Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про продовження строку для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви
31 січня 2025 року Справа №200/208/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1
до відповідача: військової частини НОМЕР_1
про: визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 про:
- визнати противоправною бездіяльність військової частини щодо непризначення та непроведення службового розслідування, з метою встановлення обставин травми, отриманої 20.03.2022, передбаченого окремим дорученням Головнокомандувача ЗС України від 20.04.2023 №25488/С;
- зобов'язання провести службове розслідування з метою встановлення обставин травми, отриманої 20.03.2022, передбачене окремим дорученням Головнокомандувача ЗС України від 20.04.2023 №25488/С;
- визнання протиправною бездіяльність щодо ненадання довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), отриманої 20.03.2022, передбаченої Додатком №5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402;
- зобов'язання за результатом службового розслідування надати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), отриманої 20.03.2022 року, передбаченої Додатком №5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402.
Ухвалою суду від 20 січня 2025 року позовну заяву залишено без руху.
Встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням підстав поважності пропущення такого строку.
24 січня 2025 року представником позивача до суду надано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом, мотивовану наступним.
Позивач не могла звернутись до суду у встановлений законом строку у зв'язку із довготривалим отриманням від відповідача відповіді на адвокатські запити представника позивача.
Без отримання відповіді неможливо було сформулювати предмет позову, оскільки не було відомо достеменно чи проведено службове розслідування та чи було видано довідку про обставини травми.
Адвокат обирає ефективний спосіб захисту інтересів клієнта. За практикою та напрацюваннями адвоката, швидший та ефективніший спосіб відновлення прав Клієнта - звернення із заявою чи адвокатським запитом до Військової частини, проте в даному випадку спір можливо врегулювати виключно в судовому порядку.
Встановивши обставини справи, адвокатом було встановлено протиправну бездіяльність відповідача та подано позовну заяву, в строк, передбачений ч. 4 ст. 233 КЗпП.
Оскільки позивач не знав чи було проведене службове розслідування у нього не виникало підстав для звернення до суду, оскільки тільки після отриманої відповіді було встановлено, що право позивача було порушене.
Вказує, що позивач дізналася про порушене, на її думку, право тільки відповідно до листа відповідача з 18.10.2024.
В період 24, 27, 28 та 29 січня 2025 року суддя Олішевська В.В. перебувала у відрядженні у зв'язку із навчанням в Національній школі суддів України тому питання щодо розгляду заяви про усунення недоліків вирішується 31.01.2025 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. За загальним правилом початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Питання застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, було неодноразовим предметом розгляду Верховним Судом, зокрема у справі № 340/341/23 (постанова від 21 вересня 2023 року) та у справі № 480/6083/23(постанова від 18 липня 2024 року), де Верховний Суд зазначив, що:
«Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів. При зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом місяця від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час,триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів».
Також, в постановах від 21 вересня 2023 року у справі № 340/341/23 та від 18 липня 2024 року у справі № 480/6083/23 Верховний Суд зазначив:
«Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Предметом розгляду у цій справі є неправомірна, на думку позивача, бездіяльність відповідача щодо непроведення службового розслідування з метою встановлення обставин травми, отриманої 20.03.2022, а не його бездіяльність щодо надання або ненадання відповіді на адвокатські запити.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Крім того, Верховний Суд в постанові від 31.03.2021 по справі №240/12017/19 відступив від раніше викладених висновків та вказав що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку.
Відтак, обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні та непереборні причини їх пропуску.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 01.06.2023р. у справі № 300/4156/22 суд не наділений повноваженнями щодо самостійного визначення чи пошуку обставин, що зумовили об'єктивну неможливість позивача у визначений законодавством строк реалізувати своє право на подання позову.
Як вже зазначалось судом в ухвалі від 20 січня 2025 року, позивач отримала травму у березні 2022 року, про що свідчить довідка ВЛК від 15.12.2023, з військової служби позивача звільнено 05.08.2022, проте із позовом щодо проведення службового розслідування та видачу довідки про обставини травми позивач звернулась до суду 13.01.2025, тобто із пропуском місячного строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Разом з тим, із заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом судом встановлено, що представник позивача звернувся до відповідача із відповідним запитом лише 03.01.2024, тобто, понад через рік з моменту звільнення позивача з військової служби.
Суд не приймає посилання представника позивача, що про порушене право позивач дізналась лише після отримання відповіді 18.10.2024 що службове розслідування по факту поранення ОСОБА_1 не проводилося. І саме з цього моменту обчислюється строк звернення до суду, з моменту коли вона дізналась про своє порушене право.
Крім того суд зазначає, що з програми «Діловодставо спеціалізованого суду» встановлено, що 11.11.2024 року представник позивача вже звертався до суду з аналогічною позовною заявою, яка буа залишена без розгляду ухвалою від 08.01.2025 року в зв'язку пропуском строку звернення до суду.
За таких обставин, суд доходить до висновку щодо неповажності підстав пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом.
Разом з тим, у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивачем не надано жодних пояснень щодо неможливості звернутись до суду з даним позовом вчасно.
Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно із частинами другою, третьою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Враховуючи те, що позивачем не виконано ухвалу суду від 20 січня 2025 року, позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне надати позивачеві додатковий десятиденний строк з дня отримання даної ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Продовжити строк усунення виявлених судом недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням підстав поважності пропущення такого строку.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду цього Кодексу.
Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.В. Олішевська