30 січня 2025 року м. Ужгород№ 260/8290/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 9, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 44106694) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ОСОБА_1 через представника - адвоката Глаголу Галину Петрівну, звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.10.2024 року №11551/07-16-24-07-03 про застосування фінансових санкцій в сумі 340,00 гривень за платежем-податок на доходи фізичних осіб, що сплачений фізичними особами за результатами річного декларування, податкове повідомлення-рішення від 30.10.2024 року №11554/07-16-24-07-03 про застосування фінансової санкції за платежем військовий збір, що сплачено фізичною особою за результатами річного декларування та донараховану суму військового збору в сумі 3673,82 грн.; податкове повідомлення-рішення від 30.10.2024 №11552/07-16-24 року про застосування фінансової санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі 44085,86 гривень.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на таке. Відповідачем складено акт №13927/07-16-24-07-03/2712902729 від 01.10.2024 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого у 2019 році від АТ «УКРСОЦБАНК» доходу (додаткове благо). Використовуючи відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податку та лист АТ «СЕНС БАНК» відповідач в акті перевірки встановив, що позивач отримала дохід у вигляді додаткового блага у вигляді прощення (анулювання) основної кредиторської заборгованості у розмірі 244921,42 гривень у 2 кварталі 2019 року. АТ «СЕНС БАНК» є правонаступником усіх прав та зобов'язань за АТ «УКРСОЦБАНК». За результатами перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.10.2024 року №11552/07-16-24-07-03, №11551/07-16-24-07-03, №11554/07-16-24-07-03. З вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач не погоджується, вважає їх протиправними та такими, які необхідно скасувати.
Зазначає, рішення податковим органом було прийнято виключно на підставі відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС України. Однак, ця інформація є суперечливою та не підтвердженою жодних іншим документом, не відповідає фактичним даним щодо «прощення» боргу за кредитом ОСОБА_1 , оскільки АТ «УКРСОЦБАНК» «простив» кредиторську заборгованість позивачу на підставі ст.37, 38 Закону України «Про іпотеку».
Позивач вважає, що у неї відсутнє додаткове благо, передбачене п.п.164.2.17 (д) п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України у вигляді прощення боргу, оскільки такий борг було списано у зв'язку з реалізацією АТ «УКРСОЦБАНК» свого права на предмет іпотеки шляхом прийняття у власність житлового будинку позивача, а тому є безпідставним посилання контролюючого органу на те, що кошти у розмірі 244921,42 гривень є оподатковуваним доходом позивача, передбаченим пп.«д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України.
Таким чином, нарахування на зазначену суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування та військового збору є необґрунтованим. Оскільки позивач не отримував у 2019 році дохід від АТ «Укрсоцбанк», у неї не виникло обов'язку подавати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, з огляду на що нарахування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій, передбачених п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України, є протиправним.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач 08 січня 2025 року подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Вказує, що ГУ ДПС у Закарпатській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка платника податку-фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого у 2019 році від АТ «УКРСОЦБАНК» (код ЄДРПОУ 00039019) доходу (додаткове благо). Перевіркою (акт перевірки від 01.10.2024 №13927/07-16-24-07-03/2712902729) встановлено, що кредитором - АТ «УКРСОЦБАНК» у ІІ кварталі 2019 року нараховано дохід (додаткове благо) фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 у вигляді анулювання (прощення) основної суми боргу за кредитом в сумі 244921,42 гривень.
Відповідач зазначає, що підставою для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) була інформація, отримана з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС України про суми виплачених доходів у вигляді додаткового блага за ознакою « 126», та неподання фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 податкової декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік. Інформація про суму отриманих доходів у вигляді додаткового блага підтверджена листом АТ «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ 23494714), який є правонаступником всіх прав та обов'язків АТ «УКРСОЦБАНК» (код ЄДРПОУ 00039019) та АТ «АЛЬФА-БАНК», від 21.06.2024 №28639-46/2024. У вказаному листі АТ «СЕНС БАНК» підтвердило, що банком у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (Форма 1-ДФ), за ІІ квартал 2019 року відображено нарахований та виплачений дохід з ознакою доходу « 126» у вигляді основної кредитної заборгованості ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в сумі 244921,42 грн. прощеної (анульованої) за самостійним рішенням банку, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Також, щодо повідомлення клієнта АТ «СЕНС БАНК» зазначило, що банк повідомив зазначену фізичну особу про прощення (анулювання) основної суми боргу із дотриманням вимог пп.«д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України.
