Україна
Донецький окружний адміністративний суд
31 січня 2025 року Справа№200/7999/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до відповідача 1: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
відповідача 2: Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області
про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області про:
- визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи від 26.04.2024 року № 4/12 про відмову ОСОБА_1 у підтвердженні стажу роботи з 29.10.1992 року по теперішній час у Донецькій філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, у зв'язку з ненаданням трудової книжки.
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до стажу роботи на посаді техніка з експлуатації та ремонту устаткування цеху № 2 у Донецькій філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення з 29.10.1992 року і по дату внесення страхових внесків Донецькою філією Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення за ОСОБА_1 для призначення пенсії та інших соціальних виплат.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що 22.05.2024 року отримав лист ГУ ПФУ в Донецькій області з рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи від 26.04.2024 року № 4/12 про відмову ОСОБА_1 у підтвердженні стажу роботи з 29.10.1992 року по теперішній час у Донецькій філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, у зв'язку з ненаданням трудової книжки. В обґрунтування рішення відповідач-2 зазначає, що згідно довідки Донецької філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 18.12.2023 р. за № 9 ОСОБА_1 працює з 29.10.1992 року по теперішній час на посаді техніка з експлуатації та ремонту устаткування цеху № 2 у донецькій філії Конерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення. Згідно акту опитування свідка в м. Слов'янськ від 18.03.2024 року та записів трудової книжки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює з 15.06.1994 року по теперішній час на посаді інженера засобів радіо та телебачення цеху № 2 у Донецькій філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення. Згідно акту опитування свідка в м. Слов'янськ від 18.03.2024 року та записів трудової книжки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює з Документ сформований в системі «Електронний суд» 15.11.2024 6 15.07.1980 року по 31.03.2015 року на посаді електромеханіка засобів радіо та телебачення цеху № 2 у Донецькій філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення.
Позивач вважає вказане рішення протиправним, у зв'язку із чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач не погодившись з доводами позивача, викладеними у позовній заяві надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
18.03.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , звернувся із заявою про підтвердження періоду роботи з 29.10.1992 по теперішній час у Донецькій філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в якості техніка з експлуатації та ремонту устаткування цеху № 2. Заяву ОСОБА_1 розглянуто на засіданні Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії (далі - Комісія) відповідно до пункту 1 та пункту 3 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1 (далі - Постанова № 18-1) на підставі показань свідків.
До заяви додані документи: копія паспорту, ідентифікаційного номеру, довідки про стаж роботи від 28.06.2023 № 74, від 18.12.2023 № 9, документи, надані свідками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 : копії паспортів, ідентифікаційних номерів; копії трудових книжок обох свідків; акти опитування свідків.
Трудову книжку позивачем не долучено до заяви від 18.03.2024.
Згідно з довідкою від 28.06.2023 № 74, яка видана Донецькою філією Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, всі документи та архів Донецької філії Концерну РРТ втрачено внаслідок військової агресії російської федерації проти України та окупації м. Маріуполь. Довідку від 18.12.2023 № 9, видану Донецькою філією Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, про те, що ОСОБА_1 працює з 29.10.1992 по теперішній час на посаді техніка з експлуатації та ремонту устаткування цеху № 2, не прийнято до уваги, оскільки довідка не містить підстав видачі (накази та ін.).
За результатами розгляду Комісією заяви та документів прийнято рішення від 26.04.2024 № 4/12 про відмову ОСОБА_1 у підтвердженні стажу роботи з 29.10.1992 по теперішній час у Донецькій філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, у зв'язку з ненаданням трудової книжки.
Позивач надав відповідь на відзив, у якій позовні вимоги підтримав, та зазначив наступне.
У відзиві відповідач не зазначає, які обставини були встановлені на підставі допиту свідків, хоча зі змісту оскаржуваного рішення Комісії вбачається, що згідно актів опитування свідка ОСОБА_2 , - він працює у цеху № 2 Донецької філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення з 15.06.1994 року по теперішній час, свідок ОСОБА_3 , працював з 15.07.1980 року по 31.03.2015 рік.
Відповідач у відзиві не наводить обґрунтувань, чому Комісія діяла всупереч положень п.п. 18, 25 Постанови № 637 та у рішенні не обґрунтувала свою позицію щодо неврахування показань свідків для підтвердження трудового стажу позивача.
Оскаржуване рішення не відповідає критеріям обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень.
Ухвалою суду від 20 січня 2025 року витребувано у відповідачів заяву позивача про підтвердження стажу роботи та усі документи які були додані до заяви, а також надати пояснення чи викликались свідки та складалися акти допиту свідків.
Витребувано у позивача та відповідачів пояснення та докази наявності (відсутності) сканкопії трудової книжки позивача в особистому кабінеті на вебпорталі ПФУ.
24 січня 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області надано додаткові пояснення, у яких зазначено наступне.
18.03.2024 ОСОБА_1 звернувся із заявою про підтвердження стажу роботи. Заяву було розглянуто Комісією 26.04.2024 на підставі показань свідків з 29.10.1992 по теперішній час, в якості техніка з експлуатації та ремонту устаткування цеху № 2 у Донецькій філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення.
