31 січня 2025 року Справа № 280/10953/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач, Управління), в якій позивач просить суд:
Дію Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у вигляді відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, на виконання рішень Запорізького окружного адміністративного суду від 16.01.2019 по справі №280/5411/19, від 20.12.2021 по справі № 280/9614/21, від 18.04.2023 по справі № 280/1199/23, від 07.11.2023 по справі №280/6974/23, від 07.05.2024 по справі №280/2038/24, які набрали законної сили, виходячи з розміру грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу - 8180 грн, окладу за військове звання - 1480 грн, процентної надбавки за вислугу років 50% - 4830 грн, середньомісячної суми додаткових видів ГЗ за 24 місяці - 14081,10 грн, основний розмір пенсії - 90% грошового забезпечення (вислуга років 34) - у розмірі 25713,99 грн, з урахуванням індексації базового ОСНП: за 2022 рік: 25713,99 * 0,140 - 3599,96 грн, за 2023 рік: 29313,95 * 0,197 (за рішенням суду) - 5724,85 грн, за 2024 рік: 30813,95 * 0,0798 - 1500 грн, надбавки до пенсії: бойові дії в інших країнах - 590,25 грн, учасник бойових дій - 40 грн, особливі заслуги 23% - 543,03 грн, без обмеження максимальним розміром та з урахуванням у складі пенсії ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у розмірі 2000 грн, починаючи з 01.06.2024, з урахуванням раніше виплачених сум - визнати протиправною.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, на виконання рішень Запорізького окружного адміністративного суду від 16.01.2019 по справі №280/5411/19, від 20.12.2021 по справі № 280/9614/21, від 18.04.2023 по справі № 280/1199/23, від 07.11.2023 по справі №280/6974/23, від 07.05.2024 по справі №280/2038/24, які набрали законної сили, виходячи з розміру грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу - 8180 грн, окладу за військове звання - 1480 грн, процентної надбавки за вислугу років 50% - 4830 грн, середньомісячної суми додаткових видів ГЗ за 24 місяці - 14081,10 грн, основний розмір пенсії - 90% грошового забезпечення (вислуга років 34) - у розмірі 25713,99 грн, з урахуванням індексації базового ОСНП: за 2022 рік: 25713,99 * 0,140 - 3599,96 грн, за 2023 рік: 29313,95 * 0,197 (за рішенням суду) - 5724,85 грн, за 2024 рік: 30813,95 * 0,0798 - 1500 грн, надбавки до пенсії: бойові дії в інших країнах - 590,25 грн, учасник бойових дій - 40 грн, особливі заслуги 23% - 543,03 грн, без обмеження максимальним розміром та з урахуванням у складі пенсії ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у розмірі 2000 грн, починаючи з 01.06.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.
Витрати на професійну правничу допомогу, що складають 4000 гривень, стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII). Підстави для зниження відповідачем фактичної виплати пенсії до вказаного розміру 28643,91 грн, на думку позивача, не відповідають приписам чинного пенсійного законодавства. Також, відповідач зобов'язаний здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром та з урахуванням у її складі щомісячної доплати до пенсії, яку передбачено постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова №713). Позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 02 грудня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
16 грудня 2024 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову в повному обсязі з наступних підстав. Згідно пп.1 Постанови №713 з 1 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року відповідно до Закону №2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону. Оскільки проведений на виконання судового рішення по справі № 280/1199/24 від 18.04.2023, яке набрало законної сили 08.06.2024, перерахунок пенсії позивача відбувся не для відновлення порушеного права позивача, набутого у 2018 році, а фактично внаслідок зміни правового врегулювання спірних правовідносин після набрання законної сили рішенням суду по справі № 826/3858/18 у 2019 році, внаслідок чого змінились складові грошового забезпечення, вказаний перерахунок є перерахунком пенсії у розумінні Постанови № 713, тому у позивача відсутнє право на отримання щомісячної доплати згідно вимог Постанови № 713. Головне управління у своїй діяльності зобов'язане виконувати чинні акти Уряду, дотримуватися встановлених норм законодавства. Оскільки п. 2 Постанови №168 чітко визначено проведення індексації у межах максимального розміру пенсії, відповідачем було обчислено індексацію, обраховано пенсію з урахуванням індексації в розмірі 37762,08 грн, але обмежено її виплату в сумі 29643,91 грн. Відповідно до ч. 7 ст. 43 Закону №2262-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Розмір пенсії позивачу проіндексовано, але виплату обмежено максимальним розміром відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідач зазначає про необхідність застосування судом шестимісячного строку звернення до суду. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ.