У зв'язку з тим, що кредитор - АТ «УКРСОЦБАНК» (код ЄДРПОУ 00039019), дотримав умови, визначені пп.«д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України щодо повідомлення боржника - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про прощення (анулювання) боргу, то боржник - ОСОБА_1 зобов'язана була в повному обсязі відобразити суму такого доходу у річній податковій декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік та самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.
Відповідач вказує, що отримання фізичною особою ОСОБА_1 доходу у вигляді анулювання (прощення) заборгованості за кредитом в сумі 244921,42 грн. АТ «УКРСОЦБАНК» (код ЄДРПОУ 00039019) відобразило у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку, (форма 1-ДФ) за ІІ квартал 2019 року з ознакою доходу « 126».
Таким чином, АТ «УКРСОЦБАНК» (код ЄДРПОУ 00039019) виконало вимоги пп.«д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України в повному обсязі.
Відповідач вказує, що перевіркою встановлено, що фізичною особою ОСОБА_1 за 2019 рік податкову декларацію про майновий стан та доходи до контролюючого органу не подано; дохід в сумі 244921,42 грн., отриманий платником податку як додаткове благо, не задекларовано; податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 44085,86 грн. та військового збору в сумі 3673,82 грн. з суми доходу отриманого платником податку, як додаткове благо, не визначено.
З урахуванням наведених обставин відповідач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до вимог законодавства та є правомірними. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.
Ухвалою від 09 січня 2025 року суд відмовив у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Закарпатській області про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається з постанови Верховного Суду від 16.08.2023 року у справі № 303/6048/21 між АТ Укрсоцбанк та ОСОБА_1 в липні 2008 року укладено кредитний договір №305/92-Ж-08. В якості забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором між сторонами укладено договір іпотеки №305/92-Ж-08, відповідно до якого ОСОБА_1 передала в іпотеку житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 .
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.09.2014 року, по справ №303/2717/14-ц, яке набрало законної сили, позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , було задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 , на користь банку за кредитним договором №305/92-Ж-08, заборгованість у розмірі 14246,45 доларів США, що згідно з курсом НБУ еквівалентно 159 890,72 грн.
11 листопада 2019 року АТ «Альфа-Банк» листом №104362-23.1 повідомив позивача, що немає до неї жодних претензій із приводу виконання вказаного кредитного договору від 30.07.2008 року, оскільки погашення відповідної заборгованості відбулося за рахунок предмета іпотеки: банк, на підставі ст.37 ЗУ «Про іпотеку», скористався своїм правом і задовольнив свої вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.
14.01.2020 року позивачем отримано від АТ «Альфа-Банк» листа від 08/20/2019 за №К/И/АБ/Б «Про добровільне виселення», в якому зокрема було вказано, що ще 29.05.2019 року банк задовольнив забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки і, як наслідок, АТ «Альфа-Банк» набув право власності на цей спірний іпотечний будинок.
21.01.2020 року позивач отримала інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №197034656, де було вказано, що 03.06.2019 року Велятинською сільською радою Хустського району Закарпатської області в особі державного реєстратора Горщака М.В., було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 47165263 від 03.06.2019 та зареєстровано за АТ «Укрсоцбанк» право власності на житловий будинок в АДРЕСА_2 .
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Альфа-банк» та державного реєстратора Велятинської сільської ради Хустського району Закарпатської області Горщара М.В. про визнання протиправним та скасування запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно. В позовних вимогах просила визнати протиправним та скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис про право власності №31826985 від 29.05.2019 на нерухоме майно за АТ «Укрсоцбанк» правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», а саме житловий будинок, загальною площею 71,8 кв. м., житловою площею 39.1 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області у справі №303/443/20 від 16.11.2020 рок, яке набрало законної сили у 17.11.2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.
Згідно інформаційної довідки №07294820 від 09.12.2024 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна власником житлового будинку по АДРЕСА_2 вказано Акціонерне товариство «Альфа-Банк».
Підставою для виникнення права власності зазначено: передавальний акт, серія та номер 10221-10229, виданий 11.10.2019 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсоха С.С.; протокол №4/2019, серія номер: 10307, 10308, виданий 15.10.2019, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Розсоха С.С.; рішення №5/2019, серія та номер: 10305, 10306, виданий 15.10.2019, видавник приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Розсоха С.С.; статут, серія та номер: бн, виданий 11.03.2019, видавник АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «АЛЬФА-БАНК».
