійснити позивачу таке нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що позивач не поніс судових витрат по сплаті судового збору, у зв'язку із звільненням від його сплати на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» згідно посвідчення від 31.07.2015 серії НОМЕР_1 (а.с.37).
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 22.06.2016 по 28.02.2018 з визначенням місяця, в якому відбулось підвищення посадових окладів військовослужбовців - січня 2008 року.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 з визначенням місяця, в якому відбулось підвищення посадових окладів військовослужбовців - березня 2018 року, із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 22.06.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця підвищення грошових доходів населення.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 з визначенням місяця, в якому відбулось підвищення посадових окладів військовослужбовців - березня 2018 року, із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078, та раніше виплачених сум індексації грошового забезпечення за вказаний період.
В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.
Відповідачу рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.