31 січня 2025 року м. Ужгород№ 260/8511/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Плеханової З.Б. розглянувши у спрощеному письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4,м. Ужгород,Закарпатська область,88008) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
19 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області , яким просить:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з 24.10.2024.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з 24.10.2024.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та з 02.07.2014 отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ.
24.10.2024 Позивач звернулася до Відповідача із заявою про переведення її з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 09.07.2003 №1058-ІV (надалі - Закон № 1058-IV).
01.11.2024 року на підставі вказаної заяви Позивача було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV у відповідності до рішення 921120133304 Про перерахунок пенсії. У рішенні зазначено : страховий стаж 34 роки 9 місяців 12 днів. Розмір пенсії з надбавками -3192,73 грн.
Листом ГУ ПФУ в Закарпатській області від 25.11.2024 року 0700-0306-8/70672 Позивача повідомлено про те, що для розрахунку пенсії за віком застосовано проіндексований показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.
На думку Відповідача, правових підстав для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки немає підстав., а Відповідач вчинив протиправні дії, які полягають у відмові здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з 24.10.2024.
23 грудня 2024 року ухвалою ЗОАС відкрито спрощене позовне провадження в даній справі, якою зобов'язано відповідача надати суду в термін 7 днів: пенсійну справу ОСОБА_1 та запропоновано відповідачу надати відзив на позов та докази, які в нього є в термін протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали.
31 грудня 2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на виконання вимог ухвали суду від 23 грудня 2024 року надійшла пенсійна справа ОСОБА_1 .
07 січня 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надійшов відзив на позов, відповідно до якого зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області , не погоджується з доводами, викладеними в позові , виходячи з того, що ОСОБА_1 з 02.07.2014 року на підставі поданої заяви та документів доданих до неї, призначено пенсію згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зниженням пенсійного віку передбаченого п. «е» ст.55 Закон України «Про пенсійне забезпечення». 24.10.2024 року позивачка звернулася до Головного управління із заявою про перехід (перерахунок) пенсії за віком. За наслідками розгляду заяви позивачку переведено на пенсію по віку з 24.10.2024 року. Разом з тим, позивачка помилково вважає, що розрахунок розміру пенсії з 02.07.2014 року здійснений згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення», а відповідно її пенсія не розраховувалась по Закону №1058-1V. З даного приводу зазначає, що Закон України «Про пенсійне забезпечення» визначає тільки право на призначення, тобто визначає сукупність умов, яких особа має дотриматись при зверненні за призначенням даного виду пенсії, яке дає їй право вийти передчасно на пенсію . Отже, розрахунок вказаного розміру пенсії здійснюється відповідно до вимог Закону № 1058-1V. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Звертає увагу, що лише в одному випадку застосовується показник заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Так, зважаючи на те, що на момент подання заяви позивачка перебувала на обліку та отримувала пенсію призначену відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» та обчислену відповідно до норм Закону України «Про загальнообов 'язкове державне пенсійне страхування», то при переведенні 24.10.2024 року на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовано показник середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки, збільшений на осучаснений показник середньої заробітної плати згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 року МІ85 (3764,40 грн.*1,17*1,11*1,11*1,14*1,197*1,0796) в розмірі 7994,47 гри. (станом на березень 2024 року). При переведенні особи на пенсію за віком цей показник залишається незмінним. Відтак, з 01.03.2024 року позивачці проведено автоматичний перерахунок пенсії в частині зміни основного розміру пенсії, який визначається шляхом добутку індивідуального коефіцієнту стажу, індивідуального коефіцієнту заробітної плати та показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні врахованої для перерахунку пенсії з березня 2024 року (7994,47).Просить відмовити у задоволені позову.
Обставини встановлені судом
ОСОБА_1 з 02.07.2014 року була призначена пенсія за вислугу років як працівнику охорони здоровя відповідно до п. «а» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується протоколом №599 від 11.07.2014 року за пенсійною справою №133304.
24 жовтня 2024 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про перехід (перерахунок) пенсії за віком.
.01.11.2024 року на підставі вказаної заяви Позивача було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV у відповідності до рішення 921120133304 Про перерахунок пенсії. У рішенні зазначено :
страховий стаж 34 роки 9 місяців 12 днів.
розмір пенсії за віком ( ст. 27) ( 7384,65 *0,34750) - 2660,61
доплата за поднаднормовий стаж 9 за 4 роки) - 94,44
підвищення жителю як гірського району -532,12
місця підвищення розміру пенсії- 01.10.2024
Розмір пенсії з надбавками -3192,73 грн.
20 листопада 2024 позивач через свого представника звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із адвокатським запитом про перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2021-2023 роки відповідно до Закону №1058-ІV.
Листом від 25.11.2024 року на вказаний адвокатський запит, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повідомило позивача, що:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_2 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області, як отримувач пенсії за вислугою років згідно ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 02.07.2014р.