Згідно з довідкою Донецької філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 18.12.2023 № 9 ОСОБА_1 працює з 29.10.1992 по теперішній час на посаді техніка з експлуатації та ремонту устаткування цеху № 2 у Донецькій філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення.
Згідно з актом опитування свідка в м. Слов'янську від 18.03.2024 та записів трудової книжки ОСОБА_2 працює з 15.06.1994 по теперішній час на посаді інженера засобів радіо та телебачення цеху № 2 у Донецькій філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення.
Згідно з актом опитування свідка в м. Слов'янську від 18.03.2024 та записів трудової книжки ОСОБА_3 працює з 15.07.1980 по 31.03.2015 на посаді електромеханіка засобів радіо та телебачення Цеху № 2 у Донецькій філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення.
За результатами розгляду Комісії було прийнято рішення від 26.04.2024 № 4/12 про відмову ОСОБА_1 у підтвердженні стажу роботи з 29.10.1992 по теперішній час у Донецькій філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, у зв'язку з не наданням трудової книжки.
За інформацією, що міститься в реєстрі застрахованих осіб станом на 23.01.2025, скановані копії відомостей про трудову діяльність ОСОБА_1 та/ або страхувальником до теперішнього часу не подавались.
Комісія з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області не є юридичною особою.
Представник позивача надала додаткові пояснення, у яких підтримала позовні вимоги та склад визначених у позовній заяві відповідачів та зазначила, що позивач вчинив усі належні дії задля зарахування до його страхового спірного періоду.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суті, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Як встановлено судом з матеріалів справи, позивач 18.03.2024 звернувся до відповідача із заявою про підтвердження періоду роботи з 29.10.1992 по теперішній час у Донецькій філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в якості техніка з експлуатації та ремонту устаткування цеху № 2.
Рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи від 26.04.2024 № 4/12 позивачу відмовлено у підтвердженні стажу роботи з 29.10.1992 по теперішній час у Донецькій філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, у зв'язку з не наданням трудової книжки.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV.
Згідно з абз. 1 ч. 1, абз. 1 ч. 2, абз. 1 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід ) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1 затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 18-1).
Пунктом першим вказаного Порядку визначено, що цей Порядок визначає процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи зокрема до 01 січня 2004 року, якщо в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях (їх правонаступниках), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі - підприємства, які розташовані на тимчасово окупованій території).
Відповідно до п. 2 Порядку № 18-1, Дія цього Порядку поширюється на осіб, які працювали:
- на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України;
- на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
- на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років;
- у період до 01 січня 2004 року на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, та якщо в трудовій книжці є записи з виправленням або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи (далі - періоди роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території).
З аналізу вказаних норм суд доходить до висновку, що підтвердження стажу роботи до 01 січня 2004 на підприємствах, в установах, організаціях (їх правонаступниках), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі - підприємства, які розташовані на тимчасово окупованій території) є окремою обставиною, яка регулюється Порядком 18-1, та не пов'язане із набуттям особою права на пенсію.
Відповідно до п. 3 Порядку № 18-1 підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії (далі - Комісії).
Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов'язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники профспілок та організацій Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок на національному рівні та регіональних організацій роботодавців та їх об'єднань (п. 4 Порядку № 18-1).
Пунктом 3 Порядку № 18-1 визначено, що Комісії діють у відповідності до цього Порядку. Склад Комісій затверджується начальником головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Головою Комісії є начальник головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Пунктом 7 вказаного Порядку встановлено, що для виконання покладених на Комісію завдань їй надається право:
заслуховувати на своєму засіданні особу, яка подала заяву про підтвердження стажу роботи (далі - заявник), або її законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально;
запрошувати на засідання як консультантів та експертів фахівців центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій;
отримувати від заінтересованих органів інформацію, необхідну для підтвердження стажу роботи, у встановленому порядку;
інформувати територіальні органи Пенсійного фонду України з питань, що входять до компетенції Комісії.
Пунктом 11 Порядку № 18-1 встановлено, що для підтвердження періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, заявник (його представник) подає трудову книжку та зазначає у заяві дані про свідків (не менше двох), які знають заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (у тому числі в колгоспі) і мають документи про свою роботу за період, щодо якого вони підтверджуватимуть роботу заявника.
Рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи (додаток 1) приймається більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні, підписується головою Комісії або його заступником та набуває чинності з дня його прийняття (п. 10 Порядку № 18-1).
Відповідно до п. 12 Порядку № 18-1 територіальні органи Пенсійного фонду України надають заявникам допомогу у зборі необхідних документів та отриманні через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі для підтвердження стажу роботи.
Для підтвердження періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, територіальний орган Пенсійного фонду України запрошує та опитує свідка.
Якщо свідок проживає (перебуває) в іншій адміністративно-територіальній одиниці України, ніж та, в якій проживає (перебуває) заявник, територіальний орган Пенсійного фонду України звертається до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання (перебування) свідка для його опитування.