У відповідності пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.2, п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями та наказу ГУ ДПС у Закарпатській області №673-п від 01.08.2024 року з 24.09.2024 року по 26.09.2024 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка платника податку-фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого у 2019 році від АТ «Укрсоцбанк».
За результатами перевірки складено акт від 01.10.2024 року №13927/07-16-07-03/2712902729 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого у 2019 році від АТ «УКРСОЦБАНК».
Перевіркою встановлено наступні порушення:
1) пп.16.1.3 п.16.1 ст. 16, пп.168.1.3 п.168.1 ст.168, пп.«в» п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179, п.52-3 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями, а саме - неподання до контролюючого органу податкової декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік;
2) пп.162.1.1 п.162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.1 п.164.1, пп.«д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.3 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-IV, із змінами та доповненнями, в результаті чого перевіркою нараховано 44085,86 грн. податку на доходи фізичних осіб за 2019 рік з суми доходу, отриманого платником податку як додаткове благо;
3) пп.1.1, пп.1.2, пп.1.3, пп.1.4 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX, пп. 162.1.1 п.162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.168.1.3 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого перевіркою нараховано 3673,82 грн. військового збору за 2019 рік з суми доходу, отриманого платником податку як додаткове благо.
На підставі висновків акту перевірки ГУ ДПС у Закарпатській області винесено наступні податкові повідомлення-рішення від 30.10.2024 року:
- №11552/07-16-24-07-03, яким позивачу визначено до сплати 44085,86 грн. податку на доходи фізичних осіб;
- №11554/07-16-24-07-03, яким позивачу визначено до сплати 3673,82 грн. військового збору;
- №11551/07-16-24-07-03, яким до позивача застосовано 340,00 грн. штрафу за неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік.
Позивач, вважаючи вищезазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, звернулася до суду з позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовує та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Зокрема, відповідно до підпункту 78.1.2. пункту 78.1. статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, у разі якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.
Як визначено статтею 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.
Як встановлено судом, документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 проведено відповідно до наказу Головного управління ДПС у Закарпатській області від 01.08.2024 року №673-п, який видано на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 ПК України та у зв'язку із неподанням останнім декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік.
Отже, документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки у спосіб, визначений законом - у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до її початку. З наказом про проведення перевірки, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Ця вимога є обов'язковою, в тому числі і при проведенні позапланової документальної невиїзної перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Судом з матеріалів справи встановлено, що 01.08.2024 податковим органом прийнято наказ №673-П та повідомлення від 01.08.2024 №182/07-16-24-07-03 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 .
Копію наказу Головного управління ДПС у Закарпатській області від 01.08.2024 №673-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення від 01.08.2024 №182/07-16-24-07-03 (про дату початку та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки) надіслано на податкову адресу фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 рекомендованим листом №0600948635086 з повідомленням про вручення. Вказаний лист 20.08.2024 отримано ОСОБА_1 (згідно повідомлення №0600948635086 про вручення поштового відправлення).
Акт перевірки за змістом пункту 86.8 статті 86 ПК України є підставою для прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу податкового повідомлення-рішення (у випадках, визначених статтею 54 ПК України).
Щодо нарахування позивачу оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, військового збору та штрафу за неподання декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 162.1 статті 162 ПК України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Відповідно до підпунктів 163.1.1, 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Як встановлено пунктом 164.1 статті 164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
За правилами підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).
За пп.14.1.47, 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.
Отже, додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, у разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.
Крім того, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід. Разом з тим проценти, які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, та підвищені проценти, нараховані у разі прострочення платежу, не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів, нарахованих за користування кредитом, та підвищених процентів, нарахованих у разі прострочення платежу, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.
Отже, під додатковим благом розуміється основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором, що узгоджується з правовою позицією в постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі №826/12872/17.
За змістом підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України (в редакції, що діяла на момент списання позивачу кредитної заборгованості) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Як вбачається з матеріалів справи, вирішуючи питання щодо обов'язку сплатити податок на доходи фізичних осіб внаслідок анулювання (прощення) боргу кредитором, відповідач виходив з податкової інформації (відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС України), згідно з якою АТ «УКРСОЦБАНК» у другому кварталі 2019 року нараховано ОСОБА_1 дохід у сумі 244921,42 грн. з ознакою « 126» додаткове благо.
Підпунктом «б» пункту 176.2 статі 176 ПК України визначено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.