З 24.10.2024 року ОСОБА_1 переведено з пенсії за вислугою років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV). За наслідками розгляду заяви прийнято рішення 921120133304 від 01.11.2024 року про призначення пенсії за віком.
ОСОБА_1 розмір пенсії обраховано згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058-IV за 2014-2016 роки.
Пунктом 3 статті 45 Закону №1058-1V обумовлено, що при переведенні з одного виду пенсії на інший застосовується показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався (враховувався би) під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Лише в одному випадку застосовується показник заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула менше як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону призначення пенсії.
Отже, оскільки пенсія за вислугу років заявниці вже була призначена умовах того самого закону (Закон №1058-IV), то вона не може бути призначена повторно на підставі положень ст.40 Закону №1058-IV із застосуванн показника середньої заробітної плати по Україні за попередні три роки (2021- 2023 роки).
Мотиви та норми права застосовані судом
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ст. 10 Закону № 1058-ІV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до ст. 27 Закону № 1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.
Частиною першою статті 40 Закону № 1058-IV встановлено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону № 1058 у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
З аналізу наведених норм Закону №1058-IV вбачається, що перерахунок пенсії проводиться з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходиться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Стаття 2 ЗУ " Про пенсійне забезпечення" встановлює Види державних пенсій.
За цим Законом призначаються:
а) трудові пенсії:
за віком;
по інвалідності;
в разі втрати годувальника;
за вислугу років.
У відповідності до ст. 51. ЗУ " Про пенсійне забезпечення" пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Право на пенсію за вислугу років мають. зокрема, працівники охорони здоровя(.ст. 52. ЗУ " Про пенсійне забезпечення").
Аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 336/372/16-а.
Частиною 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що визначена частиною другою статті 40 цього Закону середня заробітна плата (дохід) для призначення пенсії, тобто за три календарні роки, що передують року звернення, застосовуються лише у випадку переведення з одного виду пенсії на інший або призначення пенсії вперше.
З матеріалів справи вбачається, що первинно позивачу було призначено пенсію за вислугу років 02.07.2014 р. , а за призначенням пенсії за віком позивач звернулася вперше 24.10.2024 року і її переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, застосування в спірних правовідносинах норм частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є безпідставним.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10 липня 2018 року у справі № 520/6808/17, від 10 квітня 2019 року у справі № 211/1898/17, від 19 січня 2022 року у справі № 528/639/17, від 23 березня 2023 року у справі № 240/4170/19.
Так, у наведених справах встановлено, що позивачам первинно було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». У подальшому, позивачів переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У цих справах Верховний Суд дійшов висновку про те, що
у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на інший вид пенсії у межах одного закону, а тому при обчисленні пенсії необхідно застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) за три роки, що передували року призначенню пенсії за віком
.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, оскільки з 02.07.2014 року позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, то призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 24.10.2024 року необхідно розцінювати як таке, що відбулося вперше.
З огляду на наведене, відповідач зобов'язаний був з 24.10.2024 року призначити позивачу пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022 та 2023 роки, тобто з урахуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом № 1058-IV.
Щодо доводів відповідача про те, що перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відбувся в межах одного закону - Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», то суд такі не приймає і зазначає наступне.
Механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років, призначених відповідно до Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII, починаючи з 01.01.2004, здійснюється на підставі Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV за формулою, що встановлена для пенсії за віком.
Наведене впливає на той факт, що призначення пенсії за вислугу років зумовлено саме положеннями Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII.
Крім того, як вже було зазначено згідно з частиною 1 статті 9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Тобто, Законом № 1058-IV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років.
Відповідний правовий висновок міститься також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17, в якій зазначено, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV.
Таким чином, при зверненні із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, позивач набула право на призначення іншого виду пенсії (за віком на загальних підставах) із її новим обчисленням відповідно до приписів статті 40 Закону №1058-IV, оскільки за таким призначенням звернулась вперше у 2024 році.
Зазначений висновок відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 28 вересня 2022 року у справі №184/886/17, від 29 березня 2023 року у справі №240/4170/19.
Враховуючи вищенаведене суд зазначає про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, які виразились у незастосуванні із 24.10.2024 року при розрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2021-2023 роки, а також зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, перерахувати та виплачувати позивачу з 24.10.2024 року пенсію за віком призначену на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки.
Аналогічних висновків дійшов ВААС у постановах від 31 жовтня 2024 року № 380/6353/24, від 17 грудня 2024 р. № 500/3587/24.
Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Керуючись ст. ст. 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, площа Народна, 4, ЄДРПОУ 20453063 ) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з 24.10.2024.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області(88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, площа Народна, 4, ЄДРПОУ 20453063 ) здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 24 жовтня 2024 року пенсію за віком відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021, 2022 та 2023 роки.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 968,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, площа Народна, 4, ЄДРПОУ 20453063 ) .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЗ.Б.Плеханова