31 січня 2025 року м. Житомир справа № 240/33447/23
категорія 113000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 , які призвели до порушення права ОСОБА_1 на взяття на військовий облік за місцем проживання;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 зняти ОСОБА_1 з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_5 для можливості постановки на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_6 за місцем проживання та реєстрації його в управлінні ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що звертався із відповідною заявою до відповідача про зняття його з військового обліку за місцем реєстрації та про взяття його на військовий облік за місцем фактичного проживання, однак отримав відмову з посиланням на заборону виїзду за межі зареєстрованого місця проживання та відповідно зняття позивача з військового обліку військовозобов'язаних. Вказана відмова на думку позивача порушує його право та слугувала підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
08.01.2024 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив вх. №1361/24 (а.с.31-32). Відповідно до змісту якої позивач позовні вимоги підтримує повністю та просить задовольнити. Позивач у відповіді на відзив вказав, що перераховані відповідачем нормативні акти у відзиві на позовну заяву не лише не забороняють, а й навпаки прямо передбачають взяття на військовий облік громадян України за місцем проживання.
12.01.2024 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та просить відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування відзиву відповідач вказує, що оскільки у воєнний час забороняється виїзд призовників, військовозобов'язаних та резервістів з місця проживання без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зараз триває загальна мобілізація, а позивач є громадянином України, має статус військовозобов'язаного, згідно рішення військово-лікарської комісії від 02.11.2023 №122/1315 визнаний обмежено придатним до проходження військової служби та немає підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», отже на виконання вимог Указу Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію» (з наступними змінами) та відповідно до частини 1 статті 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» ОСОБА_1 підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
Тому, згідно вимог частини 6 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», частини 4 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та пункту 3 частини 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, відсутні підстави для надання позивачу дозволу для виїзду за межі зареєстрованого проживання та, відповідно, зняття позивача з військового обліку військовозобов'язаних за зареєстрованим місцем проживання.
16.01.2024 на адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив відповідно до змісту яких заперечує проти доводів позивача, зазначених у відповіді на відзив та посилається на відсутність законодавчих підстав для надання позивачу дозволу для виїзду за межі зареєстрованого проживання та, відповідно, зняття позивача з військового обліку військовозобов'язаних за зареєстрованим місцем проживання (а.с.70-74).
15.03.2024 ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду залучено ІНФОРМАЦІЯ_2 третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
15.03.2024 ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду витребувано ІНФОРМАЦІЯ_1 затверджений графік роботи.
15.04.2024 відповідачем на виконання вимог ухвали суду надійшли витребувані документи.
Третя особа не скористалась своїм правом на надання пояснень щодо позову або відзиву встановленим статтею 165 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 14.02.2003 позивача взято на військовий облік Соболівської сільської громади Теплицького району Вінницької області (на даний час ІНФОРМАЦІЯ_7 ).
З 2005 року по даний час позивач постійно проживає і працює у місті Житомирі (а.с.7-9).
Відповідно до п.3 ст.33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання.
14.08.2023 за місцем роботи позивача ПП «КК «Смарт Сервіс», що знаходиться за адресою: м.Житомир, провулок 2-й Київський, 7, де позивач працює на посаді головного інженера, прийшло розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_8 щодо оповіщення позивача про необхідність прибуття 16.08.2023 на 9:00 для уточнення облікових даних та за необхідності проходження медичної комісії з подальшим відбором кандидатів для проходження військової служби у складі Збройних Сил України.
На виконання вказаного розпорядження позивачем було пройдено медичну комісію в ІНФОРМАЦІЯ_6 та отримано довідку ВЛК від 23.08.2023. Перешкодою для взяття позивача на військовий облік за місцем проживання стало, те, що позивач зареєстрований в іншій адміністративно-територіальній одиниці, через що його направили в ТЦК та СП за місцем реєстрації.
28.08.2023 позивач прибув у 3-й відділ ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ) для постановки на військовий облік, де як він сам стверджує, у нього одразу забрали військовий квиток та знову направили проходити медичну комісію, хоча з моменту проходження позивачем останньої ВЛК пройшло 10 днів.
За результатом проходження повторної медичної комісії позивачу надано відстрочку від мобілізації на два місяці за станом здоров'я для лікування, після чого він знову пройшов медичну комісію та отримав довідку ВЛК від 02.11.2023.
30.08.2023 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_9 із заявою про зняття його з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_5 для постановки на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_6 за місцем проживання та реєстрації його в управлінні ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради.
03.10.2023 позивачем отримано відповідь, якою його повідомлено, що для зняття з військового обліку позивачу потрібно особисто з'явитись до РТЦК за місцем перебування на військовому обліку з паспортом громадянина України та військово-обліковими документами.
Позивач стверджує, що за період часу проходження медичної комісії та після неї він неодноразово особисто звертався до керівника ІНФОРМАЦІЯ_10 з проханням зняття його з військового обліку для можливості взяття на військовий облік за місцем проживання, але йому щоразу відмовляли не назвавши жодної обґрунтованої причини.