Довідник ознак доходів фізичних осіб (додаток до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 за ознакою доходу « 126» передбачає відображення доходу, отриманого платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 розділу IV Кодексу) (підпункт 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу).
Суд враховує, що за змістом підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, прощені (анульовані) кредитором.
Наведені вище норми вказують на те, що основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощена (анульована) кредитором за його самостійним рішенням, є доходом такого платника. Визначальною ознакою доходу платника податку як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку. При прощенні (анулюванні) заборгованості особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів у силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов'язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом. Тому боржник (платник податків), який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) суми основного боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов'язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідних сум податку.
АТ «СЕНС БАНК» у листі від 21.06.2024 року №28639-46/2024 підтвердило, що банком у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (Форма 1-ДФ), за ІІ квартал 2019 року відображено нарахований та виплачений дохід з ознакою доходу « 126» у вигляді основної кредитної заборгованості ОСОБА_1 в сумі 244921,42 грн., прощеної (анульованої) за самостійним рішенням банку.
Отже, цими письмовими доказами підтверджено, що позивачу прощено заборгованість за «тілом» кредиту в сумі 244921,42 грн.
За таких обставин суд приходить до висновку, що вказана сума у відповідності до пп.«д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України є додатковим благом платника податку (позивача) та підлягає включенню до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за 2019 рік.
Відтак, як встановлено судом, позивачу здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), у зв'язку з чим сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з урахуванням норм підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Кодексу та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
При цьому суд наголошує, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати норми підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України в тій редакції, яка діяла на момент проведення списання банком заборгованості позивачу 2019 рік.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач, як платник податку, зобов'язаний був подати контролюючому органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік, в якій відобразити дохід у вигляді додаткового блага, отриманого від АТ «УКРСОЦБАНК» (правонаступником якого є АТ «АЛЬФА БАНК» та АТ «СЕНС БАНК») внаслідок анулювання (прощення) останнім заборгованості.
Статтею 167 ПК України визначено ставки податку з доходів фізичних осіб. Так, згідно з п.167.1 ст.167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення №11552/07-16-24-07-03 від 30.10.2024, яким збільшено на 44085,86 грн. грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень №11554/07-16-24-07-03 від 30.10.2024 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з військового збору у сумі 3673,82 грн., та №11551/07-16-24-07-03 від 30.10.2024 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 340,00 грн., за неподання декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік, суд виходить із того, що Законом України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності 01 січня 2015 року, внесено зміни до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, відповідно до яких тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Відповідно до підпунктів 1.1-1.6 пункту 1-6 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.
Отже, необхідною умовою для нарахування та утримання військового збору, так само як і податку на доходи фізичних осіб, у даному випадку є наявність факту отримання позивачем доходу у вигляді додаткового блага. За таких обставин правомірним є визначення позивачу грошового зобов'язання зі сплати військового збору, обрахованого з суми прощеного (анульованого) кредитором основного боргу (кредиту).
Аналогічна правова позиція щодо застосування до спірних правовідносин відповідних норм права у взаємозв'язку із обставинами справи, що подібні до цієї справи, висловлена Верховним Судом у постанові від 23.05.2018 у справі №260/769/19.
З огляду на зазначене дохід платника податку фізичної особи-резидента, отриманий у вигляді додаткового блага, включається до загального річного (місячного) оподаткованого доходу такого платника та підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5%, тому сума військового збору згідно з податковим повідомленням-рішенням №11552/07-16-24-07-03 від 30.10.2024, яким збільшено на 3673,82 грн., нарахована позивачу контролюючим органом також правомірно.
Підпунктом «в» пункту 176.1 статті 176 ПК України встановлено обов'язок платників податку подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 49.1 статті 49 ПК України).
Згідно підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.
Відповідно до пунктів 179.1, 179.7 статті 179 ПК України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу. Фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (пункт 120.1 статті 120 ПК України).
Враховуючи, що позивач у встановлений строк не подала декларацію, притягнення її до відповідальності за це порушення є правомірним.
З огляду на викладене та на підставі досліджених доказів у справі суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 30.10.2024 №11551/07-16-24-07-03, від 30.10.2024 №11554/07-16-24-07-03, від 30.10.2024 №11551/07-16-24, в цілому винесено відповідачем з дотримання вимог закону, а тому відсутні підстави для його скасування.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволені позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 9, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 44106694) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЯ. М. Калинич