ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"31" січня 2025 р. справа № 300/7667/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сапсан ІФ» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.07.2024 №016469/0706
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Сапсан ІФ» (далі також - позивач, ТзОВ “Сапсан ІФ») через систему "Електронний суд" звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі також - відповідач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.07.2024 №016469/0706.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем на підставі наказу №1729-п від 05.06.2024 здійснено фактичну перевірку господарської діяльності позивача. За фактом здійснення контрольного заходу складено акт від 14.06.2024 за №677/09-19-09-01/40302525. Відповідно до інформації яка міститься у згаданому акті, органом ДПС встановлено порушення п. 12 ст. 3 ЗУ №265. У розділі "Висновок" даного акту відображена інформація, щодо не зберігання, відсутності другого примірника змінного звіту АЗС за формою 17-нп, а також встановлено вартість необлікованого товару в розмірі 834 438,20 грн. Позивач, не погодившись із встановленим порушенням, подано заперечення на висновки акту перевірки. Зазначає, що на час подачі позову відповідь на дане заперечення не отримав. У подальшому, 18.09.2024 позивач дізнався про винесення контролюючим органом ППР за №016469/0706 від 12.07.2024. Із зазначеним порушенням позивач не погоджується, у зв'язку з цим звернувся до суду.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.6-7).
Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 01.11.2024. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами і доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає, що позивач при здійсненні господарської діяльності порушив норми податкового законодавства, що стало наслідком донарахувань, визначених податковим повідомленням-рішенням, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
18.11.2021 на адресу суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, встановив такі обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Сапсан ІФ» згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02.03.2016 зареєстроване в якості юридичної особи (а.с. 48-62).
ГУ ДПС в Івано-Франківській області відповідно до п.20.1 ст.20. п.75.1.3 п.75.1 ст.75, п.п.80.2.2, п.п.80.2.7 п.80.2 ст.80 гл.8 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) видано наказ від 05.06.2024 №1729-П та виписано направлення від 05.06.2024 № 3205, №3204 на проведення фактичної перевірки господарської одиниці АЗС №1 за адресою вул. Кропивницького, 1, корп. А, м. Івано-Франківськ, що належить ТОВ "Сапсан-ІФ" код ЄДРГІОУ - 40312525 (вул. Василя Симоненка, буд. 33-Б, кв. 40, м. Івано-Франківськ 76006).
З метою проведення фактичної перевірки господарської одиниці АЗС №1, працівниками ГУ ДПС області 06.06.2024 року здійснено вихід за адресою вул. Кропивницького, 1, корп. А, м. Івано-Франківськ, проведено контрольну розрахункову операцію, оголошено оператору АЗС Думі Ірині Михайлівні про початок проведення фактичної перевірки, ознайомлено з направленнями на перевірку та вручено належним чином завірену копію наказу про проведення фактичної перевірки від 05.06.2024 №1729-П.
В ході проведення фактичної перевірки магазину ТОВ "Сапсан-ІФ" встановлено порушення вимог чинного законодавства України, зокрема:
- порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів, які не обліковані в установленому порядку, чим було порушено п.12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями).
За результатами перевірки складено акт від 14.06.2024 №677/09-19-09-01/40312525, відповідно до висновків якого встановлено порушення пункту 12 статті З Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування га послуг" (далі - Закон № 265). а саме: порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів, які не обліковані в установленому законодавством порядку, на загальну суму 834438,20 грн.
Під час перевірки працівниками Головного управління ДПС в Івано-Франківської області складено додаток-відомість № 3, та запропоновано оператор АЗС ОСОБА_1 надати первинні документи на товар, а саме звіти форми 17-НП, зазначений в описі на господарському об'єкті до перевірки, однак документів про походження товару, який є в реалізації, надано не було.
За результатами розгляду матеріалів перевірки. Головним управлінням ДПС в Івано -Франківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.07.2024 №016469/0706. яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 834 438.20 грн (100 % вартості товарів, які не обліковані у встановленому порядку).
Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
За змістом ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 за №2755-VI.
Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України, контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізуй державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого поклалено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 етапі 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин
Згідно з п. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і свосчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства » питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якої о покладено на контролюючі органи. Відповідно до п.п. 19-1.1.16 п. 19-1.1 ст 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.
Щодо порядку проведення перевірки.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні)та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Гака перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних говарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
В силу пункту 2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.
Статтею 81 Податкового кодексу України передбачені умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.
Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючої о органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку . Направлення на перевірку у такому випадку с дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Верховний суд зазначив, що системний аналіз п.80.2.5, п.80.2, ст. 80 Податкового кодексу України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як в сукупності, гак і кожна окремо, а саме: у разі наявності та/або отримання в установленому законом порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Отже, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законом порядку інформації про порушення вимог законодавства.
Тобто, достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин виробництва (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.08.2021 року у справі № 140/14625/20.
Згідно статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних за інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову за митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування за реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Таким чином, контролюючий орган уповноважений на збирання та використання піл час виконання своїх функцій та завдань податкової інформації щодо платників податків. При цьому інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.
Проте, як зазначає платник, що змістовна конструкція п.80.2 ст.80 ІІК України обумовлює висновок про те. що для зазначення підстави для проведення перевірки не достатньо вказати номер підпункту статті Податкового кодексу України, тобто підставою для проведення фактичної перевірки є не посилання на положення Податкового кодексу України, а зазначення конкретно визначених відомостей та/або даних, які відображені на матеріальних носіях або в електронному вигляді, що стали безпосередньою підставою для проведення фактичної перевірки з яких особа, яка знайомиться із наказом, може встановити обґрунтованість її призначення та проведення.
Для встановлення правомірності чи протиправності проведення спірної перевірки визначальними є обставини щодо пред'явлення, направлення або надіслання платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення, копії наказу та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
На долучених копіях направлень міститься запис: "Мені. ОСОБА_1 - оператор АЗС пред'явлено службове посвідчення та направлення на проведення перевірки, вручено копію наказу, дата - 06 червня 2024 року".
Вказані обставини свідчать про те, що контролюючим органом дотримано вимоги ГІКУ щодо умов допуску до проведення фактичної перевірки.
У відповідності до п.1 ст.86 ПУ України - результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності) (п.5 cт. 76).
Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 21.07.2022 по справі №320/1864/21, від 11.05.2022 по справі №540/4141/20, від 12.08.2021 по справі №140/14625/20.
Призначаючи фактичну перевірку, достатньо покликатися в наказі на відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України беї розкриття його змісту, яким охоплюється предмет перевірки, але за умови, шо цей підпункт містить лише одну фактичну підставу. Об'єктивну наявність або відсутність у контрольного органу підстав (обставин), визначених в підпунктах пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, як умови призначення фактичної перевірки, перевіряє суд. У випадку наявності обґрунтованих підстав дія призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про призначення, який містить покликання на порядковий номер підпункту пункту статті Податкового кодексу України, як підстави для проведення перевірки, але не відображає конкретні обставини, які в цих підпунктах розкриваються та мають об'єктивно існувати, даний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 420/9909/23.
Отже, податковим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, у зв'язку з чим наказ не є таким, що порушує права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов'язків.
Щодо порушення пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №' 265 95 ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суд зазначає таке.
Порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів встановлено Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України. Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155 (далі Інструкція №281/171/578/155).
Вимоги зазначеної Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.
Згідно п. 16.1 Інструкції матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами нафтопродуктів у змінному звіті за формою № 17- НП. який складається у двох примірниках.
Виходячи з положень п.п. 10.3.1-10.3.4 п. 10.3 Інструкції №281/171/578/155, облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО і роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки і споживачами готівкою.
Відпуск нафтопродуктів за готівку, талони, платіжними картками відображається у змінному, звіті АЗС за формою №17-НП. а відпуск нафтопродуктів за відомостями здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем, та відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою №16-НП. Спосіб перевірки наявності неоприбуткованих нафтопродуктів є співставлення даних обліку звітів АЗС за формою № 16-НП. № 17-НП наданих РРО з фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів.