Після перерахунку пенсії, проведеного на виконання рішення суду у справі №280/2038/24 відповідачем припинено виплату позивачу доплати, передбаченої постановою № 713 у розмірі 2000,00 грн.
Управлінням проведено перерахунок пенсії та нараховано індексацію пенсії позивача, виплату пенсії обмежено максимальним розміром.
На звернення позивача щодо пенсійного забезпечення, Управління листом від 07.10.2024 повідомило, що постановою №713 передбачено, у разі коли пенсія особи переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 року, у тому числі на виконання судових рішень, щомісячна доплата не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Оскільки основний розмір пенсії позивача внаслідок перерахунку, проведеного у червні поточного року на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/2038/24 збільшено на суму, що перевищує 2000 гривень, то щомісячна доплата згідно Постанови №713 у складі пенсії не встановлюється
Відповідачем до матеріалів справи надані розрахунки пенсії позивача, в яких, індексація базового: ОСНП 2022 - 3599,96 грн, ОСНП 2023 (за рішенням суду) - 5774,85 грн, ОСНП 2024 - 1500 грн, підсумок пенсії становить 37762,08 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 28643,91 грн, щомісячна доплата відповідно до Постанови №713 відсутня.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон №2262-ХІІ визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Зазначеним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частина вісімнадцята статті 43 Закону № 2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.
За позицією відповідача, позивачу на виконання відповідних постанов Кабінету Міністрів України щодо індексації пенсії проведено перерахунок пенсії, проте приписи постанови обмежують можливість збільшення пенсії межею її максимального розміру, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України від 08.07.2011 №3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VІ), який набрав законної сили 01.10.2011.
Відповідно до ст. 2 Закону № 3668-VI, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Законом № 3668-VI внесено зміни у ч. 7 ст. 43 № 2262-XII, яку викладено в такій редакції, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно із п. 2 резолютивної частини цього Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016 р.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 р.№ 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Таким чином, вимоги статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
З огляду на вищенаведене, до спірних правовідносин, застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016, № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
Зокрема у постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 20.07.2022 р. у справі № 340/2476/21, від 25.07.2022 р. у справі № 580/3451/21 та від 30.08.2022 р. у справі № 440/994/20, Верховний Суд дійшов наступних висновків: на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Враховуючи наведене, стосовно наявності у п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - Постанова №168), та Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова №185), положень про підвищення пенсій з 01.03.2023 та з 01.03.2024 у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, то суд зазначає, що за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим ч. 3 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
У спірних правовідносинах наведені положення постанови № 168 та №185 суперечать приписам Закону № 2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р.№ 7-рп/2016, які є спеціальними та підлягають застосуванню відповідачем.
Крім того, безпідставним слід вважати надання суб'єктом владних повноважень переваги найменш сприятливому для позивача підходу та застосування положень ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII та Закону № 3668-VI.
Поведінка відповідача щодо проведення індексації пенсії позивача, але з обмеженням виплати максимальним розміром, порушує право позивача на отримання пенсії у визначеному чинним пенсійним законодавством розмірі та нівелює конституційні гарантії, зокрема право на соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.
Вказане в сукупності зумовлює висновок суду про протиправність дій пенсійного органу щодо індексації пенсії позивача та нарахування пенсії у підсумку 37762,08 грн, але з обмеженням виплати максимальним розміром (28643,91 грн).
Таким чином, позовна вимога щодо зобов'язання відповідача перерахувати позивачу пенсію, з урахуванням індексації, без обмеження виплати максимальним розміром, підлягає задоволенню.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» установлено з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021.
Виходячи із наведених норм слідує, що Постановою № 713 визначено, зокрема, для осіб, яким призначено пенсію до 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, при цьому обумовлено, що вказана доплата не виплачується у разі, коли пенсія переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. У такому випадку щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.
Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної Постанови №713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови №713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Отже, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений Головним управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на виконання судових рішень з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови № 713 поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При вирішенні спору суд відповідно до ч.5 ст.242 КАС України керується висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 08.11.2022 у справі № 420/2473/22, від 02.03.2023 у справі № 600/870/22-а, від 23.01.2024 у справі № 160/17347/22, від 11.06.2024 року у справі №320/11742/22.
Так, відповідач не довів, що припиняючи нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати після перерахунку пенсії у червні 2024 року в сумі 2000,00 грн, діяв відповідно до закону.
