31 січня 2025 року м. Ужгород№ 260/228/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Я.М., розглянувши в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, 88000, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області (далі - відповідач), яким просить суд: 1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатської області від 08.02.2025 №2 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 . 2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області вчинити дії щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до п.«а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 18.12.2024 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 18.12.2024 року позивач звернувся із заявою до Служби судової охорони з проханням підготувати та направити до органу Пенсійного фонду України подання та необхідні документи для призначення йому пенсії за вислугу років. На виконання заяви позивача, 25.12.2024 за №30/01.30-01.2-1-1705 Служба судової охорони підготувала та направила до ГУ ПФ України в Закарпатській області документи для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням загальної вислуги років станом на день звільнення зі служби у Службі судової охорони.
Розглянувши заяву позивача та подання про призначення пенсії Служби судової охорони та додані документи від 25.12.2024, відповідач відмовив у призначенні позивачу пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у зв'язку з відсутністю достатньої календарної вислуги років (25 років) на момент звільнення зі служби (17.12.2024), визначеної статтею 12 Закону №2262, про що, прийнято відповідне рішення від 08.01.2025 за №2.
Позивач таке рішення Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області про відмову у призначенні пенсії за вислугу років вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
30 січня 2024 року до суду від відповідача надійшли матеріали відмовної пенсійної справи ОСОБА_1
28.01.2025 року до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву представник відповідача не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області, розглянувши заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», прийнято Рішення №2 від 08.01.2025 р. про відмову у призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку із відсутністю достатньої календарної вислуги років (25 років) на момент звільнення зі служби (17.12.2024 року), визначеної статтею 12 Закону №2262.
Також Головне управління не погоджується із зарахуванням до вислуги років позивача періоду навчання в цивільному закладі вищої освіти, який становить 4 роки 10 місяців із розрахунком один рік навчання за шість місяців служби.
Також звертає увагу суду, що умовою зарахування до вислуги років часу навчання в цивільних закладах вищої освіти в межах п'яти років з розрахунку один рік навчання за шість місяців служби, є присвоєння офіцерського (спеціального) звання після закінчення навчання до вступу на службу або призначення на відповідну посаду. Водночас, офіцерське (спеціальне) звання «лейтенант міліції» позивач отримав вже під час служби в органах внутрішніх справ (наказ УМВС від 29.09.2004 №228 о/с). Оскільки після закінчення цивільного вищого навчального закладу позивачу не було присвоєно офіцерське (спеціальне) звання, то таке навчання не може бути зараховано до вислуги років для призначення пенсії йому, як військовослужбовцю.
У зв'язку з вище наведеним, вважає що відповідачем правомірно прийнято оспорюване рішення про відмову у призначенні пенсії, відтак, заявлені позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, матеріали відмовної пенсійної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 проходив службу в Службі судової охорони на посаді начальника Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області та відповідно до наказів Служби судової охорони від 13.12.2024 №876 о/с та від 17.12.2024 №886 о/с був звільнений зі служби в Службі судової охорони відповідно до підпункту 7 пункту 2 розділу XII Положення про проходження служби співробітниками у Службі судової охорони (за власним бажанням), у запас Збройних Сил України.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 у справі №260/11223/23 та з урахуванням ухвали про виправлення описки від 26.08.2024 року, визнано протиправними дії Служби судової охорони щодо відмови зарахувати ОСОБА_1 до календарної вислуги років, що дає право на пенсійне забезпечення, пільгової вислуги років у загальній кількості 5 років 01 місяць, сформованої за період з 01.01.1999 по 30.06.2004 із розрахунком один рік навчання за шість місяців служби, з 20.08.2004 по 18.08.2008 із розрахунком один місяць служби за півтора місяці та за період 04.06.2014 по 13.06.2014, з 06.07.2014 по 01.08.2014, з 07.11.2014 по 11.11.2014 та з 06.02.2018 по 05.04.2018 із розрахунком один місяць служби за три місяці. Зобов'язано Службу судової охорони здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 до календарної вислуги років, що дає право на пенсійне забезпечення пільгової вислуги років у загальній кількості 05 років 01 місяць, сформованої за період з 01.01.1999 по 30.06.2004 із розрахунком один рік навчання за шість місяців служби, з 20.08.2004 по 18.08.2008 із розрахунком один місяць служби за півтора місяця та за період 04.06.2014 по 13.06.2014, з 06.07.2014 по 01.08.2014, з 07.11.2014 по 11.11.2014 та з 06.02.2018 по 05.04.2018 із розрахунком один місяць служби за три місяці.