Таким чином, співставлення даних обліку звітів АЗС за формою № 16 - НП та № 17- НП, даних РРО з фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів с належним та правомірним способом перевірки наявності неоприбуткованих нафтопродуктів (якщо різниця показників є меншою ніж кількість фактично наявного в резервуарах пального, то мас місце реалізація товарів, які необліковані у встановленому порядку).
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 823/2062/16.
Крім того, в акті про результати фактичної перевірки ТОВ "Сапсан ІФ" від 14.06.2024 №677/09-19-09-01/40312525 зазначено, що відповідно наданого до перевірки Х-звіту фіскальний номер РР03000845250 №б/н від 06.06.2024 наявний обліковий залишок пального по АЗС №1 ТОВ "Сапсан ІФ" станом на 16:32 год 06.06.2024 становить: Резервуар №1, Бензин А-95 - 1126,64 л; Резервуар №2, Дизельне паливо - 6338,13 л; Резервуар №3, Дизельне паливо - 9113,53 л; Резервуар №4, Скраплений газ - 0,0 л.
Щодо порушення ч. 10 ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", суд зазначає таке.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади. Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану забороняти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі.
У відповідності до п. 1 ст. 15. Закону України "Про правовий режим воєнного стану", повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Крім того, п. 3, п. 4 Порядку заборони торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями га речовинами, виробленими на спиртовій основі, в умовах правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2021 №1457, визначено, що заборона торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, в межах території, на якій вводиться воєнний стан, запроваджується шляхом видання наказу військовим командуванням разом з військовою адміністрацією (у разі її утворення) з метою забезпечення громадської безпеки і порядку. Також, відповідно п. 2 Порядку заборони торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, в умовах правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2021 №1457 визначено терміни, що використовуються в порядку вживаються у значенні наведеному, зокрема Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячною і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, шо використовуються в електронних сигаретах, та пального". Тобто, із зазначеного дія Порядку узгоджується та ґрунтується на нормах Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19.12.1995 №481/95-ВР, зокрема частини 10 статті 153. Окрім того, ч. 1 п. 2 ст. 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану» у період дії воєнного стану, військовим адміністраціям передбачено делегування повноважень органів місцевого самоврядування.
Згідно з вимогами пп. 16.1.2, 16.1.12 н. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом.
У відповідності до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Тобто, показники, визначені п. 44.1 ст. 44 ПК України повинні підтверджуватись первинними документами, які податкові органи мають право вивчати і перевіряти під час проведення перевірок, що обумовлено пп. 20.1.8 ш 20.1 ст. 20 ПК України.
Порядок обліку товарних запасів юридичними особами, створеними відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, в тому числі за місцем їх продажу, врегульовано нормами Закону України від 16.07.1999 № 996-X1V "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (зі змінами) (далі Закон № 996) та Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (зі змінами) (далі Положення №88).
Проведення господарських операцій суб'єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України № 996 підтверджується виключно первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.
ТОВ "Сапсан ІФ" не надано у паперовій або електронній формі документів, які б підтверджували облік та походження товарів, які знаходились в реалізації, про шо зафіксовано в акті перевірки та є порушенням п. 12 ст. 3 Закону №265.
Пунктом 1 статті 17 Закону №265 визначено, зокрема, шо за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі 100 відсотків вартості проданих і порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) у разі непроведення розрахункових операцій через РРО) з фіскальним режимом роботи, вчинене вперше протягом календарного року.
Відповідно до статті 20 Закону № 265 до суб'єктів господарювання за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації га зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до ч. 2. ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вищезазначеного, суд на підставі наданих учасниками справи письмових доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення від 12.07.2024 №016469/0706 не підлягає скасуванню, а в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України судовий збір не підлягає стягненню із відповідача суб'єкта владних повноважень.
Учасниками справи не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Сапсан ІФ» (код ЄДРПОУ - 40312525, вул. Василя Симоненка, 33Б/40, м. Івано-Франківськ, 76018) до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 43968084) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.07.2024 №016469/0706 - відмовити.
Сторонам рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.