Запрошення свідку надсилається протягом трьох робочих днів з дня звернення заявника до територіального органу Пенсійного фонду України (з дня одержання запиту територіальним органом Пенсійного фонду України за місцем проживання (перебування) свідка).
Запрошення свідка, який проживає на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, для його опитування здійснюється заявником. Опитування проводиться територіальним органом Пенсійного фонду України, який обирає свідок.
Результати опитування свідка оформляються Актом опитування свідка (додаток 3).
Акт опитування свідка та завірені територіальним органом Пенсійного фонду України копії документів про його роботу за час, щодо якого він підтверджує роботу заявника, протягом трьох робочих днів з дня опитування надсилаються до територіального органу Пенсійного фонду України, який надіслав запит.
Свідок, що проживає за межами України, надсилає заяву, в якій зазначається інформація про спільний період роботи на одному підприємстві із заявником, легалізовану органами Міністерства закордонних справ України (у разі якщо інше не передбачено законодавством України, міжнародними договорами, в яких бере участь Україна) або дипломатичним представництвом чи консульською установою України в державі проживання свідка. До заяви свідок додає завірені копії документів про свою роботу за час, щодо якого він підтверджує роботу заявника.
Акти опитування свідків (заяви свідків) та копії документів про їх роботу за час, щодо якого вони підтверджують роботу заявника, додаються до заяви про підтвердження стажу.
Пунктом 14 Порядку № 18-1 встановлено, що комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п'яти робочих днів з дня його прийняття повідомляють заявника про прийняте рішення.
Таким чином, долучення до заяви про підтвердження періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території заявником трудової книжки та актів опитування свідків є обов'язковим.
Разом з тим, зі змісту спірного рішення не вбачається надання Комісією аналізу наданих пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зазначених у відповідних актах опитування свідка.
В свою чергу підставою для відмови позивачу у підтвердженні стажу роботи з 29.10.1992 по теперішній час у Донецькій філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, у зв'язку з ненаданням трудової книжки.
Разом з тим, листом Донецької філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 28.06.2023 № 74 позивачу надано відповідь на заяву про видачу трудової книжки для особистого зберігання від 21.06.2023 року, у якій повідомлено, що в наслідок військової агресії російської федерації проти України, було окуповано місто Маріуполь, і всі документи та архів Донецької філії Концерну РРТ було втрачено.
Вказану довідку було долучено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області на виконання ухвали суду від 20.01.2025 про витребування доказів.
Відповідно до довідки Донецької філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 18.12.2023 № 9 позивач працює у вказаній філії з 29.10.1992 по дату видачі довідки безперервно.
Також у вказаній довідці зазначено, що вказана філія до 14.07.2022 була зареєстрована за адресою: 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Кленова балка, 3.
Суд зазначає, що Порядком № 18-1 не визначено алгоритму підтвердження стажу роботи на підприємстві, розташованому на тимчасово окупованій території України у разі відсутності у заявника трудової книжки.
Згідно з положеннями ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (в подальшому - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
Пунктом 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 18 Порядку № 637, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Таким чином, встановивши відсутність у позивача трудової книжки, Комісія мала керуватись саме Порядком № 637.
Таким чином, позивачем було надано до заяви від 18.03.2024 як довідку Донецької філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення від 18.12.2023 № 9, а також надана інформація щодо свідків. Крім того Відділом обслуговування громадян (СЦ№ 2) ГУ ПФУ в Донецькій області були складені Акти опитування даних свідків від 18.03.2024 року.
Разом з тим, вказаним документам та зазначеним у них обставинам у спірному рішенні оцінки не надано.
За таких обставин, суд доходить до висновку, що приймаючи спірне рішення Комісія вдалась до надмірного формалізму, оскільки позивач не міг виконати приписи Порядку № 18-1 в частині надання трудової книжки у зв'язку із її знищенням, про що було повідомлено та надані відповідні докази.
Право на судовий захист гарантоване статтею 55 Конституції України. Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За змістом частини першої статті 4 КАС України рішення суб'єкта владних повноважень є нормативно-правовим або індивідуальним актом.
Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Відповідно до ст. 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи наведене, суд доходить до висновку, що рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи від 26.04.2024 року № 4/12 прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, а отже, є протиправним та підлягає скасуванню.
Обираючи належний спосіб захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Розгляд заяви про підтвердження стажу роботи віднесено до дискреційних повноважень Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Враховуючи, що заяву позивача від 18.03.2024 було розглянуто без врахування усіх доданих до неї документів, суд, керуючись ст. 9 КАС України, вважає за необхідним зобов'язати Комісію з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18 березня 2024 року про підтвердження стажу з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Суд зазначає, що вказаний спосіб захисту буде належним та достатнім для поновлення порушених прав позивача.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, стягненню на користь позивача підлягає 1211,20 грн. понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи від 26.04.2024 № 4/12, зобов'язання Комісію з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18 березня 2024 року про підтвердження стажу з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні - задовольнити.
Визнати протиправним та скасування рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи від 26 квітня 2024 року № 4/12.
Зобов'язати Комісію з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місце знаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) від 18 березня 2024 року про підтвердження стажу з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місце знаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122) судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Повний текст рішення складено та підписано 31 січня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Олішевська