10.12.2024, ОСОБА_1 подав рапорт на ім'я Голови Служби судової охорони про звільнення.
Наказом від 13.12.2024 №876 о/сс ОСОБА_1 - полковника Служби судової охорони начальника Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області, звільнено зі служби в Службі судової охорони відповідно до підпункту 7 пункту 2 розділу XII Положення про проходження служби співробітниками у Службі судової охорони (за власним бажанням) у запас Збройних Сил України.
Відповідно до наказів від 13.12.2024 № 876 о/с та від 17.12.2024 № 886 о/с вислуга років ОСОБА_1 складає в календарному обчисленні (з урахуванням пільгової вислуги) - 25 років 00 місяці 22 дні.
18.12.2024 року, ОСОБА_1 звернувся із заявою до Служби судової охорони, у якій просив підготувати та направити до органу Пенсійного фонду подання та необхідні документи для призначення пенсії за вислугу років.
18.12.2024 року, Служба судової охорони підготувала та направила до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області документи для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням загальної вислуги років станом на день звільнення з військової служби.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , ГУ ПФУ в Закарпатській області було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за вислугу років від 08.01.2024 року №2.
Відповідно до цього рішення позивачу було відмовлено у призначенні пенсії, у зв'яку із відсутністю достатньої календарної вислуги років (25 років) на момент звільнення зі служби (17.12.2024 року), визначеної статтею 12 закону №2262.
Вважаючи таке рішення органу Пенсійного фонду України протиправним, позивач звернувся за захистом свої прав до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Пунктом «а» частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше.
Згідно пунктів «а», «б», «в» статті 17 Закону № 2262-ХІІ особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються служба в органах внутрішніх справ, поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; час роботи в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
Згідно частини 4 статті 17 Закону №2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
За змістом статті 17-1 Закону №2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджено постанову Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. №393 «Про Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей».
Відповідно до підпункту «в» пункту 3 Постанови №393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця: на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України.
З аналізу вищенаведеного слідує, що Закон №2262-ХІІ, зокрема пункт «а» статті 12 визначає мінімальний розмір вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугою років за цим Законом та для позивача він складає 21 календарний рік та 6 місяців і більше.
Верховний Суд у постанові від 03.03.2021 року у справі №805/3923/18-а зазначив, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу, є Закон №2262-ХІІ. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
При цьому, Верховний Суд відступив від правових висновків, викладених раніше у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №725/1959/17, від 27.03.2018 у справі №295/6301/17.
В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 року у справі №480/4241/18 вказав на те, що існуюче правове регулювання та наведені вище висновки Верховного Суду у справі №805/3923/18-а дозволяють зробити висновок про те, що передбачена Порядком №393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону №2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року у справі №260/11223/23, яке набрало законної сили, встановлено наявність у позивача права на зарахування до календарної вислуги років, вислуги в пільговому обчисленні, яка сформована за періоди його служби, що у сукупності становить наявність вислуги більше необхідних для призначення пенсії 25 календарних років.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З урахуванням всіх наведених обставин, враховуючи право позивача на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» ст. 12 Закону №2262, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 08.01.2025 року №2 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років позивачу є протиправним і підлягає скасуванню.
Згідно п. «б» статті 50 Закону № 2262-ХІІ пенсії відповідно до цього Закону призначаються: особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів «а», «в» статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби.
З огляду на встановлене судом право позивача на призначення пенсії за вислугою років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262, суд з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за вислугу років, з наступного дня після звільнення зі служби - з18.12.2024 року.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а згідно з вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень і дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання щодо розподілу судових витрат у даній справі щодо судового збору не вирішується.
Керуючись ст.ст. 9, 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, 88000, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатської області від 08.01.2025 №2 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, згідно п. «а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з 18.12.2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЯ. М. Калинич