30.10.2023 позивач направив заяву начальнику ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо зняття його з військового обліку з документами, які підтверджують його фактичне місце проживання та місце роботи, однак йому знову відмовлено, з посиланням на заборону виїзду військовозобов'язаних з місця проживання без дозволу керівника відповідного районного ТЦК та СП, а також на відсутність підстав для надання йому дозволу для виїзду за межі зареєстрованого місця проживання та відповідно зняття його з військового обліку військовозобов'язаних.
17.11.2023 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_9 зі скаргою на протиправні дії начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 якою просив зобов'язати начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 зняти його з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_5 для можливості постановки на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_6 за місцем проживання та реєстрації його в управлінні ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради.
27.11.2023 позивач отримав відповідь ідентичну відповіді ІНФОРМАЦІЯ_5 , якою йому в чергове відмовлено у знятті з обліку.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Частинами 2, 3 статті 1 Закону №2232-XII передбачено, що військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частиною 9 статті 1 Закону №2232-XII серед іншого, визначено, що стосується військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно частиною 5 статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період (п.3 Порядку №1487).
Відповідно до п.20 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Військово-обліковими документами для військовозобов'язаних - є військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов'язаного.
Згідно п.22 Порядку №1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону №2232-ХІІ.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 №265 затверджено Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), яким визначено механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів (далі - Порядок №265).
Відповідно до пункту 50 Порядку №265 зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється, в тому числі, на підставі заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), поданої особою або її законним представником (представником), за формою згідно з додатком 5.
Згідно із пунктом 57 Порядку №265 у разі звернення до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) разом із заявою про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особа подає, серед іншого:
- військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);
- рішення про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання, прийняте відповідним територіальним органом ДМС, або рішення про оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном, прийняте відповідною закордонною дипломатичною установою України, у разі зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи у зв'язку з оформленням їй документів для виїзду за кордон на постійне проживання/залишення на постійне проживання за кордоном.
Статтею 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Відповідно до ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 2 частини 1 статті 37 Закону №2232-ХІІ взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання.
Зняттю з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік в іншому районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за новим місцем проживання (абзац третій пункту 1 частини 5 статті 37 Закону №2232-ХІІ).
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що дії ІНФОРМАЦІЯ_5 призводять до неможливості виконання ІНФОРМАЦІЯ_11 обов'язку встановленого п.3 ст.33 Закону №2232-ХІІ, а саме: унеможливлюють постановку на облік позивача, який проживає у м.Житомирі, за веденням обліку військовозобов'язаних в якому відповідає ІНФОРМАЦІЯ_11 .
Нормами пункту 4 Порядку №265 встановлено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Пунктом 8 Порядку №265 передбачено, що декларація формується засобами Порталу Дія у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до відомостей, зазначених у пункті 9 цього Порядку.
Відповідно до наявних у матеріалах справи довідки від 10.11.2023 №3/129, виданої КП "ВЖРЕП №9 (а.с.7) та свідчення сусідів (а.с.8) фактичним місцем проживання ОСОБА_1 є м.Житомир.
Відповідно до частини 4 статті 37 Закону №2232-ХІІ, у редакції що була чинною станом на час виникнення спірних правовідносин, у воєнний час забороняється виїзд призовників, військовозобов'язаних та резервістів з місця проживання без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України - без дозволу відповідного керівника).
Відповідач посилається на те, що частиною 4 статті 37 Закону №2232-ХІІ забороняється виїзд призовників, військовозобов'язаних та резервістів з місця проживання без дозволу керівника відповідного ТЦК та СП.
Однак, відповідач ніяк не обґрунтовує те, що керівник ІНФОРМАЦІЯ_12 не надає такий дозвіл.
Саме по собі введення воєнного стану не означає те, що дозвіл керівника на виїзд з місця проживання не може бути наданий.
Наведені норми права передбачають можливість виїзду призовників, військовозобов'язаних та резервістів з місця проживання за умови надання дозволу керівником відповідного ТЦК та СП. Встановлення законодавцем, у спірний період, керівникам ТЦК та СП дискреційних повноважень щодо надання дозволу на виїзд, не свідчить про те, що такі повноваження можуть використовуватися свавільно.
Позивач повідомив про причини свого виїзду та надав відповідні документи, зобов'язався стати на облік за новим місцем проживання, де його вже викликали до місцевого ТЦК та СП для уточнення даних.
Отже, відмова ІНФОРМАЦІЯ_3 є не обґрунтованою, робить неможливою постановку позивача на військовий облік за новим місцем проживання, що порушує роботу ІНФОРМАЦІЯ_8 , а також права та обов'язки позивача.
Враховуючи викладені обставини справи, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови ОСОБА_2 у знятті з військового обліку на підставі абзацу третього пункту 1 частини 5 статті 37 Закону №2232-ХІІ є протиправними.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо відмови ОСОБА_2 у знятті з військового обліку та наданням можливості постановки на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_13 , тобто за місцем свого фактичного проживання.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд стягує судові витрати позивача щодо сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у знятті з військового обліку за місцем реєстрації: АДРЕСА_5 для постановки на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_13 за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_6 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_14 зняти ОСОБА_1 з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем реєстрації: АДРЕСА_5 для постановки на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_13 за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_6 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 1073,60 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Гурін
31.01.25