Щодо доводів відповідача у відзиві про те, що позивачем подано позов з пропуском строку, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Цей позов поданий у межах строку, установленого частиною 2 статті 122 КАС України, - протягом 6 місяців від дня, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, отримавши відмову у листах від 07.10.2024.
До того ж, в даному випадку системний аналіз законодавства дає підстави для висновку, що за загальним правилом не існує строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини державного органу у повному обсязі, а тому такі доводи відзиву не можуть бути визнані обґрунтованими.
З огляду на зміст спірних правовідносин помилковим є зобов'язання відповідача перерахувати пенсію з наведенням конкретних розмірів грошового забезпечення, оскільки, як встановлено судом раніше, перерахунок пенсії здійснюється на підставі довідки, яка складається на направляється до територіального органу Пенсійного фонду колишнім роботодавцем, отже саме з видів та розмірім грошового забезпечення, зазначених у відповідній довідці, має виходити Управління. Визначення таких розмірів судом неможливо, оскільки зміст довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, сторонами не оспорюється, а тому не охоплюється межами даного судового розгляду.
Крім того, спір щодо права позивача на перерахунок пенсії з розміру грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу - 8180 грн, окладу за військове звання - 1480 грн, процентної надбавки за вислугу років 50% - 4830 грн, середньомісячної суми додаткових видів ГЗ за 24 місяці - 14081,10 грн, основний розмір пенсії - 90% грошового забезпечення (вислуга років 34), вже вирішений судом під час розгляду справ № 280/9614/21 № 280/1199/23, рішення суду у цих справах набрали законної сили та повинні виконуватись відповідачем.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності до Закону України «Про судовий збір», підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 968,96 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката Рижова М.Г. до матеріалів справи додано копії:
- свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП №002113 від 09.04.2019,
- договору про надання правової допомоги від 16.08.2023,
- ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР №1136692 від 16.08.2023,
- акту прийому-передачі наданих послуг до договору від 26.11.2024,
- квитанції від 26.11.2024,
- попереднього розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до частини 1 статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення витрат.
Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України, в разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 7 статті 134 КАС України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Як вже зазначено судом вище, відповідно до абзацу 1 частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Отже, розмір понесених витрат на правничу допомогу адвоката визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботи.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 19.09.2019 по справі №810/2760/17.
В підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати до матеріалів справи розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Аналогічний висновок висловив Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2018 року у справі №569/17904/17.
Відповідно до наданих документів, адвокатом надані наступні послуги:
вивчення матеріалів у справі, судової практики 2 год. - 1000 грн;
підготовка запитів та отримання відповідей 2 год. - 1000 грн;
підготовка та подання адміністративного позову 4 год. - 2000 грн.
Загальна вартість 4000 грн.
Відповідачем у відзиві розмір витрат на правову допомогу заперечується з підстави того, що вказані документи не доводять факт понесення позивачем витрат на правову допомогу в адміністративній справі, та категорія адміністративних справ є поширеною, не потребує значних зусиль та витрат при здійсненні професійної правничої допомоги.
Суд враховує, що зазначена справа є справою незначної складності, розглянута у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд зазначає, що згідно позиції Верховного Суду від 01.09.2020 у справі №640/6209/19, розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціну позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зважаючи на предмет спору, незначну складність адміністративної справи, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн є не співмірними зі складністю адміністративної справи та часом витраченим на надання правничої допомоги, у зв'язку з чим підлягають зменшенню до 1000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром та з урахуванням у складі пенсії ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у розмірі 2000 грн, починаючи з 01.06.2024, з урахуванням раніше виплачених сум та із врахуванням рішень Запорізького окружного адміністративного суду від 16.01.2019 по справі №280/5411/18, від 20.12.2021 по справі № 280/9614/21, від 18.04.2023 по справі № 280/1199/23, від 07.11.2023 по справі №280/6974/23, від 07.05.2024 по справі №280/2038/24, які набрали законної сили.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром та з урахуванням у складі пенсії ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у розмірі 2000 грн, починаючи з 01.06.2024, з урахуванням раніше виплачених сум та із врахуванням рішень Запорізького окружного адміністративного суду від 16.01.2019 по справі №280/5411/18, від 20.12.2021 по справі № 280/9614/21, від 18.04.2023 по справі № 280/1199/23, від 07.11.2023 по справі №280/6974/23, від 07.05.2024 по справі №280/2038/24, які набрали законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн (одну тисячу гривень 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп.Соборний, буд.158-б, м. Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012).
Повне судове рішення складено 31.01.2025.
Суддя Б.В. Богатинський